- •Конспект з «Фінансового менеджменту»
- •Економічна сутність і завдання інвестиційної діяльності і інвестиційної політики підприємства.
- •Методи оцінки економічної доцільності економічних проектів.
- •Метод дисконтованого періоду окупності.
- •Розрахунок дисконтованого періоду окупності проекту „а”.
- •Метод чистої теперішньої вартості (npv)
- •Внутрішня норма дохідності(прибутковості).
- •Тема: Управління активами.
- •Запаси (рп), сировина і матеріали – дебіторська заборгованість
- •Управління виробничими запасами.
- •Управління кредиторською заборгованістю.
- •Управління дебіторською заборгованістю.
- •Джерела фінансування
- •Тема 4: Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках.
- •Економічна сутність майбутньої і теперішньої вартості грошей у часі.
- •Нарахування та дисконтування за методом простих процентів
- •Управління грошовими коштами підприємства.
- •Політика фінансування оборотних коштів.
- •Консервативна,
- •Поміркована,
- •Агресивна.
- •За допомогою облікової ставки процентів.
- •- Коефіцієнт дисконтування
- •За допомогою облікової ставки
- •Нарощування і дисконтування потоків грошових сум.
- •Вплив інфляції на процентну ставку.
- •Тема: „Управління грошовими потоками”
- •1. Види грошових потоків. Вхідні і вихідні грошові потоки
- •2.3Віт про рух грошових коштів
- •3. Планування, надходження і використання грошових коштів
- •Платіжний календар
- •Тема: Управління фінансовими ризиками
- •1. Класифікація і види фінансових ризиків
- •2. Методи розрахунку фінансових ризиків та їх впливу на фінансовий стан підприємства
- •3. Способи уникнення та нейтралізації фінансових ризиків
- •3.1.Нейтралізація фінансових ризиків
- •3.2.Поняття нейтралізації та толерантності ризику
- •3.З.Економічні методи зниження ризику
Політика фінансування оборотних коштів.
Менеджмент будь-якої фірми завжди використовує певні принципи управління оборотними коштами і обирає відповідну стратегію їх фінансування. Вони передбачають розв’язок двох проблем:
-
якою повинна бути структура джерел фінансування активів?
-
якими повинен бути їх обсяг?
Щодо відповіді на перше запитання, то відомі три моделі поведінки:
-
Консервативна,
-
Поміркована,
-
Агресивна.
Рішення про те, як саме фінансувати активи за рахунок короткострокових чи довгострокових зобов’язань – приймається за умови доведення ризику до мінімуму та одержання максимального доходу. За нормальних економічних умов довгострокові позики дорожчі за короткострокові. Пояснюється це тим, що кредитори, які позичають кошти на більш тривалий термін, більше ризикують через невизначеність, ніж ті позикодавці, яким повертають позики за короткий термін. Ризик неплатоспроможності та вплив інфляції, як правило, значно вищий для довгострокових позик, що відображається у зростанні процентних ставок. Довгострокові позики є дорожчими ще й тому, що гарантують позичальникам можливість використовувати кошти протягом тривалого терміну без поновлення фінансових ресурсів. В разі несвоєчасного поновлення короткострокових позик, підприємство може залишитись без грошей на рахунку і в касі, а комерційна діяльність може припинитись. Фінансування за рахунок довгострокових позик, які дорого коштують вважається консервативним підходом до забезпечення ліквідності підприємства. За такого підходу може покриватися більшість майбутніх фінансових потреб за рахунок довгострокових позик. На короткий термін позичають лише незначні суми.
За консервативного підходу необоротні активи, системна частка оборотних активів та частина сезонних потреб фінансується за допомогою довгострокових зобов’язань і ВК. За рахунок короткострокових зобов’язань фінансується лише частина сезонних потреб, але ризик залишитись без коштів є мінімальним.
За поміркованого підходу, необоротні активи і системна частка оборотних активів фінансується за рахунок довгострокових зобов’язань власного капіталу. Сезонні потреби фінансуються за рахунок короткострокових зобов’язань.
За агресивного підходу, необоротні активи і лише частина мінімального рівня оборотних активів покривається за рахунок довгострокових зобов’язань і ВК. Всі сезонні потреби, а також частина мінімального рівня оборотних активів покриваються за рахунок короткострокових позик. За такого фінансування вартість капіталу мінімальна, проте ризик пов'язаний з проблемою ліквідності, досить високий.
Від того, як фінансові менеджери відносяться до ризику залежить вибір підприємством необхідних підходів до фінансування своїх активів. Якщо підприємство впевнене в тому, що короткострокові зобов’язання будуть легко поновлені, то застосувавши агресивний підхід, вона заощадить значні кошти на оплаті запозичень. З іншого боку, коли немає впевненості що можна бути постійно підтримувати зобов’язання на визначеному рівні (що характерно для вітчизняної ситуації) поміркований підхід, або навіть консервативний, буде ефективним.