32.Віртуальні локальні мережі (vlan).

VLAN (англ. Virtual Local Area Network — віртуальна локальна комп'ютерна мережа) — є групою хостів з загальним набором вимог, що взаємодіють так, ніби вони прикріплені до одного домену, незалежно від їх фізичного розташування. VLAN має ті самі атрибути, як і фізична локальна мережа, але дозволяє кінцевим станціям бути згрупованими разом, навіть якщо вони не перебувають на одному мережевому комутаторі. Реконфігурація мережі може бути зроблена за допомогою програмного забезпечення замість фізичного переміщення пристроїв.

Щоб фізично копіювати функції VLAN, необхідно встановити окремий, паралельний збір мережевих кабелів і перемикачів, які зберігаються окремо від первинної мережі. Однак на відміну від фізичної відділеної мережі, VLAN ділить пропускну здатність; дві окремих одно- гігабітних віртуальних мережі які використовують одно-гігабітний зв'язок мають знижену пропускну здатність. Це віртуалізує поведінку VLAN (настроювання портів комутатора, позначки кадрів при вході в мережу VLAN, пошук MAC таблиці, щоб перейти до магістральних зв'язків і видалення тегів при виході з VLAN).

Використання

VLAN, які створені, щоб забезпечити послуги сегментації, зазвичай надаються маршрутизаторами в конфігурації локальної мережі. VLAN, розглядают такі питання, як масштабованість, безпека та управління мережею. Маршрутизатори в топологіях VLAN забезпечують фільтрацію, безпеку, узагальнення адрес та управління трафіком. За визначенням, вимикачі не можуть з’єднувати IP-трафік між мережами VLAN, так як це буде порушенням цілісності широкомовного домену VLAN.

Це також корисно, якщо хтось хоче створити кілька мереж 3-го рівня на тому ж комутаторі 2 рівня. Наприклад, якщо сервер DHCP (який буде перевіряти його наявність) підключений до комутатора він буде обслуговувати будь-який хост, який налаштований на отримання свого IP від сервера DHCP. За допомогою віртуальних локальних мереж можна легко розділити мережу так, щоб вузли не використовували цей сервер DHCP і отримували локальні адреси, або отримували адресу з іншого серверу DHCP.Віртуальні локальні мережі 2-го рівня конструкції є важливими, порівняно з IP-підмережами, які є конструкціями 3-го рівня При використанні VLAN, можна управляти пакетами трафіку і швидко реагувати на переміщення. Мережі VLAN забезпечують гнучкість, щоб адаптуватися до змін у мережі вимогам і дозволяють спрощене адміністрування.

33.Механізми створення віртуальних локальних мереж (vlan).

Три типа виртуальной локальной сети VLAN

VLAN на базе порта (Port Based VLAN). Это сети самой простой топологии, созданной на основе одного коммутатора. Благодаря простой схеме такой сетью легко управлять. В подобных сетях также легко обеспечить высокий уровень безопасности передаваемых данных. Port Based VLAN позволяют создавать VLAN из портов различного типа, расположенных на одном сетевом шлюзе. Виртуальные сети подобного типа являются статичными – администратор не может внести изменения в схему подключения устройств без их физического переключения.

VLAN на базе MAC -адресов. Виртуальные локальные сети данного типа позволяют объединять в сегмент MAC-адреса хостов.

MAC-адрес (Media Access Control) — уникальный идентификатор, сопоставляемый с сетевыми и компьютерными устройствами разных типов. Большинство сетевых протоколов канального уровня используют одно из трёх пространств MAC-адресов, управляемых IEEE: MAC-48, EUI-48 и EUI-64.

VLAN на базе признака позволяет создавать VLAN по какому-либо признаку. Признак записывается после MAC-адреса источника в кадре Ethernet, что помогает идентифицировать VLAN. Такие сети могут работать между несколькими коммутаторами, поддерживающими IEEE 802.1Q.

Самый оптимальный способ создания защищенных узлов VLAN - по меткам, когда номер виртуальной сети добавляется к кадру, передаваемому между коммутаторами. В глобальных сетях получила распространение технология MPLS (MultiProtocol Label Switching). MPLS использует метки для разделения трафика и образования виртуальных каналов в IP и ATM- сетях.