Біографічні довідки

Богданович-Зарудний Самійло (?–?) – український військовий і державний діяч, генеральний суддя, дипломат. Виконував важливі дипломатичні доручення Б.Хмельницького. Очолював українське посольство до Москви у березні 1654 р. Разом з П.Тетерею брав участь у розробленні Березневих статей – умов міждержавної угоди між Україною і Московським царством. У вересні 1658 року брав участь у обговоренні і укладені Гадяцької угоди між Україною і Польщею. У 1660 році підтримав Ю.Хмельницького, був одним з укладачів Слободищенського трактату 1660 р. з Річчю Посполитою.

Богун Іван Теодорович (?–1664) – видатний український військовий діяч, полководець. Брав участь у всіх битвах Визвольної війни. Особливо відзначився у битві під Берестечком. Змінив Б.Хмельницького і в якості наказного гетьмана організував оборону козацького табору, вивів українську армію з оточення. Непохитно стояв на позиціях української державності, був противником як пропольської, так і промосковської орієнтації українських гетьманів.

Вишневецький Ярема (1612–1651) – один з найбільших магнатів, князь, з 1646 р. – руський воєвода. Походив з українського князівського роду, католик. Володів величезними маєтками в Лівобережній Україні, Поліссі та Волині (резиденція – місто Лубни). Тримав надвірні наймані війська. Очолював магнатську опозицію, яка виступала за збереження своїх привілеїв і політичної влади в країні, проти посилення королівської влади в Речі Посполитій. В роки Визвольної війни розправлявся з надзвичайною жорстокістю з українським населенням.

Нечай Данило (?–1651) – визначний військовий політичний діяч періоду Визвольної війни, один з найближчих соратників Б.Хмельницького. Виступав проти укладення Зборівської угоди, продовжував боротьбу проти польських загарбників.

Хмельницький Богдан Михайлович (1595–1657) – визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України. Очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської влади. Організатор і перший гетьман Української козацької держави.

Хронологія основних подій

1648 січень	–	обрання Богдана Хмельницького гетьманом України
	–	початок Визвольної війни, визволення повстанцями Запорозької Січі.
1648, 6 травня	–	перша перемога українського козацького війська під Жовтими Водами.
1648, 16травня	–	перемога українського війська над поляками під Корсунем.
1648, 8 червня	–	перший лист Б.Хмельницького до московського царя про об’єднання України з Московською державою у боротьбі з Річчю Посполитої.
1648, 11–13 вересня	–	розгром польсько-шляхетського війська під Пилявцями.
1649, 5–6 серпня	–	битва під Зборовом. Перша зрада татар.
1649, 8 серпня	–	підписана Зборівська угода Б.Хмельницького з поляками.
1650, серпень – вересень	–	Молдавський похід Б.Хмельницького.
1651, 18–20 червня	–	поразка українських військ під Берестечком.
1651, 18 вересня	–	укладення Белоцерківської угоди між Україною та Польщею.
1652, 22–23 травня	–	розгром польсько-шляхетського війська під Батогом.
1652–1655 рр.	–	освоєння українськими козаками земель Слобідської України. Заснування міст (Суми, Харків, Охтирка, Острогожськ).
1653, 1 жовтня	–	рішення Земського собору про прийняття України до складу Московської держави і про оголошення війни шляхетській Польщі.
1653, вересень–грудень	–	бої під Жванцем.
1654, 8 січня	–	Переяславська Рада. Ухвала рішення про об’єднання України з Росією.
1654, березень	–	затвердження договірних статей між українським і російським урядами про об’єднання України з Росією.
1655	–	угода Б.Хмельницького зі швецьким королем, Туреччиною та Трансільванією про спільну боротьбу з Річчю Посполитою.
1656, вересень	–	Віленське перемир’я про припинення воєнних дій між Росією і Польщею і спільну боротьбу проти Швеції – союзника України в боротьбі з Річчю Посполитою.
1657, березень	–	ухвала старшинською радою рішення Б.Хмельницького про призначення його наступником 16-річного сина Юрія.
1657, 27липня	–	смерть Б.Хмельницького.

Т е м а № 4

СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НАПРИКІНЦІ XVIII –

НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Л е к ц і я № 4

(2 години)

УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ

(АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЙ

(наприкінці ХVIII  на початку ХХ ст.)

План

Вступ.

Предмет вивчення: особливості соціально-економічного, політичного та культурного становища українців в Російській та Австро-Угорській імперіях (кінець ХVIII – початок ХХ ст.).

Вплив Російської та Австро-Угорської імперій на динаміку геополітичної ситуації в Європі (1772–1914 рр.).

Українці – найчисельніша етнічна група в Європі без власної держави.

1. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини і Західної України (1772–1914 рр.).

Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі іноземних держав. Чисельність населення та його етнічний склад. Промисловий переворот 30–40-х рр. ХХ ст., його вплив на соціально-економічний розвиток Наддніпрянської і Західної України. Аграрне питання. Скасування кріпосного права в Австро-Угорській та Російській імперіях (реформи 1848 і 1861 рр.).

Значення столипінської аграрної реформи для аграрного сектору економіки України (1906 р.). Етноміграційні процеси.

2. Суспільно-політичні процеси на Сході і Заході України (1772–1914 рр.).

Асиміляція і лінгвоцид як інструменти колоніальної політики Російської і Австро-Угорської імперій стосовно українців. Революції 1848 і 1905–1907 рр. та їх вплив на розвиток українського національного руху. Політичні партії Сходу і Заходу України (1890–1914 рр.). Розкол українського національного руху як один з наслідків Першої світової війни.

Висновки.

Колоніальне становище українського населення Російської і Австро-Угорської імперій як наслідок цілеспрямованої державної політики: спільні риси і відмінності.