Джерела

1. Григорий Турский. История франков. – М., 1987.

2. Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник м.О. Рудь. – к., 2005. – с. 86-164.

3. История средних веков. Хрестоматия / Сост. В.Е. Степанова, а.Я. Шевеленко. – м., 1988. – ч.1. – с. 27-32, 40-41.

4. Опыт тысячелетия. – М., 1996. – С. 163-252.

5. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина. – М., 1961.– Т.1. – С. 420-426.

Література

1. Аверницев С.С. Григорий Турский и "Повесть временных лет" или о несходстве сходного // Другие средние века. К 75-летию А.Я. Гуревича. – М.-СПб., 1999. – С. 6-12.

2. Гуревич А.Я. Из истории народной культуры и ереси: "Лжепророки" и церковь во Франкском государстве // Средние века. – 1975. – Вып. 38. – С. 159-184.

3. Данилова Г.М. К вопросу о возникновении государства у франков // Учен. зап. Петрозаводск ун-та. – 1974. – Т.19. – Вып. 4.

4. Дворецкая И.А. Западная Европа V-IX веков. Раннее средневековье. – М., 1990. – 323 с.

5. Дж.-М. Уоллес-Хедрилл. Варварский Запад. Раннее Средневековье. 400-1000. – СПб., 2002. – С. 88-104.

6. Дряхлов В.Н. Об обстоятельствах первоначального знакомства франков с христианством // Античный вестник. – Омск, 1999. – Вып. 4/5. – С. 205-211.

7. Колесницкий Н.Ф. Феодальное государство (VI-XV вв.). – М., 1967. – С. 17-33.

8. Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств. – М., 1984. – С. 142-166.

9. Лебек С. Происхождение франков. V-IX века. – М., 1993. – С. 44-131.

10. Мажуга В.И. Королевская власть и церковь во франкском государстве // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе VI-XVII вв. – М., 1990. – С. 46-70.

11. Малов В.Н. Меровинги // Вопросы истории. – 2000. - №6. – С. 150-158

12. Савукова В.Д. Григорий Турский и его сочинение // Григорий Турский. История франков. – М., 1987. – С. 321-350.

13. Средневековая Европа глазами современников и историков / Под ред. А.Л. Ястребицкой: В 5 ч. – М., 1995. – Ч.1. – С. 112-125; 132-140.

14. Тьерри О. Рассказы из времен Меровингов. – СПб, 1994. – 335 с.

Методичні рекомендації

Основним джерелом з історії Франкської держави V – VI ст. є «Історія франків», створена турським єпископом Григорієм (бл. 538 – бл. 594 рр.), якого справедливо називають «батьком французької історії».

Композиційно «Історія франків» складається з невеликого вступу, де автор обґрунтовує мотиви, що змусили його взятися за написання твору і десяти книг основної частини.

Перші чотири книги становлять, очевидно, щось цілісне, бо наприкінці вміщена особлива хронологічна таблиця викладених подій (аналогічна схема, що охоплює зміст V – Х книг, є наприкінці всієї праці). Перша частина (з чотирьох книг) присвячена подіям, що передують діяльності автора на посаді турського єпископа, яку він обійняв у 573 р. Їй властива особлива манера оповіді, розповідь тут ведеться безсистемно, і вона схожа на спогади, серед яких є виписки з праць інших письменників.

Перша книга містить виклад подій від створення світу до 400 р. н.е. і складена на основі хронік Євсевія–Ієроніма, Орозія та ін. Друга книга присвячена діянням турських єпископів, історії перших германських народів, що поселилися в Галлії, навалі Аттіли і ранній історії франків до смерті Хлодвіга. У третій і четвертій книгах історія франків викладена до 575 р. коли помер Сігіберт Австразійський. Початок п’ятої книги ніби відкриває собою нову працю. В окремому пролозі Григорій звертається з красномовним напученням до королів з меровінзького дому, закликаючи їх припинити братовбивчі війни і чвари, що спустошують країну і виснажують народ. Далі йде ґрунтовна розповідь, присвячена подіям, очевидцем яких він був, а в багатьох із них брав участь. Чим ближче до кінця твору, тим детальніше автор викладає події. Так, десять років до смерті Хільперіка (578 – 584) займають дві книги (V – VI), вісім років після його смерті – чотири (VIІ – Х). Події, за невеликим винятком, викладаються строго хронологічно, за роками правління Хільдеберта, сина Сігіберта, цим Григорій ніби наголошує, що навіть коли Тур був під владою Хільперіка, законним його володарем залишався син Сігіберта. Закінчив автор свою працю, очевидно, у 591 р. і тоді знову переглянув перші чотири книги, зробивши до них особливе доповнення агіографічного характеру, що збереглося лише у деяких рукописах. Незадовго до смерті Григорій ще раз відредагував свій твір.

Метою даного практичного заняття є всебічне дослідження, на основі праці Григорія Турського, процесу утворення та розвитку Франкської держави за перших Меровінгів, її взаємовідносин з церквою. При вивченні теми слід з’ясувати яким чином здійснювалось завоювання франками Галлії, проаналізувати внутрішню і зовнішню політику засновника Франкського королівства – Хлодвіга, насамперед, найважливішу подію його правління – прийняття християнства в ортодоксальній формі та його вплив на подальший розвиток Франкської держави.

Не менш важливо охарактеризувати систему державного управління за часів Меровінгів, зокрема роль у ній центрального апарату монархічної влади та обласного і місцевого устрою. Значну увагу слід приділити вивченню судочинства, військової організації та податковій системі Франкської держави розглядуваного періоду.

Спираючись на свідчення Григорія Турського, необхідно прослідкувати за територіальним ростом Франкської держави за наступників Хлодвіга, її поділом та ходом міжусобної боротьби у VI ст.

Студентам важливо розібратись також у проблемі взаємовідносин королівської влади і церкви у Франкській державі VI ст., а саме, дослідити питання про те, чому церковна влада наділялася тут функціями світської влади, а та, в свою чергу, намагалась заручитися підтримкою церкви, як найавторитетнішого тогочасного інституту.