2.6 Застосування рівнянь Пуассона і Лапласа

Приклад 2.18

Між двома плоскими пластинами, що знаходяться на відстані одна від одної, розподілений в діелектрику () об’ємний заряд з густиною. Розміри електродів набагато більші ніж відстані між ними (рис.2.25). Визначити закон зміни потенціалу і напруженості поля.

Розв’язування. Параметри поля будемо знаходити в двох областях – в області, що містить об’ємний заряд (між пластинами) і в області, де об’ємний заряд відсутній.

В першій області виберемо прямокутну систему координат і, врахувавши, що при великих розмірах пластин потенціал і напруженість поля залежать тільки від координати , запишемо рівняння Пуассона (1.46)

.

Проінтегрувавши дане рівняння один раз, отримаємо

.

Після другого інтегрування матимемо

. (2.50)

Рисунок 2.25

Напруженість поля пов’язана з потенціалом так

.

В прямокутній системі координат

.

Для нашого випадку

. (2.51)

Постійні інтегрування ізнаходимо із граничних умов.

Оскільки точку з нульовим потенціалом можна вибрати довільно, приймемо, що нульовий потенціал має точка на початку координат (), тобто при. Підставимо цю умову в (2.50) і отримаємо.

В зв’язку з симетрією поля відносно осі ординат наступна гранична умова буде рівність потенціалів пластин

.

Тоді

;

Звідки

.

Отже, в області, зайнятій об’ємним зарядом ()

. (2.52)

Вектор напруженості поля

. (2.53)

Величина напруженості поля

.

В області, яка не зайнята об’ємним зарядом, використаємо рівняння Лапласа в прямокутній системі координат, знову ж врахувавши те, що при дуже великих розмірах пластин ізалежать тільки від координати

.

Після інтегрування отримаємо

, (2.54)

. (2.55)

На межі розділу двох діелектриків () рівні потенціали

(2.56)

і нормальні складові векторів електричного зміщення

або . (2.57)

Підставивши в (2.57) значення із (2.53) та (2.55), отримаємо

.

Звідки

.

Після підстановки (2.52) і (2.54) в (2.56) при отримаємо

.

Врахувавши, що

.

Отже, для

.

.

Напруженість поля зовні пластин величина постійна.

Потенціал поля ()

.

На рис.2.26 наведені графіки зміни потенціалу і модуля напруженості поля в залежності від координати .

Рисунок 2.26

Приклад 2.19

В коаксіальному кабелі, радіус внутрішнього провідника якого , а зовнішньої провідної оболонки, потенціал змінюється за таким законом

,

де – відстань від осі циліндрів до довільної точки (рис.2.27);

.

Діелектрична проникність середовища всередині кабелю. Зовні кабелю діелектрична проникність середовища.

Знайти закон розподілу напруженості поля і об’ємної густини заряду всередині кабелю, напругу між внутрішнім провідником і оболонкою, а також

закон розподілу напруженості і потенці-

Рисунок 2.27 ала поля зовні кабелю.

Розв’язування. Для розв’язування задачі всередині коаксіального кабелю використаємо рівняння Пуассона в циліндричних координатах (1.48), врахувавши те, що і напруженість і потенціал в зв’язку з циліндричною симетрією залежать тільки від координати

.

Застосувавши послідовно операцію диференціювання, отримаємо

,

.

Звідси об’ємна густина заряду

або

є постійною величиною.

Напруженість електричного поля

.

В циліндричній системі координат, коли величина залежить тільки від координати

.

Звідси закон зміни напруженості поля всередині циліндра ()

.

Напруга між внутрішнім провідником і зовнішньою оболонкою

.

Підставивши числові значення, отримаємо

.

Отже, всередині кабелю закон зміни напруженості поля в залежності від відстані матиме вигляд

.

Зовні кабелю заряди відсутні, тому застосуємо рівняння Лапласа

.

Після двократного інтегрування отримаємо

.

Запишемо граничні умови для знаходження постійних інтегрування. Зовнішня оболонка є еквіпотенціальною поверхнею і в силу неперервності потенціалу має місце рівність

або

.

В зв’язку з тим, що

то

і

.

Другою граничною умовою є рівність на межі розділу двох середовищ нормальних складових вектора електричного зміщення ()

або

.

Знайдемо спочатку закон зміни напруженості поля зовні кабелю

.

В зв’язку з тим, що вектор напруженості нормальний до поверхні розділу середовищ, то друга гранична умова така

.

Звідси при

.

Отже зовні кабелю ()

,

.

На рис.2.28 наведені графіки зміни потенціалу і напруженості поля в залежності від відстані. При поле відсутнє,, потенціал.

