- •Додатки текстознавство
- •Тема 3. Вираження в тексті авторської модальності
- •1.Поняття авторської модальності
- •2.Тріада: створювач мовлення ‒ суб’єкт оповіді – образ автора
- •3.Особливості сприйняття узагальненого образу автора
- •4.Форми суб’єкта оповіді
- •5. Двоспрямованість поняття «образ автора»
- •Тема 4.Типи і різновиди текстів. Форми представлення авторства в художньому і нехудожньому текстах
- •1.Текст художній і нехудожній
- •2.Текст монологічний і діалогічний
- •3.Текст прозовий. Мовленнєва організація прозового тексту
- •4. Текст поетичний. Мовленнєва організація поетичного твору
- •Тема 5: Поняття креолізованого тексту План
- •1.Поняття креолізованого тексту
- •2.Види креолізованого тексту
- •3.Взаємодія вербальних і образотворчих елементів
- •Тема 6. Інформативність і шляхи її підвищення План
- •1.Інформативність і інформативна насиченість тексту
- •2.Проблема авторського наміру і читацького сприймання
- •3.Способи підвищення інформативності тексту
- •4.Шляхи підвищення інформативності тексту
- •Тема: Компресія інформації в тексті План
- •1.Поняття інформаційної компресії
- •2.Семіотичні способи інформаційної компресії
- •3.Комунікативні способи вираження інформаційної компресії
- •Модульна контрольна робота №2
- •Модульна контрольна робота №3
- •Варіанти залікової контрольної роботи
- •Теорія твору Тема: Стиль, стилізація та пародія
- •Матеріали до окремих питань і тем Співвідношення понять "твір" і "текст"
- •Позасюжетні елементи як складові композиційної структури
- •Порівняння і повтор як засоби інтенсифікації висловлювання в журналістському тексті
- •Архітектоніка журналістського тексту
- •Логіко-поняттєва та інформаційна перцептивні структури
- •Образ автора у журналістському творі
- •Типи сюжетних конфліктів
- •Тенденції розвитку жанрів у журналістиці
- •Принцип системності аналізу та інтерпретації твору
- •4. Структура аналітичних жанрів на прикладі конкретної статті.
- •Комунікативна логіка
- •Поняття теорії аргументації
- •Емпіричні способи переконання
- •Теоретичні аргументи
- •Контекстуальні аргументи
- •Поняття про суперечку
- •Коректні і некоректні засоби ведення суперечки
- •Види суперечок
- •Загальні вимоги до суперечки
- •Тема: Доведення і спростування План
- •1.Поняття доведення
- •2.Побудова доведення
- •3.Види доведення
- •4. Спростування
- •5.Правила доведення і спростування
- •Тема: Гіпотеза План
- •1.Сутність гіпотези
- •2.Види гіпотез
2.Види гіпотез
Гіпотеза може претендувати на пояснення всієї множини досліджуваних явищ, частини цієї множини або окремого явища. Гіпотези поділяють на загальні, часткові, одиничні.
Загальна гіпотеза – припущення про певні закономірності, які стосуються всієї множини явищ відповідної предметної сфери. Наукові положення виражаються, як правило, у формі загальних суджень.
Часткова гіпотеза – припущення про певні закономірності, які стосуються тільки деяких елементів множини явищ відповідної предметної сфери. Після з’ясування специфіки підмножини явищ, кожного з яких стосується передбачувана закономірність, часткова гіпотеза перетворюється на загальну.
Одинична гіпотеза – припущення, що стосується характеристики одного-єдиного предмета чи явища, наприклад, гіпотеза про наявність планети – сусідки планети Уран.
Описова гіпотеза – припущення про притаманні предмету властивості або форми зв’язку між спостережуваними предметами і явищами. Ця гіпотеза намагається відповісти на запитання: Що становить собою даний предмет?; Які властивості має даний предмет?; В якому зв’язку перебувають дані предмети?
Пояснююча гіпотеза – припущення про причини виникнення досліджуваних явищ. Вона відповідає на запитання Які причини виникнення даних явищ?
Наукові гіпотези характеризуються такими вимогами, як:
принципова перевірюваність припущення, яке оголошується гіпотезою;
максимальна її загальність;
наявність передбачуваної сили;
принципова (логічна) простота;
наступність, зв’язок висловлюваного припущення з попереднім знанням.
Об’єктивною основою перевірюваності наукової гіпотези є взаємозв’язок сутності і явища.