Зміст теми.

1. Сутність та складові елементи системи збуту. Фактори, що впливають на формування збутової мережі.

2. Функції каналу збуту. Його основні характеристики.

3. Процес організації системи збуту.

Міні-лексикон.

Агент – посередник між виробником і споживачем, який не має права власності на товар і виконує обмежену кількість функцій. Є постійним представником виробника або споживача (продавця або покупця). Різновиди агентів: агенти виробників, агенти-збутовики, агенти-закупівельники.

Аукціон – форма організації торгівлі, коли продаж товарів здійснюється за процедурою публічних торгів у заздалегідь встановленому місці і в обумовлений час, а покупцем є особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Багатоканальна маркетингова збутова система – сукупність різних типів підприємств каналу збуту. Якими виробник паралельно (одночасно) збуває товар.

Брокер – посередник між виробником та потенційним споживачем, який допомагає їм домовитися, але не має права власності на товар, не тримає товарних запасів. Не приймає участі у фінансуванні угод, тобто не ризикує. Отримує винагороду від тієї сторони, яка його найняла.

Вертикальна маркетингова збутова система – сукупність підприємств каналу, які діють як єдина система. Один з членів каналу є власником решти або надає їм торгові привілеї, або забезпечує повне співробітництво завдяки своїй потужності.

Виняткове дилерство – використання мінімальної кількості високопрофесійних посередників для реалізації переважно товарів особливого попиту.

Горизонтальна маркетингова збутова система – сукупність двох чи більше підприємств каналу збуту, які знаходяться на одному й тому ж етапі в системі збуту і об’єднують свої зусилля для досягнення спільних цілей.

Дилер – особа / або фірма, яка здійснює біржове або торговельне посередництво за власний рахунок.

Дистриб’ютор – порівняно велика незалежна посередницька фірма, що здійснює збут на оптових закупках готової продукції у крупних виробників: має власні склади, встановлює довгострокові відносини з виробниками.

Довжина або кількість рівнів каналу збуту – кількість незалежних посередників на всьому збутовому ланцюгу від виробника до споживача.

Змішаний канал збуту – при реалізації продукції використовуються послуги посередника, в капіталі якого є частка виробника.

Інтенсивний збут – використання максимальної кількості посередників для реалізації переважно товарів повсякденного попиту.

Канал збуту – це сукупність фізичних осіб і підприємств-посередників, котрі приймають на себе чи допомагають передати комусь іншому право власності на товар на його шляху від виробника до споживача.

Консигнація – умова продажу товарів, за якою власність на товар залишається за постачальником до моменту реалізації товару споживачам. Витрати на зберігання та підготовку товару до продажу відносяться на рахунок постачальника.

Непрямий канал збуту – при реалізації продукції виробник застосовує послуги незалежних посередників.

Оптова торгівля – це діяльність з продажу товарів контрагентам ринку, які їх купують з метою перепродажу або професійного використання.

Основна мета товароруху – забезпечити доставку потрібних товарів у потрібні місця в потрібний час з мінімальними витратами.

Політика збуту – сукупність заходів і методів прийняття рішень, які спрямовано на розподіл і доставку товарів до місць продажу в необхідні строки і з високим рівнем обслуговування.

Посередники – особи, організації, які знаходяться між виробником і споживачем товарів і допомагають продавцям і покупцям укладати і реалізовувати контракти.

Прямий канал збуту – виробник реалізує продукцію безпосередньо споживачам без посередників.

Роздрібна торгівля – підприємницька діяльність, пов’язана з продажем товарів і послуг кінцевим споживачам для особистого, сімейного чи домашнього використання.

Рівень каналу збуту – будь-який посередник, який виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача.

Ширина каналу збуту – число незалежних учасників збуту на окремому етапі збутового ланцюга.