конспект лекций 2011

Агрохімія. Конспект лекцій.

5,5-7,1), добре реагує на вапнування, якщо показник рН < 5,5. Порівняно з іншими овочевими культурами помідор засвоює небагато елементів живлення. В розрахунку на 1 т плодів ранні сорти засвоюють 2,0 - 3,5 кг N, 0,7 - 0,9 - Р2О5 і 4 - 5 кг К2О, середньо і пізньостиглі - відповідно 3,5 - 4,5; 0,8 - 1,3; 5 - 6 кг. Темпи надходження елементів живлення залежать від віку рослин. У розсадний період і на початку цвітіння вони насамперед потребують достатнього живлення фосфором і калієм, у період інтенсивного росту — азотом, у період плодоношення — калієм на фоні високого забезпечення рослин азотом і фосфором. На бідних та еродованих ґрунтах Полісся і Лісостепу під помідор потрібно вносити 30-40 т/га напівперепрілого гною або компосту. Мінеральні добрива за ефективністю не поступаються органічним, а іноді й перевершують їх. Вважають, що оптимальною дозою добрив у зоні Полісся є N60P60K60 на фоні 30 - 40 т/га гною, у Правобережному Лісостепу – N45P60K45 на фоні 30 - 40 т/га гною, внесеного під попередник, у Лівобережному Лісостепу і Степу – N45P45K45 на фоні післядії 20 - 30 т/га гною. Якщо в основне удобрення під помідор було внесено недостатню кількість добрив або рослини слаборозвинені, позитивний ефект дає підживлення, зокрема в умовах зрошення чи в районах достатнього зволоження. Перше підживлення проводять через 10 - 14 діб після садіння розсади (N20P20K20), друге — (N20P20K20) під час цвітіння. Під помідор, який вирощують без зрошення, всю дозу добрива доцільно вносити одноразово. За безрозсадного способу вирощування помідора під час сівби потрібно вносити 10 - 15 кг/га д.р. водорозчинних фосфорних добрив. На ґрунтах з низьким вмістом рухомих форм мікроелементів вносять мікродобрива (борні, цинкові, манганові).

34.13 Удобрення огірків. Порівняно з іншими овочевими культурами огірки характеризуються невисоким виносом елементів живлення з ґрунту. На створення 1 т товарної продукції вони використовують 3 - 4 кг N, 1 - 2 - Р2O5, 4 - 5 кг К20. Коренева система огірків слаборозвинена, її основна маса поширюється на глибину 20 - 25 см. Тому рослина досить вибаглива до родючості та

Агрохімія. Конспект лекцій.

структури ґрунту й підвищеного вмісту вуглекислого газу в приґрунтовому повітрі. Потрібно також враховувати, що рослини огірків надзвичайно чутливі до підвищеної концентрації ґрунтового розчину. Крім того, вони чутливі до кислої реакції ґрунту, оптимальне значення для них рН 6,4 - 7,0. Огірки добре реагують на внесення вапна під попередник - капусту або багаторічні трави. Оптимальна доза гною під огірки на родючих ґрунтах становить 30 - 40, на бідних - 50 - 60 т/га. Максимальні врожаї огірків вирощують лише за поєднання внесення органічних і мінеральних добрив. Навіть невисокі дози мінеральних добрив, внесені на фоні гною значно підвищують урожай огірків. Оптимальною дозою мінеральних добрив під огірки є N60Р60К90. В умовах зрошення на фоні 40 т/га гною вносять N120Р120К60. Найкраще для огірків використовувати висококонцентровані форми добрив, що не містять хлору. Ефективним прийомом є внесення добрив у рядки під час сівби (N10Р10К10 або Р10). У разі недостатнього основного удобрення та коли спостерігається відставання розвитку рослин в умовах достатнього зволоження або у зрошення їх можна підживлювати. Перше підживлення проводять після утворення 3-4 листків (N15-20Р15-20К15-20), друге - завершують до початку розстилання огудини (N20-30Р20-30К20-30). У разі утворення нестандартних плодів використовують борні добрива для позакореневого піджив-

лення (200 - 250 г/га).