Рисунок 2.28

Приклад 2.20

Поле сферичного конденсатора з двошаровим діелектриком

Визначимо закон зміни напруженості, потенціалу в залежності від радіуса та знайдемо ємність сферичного конденсатора.

Розв’язування. Нехай радіус внутрішньої провідної сфери , радіус зовнішньої сфери, радіус межі розділу діелектриків(рис.2.29). Заряд конденсатораі потенціал зовнішньої сфери дорівнює нулю. Поле внутрішньої сфери (провідне середовище) відсутнє.

Оскільки між обкладками конденсатора немає вільних зарядів, то використаємо рівняння Лапласа окремо для області з проникністюі для області з.

Застосовуємо сферичну систему координат, врахувавши те, що при сферичній симетрії потенціал і напруженість поля залежать тільки від координати .

Рисунок 2.29 Для першої області ()

.

Після першого інтегрування

або .

Проінтегрувавши ще раз, матимемо

.

Напруженість поля

.

Для другої області ()

. (2.58)

Знайдемо граничні умови. На поверхні внутрішньої сфери () електричне зміщення дорівнює поверхневій густині заряду

.

Звідки

і

. (2.59)

На межі розділу двох діелектриків рівні нормальні складові векторів електричного зміщення

.

В зв’язку з тим, що вектори електричного зміщення нормальні до поверхні розділу діелектриків, то

або

.

Звідси з урахуванням (2.58) і (2.59)

.

Отже

Потенціал зовнішньої сфери за умовою задачі дорівнює нулю, тому

і

.

В зв’язку з тим, що потенціал функція неперервна, то

або

.

Звідси

.

Отже, в першій області ()

,

в другій області ()

,

.

Напруга на обкладках конденсатора

.

Ємність конденсатора

. (2.60)

Приклад 2.21

Поле між двома зарядженими пластинами, що розташовані одна відносно одної під кутом

Дві квадратні металеві пластини великої довжини зі сторонами довжиною знаходяться в повітрі (), утворюють, не доторкуючись одна до одної, двогранний кут(рис.2.30). Потенціал першої пластини. Напруга між пластинами. Найменша відстань між пластинами.

Рисунок 2.30

Розв’язування. Встановимо залежність зміни потенціалу і напруженості поля між пластинами від координат, не враховуючи поля на краях пластин.

Використаємо рівняння Лапласа в циліндричній системі координат. Із умов симетрії величина потенціалу залежить тільки від координатиі не залежить від координаті. Вісьпроведемо через уявну лінію перетину металевих пластин (точка О на рис.2.31).

Рисунок 2.31

При даних умовах для будь-якої точки .

Після першого інтегрування

.

Після другого

. (2.61)

Граничні умови:

.

Підставимо дані граничні умови в (2.61) і отримаємо

.

Отже,

. (2.62)

Еквіпотенціальні поверхні () мають вигляд півплощин (рис.2.32, пунктирні лінії) і сходяться на площині, слідом якої є лінія.

Рисунок 2.32

Далі еквіпотенціальні поверхні змінюють свою форму. Визначення вигляду цих форм проводити не будемо.

Напруженість електричного поля має тільки одну складову, що залежить від координати. В циліндричній системі координат

.

Отже,

.

Знак мінус показує на те, що напруженість поля направлена від позитивно зарядженої пластини до від’ємно зарядженої. Силові лінії представляють собою дуги кіл, які починаються на позитивно зарядженій пластині і закінчуються на від’ємно зарядженій, і перпендикулярні до них. Картина поля наведена на рис.2.32.

Знайдемо ємність . Для цього необхідно визначити заряд пластин. Відомо, що на провідній поверхні електричне зміщеннядорівнює поверхневій густині. Тому поверхнева густина заряду на провідній поверхні, яка розташована на осі, визначається

.

В зв’язку з тим, що залежить від координати, то пластини заряджені не рівномірно.

Для визначення заряду всієї пластини використаємо вираз

,

в якому інтегрування повинно проводитися по всій поверхні пластини.

В прямокутній системі координат (рис.2.31) елемент поверхні , а межами інтегрування будуть значенняі, тому

. (2.63)

Величину (відстань від початку координат до початку поверхні) зручно виразити через куті відстань

,

тому

.

Звідси визначимо ємність

. (2.64)

Наприклад, . В цьому випадку

.

При

.

Якщо кут , то отримаємо плоский конденсатор. Безпосередня підстановкав (2.64) приводить до невизначеності. Розкривши цю невизначеність за правилом Лопіталя, отримаємо

,

що збігається з виразом, отриманим у прикладі 2.10.

При

.