Тема 6. Візантійська община за даними «Землеробського закону»

1. Характеристика джерела.

2. Господарство візантійського села на початку VIII ст.

3. Землеволодіння та землекористування за даними “Землеробського закону”.

4. Соціальне розшарування візантійської общини.

5. Особливості процесу феодалізації у Візантії.

Джерела

1. Византийский земледельческий закон / Под ред. И.П. Медведева. – Л., 1984. – 280 с.

2. Земледельческий закон // Сб. док. по социально-экономической истории Византии. – М., 1951. – С. 103-108.

3. История средних веков. Хрестоматия / Сост. В.Е. Степанова, а.Я. Шевеленко. – м., 1988. – ч.1. – с. 120-122.

4. Практикум з історії середніх віків / Укладач Кривонос в.П. – Львів, 1999. – с. 79-85.

5. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина: В 3 т. – М., 1961. – Т.I. – С. 344-351.

Література

1. Васильев А.А. История Византийской империи: Время до крестовых походов (до 1081 г.). – СПб., 1998. – 490 с.

2. История Византии / Под ред. С.Д. Сказкина: В 3 т. – М., 1967. – Т.I. – С. 337-378.

3. Курбатов Г.Л. История Византии (От античности к феодализму). – М., 1984. – С. 68-139.

4. Корсунский А.Р., Лебедева Г.Е. Византия: Проблемы перехода от античности к феодализму. – Л., 1984. – С. 100-146.

5. История Европы: В 8 т. – Т.2. Средневековая Европа. – М., 1992. – С. 98-101.

6. Липшиц Е.Э. К истории "Земледельческого закона" в Византии и средневековых балканских странах // Византийский временник. – М., 1968. - № 29. – С. 53-62.

7. Сорочан С.Б. Византия IV-IX веков: этюды рынка. Структуры механизмов обмена. – Х., 1998. – 451 с.

8. Сюзюмов М.Я. О характере и сущности византийской общины по "Земледельческому закону" // Византийский временник. – М., 1956. - № 10. – С. 27-47.

9. Сюзюмов М.Я. К вопросу об особенностях генезиса и развития феодализма в Византии // Византийский временник. – М., 1960. - №17. – С. 3-16.

10. Острогорський Г. Історія Візантії / Пер. з нім. – Л., 2002. – С. 111-201.

11. Удальцова З.В., Осипова К.А. Особенности феодализма в Византии // Вопросы истории. – 1974. - № 10. – С. 98-117.

12. Удальцова З.В. Проблемы типологии феодализма в Византии // Проблемы социально-экономических формаций. – М., 1975. – С. 124-157.

13. Удальцова З.В., Осипова К.А. Формирование феодального крестьянства в Византии (VII-IX вв.) // История крестьянства в Европе: Эпоха феодализма: В 3 т. – М., 1985. – Т.I. – С. 387-427.

14. Успенский Ф.И. История Византийской империи VI-IX вв. – М., 1996. – 827 с.

Методичні рекомендації

Документальних джерел з історії соціально-економічних відносин у Візантії у VII – IX ст. не збереглося. У зв’язку з цим першочергового значення набувають правові пам’ятки. Найважливішим джерелом з історії аграрних відносин Візантії розглядуваного періоду є «Землеробський закон» - звід візантійсько-слов’янського звичаєвого права, оформлений і узаконений у VIIІ ст. Про його широке розповсюдження свідчить велика кількість збережених до нашого часу списків грецького тексту, а також його численні слов’янські переклади, насамперед, у Болгарії.

«Землеробський закон» багато в чому нагадує правди германських народів, зокрема «Салічну правду», і також являє собою судебник, тобто перелік покарань і штрафів за різні правопорушення.

Аналізуючи «Землеробський закон, студент повинен передусім охарактеризувати систему ведення господарства, виокремивши при цьому особливості, котрі відрізняють візантійське село від франкського села епохи «Салічної правди». Слід звернути увагу на те, які саме культури, властиві регіону Середземномор’я, були поширені у візантійському селі.

Важливо з’ясувати, на якій еволюційній стадії ми застаємо общину у «Землеробському законі», вивчивши з цією метою усі свідчення про власність на общинні угіддя і про права селянина на його наділ. Слід мати на увазі, що община у Візантії володіла низкою ознак, що відрізняють її від общини, зображеній у «Салічній правді». Важливо виявити ці риси, зокрема порівняти, як карає за оранку і засів чужого поля «Салічна правда» і як – «Землеробський закон». Права общинника на свій наділ (наприклад, у випадку його відходу з села) потребують детальної характеристики. Розгляд специфіки візантійської общини дозволяє дати відповідь на питання, як впливали її особливості на силу і згуртованість общини (чи надавали вони їй усталеності чи, навпаки, розхитували її).

Наступна проблема, що виникає при вивченні даної теми, – це проблема поступового розшарування общини. Студентам необхідно визначити різні майнові і соціальні категорії, що існували в общині, і проаналізувати становище кожної з них, не переоцінюючи при цьому ступеня диференціації в общині і проникнення феодалів у село. Окремого аналізу потребують питання про найману працю і орендні відносини у середині візантійського села.

Висвітлюючи останнє питання, слід зазначити, що своєрідність процесу генезису феодалізму у Візантії у порівнянні з країнами Західної Європи полягала у більш тривалому збереженні пережитків рабовласницького ладу, у стійкості і життєздатності вільної селянської общини. Нарешті, важливою особливістю процесу феодалізації у Візантії була наявність там в епоху раннього середньовіччя сильної централізованої держави.