Загальні висновки

Учень може оволодіти знаннями і довільними руховими діями, досягти вдосконалення функцій організму і рухових здібностей лише за умови повторення за певною системою предмету навчання та інших дій як засобів розвитку фізичних якостей і функцій організму. Деякі засоби та методи розвитку умінь і якостей були використані мною під час проходження практики. .

Методи вдосконалення фізичних якостей (тренування) побудовані на закономірностях чергування рухової активності і відпочинку, напруження і розслаблення, співвідношення між обсягом виконаної роботи та її інтенсивністю.

Характерною ознакою цієї групи методів є чітка регламентація їх структури і змісту. Регламентація за структурою полягає у наявності або відсутності інтервалів для відпочинку у процесі застосування цього методу при вирішенні конкретного педагогічного завдання. Наприклад, при вирішенні завдання з розвитку витривалості можна пробігти 10 км із заданою швидкістю без зупинок для відпочинку; пробігти 10 разів по 1 км з необхідною швидкістю через 1-2 хв повільної ходьби, або пробігти 6 км із заданою швидкістю, відпочити кілька хвилин, а потім ще пробігти 10 разів по 400 м із певною швидкістю через 1 хв активного відпочинку.

Такий характер структури виконання завдання дає підстави класифікувати методи тренування на три групи: метод безперервної вправи, методи інтервальної (повторної) вправи та метод комбінованої вправи

У кожному із наведених методів роботу можна виконувати з рівномірним навантаженням (наприклад, швидкістю) та змінювати його, поступово збільшуючи, зменшуючи або варіюючи. Величина навантаження також суттєво залежить від тривалості та характеру відпочинку. Названі параметри визначають зміст виконаної роботи.

Виміром життєдіяльності будь-якої системи, особливо системи фізичного виховання, є різноманітність, яка відповідає неповторним місцевим умовам праці. Тому вагомих успіхів у фізичному вихованні школярів досягають при використанні всього арсеналу методів і прийомів. Універсалізація будь-якого методу недопустима, бо немає методів однаково придатних для всіх учнів і умов навчання. Отже, педагог повинен досконало володіти всіма методами фізичного виховання і багатим арсеналом методичних прийомів, щоб для кожного конкретного випадку навчально-виховного процесу вибрати ті, які забезпечують найвищу ефективність фізичного виховання учнів.

Список використаних джерел

1. Алабін В.Г., Алабін А.В., Бізін В.П. Тренування юних спортсменів. — X.: Ос­нова при ХДУ, 1993.

2. Алабін В.Г., Романенко Л.В. 2000 вправ для легкоатлетів. — Вип. 3. — X.: Ос­нова, 1996.

3. .Бойко Е.И. Время реакции человека. — М.: Медицина, 1964. — 440 с.

4 Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложньїх условиях поддержания статодинамической устойчивости: Автореф. дис. ... докт. пед. наук. — К., 1990.— 45 с

5. Верхошанский Ю.В. Основи специальной физической подготовки спортсменов. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — С. 123—140, 140—171.

6. Верхошанский Ю.В. Основи специальной силовой подготовки в спорте / Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: "ФиС", 1977. — 215 с.

7. Верхошанский Ю.В. Основьі специальной физической підготовки спортсменов. — М.: "ФиС", 1970. — 200 с.

8. Гугин А. Совершенствовать функцию равновесия , Физическая культура в школе, 2000. — №1. — С.43-45. .

9. Гуревич. И.А. Круговая тренировка при развитии физических качеств. — Минск: Вьісш. шк., 1989.

10. Крючок Е.С. Аэробика. Состав и методики проведення занятий. — М.: Терра-Спорт, Олимпия Прес, 2002.

11. Лубишева Л.И. Социология физической культури и спорта. — М.: Академия, 2001.-240 с.

12 Платонов В.Н., Булатова М.М. Витривалість спортсмена і методика її вдоско­налення. - К.: КДІФК, 1992. - 51 с.

13. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. — К.: Олімпійська література, 2001.

14. Сіренко В.А. Підготовка бігунів на середні і довгі дистанції. — К.: Здоров'я, 1990.-136 с.

15. Слобожанський науково-спортив­ний вісник . Видання Харківської державної академії фізичної культури. — 2000. — І* 3; - 2002. - № 5.

16. Сухомлинський В.О. Як виховувати справжню людину. — К., 1976. — С. 194.

17.Українська національна система виховання. — К., 1991. — С. 233.

18. Фомин Н.А. Адаптация детей школьного возраста к физическим нагрузкам. - Челябинск, 1981. - С. 3-15

19.Худолий О.Н. Моделирование процесса подготовки юних гимнастов: Монография. — Харьков: ОВС, 2005. — 336 с.

20.Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – С.177—196, 211-223.

Додатки 1

1. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи максимально швидко 5 раз (режим динамічних зусиль).