34.14 Удобрення моркви. Морква порівняно з буряком столовим менш чутлива до кислотності ґрунту, але добре реагує на вапнування при зниженні рН < 5,5. Для формування врожаю морква використовує велику кількість елементів живлення. На 1 т коренеплодів і відповідну масу гички з ґрунту виноситься 3 - 4 кг N, 1 - 1,5 кг Р2О5, 4 - 6 кг К2О. В основне удобрення після угноєних попередників мінеральні добрива вносять у дозі N60-90Р90К90, під час зрошення — N 90Р120К12о. Зазвичай фосфорні та калійні добрива вносять під час оранки, азотні

— під час передпосівного обробітку ґрунту. Якщо морква розвивається слабо або в основне удобрення внесено недостатню кількість добрив, то після формування густоти рослин проводять рядкове підживлення N 15-20Р30К20.

Агрохімія. Конспект лекцій.

34.15Удобрення буряка столового. Для вирощування буряка столового найпридатніші родючі легко і середньо суглинкові ґрунти з показником рН 6,5 - 7,3. Тому вже за рН < 5,8 буряк дуже сильно реагує на внесення вапна. На створення 1 т коренеплодів і відповідної маси гички буряк столовий використовує 4 - 6 кг N, 1,5-2 кг Р2О5, 6 - 7 кг К2О. Це свідчить про те, що ця культура калієфільна. Особливо багато калію вона потребує на заплавних і торф'янистих ґрунтах, бідних на цей елемент. Буряк столовий добре реагує на органічні добрива, але під нього не слід вносити слабо перепрілий гній, оскільки це може призвести до галуження коренеплодів і погіршення їх форми. Його краще вирощувати після угноєних попередників. Під буряк столовий мінеральні добрива вносять у нормі N60-80Р60-90 К60-90. Крім основних елементів живлення буряку часто не вистачає в ґрунті доступних сполук кальцію і магнію, мікроелементів, зокрема бору і мангану.

34.16Удобрення цибулі. Створити для цибулі оптимальний поживний режим ґрунту дуже складно. Це пояснюється тим, що цибуля має слаборозвинену кореневу систему, яка розміщена в малому об'ємі верхнього шару ґрунту і характеризується низькою здатністю засвоювати елементи живлення. На утворення і

ттоварної продукції вона засвоює з ґрунту 3-4 кг N, 1,2 - 1,7 кг Р2О5, 3-4,5 кг К2О. Найбільше азоту цибуля засвоює у першій, калію - у другій половині вегетації. Для утворення ароматичних речовин цибулі необхідна сірка, тому під неї краще застосовувати сірковмісні добрива — сульфат амонію, сульфат калію та ін. Цибуля краще росте на окультурених супіщаних і легко суглинкових ґрунтах. Вона досить чутлива до концентрації ґрунтового розчину та кислотності ґрунту. Оптимальна реакція ґрунтового розчину для неї становить рН 6,7 - 7,3. Високі врожаї цибулі можна вирощувати при застосуванні органічних і мінеральних добрив та за достатньої забезпеченості рослин водою. Цибуля порівняно з іншими овочевими культурами краще використовує елементи живлення з гною, ніж з мінеральних добрив. Гній рекомендується вносити лише перепрілий або перегній (30 т/га) під зяблеву оранку. Свіжий гній краще вносити під попере-

Агрохімія. Конспект лекцій.

дник. Високі дози гною, внесені під цибулю, зумовлюють сильний ріст пера, затримують достигання цибулин. Норма мінеральних добрив під цибулю становить N90-120Р60-90 К90-120, в умовах зрошення має не перевищувати N 150Р150К120. Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблевий обробіток ґрунту за винятком частини фосфору (10 - 15 кг/га) для рядкового внесення. Найкращий строк першого підживлення азотом - фаза 2-3 листків, другого — на початку формування цибулин.

