2.4. Трансформація Організації Північноатлантичного договору у сучасних умовах

У минулому Альянс головним чином покладався на широкомасштабні військові формування, що мали низький рівень мобільності, здатності до розгортання та виконання тривалих операцій поза традиційними межами відповідальності Альянсу. Проте НАТО матиме не великі військові частини, що були потрібні за часів холодної війни, а мобільні багатоцільові сили, які дозволять Альянсу ефективніше реагувати на будь-які загрози, що можуть постати перед ним у XXI ст. Отже, сьогодні НАТО реалізує комплекс заходів, спрямованих на удосконалення обороноздатності країн-членів.

Метою трансформації є забезпечення спроможності Альянсу виконувати свої поточні та майбутні зобов'язання щодо проведення операцій та боротьби з новими загрозами, наприклад, тероризмом та розповсюдженням зброї масового знищення. Нові операції потребують від збройних сил розширення експедиційних можливостей, підвищеної мобільності і здатності до виконання особливо складних військових завдань впродовж тривалого часу. Збройні сили потребують належного оснащення і захисту під час виконання небезпечних завдань, що постають перед ними.

Нова командна структура. Базується на функціональному, а не територіальному розподілі, як це було раніше. На першому, стратегічному рівні, перебуває Командування ОЗС НАТО з питань операцій, що виконує оперативні функції, його очолює Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі. Командування виконує оперативні завдання, що раніше належали до сфери відповідальності Командування ОЗС НАТО в Європі та Командування ОЗС НАТО в Атлантиці. Останнє було реорганізовано у Командування ОЗС НАТО з питань трансформації, яке очолює Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО з питань трансформації, відповідає за питання просування та контролю над поточним процесом трансформації Альянсу і спроможностями Альянсу, зокрема з питань підготовки та розроблення концепцій і доктрин.

Обидва командування очолюють Верховні головнокомандувачі, які виконують подвійні функції: Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Єв-

136

ропі продовжує очолювати Командування збройних сил США в Європі та має спільну з командуванням НАТО територію; Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО з питань трансформації продовжує очолювати Командування ОЗС США, яке відповідає за питання військової трансформації США, поєднуючи таким чином зусилля НАТО та США у цій галузі.

Командування ОЗС НАТО з питань операцій розташовано у штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (SHAPE), поблизу м. Монс (Бельгія) та відповідає за проведення усіх операцій Альянсу.

Другий рівень командування, оперативний, включає постійні командування ОЗС НАТО, розташовані у містах Бранссум (Нідерланди) та Неаполь (Італія), а також потужний, але більш функціонально обмежений постійний штаб, розташований у м. Лісабон (Португалія). Сьогодні Командування ОЗС НАТО у Бранссумі забезпечує штабними елементами (за винятком морського компонента) Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані (ISAF), а Командування ОЗС НАТО у Неаполі - штабними елементами для проведення операції НАТО на Балканах.

Третій рівень, тактичний, складається з шести видових командувань ОЗС НАТО, які забезпечують відповідну підтримку операцій штабними елементами на суші, морі та у повітрі. Видові командування підпорядковані командувачам ОЗС НАТО, але у разі необхідності вони також можуть бути підпорядковані іншому командувачу. До складу Командування ОЗС НАТО у Бранссумі входить командування повітряним компонентом, розташоване у м. Рамштайн (Німеччина); морським компонентом -ум. Нортвуд (Велика Британія); сухопутним компонентом -ум. Гейдельберг (Німеччина). Командування ОЗС НАТО у Неаполі має повітряний компонент, розташований у м. Ізмір (Туреччина); морський компонент - у Неаполі; сухопутний компонент - у Мадриді (Іспанія).

Підтримують командування повітряних компонентів чотири стаціонарних та два мобільних Об'єднаних оперативних центри, завдання яких полягає у керівництві операціями НАТО, розташовані в містах Уедем (Німеччина), Фіндеруп (Данія), Поггіо Ренатко (Італія) та Ларисса (Греція).

