- •1.Вiльнi електромагнiтнi коливання.Диференцiальне рiвняння
- •2.Складання гармонiчних коливань одного напрямку та близькоi частоти.
- •3.Складання взаемоперпендикулярних коливань.Фiгури Лiсажу.
- •4.Затухаючi коливання.Диференцiальне рiвняння затухаючих коливань,Перiод,частота.Величини,що характеризують затухання
- •5.Вимушенi коливання.Диференцiальне рiвняння вимушених коливань
- •6.Змінний струм. Ємнісний,індуктивний,повний опір кола.
- •7.Резонанс напруг та струмів.
- •10.Електромагнітні хвилі. Рівняння електромагнітної хвилі. Шкала емх та їх застосування.
- •8.Пружні хвилі. Рівняння плоскої хвилі. Фазова швидкість пружних хвиль. Хвильове рівняння. Енергія пружної хвилі.
- •9.Принцип суперпозиції. Групова швидкість. Стоячі хвилі.
- •11.Энергия электромагнитной волны.Вектор Умова-Пойтинга
- •12.Свет как электромагнитная волна.Принцип Гюйгенса.Монохроматичность и когерентность световых волн
- •13.Iнтерференцiя свiтла.Методи спостереження iнтерференцii
- •Зеркала френеля
- •14.Iнтерференцiя в тонких плiвках.Просвiтлення оптики
- •15.Дифракцiя.Принцип Гюйгненса-Френеля.Метод зон Френеля
- •16.Дифракция Френеля на отворi та диску
- •17.Дифракция Фраунгофера на щiлинi
- •18.Дифракцiя на дифракцiйнiй решiтцi.Характеристики дифракцiйной решiтки.
- •19.Дифракцiя на просторовiй решiтцi.Формулаа Вульфа-Брегга.Використання дифракцii/
- •20.Дисперсiя cвiтла.Розсiювання свiтла.
- •21.Поглинання свiтла.Закон Бугера
- •22.Поляризацiя.Природне та поляризоване свiтло.Ступiнь поляризацiй.Закон Малюса.Закон Брюстера.
- •23.Поширення свiтла в оптичному волокнi.Типи оптичних волокон.Основнi компоненти волз
- •24.Теплове випромiнювання .Основнi характеристики теплового випромiнювання.Абсолютно чорне тiло
- •25.Закони теплового випромiнювання: закон Стефана-Больцмана,закон Вiна,закон Кiргофа.Формула Планка.
- •26. Гальмівне рентгенівське випромінювання.
- •27.Явище зовнішнього фотоефекту. Закони зовнішнього фотоефекту. Рівняння Ейнштейна.
- •28.Квантова природа світла. Маса,імпульс та енергія фотона.
- •29.Тиск свiтла
- •30.Ефект Комптона
- •31.Модели атома Томсона та Резенфорда.Дослiд Резенфорда.
- •32.Спектр атома водню.Формула Бальмера.Постулати Бора
- •Формула Бальмера
- •33.Дослiд Франка I Герца
- •34.Гiпотеза де Бройля та II експериментальна перевiрка.Хвиля де Бройля.
- •Экспериментальная проверка
- •35.Спiввiдношення невизначеностей Гейзенберга
- •36.Хвильова функцiя та II властивостi.Фiзичний змicт хвильовоi функцii
- •38.Рух вiльноi частинки
- •39.Частица в одновимiрнiй потенцiальнiй ямi.
- •40.Проходження частинки крiзь потенцiальний бар’эр.Тунельний ефект.
- •42.Дослiди Штерна та Герлаха.Спiн .Спiн-орбiтальна взаэмодiя
- •41.Механiчний та магнiтний моменти електрона в атомi
- •43.Квантовi числа.Принцип Паулi.Переодична система елементiв Менделээва.
- •44.Механiчний та магнiтний моменти багатоелектронного атома.
- •45.Ефект Зеемана
- •46.Характеристичне рентгенiвське випромiнювання
- •47.Спонтаннi та вимушенi переходи електронiв в атомi
- •48. Вимушене випромiнювання.Оптичнi квантовi генератори та застосування
- •49.Газовi лазери.Властивостi лазерного випромiнювання.
- •51.Зонна структура металiв.Напiвпровiдникiв та дiелектрикiв.
- •52.Електропровiднiсть металiв.Робота виходу електронiв з металу.Термоелектронна емiсiя
- •53.Надпровiднiсть.Ефекти Мейснера та Джозефсона
- •Стационарный эффект
- •Нестационарный эффект
- •54.Ефект Холла.Квантовий ефект Холла
- •55.Власна та домiшкова провiднiсть напiвпровiдникiв.
- •Собственная проводимость
- •Примесная проводимость
- •Ректифікація
- •Застосування
- •57.Принцип роботи напiвпровiдникового транзистора.
