7.2 Приклад виконання розділу

Тип мережевого обладнання визначається видом ЛОМ та її розмірами. Відповідним напрацюванням для вибору обладнання є складена в попередньому розділі структурна схема мережі.

Апаратні засоби включають в себе кабель, роз’єми, термінатори, трансивери і трансиверні кабелі, комутатор, джерело безперебійного живлення та шлюз.

Для з’єднання частин товстого коаксіального кабелю та приєднання до нього термінаторів використовують роз’єми N – типу (рис. 7.4, 7.5).

Рисунок 7.4

Рисунок 7.5

Два куски товстого кабелю можуть з’єднуватись за допомогою роз’ємів N – типу та Barrel – з’єднувачів (рис.7.6).

Рисунок 7.6

Для кожного з трьох сегментів потрібно використовувати один кусок кабелю. Можливо брати декілька кусків, але при цьому вони повинні бути із однієї партії одного виробника, щоб звести до мінімуму можливі неоднорідності на стиках і відповідно зменшити викривлення сигналів. Але в даному проекті при невеликій кількості робочих станцій та невеликій довжині сегментів потрібно обійтись одним куском кабелю в кожному сегменті.

На обох кінцях кожного сегменту повинні бути встановлені 50 –омні термінатори N – типу, один із яких потрібно заземлити.

Товстий кабель не підводять безпосередньо до комп’ютерів мережі. Для цього використовуються спеціальні трансивери ( вони ж MAU –Medium Attachment Unit – пристрій приєднання до середовища). Трансивер встановлюється безпосередньо на коаксіальному кабелі і з’єднується з адаптером трансиверним кабелем. Трансивери приєднуються до кабелю частіше всього за допомогою спеціальних з’єднувачів (виробник – корпорація АМР), які не потребують розрізання кабелю, а просто проколюють його оболонку та ізоляцію і забезпечують електричне з’єднання з центральною жилою та опліткою, а також механічне кріплення. Ці з’єднувачі носять назву “вампірів” (рис. 7.7).

Рисунок 7.7

Інший тип з’єднувачів потребує розрізання кабелю і встановлення його на два кінці з’єднувачів. Це значно складніше і тому цей тип з’єднувачів менш популярний.

Трансиверний кабель вміщує чотири екранованих скручених пари. Його довжина може досягати 50 метрів. На кінцях трансиверного кабелю встановлюються 15 контактні з’єднувачі DIX. Трансивер живиться від внутрішнього джерела живлення комп’ютера.

Мінімальна відстань між точками підключення трансиверів до кабелю становить 2,5 м.

На попередньому рисунці представлений мінімальний набір обладнання для односегментної мережі. Розробляєма мережа має три сегменти, а також зв’язок з глобальною мережею Internet. Це потребує додатковою обладнання.

7.2.1 Комутатор. Дозволяє розділити єдину мережу на декілька мереж для збільшення допустимого розміру мережі або для зниження навантаження (трафіка) в окремих частинах мережі. В даному проекті це можливість розширення мережі та врахування того фактору, що обмін інформацією проходить в межах трьох підрозділів фірми, а значить це краще робити в межах трьох сегментів.

Комутатори в реальному темпі проходження бітів розпізнають адресу приймача пакету і приймають рішення про те, чи потрібно цей пакет переправляти, і якщо потрібно, то кому. Ніякої обробки пакетів не виконується, тому комутатори практично не уповільнюють обміну по мережі.

Колізії комутатором не ретранслюються, що вигідно відрізняє його від концентратора.

Головне правило про розбитті мережі на сегменти з використанням комутатора – це “правило 80/20“, при виконанні якого комутатор працює ефективно. Згідно цьому правилу, потрібно забезпечити, щоб не менше 80% всіх передач проходило в межах одного сегмента. І тільки до 20% передач може проходити через комутатор.

Можна говорити про виконання цього правила в проекті, так як робочі станції сегментів згруповані по виробничій ознаці – це окремі підрозділи виробничої фірми.

7.2.2 Сервери. Їх два, один – для підключення до глобальної мережі, другий – для створення загальної бази даних.

Таке використання серверів дозволяє мати доступ до Інтернету та електронної пошти, не ускладнюючи склад мережі.

Загальна база даних не є оперативною, звертання до неї робочих станцій не дуже часте, тому використання одного сервера для таких цілей економічно виправдане.

7.2.3 Принтери розташовані на кожному із трьох поверхів і є власністю підрозділів. Вони можуть управлятись будь – якою робочою станцією поверхів через комп’ютер, до якого вони підключені.

7.2.4 Джерело гарантованого живлення дозволяє при відсутності напруги в системі електропостачання працювати в автономному режимі на сервері, виходячи в Інтернет, одержувати інформацію по електронній пошті і, при необхідності, направляти її на інший сервер в базу даних.

7.2.5 Для з’єднання розроблямої локальної мережі з глобальною мережею використовується шлюз. Це пристрій для з’єднання різних мереж з протоколами, які сильно відрізняться, що ми маємо в даному випадку.