5.3 Приклад виконання розділу
Згідно зі стандартом для мережі 10 Base 5 Ethernet середа передачі інформації визначена – товстий коаксіальний кабель. Його використання пов’язане з високою завадозахищеністю (завдяки металевій оплітці), а також більш високими, в порівнянні зі скрученою парою, допустимими швидкостями передачі даних (до 500 Мбіт/с) і більшими допустимими відстанями передавання (до кілометра і більше).
До коаксіального кабелю важче підключитись для несанкціонованого прослуховування мережі, він також дає значно менше електромагнітних випромінювань зовні.
З іншої сторони, монтаж та ремонт коаксіального кабелю значно складніше, ніж скрученої пари, а вартість його вище.
Основне використання коаксіальний кабель знаходить в мережах з топологією типа “шина”. При цьому на кінцях кабелю обов’язково повинні встановлюватись термінатори для запобігання внутрішніх відбивань сигналів, причому один із термінаторів повинен бути заземленим. Без заземлення металева оплітка не захищає мережу від зовнішніх електромагнітних завад і не знижує випромінювання в зовнішню середу інформації, яка передається по мережі.
З іншої сторони, заземлювати оплітку в двох або більше точках не можна, так як може вийти із ладу мережеве обладнання і робочі станції.
Термінатори повинні бути обов’язково узгодженні з кабелем, тобто їх опір повинен дорівнювати хвильовому опору кабелю. Частіше всього для локальних мереж використовується кабель з хвильовим опором 50 Ом. Відповідно і опір термінаторів повинен дорівнювати 50 Ом.
Класична шинна топологія дуже зручна, вона не потребує використання додаткових пристроїв – концентраторів.
Товстий коаксіальний кабель має зовнішній діаметр близько 10 мм і є достатньо жорстким, що потребує його жорсткої фіксації на стінах приміщення.
Для підключення до товстого кабелю потрібно використовувати спеціальні достатньо дорогі пристрої, які проколюють його оболонки і встановлюють електричний контакт як з центральною жилою, так і з екраном.
Товсті кабелі можуть використовувати різні матеріали і мати різні конструкції, що впливає на величину затримки розповсюдження сигналу (середнє значення складає близько 4,5 нс/м) та величину загасання сигналу, а значить і допустиму довжину кабелю у мережі.
Звичайно використовують у якості ізоляторів тефлон, поліетилен та полівінілхлорид.
Існують варіанти конструкції коаксіального кабелю з подвійним екраном для забезпечення кращої завадостійкості та захисту від прослуховування. Але така конструкція приводить до здороження кабелю.
Таким чином, товстий коаксіальний кабель – це сама дорога середа передачі, але він забезпечує кращу завадостійкість, менше загасання та вищу механічну міцність.
6. Проектування структурної схеми розробляємої лом
6.1 Приклад виконання розділу
У відповідності до технічного завдання та на підставі даних, які отримані у попередніх розділах, складемо структурну схему локальної мережі 10 Base 5 Ethernet на 20 робочих станцій.
Умовні позначення:
РС – робоча станція;
С – сервер;
К – комутатор;
П – принтер;
Ш – шлюз;
ДБЖ – джерело безперебійного живлення;
ГМ – глобальна мережа
Рисунок 6.1
Аналізуючи схему, робимо наступні висновки, які пов’язані з виконанням технічного завдання:
1. Абоненти (робочі станції) розподілені рівномірно по поверхах та кімнатах;
2. Передбачена можливість підключення до Internet та наявність E-mail. Для цього використовується окремий сервер С1 та шлюз;
3. Забезпечене безперебійне живлення серверів та шлюзу, що дає можливість функціонування Internet, E-mail, бази даних при відсутності напруги в мережі живлення;
4. Передбачено три принтери, які розташовані по одному на кожному поверсі;
5. Сервер С2 є файл-сервером і використовується для створення бази даних.
6. Використання двох серверів дозволяє розділити їх функції і не створювати затримок в роботі мережі.
7. Кількість сегментів дорівнює трьом і задовольняє завданню.
Отже, можна зробити висновок, що схема задовольняє завданню.