5.Правила доведення і спростування

У процесі доведення і спростування необхідно дотримуватися правил щодо тези, правил щодо аргументів та правил щодо демонстрації.

Правила щодо тези:

• теза має бути чітко і ясно сформульована; нечіткість формулювання тези може бути наслідком незнання або недостатнього знання того предмета, про який ідеться в тезі, недбале ставлення до уживаних слів і термінів, а також наслідком навмисного прагнення зробити тезу невизначеною, двозначною;

• теза протягом доказу (або спростування) має залишатися однією і тією ж. Правило це означає, що доводитися завжди має саме те положення, яке висунуте як теза, а не якесь інше, хоч і схоже з тезою. Порушення цього правила приводить до помилки, яка дістала назву підміни тези. Підміна тези має місце тоді, коли доводиться (або спростовується) не та теза, яку слід довести, а інша, нова теза: хто занадто багато доводить, той нічого не доводить; доведення до публіки.

Правила щодо аргументів:

• аргументи мають бути судженням істинним. Порушення цього правила веде до логічних помилок, що дістали назву хибний аргумент (основна помилка: для обґрунтування тези беруться хибні аргументи) і передбачення підстави (як підстава наводиться таке положення, яке, хоч і не є хибним, проте саме потребує доведення: доводячи тезу, користуються недоведеними аргументами;

• аргументи мають бути достатньою основою для тези: аргументи мають неодмінно обґрунтувати істинність тієї тези, на підтвердження якої вони висунуті; якщо істинність тези з аргументів не випливає, то такі аргументи для тези є недостатніми, вони не обґрунтовують тези (Один доказ – не доказ);

• аргументи мають бути судженнями, істинність яких встановлена незалежно від тези. Порушення цього правила викликає логічну помилку, яка називається коло в доведенні: теза виводиться з аргументів, а аргументи виводяться з тези.

Правила, пов’язані з демонстрацією: будуючи докази і спростування, необхідно дотримуватися правил умовиводів (наприклад: якщо доказ будується у формі категоричного силогізму, то для того, щоб він був правильним, необхідно дотримуватися всіх правил категоричного силогізму).

Тема: Гіпотеза План

1.Сутність гіпотези

2.Види гіпотез

1.Сутність гіпотези

Гіпотеза – форма мислення, що є припущенням про існування певного закономірного зв’язку між явищами, причини виникнення яких невідомі. Гіпотеза – поняття багатозначне, воно має принаймні такі три значення:

• особливий рід припущень про безпосередньо не спостережувані форми зв’язку явищ або про причини, що породжують ці явища;

• особливий рід умовиводу, у формі якого відбувається висунення певного припущення;

• складний засіб, який охоплює висунення припущення і його наступне доведення.

Не можна ототожнювати з гіпотезою тезу доведення: гіпотеза відрізняється від тези доведення тим, що вона є висновком правдоподібного, недостовірного умовиводу; гіпотеза, як і теза, потребує обґрунтування, але рівень її ймовірності вищий від рівня ймовірності тези.

Етапи процесу формування гіпотези та її застосування:

• початковий здогад, що, як правило, використовується як робоча гіпотеза;

• уточнення й поглиблення початкового здогаду і формулювання наукової гіпотези;

• виведення можливих наслідків з гіпотези, її основного припущення;

• перевірка того, наскільки названі наслідки відповідають об’єктивній дійсності, виявленим фактам.