Агрохімія. Конспект лекцій.

ЛЕКЦІЯ 35. ДОБРИВА І НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

35.1Значним джерелом непродуктивних витрат мінеральних добрив і зниження їх ефективності є нерівномірний розподіл по площі поля та їх розшарування під час транспортування і внесення. Нерівномірність розподілу добрив під час їх внесення у виробничих умовах іноді у 2 - 3 рази перевищує допустимі межі. Саме тому ефективність азотних добрив знижується на 40 - 50 %, фосфорних — на 35 - 40, калійних і складних — на 15 - 20 %. Різко загострюється екологічна обстановка внаслідок утворення в ґрунті осередків з надмірно високим вмістом елементів живлення для рослин.

35.2Забруднення навколишнього природного середовища зумовлюється не лише підвищеними нормами внесених добрив, а й низькою культурою їх застосування, використанням недосконалих або екологічно дуже несприятливих технологій. Забруднення добривами водних джерел зумовлює евтрофікацію природних вод — посилений розвиток водоростей та утворення планктону.

35.3У зв'язку з цим та з урахуванням інших причин як один з альтернативних шляхів розвитку сільського господарства пропонується повна відмова від застосування мінеральних добрив — біологічне, або альтернативне землеробство. Як добриво при цьому пропонують використовувати рослинні рештки, гній, сидерати, широко практикувати вирощування бобових трав, застосовувати біологічні препарати для поліпшення азотфіксації, підвищення доступності елементів живлення з ґрунту, захисту від хвороб і шкідників. Проте далеко не завжди за біологічного землеробства вдається отримати якіснішу продукцію. Крім того, врожайність культур знижується на 20 - 30 % і більше. При цьому вирощена продукція значно дорожча, а відмова від мінеральних добрив призведе до катастрофічного скорочення виробництва продуктів харчування.

35.4Нітрати - обов'язковий учасник колообігу азоту в природі, джерело азотного живлення рослин. Найбільше нітратів в організм людини надходить

зпитною водою й овочами, дещо менше — з молоком, м'ясом і соками. В серед-

ньому 70-80 % нітратів припадає на овочеві культури, причому не безпечніши-

Агрохімія. Конспект лекцій.

ми є тепличні овочі, 10-15 — на питну воду, решта (від 5 до 20 %) - на м'ясопродукти, молоко, фрукти і соки. За ранніх строків сівби в салаті головчастому накопичується до 10 000 мг/кг нітратів, у шпинаті — до 2000 мг/кг. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, допустима межа надходження нітратів в організм людини становить 3,5 мг/кг маси за добу. Найкраще, коли добова норма для дорослої людини не перевищує 100-140 мг. Всесвітньою організацією охорони здоров'я встановлено гранично допустиму концентрацію (ГДК) для нітратного азоту в питній воді для помірних широт — 22 мг/л. ГДК нітратів у овочах і фруктах для незахищеного ґрунту, мг/кг сирого продукту: картопля— 150, капуста пізня, кабачки, цибуля, кріп, петрушка — 1500, морква — 200, буряк столовий — 1400, яблука, груші, кавун— 60, диня— 90; для овочів захищеного ґрунту: помідор — 300, огірок — 400, салат, щавель, кріп, петрушка — 3000, цибуля на перо — 800. ГДК нітратів у воді й молоці — 45 мг/л.

35.5За здатністю до накопичення нітратів сільськогосподарські культури умовно поділяють на кілька груп: з низьким вмістом (до 150 мг/кг): горох, помідор, перець, часник, цикорій салатний, картопля, цибуля, морква; із середнім вмістом (150 - 700 мг/кг): огірок, капуста білоголова (пізня), цибуля на перо у незахищеному ґрунті, гарбузи, кабачки, патисони, цибуля-порей, щавель, морква рання, корені петрушки, цибуля - батун, капуста цвітна (восени); з високим вмістом (700 - 1500 мг/кг): капуста білоголова і цвітна (рання), буряк столовий, капуста броколі, селера коренева, бруква, кольрабі, ревінь, хрін, редиска

іредька в незахищеному ґрунті, цибуля на перо (теплична); з дуже високим вмістом (1500 - 4000 мг/кг): салат, капуста савойська і пекінська, буряк листковий, шпинат, кріп, редиска (теплична), листки буряку столового, петрушки і селери.