Стаціонарні центри можуть підтримувати операції Альянсу з місць їх постійного розташування, а мобільні центри здатні пересуватися до місць призначення.

Нова структура командування спрощує процедури управління під час проведення операцій НАТО. За попередньої структури Сили втілення (ІФОР) у Боснії та Герцеговині підпорядковувались штабу Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, розташованому в Монсі. Новою структурою передбачено підпорядкування штабним елементам оперативного рівня з отриманням стратегічних вказівок від SHAPE. Таким чином, Стабілізаційні сили (СФОР), що змінили ІФОР у грудні 1996 р. (у свою чергу, замінені силами Європейського Союзу у грудні 2004 p.), оперативно підпорядковува-

137

лись Командуванню ОЗС НАТО в Неаполі, а Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані - Командуванню ОЗС НАТО у Бранссумі.

Командування ОЗС НАТО з питань трансформації, розташоване у м. Норфолк (Вірджинія, США), є головним на рівні стратегічного командування з питань здійснення процедур трансформації військової структури, сил, можливостей та доктрин НАТО. Командування ОЗС НАТО з питань трансформації займається посиленням тренувальних процедур, особливо для керівників командної та штабної ланок, експериментує з метою оцінки нових концепцій та сприяє підвищенню рівня взаємосумісності структур Альянсу. Має низку структур, розташованих за межами Норфолка: штабні елементи SHAPE, відповідальні за питання оборонного планування та управління ресурсами, Об'єднаний центр ведення бойових дій у Норвегії, Об'єднаний центр підготовки сил у Польщі та Об'єднаний центр аналізу та вивчення досвіду у Португалії.

Об'єднаний центр ведення бойових дій Командування ОЗС НАТО з питань трансформації, розташований у м. Ставангер (Норвегія), забезпечує можливість штабного тренування для Сил реагування НАТО, штабів командувань видів сил та інших штабів НАТО до їх участі в операціях. Центр також здійснює спільну штабну підготовку нових членів НАТО та країн-учас-ників програми "Партнерство заради миру".

На підтримку Тренувальної місії НАТО в Іраку Центр готує особовий склад структур безпеки Іраку - старших офіцерів та цивільний персонал Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ, спеціально відібраних іракським керівництвом.

Об 'єднаний центр підготовки сил, розташований у м. Бидгощ, є першим елементом командної структури НАТО у Польщі, на відміну від Об'єднаного центру ведення бойових дій, який проводить підготовку на оперативному рівні, забезпечує спільну підготовку військ НАТО та країн-партнерів з метою досягнення взаємосумісності на тактичному рівні. Центр здійснює взаємодію з національними тренувальними центрами та центрами підготовки за програмою "Партнерство заради миру".

Одним із пріоритетних напрямів діяльності Центру є підтримка командувачів об'єднаними та видовими компонентами Сил реагування НАТО з питань підготовки та проведення навчань. Центр здійснює підготовку підрозділів Сил реагування НАТО до ротації кожні шість місяців для досягнення високого рівня взаємосумісності, гнучкості, а також готує боєздатні об'єднані сили.

Завданням Об'єднаного центру підготовки сил під час кожної ротації є повне забезпечення інтегрованих об'єднаних сил, яким притаманний високий рівень підготовки та здатність до розгортання в обмежені терміни. Такі заходи спрямовані на підвищення стандартів, встановлених SHAPE для Сил реагування НАТО під час кожного циклу підготовки при постійному впровад-

138

женні у програму навчання нових концепцій та набутого досвіду, що є своєрідним індикатором трансформації усіх сил НАТО.

Центр спільного аналізу та вивчення досвіду, розташований у західній частині Лісабону (Португалія), здійснює аналіз спільних військових операцій, навчань країн-членів НАТО та країн-членів програми "Партнерство заради миру", забезпечує створення бази даних з досвіду, набутого під час операцій та навчань, а також спостерігає за процесом його впровадження. Центр щорічно забезпечує аналітичну підтримку 10-12 навчань, здебільшого на оперативному і тактичному рівнях, інколи - на стратегічному або технічному рівнях.

