Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пос.МРГП-ч-2-2010.doc
Скачиваний:
50
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Методи проведення занять з гуманітарної підготовки

Методами називають способи передачі і засвоєння знань, формування у слухачів високої національної свідомості, відданості ідеї державної незалежності України.

Методи навчання можна поділити на вербальні, наочні та практичні.

Усне (вербальне) навчання застосовується переважно при поданні нового матеріалу (розповідь, пояснення, лекція).

Розповідь - це короткий, образний виклад навчального матеріалу, що містить переважно фактичні дані. Тривалість розповіді, як правило, має бути 20- 30 хвилин. Розповідь обов’язково поєднується з демонстрацією наочного матеріалу (схем, таблиць, малюнків, карт тощо).

Пояснення - це такий вид усного мовлення, коли керівник прагне розкрити сутність теми, ніби відповідаючи на запитання: “Що це таке?”, “Чому?”, “У зв’язку з чим?”. Цей метод доцільний при висвітленні тем з сучасної суспільно-політичної та економічної ситуації в країні.

Бесіда - взаємний обмін думками. Вона припускає наявність двох або більше сторін, які спілкуються. Бесіда не повинна втрачати довірливого, простого прагнення привернути до себе співрозмовника (аудиторію).

Тому під час бесіди особливо проявляються такі якості:

- довірливість і можливість реалізувати індивідуальний, диференційний підхід до співрозмовника;

- відкритість і зацікавленість;

- уміння спухати і чути партнера;

- взаємне підвищення компетентності у питанні, яке обмірковується, урахуванні критичних зауважень, заперечень, перевірки поглядів, ідей;

- відповідальність і відчуття власної значущості (при вирішенні практичних питань, підтримки співрозмовника ділом);

- полемічність, необхідність пошуку переконливих і різноманітних аргументів.

В процесі підготовки і проведення бесіди необхідно керуватись знаннями і правилами формальної логіки, які лежать в основі логічних операцій, висновків, доказів. До них відносяться: закон тотожності, закон виключення третього, закон суперечності і закон достатньої підстави.

Закон тотожності говорить, що кожна вірна думка або поняття про предмет обговорення повинні бути визначеними і зберігати свою однозначність протягом міркування. Відповідно з цим законом бесіди з будь-якого питання повинні починатися з встановлення точного сенсу понять, які складають сутність предмета розмови.

Закон виключення третього стверджує, що із протиріччя .суджень одне відповідає дійсності, друге помилкове, а третього не дано. Згідно з цим законом міркування ведеться за своєрідною формулою: “або-або”.

Закон суперечності говорить, що дві протилежні думки про один і той же предмет, в одному і тому ж відношенні, в один і той же час дійсними одночасно бути не можуть, але можуть бути помилковими.

Закон достатньої підстави говорить, що всяка думка, щоб стати достовірною, повинна бути обґрунтована іншими думками, дійсність яких доведена або самоочевидна. При цьому потрібно привести таку кількість фактичних достовірних аргументів, які були б достатніми.

Аргументи, які можуть використовуватись під час бесіди:

- цифри (статистичні, соціологічні дані);

- факти, які зняті з літературних, наукових джерел;

- життєві спостереження офіцера (прапорщика);

- авторитетні вислови (видатних вчених, суспільних діячів і т.п.);

- програмні документи, юридичні акти.