- •58.Фотопровiднiсть напiвпровiдникiв.Внутрiншнiй фотоефект
- •59.Контакта рiзниця потенцiалiв
- •60.Явище Зеебека,Пельтьэ и Томсона
46.Характеристичне рентгенiвське випромiнювання
Характеристичне рентгенівське випромінювання - лінійчаста складова спектру рентгенівського випромінювання, характерна для кожного хімічного елемента, основа для рентгенофлуоресцентного аналізу.
Природа виниккнення.
Характеристичне рентгенівське випромінювання виникає при вибиванні електрона із внутрішньої електронної оболонки атома. На наступному етапі один із електронів зовнішніх оболонок переходить на внутрішню із випромінюванням кванта світла. Частота цього кванта лежить у рентгенівському діапазоні електромагнітного спектру.
Слово характеристичне в назві пояснюється тим, що для кожного хімічного елемента властиві свої частоти випромінювання. Ці частоти не залежать або дуже слабо залежать від того, до складу якої хімічної сполуки входить елемент, і, таким чином, можуть служити основою для ідентифікації хімічних елементів, визначення хімічного складу сплавів, мінералів, порід тощо.
Характеристичне випромінювання має пороговий характер і з'являється на тлі суцільного спектру, зумовленого гальмівним випромінюванням. Для появи характеристичного випромінювання електрон, що налітає на анод в рентгенівській трубці, повинен мати енергію, вищу від деякого порогового значення, залежного від матеріалу анода. Фізично це зумовлене тим, що енергія електрона повинна бути достатньою для вибивання електрона із внутрішньої оболонки.
Спектр випромінювання розбивається на серії. Найбільш короткохвильова з цих серій позначається літерою K, а окремі лінії в цій серії грецькими літерами.
47.Спонтаннi та вимушенi переходи електронiв в атомi
Згідно
законам
класичної
електродинаміки
джерелом
випромінювання
світла
може
бути
заряд,
який
рухається
з
прискоренням,
причому
величина
випромінюваної
енергії
дорівнює:
(2.1)
де
-
прискорення
частинки.
Якщо
джерелом
випромінювання
є
одномірний
гармонічний
осцилятор
то
частота
випромінювання
буде
співпадати
з
механічною
частотою
коливання
осцилятора,
а
інтенсивність
випромінювання
пропорційна
квадрату
амплітуди.
У
квантовій
механіці
підхід
до
процесу
випромінювання
інший,
оскільки
саме
випромінювання
по
квантовій
теорії
має
місце
тоді,
коли
частинка
(система)
переходить
із
одного
квантового
стану
в
інший,
енергетично
більш
низький,
тобто
«зверху
вниз».
Основні
ідеї квантової теорії випромінювання
полягають у наступному. Нехай один із
електронів якої-небудь атомної системи
знаходиться в збудженому стані m з
енергією Еm.
Тоді для такого електрона існує певна
ймовірність Amn спонтанного
переходу у більш низький енергетичний
стан n з енергією En.
При цьому відбувається випромінювання
фотона з енергією
Якщо
число подібних збуджених атомів дорівнює
Nm,
то енергія випромінювання за одиницю
часу за рахунок спонтанних переходів
дорівнюватиме:
(2.2)
Якщо
атоми зазнаватимуть дії зовнішнього
електромагнітного випромінювання, то
виникатимуть вимушені переходи зверху
вниз, і знизу вгору, причому переходи
знизу вгору будуть відбуватися з
поглинанням фотонів.
Позначимо
імовірність вимушеного (індукованого)
переходу з стану m в стан n через Bmn,
а з стану n в стан m через Bnm.
Оскільки число вимушених переходів
пропорційне спектральній густині
падаючого
випромінювання, знайдемо значення
енергії випромінювання і поглинання:
(2.3)
(2.4)
де
Nm –
число станів у стані n. Розглянемо випадок
термодинамічної рівноваги між нагрітими
атомами і випромінюваним ними світлом
(чорне випромінювання). Тоді:
.
(2.5)
Покладемо,
що розподіл електронів по станам
задаються розподілом Максвелла. Тоді
маємо:
(2.6)
У
результаті математичних перетворень
одержимо:
(2.7)
Тоді
з порівняння знаходимо:
(2.8)
Звідси
видно, що імовірності вимушених переходів
як зверху вниз, так і знизу вгору
виявляються рівними і пропорційними
коефіцієнту спонтанного переходу
Amn. Тому
для описання випромінювання атомів або
молекул достатньо визначити лише один
із цих коефіцієнтів.
У
загальних рисах квантова теорія
випромінювання зводиться до наступного.
В рамках теорії Шредінгера можна пояснити
лише вимушені переходи, що відбуваються
у результаті взаємодії електронів атома
із зовнішньою електромагнітною хвилею.
Спонтанні переходи із збуджених
енергетичних станів у більш низькі
залишаються у цьому випадку фактично
не поясненими, оскільки відсутня зовнішня
дія, яка б могла привести до цих переходів.
