3. Підсумки революції та громадянської війни.

Результати революції і громадянської війни для України. Громадянські війни – найкривавіші в історії людства. Невідповідність реальних засобів проголошеним цілям у діях всіх військово-політичних режимів. Причини поразки національно-державницьких сил, білогвардійців і інтервентів. Фактори, що обумовили перемогу більшовиків. Селянський повстанський рух як провідний чинник подій, його сила і слабкість.

С е м і н а р № 6

Революція та громадянська війна в україні в 1917-1921 рр.

(4 години)

План

1. Лютнева 1917 р. революція в Росії та її наслідки для України. Утворення та діяльність Центральної Ради в березні – жовтні 1917 р.

2. Боротьба між більшовиками та Центральною Радою наприкінці 1917 – на початку 1918 рр.

3. Українська Держава гетьмана Скоропадського.

4. Режим Директорії (кінець 1918 – початок 1919 рр.). Протиборство воєнно-політичних сил в Україні в 1919 р. Роль і місце повстанського руху.

5. ЗУНР. Україно-польська війна 1918 – 1919 рр., УГА та її подальша доля.

6. Радянсько-польська війна 1920 р. Завершення громадянської війни на території України. Основні результати і уроки революційних подій 1917 – 1921 рр.

Методичні рекомендації

Тема є однією з центральних в межах курсу, тому її розгляду присвячено два семінарських заняття. Готуючись до них, студент має ознайомитися з різними підходами й концепціями, що існують в літературі стосовно висвітлення подій 1917–1921 рр. і скласти на підставі фактів власну обґрунтовану точку зору.

1. Висвітлення цього питання доцільно пов’язати з матеріалами попередньої теми (причини й результати революції 1905–1907 рр., наслідки для Росії І Світової війни), визначити основні причини Лютневої 1917 р. революції, згадати зі шкільного курсу всесвітньої історії особливості політичної ситуації в Росії після повалення самодержавства («двовладдя»), а надалі проаналізувати особливості політичної ситуації в Україні (три основних органи, що претендували на виконання владних повноважень). Змальовуючи діяльність Української Центральної Ради (УЦР), слід простежити її еволюцію від блоку українських національних партій та громадських організацій до тимчасового владного органу; під цим кутом проаналізувати її взаємозв’язки з Тимчасовим урядом Росії та зміст І і ІІ Універсалів. Доречними будуть стислі характеристики керівників УЦР, насамперед – М. Грушевського і В. Винниченка. Наприкінці необхідно дати загальну характеристику політичної та соціально-економічної ситуації в Росії та Україні восени 1917 р., напередодні більшовицького перевороту.

2. На початку доповіді слід згадати про жовтневий 1917 р більшовицький переворот в Петрограді та реакцію на нього УЦР, проаналізувати її ІІІ Універсал. Висвітлюючи конфлікт Центральної Ради з Раднаркомом РСФРР та українськими і російськими більшовиками (у т. ч. – на прикладі подій, пов’язаних з І Всеукраїнським з’їздом рад), що невдовзі переріс у війну, необхідно визначити: які факти дають підстави окремим історикам тлумачити її як міжнаціональну, а які – як громадянську. Згадуючи про ІV Універсал, слід визначити реальні обставини його ухвалення, показати зв’язок цього документу і Брестської угоди. Кінцівка доповіді має висвітлювати поверненню УЦР до Києва, її взаємостосункам з німецьким командуванням і хронологічно доведена до перевороту П. Скоропадського.

3. В межах питання слід охарактеризувати гетьманський режим, основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики, її успіхах та невдачах. Окремого розгляду потребують причини неодноразових антигетьманських повстань і заворушень, а також вплив на українські реалії міжнародних чинників, зокрема – завершення І Світової війни. Доповідь має бути доведена до зречення гетьмана і приходу до влади Директорії.

4. Питання є найскладнішим і найнасиченішим фактичним матеріалом. Висвітлюючи його потрібно:

- навести стислий перелік подій в період з кінця 1918 р. до початку 1920 р.

- охарактеризувати основні військово-політичні режими, що встановлювалися на території України у згаданий період (Директорія, радянська влада, «денікінщина», війська Антанти);

- окремо зупинитися на характеристиці повстанського селянського руху як провідного чинника успіхів і невдач всіх вказаних режимів, згадати основних ватажків повстанців, визначити їх силу й слабкість.

5. На початку розгляду питання доречно нагадати матеріал з попередньої теми (Західна Україна в роки І Світової війни), пов’язавши його з відомостями шкільного курсу всесвітньої історії (поразка у війні та розпад Австро-Угорщини), після чого перейти до характеристики зновутвореної ЗУНР, її взаємостосунків з УНР і Польщею. Згадуючи про «Акт Злуки» УНР і ЗУНР, слід показати його символічно-міфологізоване і реальне значення. Висвітлюючи україно-польську війну, варто визначити причини поразки ЗУНР в Галичині, згадати подальшу долю Буковини і Закарпаття. Наприкінці доповіді слід змалювати діяльність УГА в 1919-1920 рр., після її відступу на Наддніпрянську Україну: спільний з С. Петлюрою похід на Київ, угода з Денікіним, утворення і ліквідація ЧУГА.

6. Дане питання складається з двох частин – інформаційної, що пов’язана з конкретним фактичним матеріалом, і теоретично-узагальнюючої. При розгляді основних подій 1920 – 1921 рр. варто зупинитися на наступному:

- радянсько-польська війна (Варшавська угода С. Петлюри з Ю. Пілсудським, хід бойових дій і зміна характеру війни, перемир’я та умови Ризької мирної угоди 1921 р. для України, остаточна поразка військ УНР);

- боротьба Червоної Армії проти військ Врангеля, бойові дії на півдні України, роль у них махновців;

- останні спалахи громадянської війни (селянські повстання, махновський рух наприкінці 1920 – у 1921 рр., похід Ю.Тютюнника 1921 р.).

При підведенні підсумків розгляду теми слід згадати причини революції і громадянської війни та співвіднести їх з реальними результатами, визначити основні чинники, що сприяли перемозі більшовиків та призвели до поразки їх основних супротивників (білогвардійців, націонал-державницьких сил різного спрямування, іноземних окупантів, повстанського руху).