- •Лекція №4. Апарат руху, його значення, розвиток та принципи будови. Скелет хребетних, закономірності його структурно-функціональної організації
- •I. Поняття при системи органів, апарати та організм у цілому
- •Iі. Апарат руху
- •Структурно-функціональні особливості апарата руху:
- •III. Скелет і його значення для життєдіяльності організму
- •2. Кровотворення та імунного захисту
- •6. Утворення п’єзоелектрики (п’єзоелектричний ефект).
- •IV. Поняття про зовнішній та внутрішній скелет
- •V. Будова кістки як органу
- •VI. Типи кісток
Структурно-функціональні особливості апарата руху:
1. В онтогенезі всі органи апарата руху розвиваються із середнього зародкового листка – мезодерми.
2. У філо- і онтогенезі апарат руху розвивається в нерозривному зв’язку з нервовою системою. Частина нервової системи, яка обслуговує апарат руху, визначається як соматична нервова система. Апарат руху і соматична нервова система можуть нормально функціонувати за умови тісної взаємодії. Недостатній рух викликає недорозвинення нервової системи.
3. Апарат руху виконує роль помічника серця (периферичне серце), забезпечуючи рух крові та лімфи за напрямом до серця. За недостатнього руху кровообіг порушується.
4. Органи апарату руху володіють властивостями пружних деформацій. Деформовані зовнішнім середовищем органи апарату руху накопичують енергію пружних деформацій, яка звільняється під час локомоції – прямолінійний поступальний рух. Енергія пружних деформацій сприяє активізації кровотоку в кістках, у м’язах вона перетворюється в теплову енергію, а в кістках – електричну.
5. Апарат руху в умовах земного тяжіння є значною антигравітаційною системою, яка чинить опір земному тяжінню як під час руху (динаміка), так і в стані спокою (статика).
III. Скелет і його значення для життєдіяльності організму
Скелет представляє собою комплекс щільних утворень – кісток, з’єднаних між собою за допомогою сполучної, хрящової або кісткової тканин. Скелет або кісткова система утворює основу апарату руху, яка визначає його форму і величину.
Основні функції скелета ссавців:
1. Біомеханічна (опорно-рухова) – проявляється у вигляді опори для м’яких тканин, як важіль руху та амортизаційних пристосувань. Становлення біомеханічної функції скелета ссавців у філогенезі в бік збільшення його міцності, твердості з одночасним зменшенням легкості привело до розвитку в скелеті кісткового мозку, появи здатності до постійної перебудови, що значно розширило його функції.
2. Кровотворення та імунного захисту
Так як в умовах земного існування кістки в цілому і кістковий мозок зокрема першими сприймають всі зміни інтенсивності дії механічного навантаження з боку зовнішнього середовища і відповідно зміна потреби в кисні зумовили те, що кістковий мозок придбав функцію кровотворення. Забезпечує цю функцію кістковий мозок – напіврідка субстанція, яка заповнює кістково-мозкові вічка кісток. З’явився в скелеті наземних тварин, як структура, що забезпечує пружні властивості та більш інтенсивну регенерацію кісткової тканини.
Враховуючи, що в кістковому мозку утворюються всі без винятку клітини крові, в тому числі і лімфоцити, на сьогодні його відносять до центральних органів імуногенезу (імунного захисту).
3. Депо мінеральних речовин (макро- та мікроелементів), які є необхідними компонентами багатьох гормонів та ферментів, що забезпечують обмінні процеси в організмі. В скелеті міститься 98% неорганічних речовин організму, з них 99% кальцію, 87% фосфору, 58% магнію.
4. Участь в обміні речовин – випливає із третьої функції.
5. Підтримування балансу електролітів (кислотно-лужної рівноваги) у внутрішньому середовищі організму. Кістки забезпечують попадання в кров фосфатів і карбонатів в якості буфера.
