- •Т е о р е т и ч н і
- •Вінниця внту 2004
- •II методи розрахунку електростатичного
- •III електричне поле постійних струмів
- •В с т у п
- •Віднімання двох векторів іможна звести до операції суми
- •Iелектростатичне поле
- •1.1 Закон Кулона
- •Врахувавши попереднє, отримуємо
- •Скалярний добуток
- •Різниця потенціалів між точками івизначається
- •Звідси визначаються проекції напруженості поля по осях координат
- •1.13 Теорема єдиності розв’язку
- •Контрольні питання
- •II методи розрахунку електростатичного поля
- •2.2 Застосування співвідношень, які пов’язані з законом Кулона
- •2.3 Застосування теореми Гаусса Приклад 2.5
- •Приклад 2.6
- •Приклад 2.7
- •Приклад 2.8
- •Приклад 2.9
- •Приклад 2.10
- •Приклад 2.11
- •Приклад 2.12
- •Приклад 2.13
- •Приклад 2.14
- •2.5 Розподіл потенціалів і зарядів в системі заряджених тіл
- •Приклад 2.17
- •2.6 Застосування рівнянь Пуассона і Лапласа
- •III електричне поле постійних струмів в провідному середовищі
- •3.3 Напруженість сторонніх сил. Електрорушійна сила
- •3.4 Закони Кірхгофа в диференціальній формі
- •3.5 Диференціальна форма закону Джоуля-Лєнца
- •3.6 Електричне поле в провідному середовищі
- •3.7 Аналогія між електричним полем в провідному середовищі
- •Таблиця
- •3.8 Приклади розрахунку електричних полів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Навчальне видання
Приклад 2.11
Плоский конденсатор з двошаровим діелектриком
Нехай
в плоскому конденсаторі два діелектрика
(рис.2.12) – один з діелектричною проникністю
товщиною
,
другий з діелектричною проникністю
,
товщиною
.
Для
неоднорідного середовища зручно
застосувати вектор електричного
зміщення, який для даного випадку в
кожній точці поля конденсатора має одне
і те ж саме значення, що дорівнює
поверхневій густині заряду (1.56)
.
Звідси напруженості для першого і другого шарів визначаються
Рисунок
2.12
![]()
і
.
(2.20)
Напруга між пластинами в однорідному полі становить
.
(2.21)
Ємність конденсатора
.
(2.22)
Розглянемо
як змінюється ємність і електрична
міцність плоского конденсатора, якщо
в його діелектрику (приклад 2.10) з’являється
повітряний прошарок (
)
навколо однієї пластини товщиною
.
Пробивна напруга повітря
.
Товщина
першого шару
.
Знайдемо нову ємність конденсатора
.
Виразимо
напругу конденсатора через напруженість
повітряного прошарку
.
Із (2.20) випливає, що
.
Підставимо це значення в (2.21) і отримаємо
.
Звідси пробивна напруга
.
Порівнявши отримані результати з результатами прикладу 2.10 бачимо, що прошарок мало змінив ємність конденсатора (на 21%), але в 17 разів зменшив електричну міцність конденсатора.
Ємність конденсатора з двошаровим діелектриком можна знайти і іншим шляхом. Площина розділу діелектриків є еквіпотенціальною поверхнею (паралельна обкладкам конденсатора), тому, згідно з першим наслідком теореми єдиності розв’язку, її можна замінити тонким провідним листом, по обидві сторони якого зосереджується така ж кількість протилежних зарядів, як і на обкладках конденсатора (внаслідок електростатичної індукції). Конденсатор для цього випадку можна розглядати як два послідовно з’єднаних конденсатора, що мають одну спільну обкладку. Ємності цих конденсаторів відповідно дорівнюють
,
а загальна ємність визначається
.
Приклад 2.12
Електростатичне поле коаксіального кабелю
Коаксіальний
кабель має внутрішній провідник радіусом
і зовнішній провідник у вигляді труби
радіуса
(рис.2.13).
Обидва
провідники мають спільну вісь і розділені
діелектриком. Радіуси провідників
значно менші їхньої довжини
.
Внутрішній провідник заряджений до
заряду
,
а зовнішній – до
.
Всередині провідників поле відсутнє.
Рисунок 2.13 Поле зовні коаксіального кабелю також відсутнє, тому що зовнішня оболонка кабелю є екран.
Для
знаходження поля між провідниками
коаксіального кабелю обведемо внутрішній
провідник циліндричною поверхнею
радіусом
і застосуємо теорему Гаусса
.
В
зв’язку з симетрією напруженість поля
для всієї поверхні інтегрування однакова
і збігається за напрямком з вектором
поверхні
.
Оскільки бокова поверхня циліндра
,
то
.
(2.23)
Потоком
вектора
через торцеві поверхні циліндра в силу
їхньої малості знехтуємо.
Тоді напруга між провідниками кабелю визначається
.
(2.24)
Ємність кабелю
.
Ємність кабелю на одиницю довжини становить
.
(2.25)
Для кабелю з параметрами:
![]()
ємність
.
Визначити,
яку найбільшу допустиму напругу
можна прикласти до даного кабелю, щоб
запас електричної міцності був не менше
п’яти. Пробивна напруга
.
Запасом
електричної міцності
називають відношення напруги
(пробивної
напруги), при якій відбувається пробій
діелектрика, до найбільшої допустимої
напруги
.
Максимальна
напруженість кабелю, як видно із (2.23)
біля поверхні внутрішнього провідника
при
![]()
.
(2.26)
Напругу між провідниками кабелю (2.24) запишемо з урахуванням (2.26)
.
Пробивна напруга кабелю визначається
,
а допустима напруга з урахуванням п’ятикратного запасу міцності становить
.
