- •36 Інформаційна функція психіки
- •Інформаційна функція психіки
- •Відчуття
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Сприймання
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •Теорії пам’яті
- •Види пам’яті
- •Процеси пам’яті
- •Характеристика процесу запам’ятання
- •Характеристика процесів збереження і забування
- •Характеристика процесу відтворення
- •Індивідуальні відмінності пам’яті
- •Мислення
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненти мислення
- •Операційні компоненти мислення
- •Розв’язання мислительної задачі
- •Етапи розв’язання мислительної задачі
- •Види мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •Психологічна природа уяви
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
Психологічна природа уяви
Пізнання людиною світу – це активний творчий процес, тобто предметі і явища, що сприймаються, а також почуття, що переживаються людиною, не тільки відображаються як вони є, але й перебудовуються в нові комбінації. Уява є психічний пізнавальний процесом, який забезпечує реалізацію цих цілей.
Уява – психічний пізнавальний процес, який полягає у створенні нових образів та уявлень шляхом переробки тих, що вже є в індивідуальному досвіді людини.
Особливості уяви як психічного пізнавального процесу:
-
Уява забезпечує відображення реальної дійсності у нових несподіваних зв’язках та відношеннях.
-
Уява дозволяє уявити результат діяльності ще до її здійснення: не тільки кінцевий результат, але і її проміжні продукти – результати дій.
-
Участь уяви як процесу в діяльності набуває більшої міри, якщо в самій діяльності велика міра творчості.
-
Уява, як і мислення, виникає в проблемний ситуаціях, тобто в тих випадках, коли необхідно винайти новий спосіб дій.
Порівняльна характеристика мислення та уяви
|
Мислення |
Уява |
|
Спільні ознаки |
|
|
|
|
Відмінні ознаки |
|
|
|
|
|
|
|
Імажитивні операції (операції уяви)
Специфіка уяви при розв’язанні проблемних задач полягає в особливостях аналітико-синтетичного характеру її операцій:
аналіз – виділення частин або ознак чи властивостей в образах явищ;
синтез – поєднання образів явищ при новому сполученні властивостей.
|
Аглютинація («склеювання») |
Поєднання різних частин об’єктів, які у повсякденному житті не поєднуються. |
|
Гіперболізація |
Збільшення або зменшення предмета при збереження його пропорцій. |
|
Акцентування (загострення) |
Підкреслювання будь-яких окремих частин або ознак предметів. |
|
Схематизація |
Злиття окремих уявлень та образів однорідних предметів, внаслідок чого згладжуються їхні відмінності, а риси подібності виступають чітко.
|
|
Типізація |
Створення нового образу, який втілює суттєві, спільні (див. визначення схематизації) ознаки однорідних предметів. |