- •1.Поведінка змінних і постійних витрат при різних обсягах діяльності.
- •2.Функція витрат та методи її визначення.
- •3.Класифікація витрат з метою визначення фінансових результатів та оцінки запасів.
- •4.Класифікація витрат з метою управління.
- •6.Порядок визначення функції витрат за методом аналізу бухгалтерських рахунків.
- •7.Порядок визначення функції витрат за методом «вищої-нижчої» точки.
- •8.Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.
- •11.Взаємозв’язок і відмінності фінансового і упр. Обліку.
- •Відмінності фо і уо
- •9.Залежність організації упр. Обліку від принципу побудови плану рахунків.
- •10.Сутність, функції та основні завдання уо.
- •12.Характеристика простого директ-костингу та його варіантів.
- •13.Сутність калькулювання неповної собівартості та її відмінність від калькулювання повної собівартості продукції.
- •14.Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними витратами.
- •15.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними і змінними витратами.
- •16.Характеристика зарубіжних методів обліку витрат і калькулювання: позамовного та попроцесного.
- •17.Сутність, зміст і завдання обліку витрат і калькулювання.
- •18.Характеритсика і сфера застосування попередільного методу обліку витрат і калькулювання.
- •19.Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •20.Об’єкти витрат і об’єкти калькулювання, визначення та приклади.
- •21.Характеристика і сфера застосування нормативного методу обліку і калькулювання.
- •22.Основні відмінності вітчизняного нормативного методу обліку витрат від зарубіжного методу «стандарт-кост».
- •23.Основні риси методу «стандарт-костингу».
- •24.Порядок складання і використання нормативної калькуляції собівартості продукції.
- •25.Методи визначення і обліку відхилень від норм витрат.
- •26.Порядок розрахунку собівартості продукції за повними витратами.
- •27. Характеристика і сфера застосування простого (однопередільного) методу обліку витрат.
- •28.Характеристика і сфера застосування позамовного методу обліку витрат.
- •29.Відмінність калькулювання собівартості продукції при застосування напівфабрикатного і безнапівфабрикатного варіантів по передільного методу.
- •30.Порядок розрахунку собівартості еквівалентної одиниці при застосуванні методу середньозваженої оцінки.
- •31.Порядок розподілу витрат допоміжних виробництв між цехами, що споживають їх послуги (роботи).
- •32.Порядок оцінки і обліку браку та визначення втрат від браку.
- •33.Порядок оцінки та обліку залишків нзв.
- •34.Призначення і склад елементів витрат та статей калькуляції.
- •35.Методи визначення точки беззбитковості, їх коротка характеристика.
- •36.Порядок розрахунку обсягу діяльності, необхідного для отримання бажаного прибутку і планування прибутку при певному обсязі діяльності.
- •37.Загальні принципи і припущення аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •38.Методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток», їх коротка характеристика.
- •39.Особливості аналізу «витрати-обсяг-прибуток» в умовах багато продуктових виробництв.
- •40.Порядок визначення запасу міцності та його застосування для прийняття управлінських рішень.
- •41.Порядок визначення фактора (коефіцієнта) операційного важеля та його застосування в управлінні витратами.
- •42.Порядок і послідовність складання операційних бюджетів.
- •43.Класифікація бюджетів та їх коротка характеристика.
- •1.За колом охоплення операцій підприємства та рівнем відповідальності
- •2.За призначенням
- •3.За часовою ознакою
- •4.За методикою складання
- •44.Порядок та послідовність складання фінансових бюджетів.
- •45.Порядок складання і призначення гнучких бюджетів.
- •46.Поняття про центри відповідальності та їх класифікація.
- •47.Облік і оцінка діяльності центрів витрат.
- •48.Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •49.Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •51.Особливості визначення оптимальної виробничої програми в умовах обмежуючого чинника (ресурсу).
- •52.Рішення щодо ціноутворення.
- •53.Анаіз типових варіантів управлінських рішень: виробляти чи купувати.
- •56.Поняття про релевантність облікової інформації та її вплив на прийняття рішень.
- •57.Коротка характеристика методу авс.
- •59.Порядок розрахунку собівартості готової та реалізованої продукції.
- •60.Порядок визначення операційного прибутку в системі калькулювання за повними та змінними в-ми.
- •2. Функція витрат та методи її визначення.
14.Порядок визначення операційного прибутку в системах калькулювання за повними витратами.
Оскільки система калькулювання повних витрат та сис-ма калькулюв. змінних витрат відрізняються підходом до визначення постійних виробничих накладних витрат, то різні значення собів. одиниці продукції, отримані у двох системах калькулювання призведуть до різних оцінок запасів продукції. А за умови коливання залишків запасів ГП протягом періоду, ці системи забезпечать отримання також різного фін. результату.
В системі пвного калькул. такий порядок визначення ОП:
Валовий прибуток = Доход - Собів. реалізованої продукції ;
ВП – Адміністративні і збутові в-ти = Операційний прибуток.
15.Порядок узгодження різниці в сумах операційного прибутку, визначеного в системах калькулювання за повними і змінними витратами.
1.Якщо виробництво = Продажу, то прибуток у системі повного калькулювання = Прибутку у системі неповного калькулювання.
2.Якщо виробництво>Продажу, то прибуток у системі ПК >Прибутку у системі змінних витрат. Частина постійних повних накладних витрат включається до собів. продукції, що залишилась у запасі.
3.Виробництво<Продажу, то Прибуток у системі ПК<Прибутку у системі НК. Частина постійних ПНВ минулого періоду, що була відкладена у запасах ГП під час їх продажу переноситься до собів. продажу.
16.Характеристика зарубіжних методів обліку витрат і калькулювання: позамовного та попроцесного.
В зарубіжній практиці традиційно застосовують два методи калькулювання собівартості продукції: калькулювання за замовленнями і попроцесне калькулювання.
Калькулювання за замовленнями застосовується в ситуаціях, коли продукція виробляється за конкретним замовленням покупця, тоді як при попроцесному калькулюванні (калькулюванні безперервної діяльності) продукція (послуги) є результатом постійно повторюваної процедури або серії процедур (нафтопереробна, текстильна промисловість тощо). Тобто, позамовна калькуляція відноситься до системи калькуляції витрат, необхідної в організаціях, де кожна одиниця або партія продукції унікальна. Ключовою особливістю калькулювання собівартості продукції за замовленням є те, що витрати на одне замовлення відрізняються від витрат на інше і повинні відстежуватися окремо.
Система попроцесної калькуляції застосовується в тих галузях, де в масовій кількості випускаються однакові види продукції. Тут продукція виготовляється однаково і споживає одну і ту саму кількість прямих та накладних витрат.
17.Сутність, зміст і завдання обліку витрат і калькулювання.
Під обліком витрат, який часто називають калькуляцією витрат, розуміють процес, в якому витрати виробництва аналізуються і подаються у вигляді, придатному для прийняття рішень або контролю. Процес обліку витрат та калькулювання є важливими складниками системи УО і у вітчизняній практиці розглядається як єдиний, неподільний процес. При цьому вибір об’єктів обліку витрат визначає систему показників внутр. звітності і періодичність складання звітних калькуляцій для різних цілей та рівнів управління. Облік витрат у цілому як елемент УО має такі завдання:
- достовірність та своєчасність відображення витрат;
- накопичення даних для визначення собівартості товарної продукції у цілому та за її окремими видами;
- обґрунтування організації виробництва;
- оцінка ефективності діяльності структурних підрозділів.