- •Л. М. Стецкевич, о. В. Тарасова Психологія
- •Передмова
- •Предмет і методи досліджень психології
- •Поняття про психологію
- •Структура психіки людини
- •Основні галузі психології
- •Методи досліджень психології
- •Структура особистості
- •Спрямованість особистості
- •Періодизація психічного розвитку людини
- •Самовдосконалення особистості
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Поняття про волю
- •Вольові якості людини
- •Виховання волі
- •Види відчуттів
- •Розвиток відчуттів
- •Поняття про сприймання
- •Сприймання і діяльність людини
- •Увага Поняття про увагу
- •Види уваги
- •Властивості уваги
- •Мислення Поняття про мислення
- •Процеси мислення
- •Логічні форми мислення
- •Процес розв’язання задач
- •Види мислення
- •Індивідуальні відмінності мислення
- •Професійне мислення і його особливості
- •Поняття про інтелект
- •Поняття про пам’ять
- •Процеси пам’яті
- •Види пам’яті
- •Індивідуальні особливості пам’яті
- •Шляхи покращення пам’яті
- •Уява Поняття про уяву
- •Різновиди уяви
- •Контрольні запитання
- •Запитання для самостійної роботи
- •Емоції і почуття
- •Поняття про емоції. Емоції і мозок
- •Вираження емоцій і почуттів
- •Види емоцій і почуттів
- •Емоційні стани
- •Характеристика типів темпераменту
- •Тип темпераменту і виховання та навчання
- •Вимоги діяльності та тип темпераменту
- •Провідні риси характеру
- •Акцентуації рис характеру
- •Формування характеру
- •Рівні здібностей
- •Поняття про творчість. Творча особистість
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Психологія спілкування
- •Поняття про спілкування. Функції і види спілкування
- •Структура спілкування
- •Міжособистісні стосунки в групі
- •Психологія конфлікту
- •Засвоєння діяльності
- •Види діяльності
- •Система «людина – техніка – середовище»
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Рекомендована література
- •50027, М. Кривий Ріг, вул. Ххii Партз’їзду, 11
Поняття про інтелект
Мислення та інтелект – близькі терміни. Інтелект (від. лат. intellectus – пізнання, розуміння, розум) – ум, розсудок, розум; здатність людини мислити. У ряді психологічних концепцій інтелект ототожнюють: 1) із системою розумових операцій; 2) зі стилем і стратегією розв’язання проблем; 3) з ефективністю індивідуального підходу до ситуації, що вимагає пізнавальної активності; 4) з когнітивним стилем (особливості пізнавальних процесів: сприймання, пам’яті, уяви, мови і мовлення, уваги). Інтелектуальна людина – це та, яка здатна до здійснення процесів мислення. Мислення – це процес, у якому реалізується інтелект. Багато дослідників розуміють інтелект як певний ступінь здатності людини розв’язувати завдання і проблеми відповідної складності.
Мислення й інтелект віддавна вважають найважливішими і відмінними рисами людини. Недарма для визначення виду сучасної людини використовують термін «homo sapiens» – людина розумна. Той же, хто втрачає розум, здається нам скаліченим у самій людській суті.
Чи однаково виявляється інтелект у різних аспектах життєдіяльності? Як свідчать дослідження – ні. Особистість може значно вирізнятися інтелектом у якійсь галузі, наприклад, науці (фізиці) і бути зовсім безпорадною у життєвих ситуаціях. Цю тезу доводить поведінка багатьох людей у 90-х роках після розпаду Радянського Союзу. Людина може успішно розв’язувати проблеми в галузі, наприклад, механіки, і бути зовсім не здатною керувати науковим колективом чи приймати елементарні рішення у галузі фінансів. Тому доцільно говорити про інтелект науковий, професійний, життєвий, сімейний, загальний, управлінський, політичний, соціальний тощо.
Оцінка рівня інтелектуального розвитку людини здійснюється на основі співвіднесення реального хронологічного віку з її «розумовим віком» (Г. Ю. Айзенк). Основний момент, який вимірюється в цих тестах, ще швидкість процесів мислення, коли потрібно якнайшвидше дати відповідь на запитання. Наведемо приклади:
1. Розв’язати анаграми та виключити зайве слово:
атсін, хад, тоівовкр, вкоін.
2. Вставити пропущену букву і пропущене число
1 В 5?
А 3 Д?
Показник розвитку інтелекту – «коефіцієнт інтелектуальності» (скорочено IQ) знаходять за формулою:
IQ = х 100 %.
Середнє значення IQ відповідає 100 балам, найнижче може наближатися до 0, а найвище – 200. У кожного третього землянина показник IQ становить від 84 до 100 балів і така ж частина (34 %) має показник IQ від 100 до 116 балів. Решта людей становлять дві крайні групи (у кожній по 16 %) – з низьким (10-84 бали) і високим (116-180) інтелектом.
У структурі інтелекту велике значення має внутрішнє мовлення. Таке мовлення часто буває дуже скорочене, уривчасте, в ньому багато слів опущено. Внутрішнім мовленням ми користуємось, обдумуючи щось про себе. Перш ніж щось сказати вголос або написати, нам потрібно спланувати своє висловлення, намітити його основні контури, побудувати його зміст. Сучасні психологічні дослідження свідчать про діалоговий характер мислення людини, зокрема її внутрішнього мовлення. Думка часто розгортається як зіткнення різних підходів і позицій, яке відображається у внутрішньому мовленні. Внутрішнє мовлення (за Л. С. Виготським) не збігається з думкою. Те, що в думці міститься одночасно, у мовленні розгортається послідовно. Думка породжується не іншою думкою, а мотивами людини. Тому і зрозуміти слово, думку – означає передовсім зрозуміти мотив, те, заради чого думка промовляється.
Пам’ять
