- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості ………………………………… 48
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
- •Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
- •§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
- •§2 Інтегральна теорема Коші
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Інтегральна формула Коші та наслідки з неї
- •Доведення
- •Доведення
- •Розділ 4. Функціональні ряди в комплексній області
- •§1 Збіжність та рівномірна збіжність функціональних рядів в комплексній області. Теорема Вейєрштрасса про рівномірно збіжні ряди аналітичних функцій
- •Доведення
- •§2 Степеневі ряди в комплексній області
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Ряди Лорана
- •Доведення
- •Розділ 5. Лишки та їх застосування
- •§1 Особливі точки аналітичної функції та їх класифікація
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§2. Теорема про лишки та її застосування. Обчислення лишків
- •§3 Принцип аргументу
- •Доведення
- •§4 Поняття про цілу функцію та лишки відносно нескінченно віддаленої точки
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
Розділ 1. Вступні зауваження і факти
§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
Нагадаємо
далі деякі відомості про комплексні
числа.
Число
виду
,
де
,
та
називається комплексним числом. Таку
форму запису комплексного числа
називають алгебраїчною.
− дійсна частина;
−
коефіцієнт при
уявній частині.
Очевидно,
що між множиною
комплексних чисел і точками простору
є взаємно однозначна відповідність.
.
Множина
дійсних чисел
є підмножиною множини
комплексних чисел. Кажуть, що множина
є розширенням множини
.
Число
називають уявною
одиницею.
На
множині
операції додавання і множення визначаються
наступним чином
,
.
О
перації
віднімання і ділення одержуємо за
алгебраїчним принципом, якщо врахувати,
що нульовим елементом тут є число
,
одиничним −
,
протилежним до числа
є число
,
симетричним (оберненим) (якщо
)
до цього числа є число
:
,
.
Геометричну інтерпретацію додавання і віднімання комплексних чисел див. на рис. 1.
Неважко переконатися, що відносно операцій додавання і множення комплексні числа утворюють поле.
Поряд
з комплексним числом
розглядають спряжене
комплексне
число
.
Звідси маємо, що справедливі рівності
,
,
.
причому
,
Комплексні
числа можна записувати
не тільки в алгебраїчній формі, а й в
так званій
тригонометричній
формі. Візьмемо комплексне число
,
яке зображене на рис. 2. Довжина вектора
називається модулем
числа
(позначається
),
а кут φ, який утворює вектор
з додатним напрямом осі
,
називається аргументом
комплексного числа
і позначається
![]()
.
З рисунка видно, що
.
Т
ака
форма запису комплексного числа
називається тригонометричною.
Очевидно, що справедливі наступні
рівності
,
.
Оскільки
аргумент будь-якого комплексного числа
(за винятком 0, для якого аргумент
невизначений), набирає безліч значень,
то домовимось те значення аргументу
,
яке попадає на
називати головним значенням аргументу
і позначати
![]()
.
Тоді зрозуміло, що кожне відмінне від
0 комплексне число має свій єдиний модуль
і своє єдине головне значення аргументу.
Подивимося
як перемножити два комплексні числа,
записані в тригонометричній формі.
Нехай маємо числа
і
.
Тоді добуток двох комплексних чисел
і
буде
записуватися за формулою
,
яку
можна отримати, записавши добуток
комплексних чисел в алгебраїчній формі.
Геометричний зміст добутку комплексних
чисел, записаних в тригонометричній
формі, видно з рис. 3.
Легко здогадатися, що
.
З правила множення комплексних чисел, записаних в тригонометричній формі, одержуємо формулу піднесення комплексного числа до натурального степеня:
.
Вище записана формулу називають формулою Муавра.
З'ясуємо
тепер як добувати корінь n-го
степеня з комплексного числа. Нехай
маємо комплексне число
.
Тоді
|
.
Нехай
,
де
і
− невідомі. Для знаходження
і
скористаємось тим, що
і
формулою Муавра. Одержимо:
.
З останньої рівності маємо:
і
,
і
,
.
Отже,
,
.
Різні
значення в дужках одержимо лише при
k=0,
1, 2,..., n-1.
Якщо k
надаватимемо інших значень, то в дужках
одержимо одне із раніше отриманих чисел.
Таким чином остання формула дає значення
кореня n-го
степеня з комплексного числа і попередній
аналіз показує, що цей корінь
n-значний
(якщо
).
Якщо ми зобразимо всі значення кореня
n-го
степеня з комплексного числа
на комплексній площині, то вони лежатимуть
у вершинах правильного n-кутника,
вписаного в коло радіуса
.
Зауважимо, що із раніше сказаного маємо
,
,
,
.
Можна довести, що тут теж мають місце нерівності, відомі нам з дійсного аналізу
,
.
