4.6. Страхування майна громадян
Використані терміни: майно громадян, додаткове обладнання, садиба страхувльника, групи ризиків, залишки, оцінка майна громадян.
У страхуванні майна громадян, як правило, розглядаються такі види майна: будівлі, тварини та домашнє майно.
У страховій практиці застосовуються комплексні види страхування – це страхування будівель та тварин, що належать громадянам; тварин та домашнього майна. Сутністю цього є те, що за одним договором страхування вважається застрахованим не один, а кілька видів майна. Основні умови комплексного страхування містять умови конкретних видів страхування, що входять у дану комбінацію (рис.4.18; 4.19 та 4.20).
Рис.4.18. Страхування будівель і споруд.
Рис.4.19. Страхування тварин, що належать громадянам.
Договір страхування
може бути укладено на:
колекції,
картини, унікальні та антикварні речі
(спеціальний договір)
усе домашнє майно,
що є у даному господарстві
окремі предмети
домашнього майна
окремі групи
предметів домашнього майна
Цивільну
відповідальність страхувальника
Додатково можна
застрахувати
Елементи оздоблення
та обладнання житлових і господарських
приміщень квартири на випадок їх
пошкодження
Сільськогосподарські культури
Групи
ризиків страхування домашнього майна
Рис.4.20. Страхування домашнього майна, що належить громадянам.
У страхуванні будівель, споруд та тварин страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника, але вона не повинна перевищувати вартості будівель та видів тварин за ринковими цінами даного регіону.
Страхові платежі визначають за розміром страхової суми, терміном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок:
-
на будівлі у сільській місцевості – від 0,2 до 0,45 % страхової суми;
-
на будівлі у міській місцевості – від 0,18 до 0,4 % страхової суми;
-
на тварини – від 1 до 10% від страхової суми залежно від виду тварини (домашні – ближче до 1%, екзотичні – біля 10%).
Укладені договори страхування свідчать про те, що в разі настання страхового випадку (ризику) страхувальникові буде відшкодовано збиток.
Розмір суми збитку є вихідним показником для розрахунку суми страхового відшкодування. Оскільки дані об’єкти страхування, як правило страхуються за системою пропорційної відповідальності, обсяги страхового відшкодування залежать не лише від нарахованої суми збитку, а й від розміру страхової суми (кількісного виразу відповідальності страховика). В цьому сума страхового відшкодування розраховується із залежності 112:
де: З – сума збитку;
С – страхова сума за договором;
О – страхова оцінка (вартість майна).
Сума збитку З вираховується із такого виразу:
З = О – І + Р – Б, (113)
де: І – сума зносу на день укладення договору страхування (для матеріальних об’єктів страхування);
Р – витрати з рятування;
Б – вартість залишків, придатних до повторних споживань.
У страхуванні домашнього майна давно стали звичайними страхування таких складних та цінних побутових предметів, як телевізори, холодильники, комп’ютери та інші предмети довгострокового користування. Як правило, страхування проводиться у добровільній формі, де страхувальниками виступають фізичні особи – власники домашнього майна.
Практика такого страхування надає свідоцтва щодо визначеної середньої суми страхової відповідальності, яка фіксується економічними можливостями пересічного громадянина країни. Страхування домашнього майна проводиться по письмовій чи усній заяві страхувальника без огляду майна. Більш цінне майно, по вимозі страхувальника, страхування проводять з обов’язковим оглядом представником страховика у присутності страхувальника, аби впевнитися, що заявлена страхова сума відповідає наявності та вартості майна, яке приймається на страхування.
Строк страхування становить здебільшого один рік з подальшою можливою його пролонгацією, але можуть бути установлені інші строки страхування згідно з конкретними запитами страхувальника.
Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми за рік і залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, умов додержання безпеки житла та інших факторів.
Страхування домашнього майна може здійснюватися, і за принципом першого ризику. Це означає, що страхове відшкодування виплачується за знищення (викрадення або пошкодження) майна в розмірі суми збитку, але не вищої за страхову суму. Тобто, якщо майно має вартість 10000 грн., але було застраховане тільки на суму у 5000 грн., то при знищенні цього майна, наприклад пожежею, на 7000 грн., страхувальник одержить тільки 5000 грн., а не за все майно, що згоріло. Це говорить про те, що чим ближче страхова сума за договором страхування до справжної вартості домашнього майна, тим більше гарантій щодо повного відшкодування збитку. Тому власникові майна доцільно страхувати його не в частковій, а в повній вартості.
А
от коли страхування буде проведено за
пропорційною системою відповідальності,
як надавалось вище, то з даних цього
прикладу, страховик відшкодовує тільки
свою частку відповідальності в такому
збитку. Тобто тільки половину (2500 грн.).
Тому що його частка відповідальності
по всьому майну дорівнює 50% [5000
: 10000
100%].
Про це теж треба пам’ятати при укладенні
договору страхування. Правда різниці
буде складатись в умовах страхування
і в розмірах тарифів. При системі першого
ризику – значення тарифу на страхування
більше.
Міжнародний досвід страхування домашнього майна має давню історію. Цей вид страхування доволі поширений у США, Великобританії, Німеччині, Швейцарії та інших розвинутих країнах. Проте для кожної країни характерні певні особливості: обмеження чи необмеження місця страхування; включення в поліс всіх ризиків чи їх переліку; включення, чи невключення готівки та цінних паперів і на яку суму; установлення франшизи у готівковому виразі чи у відсотках; включення чи невключення предметів, якими страхувальник користується на правах оренди або прокату і т.ін.
Розмір страхової суми визначається на підставі торговельного чека або акта оцінки предмета домашнього майна, проведеного уповноваженою особою, яка має відповідну ліцензію. Предмети довгострокового страхування (як правило – побутова техніка) оцінюється з обов’язковим урахуванням строку експлуатації (коефіцієнта чи суми зносу).
Ці та інші вимоги, умови страхування та умови проведення відшкодування і в якому об’ємі – подаються у Правилах страхування кожного страховика.