- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості ………………………………… 48
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
- •Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
- •§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
- •§2 Інтегральна теорема Коші
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Інтегральна формула Коші та наслідки з неї
- •Доведення
- •Доведення
- •Розділ 4. Функціональні ряди в комплексній області
- •§1 Збіжність та рівномірна збіжність функціональних рядів в комплексній області. Теорема Вейєрштрасса про рівномірно збіжні ряди аналітичних функцій
- •Доведення
- •§2 Степеневі ряди в комплексній області
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Ряди Лорана
- •Доведення
- •Розділ 5. Лишки та їх застосування
- •§1 Особливі точки аналітичної функції та їх класифікація
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§2. Теорема про лишки та її застосування. Обчислення лишків
- •§3 Принцип аргументу
- •Доведення
- •§4 Поняття про цілу функцію та лишки відносно нескінченно віддаленої точки
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
Нехай
− довільне комплексне число, тоді якщо
,
то під
ми будемо розуміти число
.
Ясно, що при
приймає лише одне значення. Якщо
− раціональне число, то як ми теж знаємо,
.
Таких значень буде
(дріб
нескоротний). Потрібно тепер ввести
поняття степеня з ірраціональним
показником. Візьмемо
і розглянемо довільну послідовність
раціональних чисел таких, що
.
Тоді розглянемо послідовність
і її границею назвемо число
.
Неважко довести, що
.
(1)
Оскільки
будь-які два значення
відрізняються одне від одного на величину
,
то з ірраціональності числа
випливає, що число
ніколи не буде цілим числом, а отже число
ніколи не буде періодом синуса і косинуса.
А отже, ми одержимо стільки значень
скільки значень має
(безліч значень). Отже, якщо
,
то
-
нескінченно значна величина, тобто
набирає безліч значень.
Розглянемо
далі що буде, коли
і встановимо, що таке
.
Для того, щоб можна було означити останнє
(
),
дещо по-іншому перепишемо формулу (1):
.
Зауважимо,
що права частина останньої рівності
має зміст і коли
є
комплексним числом. Це дозволяє нам
ввести степінь з довільним комплексним
показником. Будемо мати:
.
Оскільки
різні значення
ніколи не будуть відрізнятися на величину
кратну
,
то різним значенням логарифма
відповідатимуть різні значення
,
а отже,
−
нескінченно значний вираз (приймає
безліч значень).
Отже,
підсумовуючи вище сказане, будемо мати:
ми знаємо, що таке
при все можливих комплексних
і
відмінних від 0, зокрема, якщо
− однозначний
вираз,
−
-
значний вираз,
і
− нескінченно значний вираз.
Маючи цю інформацію, можемо тепер ввести показникові і степеневу функції в комплексній області.
Означення.
Функція виду
,
де
фіксоване число, називається степеневою
в комплексній області.
Переписавши
її у вигляді
,
помітимо, що це, взагалі кажучи, (за
винятком окремих ситуацій для
)
є нескінченно значною функцією. Враховуючи
інформацію про точки розгалуження
логарифмічної функції і пам’ятаючи,
що при
і раціональних
набиратиме безліч значень, робимо
висновок, що ця функція є нескінченно
значною, точки 0 і
є її точками розгалуження і однозначні
вітки цієї функції можна виділяти в
області, що є
-
площиною, розрізаною по променю, що
виходить з початку координат під
довільним кутом до дійсної осі. Для
фіксації тієї чи іншої вітки потрібно
зафіксувати відповідне значення
.
Розглянемо
функцію
,
де
,
− довільне комплексне число. Перепишемо
дещо інакше цю функцію
.
Зрозуміло, що теж за рахунок нескінченно
значності
ми теж одержимо безліч значень
.
Зокрема, зафіксувавши одне із значень
,
ми одержимо одну із віток
.
Тепер ми зафіксуємо якесь значення
і зробимо з точкою
повний оберт навколо початку координат,
тоді ми повернемося до того самого
значення
,
а не значення наступної вітки, як було
раніше. Отже, одержимо, що
− многозначна функція, яка має безліч
однозначних віток, але на відміну від
попередніх ситуацій, нема точки
розгалуження і отже, однозначні вітки
можна виділяти на всій комплексній
площині, зафіксувавши одне із значень
.
Спробуємо
з’ясувати
чи, поклавши
,
ми не одержимо, що
співпадатиме з раніше введеною
.
.
З
останньої будемо мати, що
і
.
Зокрема, якщо
,
то
.
Отже, ми бачимо, що значення
є серед значень
(при
),
але остання має безліч інших значень.
Отже, правильніше було б написати
.
Далі, в дійсному аналізі ми, крім натуральних логарифмів, використовували логарифми з довільною іншою основою. А як буде тут?
По
аналогії до дійсного аналізу розглянемо
функцію
.
Зафіксуємо якесь одне із значень
і позначимо його через
.
Одержимо
(
).
Але з
іншого боку остання функція одержується
із
і вона є оберненою до останньої і по
аналогії з дійсним аналізом обернену
функцію до
називають логарифмічною функцією за
основою
числа
і позначають
.
Ми одержали логарифмічну функцію з
довільною відмінною від 0 основою в
комплексній області. Отже,
,
де в
знаменнику написане одне із значень
.
Зрозуміло, що беручи в знаменнику різні
значення
,
ми одержимо різні логарифмічні функції
за основою
.
Зокрема зауважимо, що тут ми можемо
розглядати логарифми за від’ємною
основою і за основою
,
чого ми не могли зробити в дійсному
аналізі.
Закінчимо цей розділ постановкою такої проблеми: дещо вище ми ввели поняття степеня з довільним комплексним показником і нічого не сказали про властивості (за винятком многозначності). В дійсному аналізі справедливі такі рівності:
і
.
А чи
вірні вони будуть, коли
?
Спробуйте самостійно розібрати цю
проблему.
Дещо вище ми займалися проблемою існування похідної функції комплексного аргументу. На цей рахунок в нас є критерій, який дає вичерпну відповідь на питання існування похідної. Ми показали, що з похідною функції тісно пов’язане конформність відображення цією функцією. Далі, як буде зрозуміло із нижче викладеного матеріалу, важливе значення мають комплексно значні функції комплексного аргументу, які мають похідну не тільки в окремо взятій точці деякої площини, а в кожній точці деякої області. Такі функції називають аналітичними в області. Як буде встановлено нижче, такі функції мають багато властивостей, яких не мають дійсні функції, диференційовні на якихось проміжках.