35.6Залежно від геологічного походження й географічного розміщення фосфорні руди містять різні кількості домішок важких металів і токсичних елементів. Так, вміст кадмію у фосфорній сировині (апатити, фосфорити) із різних країн світу коливається в досить широких межах: у матеріалах із США —

8 мг/кг, Марокко — 22, Ізраїлю — 23, Того —7, Сенегалу — 75, Тунісу — 30,

Агрохімія. Конспект лекцій.

Південної Африки — 3, Сирії — 8 мг/кг.

35.7Деяка кількість важких металів надходить у ґрунт із гноєм та іншими органічними добривами, а також при використанні на добриво відходів промисловості та осадів стічних вод. Одне з джерел забруднення навколишнього природного середовища — втрати під час виробництва, транспортування та несприятливого зберігання добрив.

35.8Важкі метали можуть бути провідним екологічним чинником, який визначає спрямованість і характер розвитку агробіоценозів. Масове забруднення ними навколишнього природного середовища призводить до чітко виражених токсикозів рослин, тварин і людини, тому їх порівняно легко діагностувати.

35.9Значної шкоди навколишньому природному середовищу може завдавати безсистемне використання безпідстилкового гною, гноївки та інших відходів тваринництва. У більшості випадків неправильне зберігання і використання безпідстилкового гною негативно впливає на атмосферу. Так, під час зберігання його у відкритих резервуарах виділяються і надходять в атмосферу аміак, молекулярний азот та інші сполуки. Відбуваються також розкладання органічних речовин та погіршення навколишнього природного середовища внаслідок утворення газоподібних продуктів із неприємним запахом.

35.10Комплексне вирішення екологічних проблем у сільському господарстві ґрунтується на вивченні різних ґрунтово-кліматичних агробіоценозів та їх основних компонентів — ґрунтів, рослин, атмосфери, води, тварин, людини.

Це називають агроекологічним моніторингом.

Агрохімія. Конспект лекцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Агрохімія: Підручник / М.М. Городній, А.Г. Сердюк, В.А. Копілевіч та ін.; За ред. М.М. Городнього. — К.: Вища шк., 1995. – 526с.

2.Агрохімія: Підручник Я.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Господаренко та ін.; За ред. І.М. Карасюка. — К.: Вища шк., 1995. – 471с.

3.Городній М.М. Агрохімія. – К.: Арістей, 2008. – 936 с.

4.Городній М.М. та ін. Агрохімічний аналіз. / В.А. Копілевич, А.Г. Сердюк, В.П. Каленський — К.: Вища шк., 1995. – 319 с.

5.Господаренко Г.М. Агрохімія: Підручник. – К.: ННЦ ІАЕ, 2010 – 400 с.

6.Господаренко Г.М. Удобрення сільськогосподарських культур. К.: Вища освіта,2010 – 191 с.

7.Добрива. Довідник. За ред. М.М. Мірошниченка. Харків, 2011 – 233 с.

8.Кисіль В.І. Агрохімічні аспекти екологізації землеробства. – Харків:

Вид. «13 типографія», 2005. – 167 с.

9.Лісовал А.П. Методи агрохімічних досліджень. — К.: НАУ, 2001. -

190с.

10.Швартау В.В., Гуральчик Ж.З. Мінеральні добрива в Україні. – К.: Ло-

гос, 2009. – 512 с.

11.Рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів, раціональному використання добрив та одержанню екологічно чистого врожаю. Миколаїв, 2004. – 50 с.