2. Згинання і розгинання рук в упорі на брусах із навантажен­ням (набивний м'яч, гиря і т. д.), що дозво7іяє виконати цю вправу 2—3 рази (режим максимальних зусиль).

3. Згинання і розгинання рук в упорі на брусах із 2—3 зупин­ками у різних кутах згинання рук і утримуванням статичних положень 5—6 с (режим ізометричних зусиль). 4. Згинання і розгинання рук в упорі на брусах до відмови, якщо гімнасти виконують цю вправу без навантаження біль­ше 10—12 раз, то необхідно додати навантаження, щоб мож­ливість виконання була не більш 10—12 раз (режим повтор­них зусиль).

ДРУГЕ МІСЦЕ. Вправи для розвитку сили м'язів черевного преса.

1. Підіймання ніг із положення лежачи на похило поставленій лаві до торкання за головою, виконати максимально швидко 5 раз.

2. Із вису спиною до гімнастичної стінки підіймання ніг з на­бивним м'ячем (вага повинна бути такою, щоб виконати вправу максимум 2—3 рази).

3. Із вису спиною до гімнастичної стінки підіймання ніг з дво­ма зупинками при різноманітних кутах згинання і утриму­ванням статичних положень 5—6 с.

4. Із положення лежачи на похило поставленій лаві підійман­ня ніг до торкання за головою до відмови. Навантаженням може бути набивний м'яч, зажатий між ступнями. Наван­таження можна регулювати, змінюючи кут нахилу лави або м'ячі з різною вагою.

ТРЕТЄ МІСЦЕ. Вправи для м'язів спини.

1. Із положення лежачи на животі на коні ногами зачепитися за рейку гімнастичної стінки, підіймання і опускання тулуба максимально швидко 5 раз.

2. В. п. те саме, виконати вправу із навантаженням (набивний м'яч за головою, штанга, гантелі), навантаження збільшуєть­ся, якщо руки з навантаженням підняти уверх. Вправу вико­нати методом максимальних зусиль.

3. Виконати підіймання і опускання тулуба з двома зупинками і утриманням 5—6 с, у кожному із статичних положень (ут­римання можна виконати у верхній точці і в горизонтально­му положенні).

4. В. и. те саме, підіймання і опускання тулуба до відмови. На­вантаженню слід бути таким, щоб можливість виконання була не більш 10—12 раз.

ЧЕТВЕРТЕ МІСЦЕ. Вправа для м'язів ніг.

1. Присідання з набивним м'ячем за головою. Виконати макси­мально швидко 5 раз.

2. Присідання зі штангою або з партнером на плечах (для юна­ків), кількість можливих повторень повинна бути не більш 2—3 раз. 3. Присідання із навантаженням або на одній нозі з 2—3 зупин­ками при різних кутах згинання ніг і утримуванням статич­них положень 5—6 с.

4. Присідання на одній нозі до відмови. Якщо ця вправа без на­вантаження виконується більше 10—12 раз, то навантажен­ня повинно бути таким, щоб вправу можна було виконати не більш 10—12 раз.

Додатки 2.

ПЕРШЕ МІСЦЕ.1. Згинання і розгинання рук у висі (у висі лежачи) максималь­но швидко 5 раз.

2. Згинання і розгинання рук в упорі (або в упорі лежачи) мак­симально швидко 5 раз.

3. Підіймання прямих ніг до торкання за головою максимально швидко 5 раз.

ДРУГЕ МІСЦЕ. Метод максимальних зусиль. 1. Згинання і розгинання рук у висі (або в висі лежачи) з наван­таженням. Можливість повторення не більш 2—3 раз.

2. Згинання і розгинання рук в упорі (або упорі лежачи) з на­вантаженням. Можливість виконання не більш 2—3 раз.

3. Підіймання прямих ніг до торкання за головою з опором. ТРЕТЄ МІСЦЕ. Метод ізометричних зусиль.

1. Підтягування у висі (або у висі лежачи) з двома зупинками і фіксацією суглобних кутів.

2. Згинання і розгинання рук в упорі (або в упорі лежачи) з дво­ма зупинками і фіксацією суглобних кутів.

3. Вис на зігнутих руках (5 с) — вис прогнувшись (5 с). ЧЕТВЕРТЕ МІСЦЕ. Метод повторних зусиль.

1. Підтягування у висі (або в висі лежачи) до відмови (10—12 раз).

2. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи (або упорі) до від­мови (10—12 раз).

3. Із в. п. лежачи на череві на низькій перекладині перехід в упор. Повторити максимальну кількість раз

Додатки 3

1. Кожний учень у межах жорсткого регламенту робочих фаз і відпочинку виконує по кругу всі вправи комплексу з уста­новкою досягти найвищого результату в кожній з них. По­казник цієї роботи визначається як повторний максимум.

2. Завдання плануються виходячи із розрахунку ПМ:2хЗ, тобто половина повторного максимуму з трьома колами проход­ження. Розглянемо кілька варіантів кругового тренування й особли­вості його організації.