Головним чином центр готує звіти за результатами аналізу, веде бази даних з набутого досвіду країн-членів НАТО та країн-учасниць програми ПЗМ, а також бази даних щодо усунутих недоліків та працює над іншими аналітичними документами, що розповсюджує через друковані засоби масової інформації, на компакт-дисках та веб-сторінках у мережі НАТО та Інтернеті.

Штаб Командування з питань трансформації також керує Дослідницьким центром із ведення операцій під водою у м. Ла Спеція (Італія). Командування з питань трансформації, школи й агенції НАТО та Командування ОЗС США прямо пов'язані між собою, перебувають в одному приміщенні, їх очолює один Верховний головнокомандувач НАТО з питань трансформації. Така структура сприяє поєднанню трансформаційних ініціатив США та заохочує співробітництво між Сполученими Штатами Америки та Європою.

Організаційною структурою Командування з питань трансформації також передбачено існування Центру НАТО з підготовки та проведення морських операцій перехоплення, розташованого у Греції.

Підвищення оперативних можливостей. Сили реагування НАТО є окремою оперативною ініціативою Альянсу. Мають у своєму розпорядженні майже бригаду сухопутних військ і відповідні повітряні та морські компоненти, забезпечують Альянс безпрецедентними можливостями реагування на кризові ситуації і є першим в історії Альянсу експедиційним військовим формуванням високої готовності, що спеціалізуються на виконанні завдань поза межами статті 5 Вашингтонського договору.

Повної оперативної готовності СР НАТО набули у листопаді 2007 р.

Сили реагування НАТО є багатонаціональним міжвидовим оперативно-тактичним з'єднанням чисельністю до 25 тис. осіб, у складі якого буде чотири компоненти:

сухопутний - бригадна тактична група чисельністю до 6 тис. осіб, укомплектована всіма видами бойового і тилового забезпечення;

морський - оперативне з'єднання у складі до 30 різнорідних корабельних одиниць (включаючи легкий авіаносець), до 30 авіаційних засобів і до батальйону морської піхоти, здатне виконувати завдання зі стратегічних

139

морських перевезень, ескорту конвоїв, висадки морських десантів, протичовнової і протиповітряної оборони, установлення та ліквідації мінних загороджень, авіаційної підтримки морських операцій, забезпечення блокади узбережжя, контролю судноплавства й охорони морських комунікацій;

повітряний - змішане авіаційне з'єднання, здатне виконувати до 200 літако-вильотів за добу (250-300 літаків і вертольотів, включаючи палубну авіацію) і виконувати завдання зі стратегічних повітряних перевезень, дальнього радіолокаційного виявлення, ведення повітряної розвідки, забезпечення контролю повітряного простору, авіаційної підтримки дій сухопутних військ, пошуку і рятування в бойових умовах;

спеціальний - оперативна група спеціального призначення чисельністю до 1000 осіб, оснащена новітніми зразками зброї та техніки, здатна виконувати максимально широкий спектр спеціальних завдань (розвідку, психологічні операції, евакуацію персоналу тощо).

Комплектування оперативного з'єднання СР НАТО відбувається зі спільного фонду сил та засобів, який формується під час конференцій з формування сил (КФС), що проводяться кожні півроку, забезпечуючи шестимісячну ротацію підрозділів СР. Система ротації дозволяє значно збільшити контингент національних збройних сил країн-членів НАТО, який набуде досвід участі у СР НАТО.

Передбачено три варіанти застосування СР НАТО:

автономне формування, що виконує операції з колективної оборони або ті, які стосуються реагування на кризові ситуації і виходять за межі статті 5, -операції з евакуації; підтримка операцій, пов'язаних з усуненням наслідків катастроф (у тому числі хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних); надання допомоги у ліквідації наслідків гуманітарних криз та боротьба з тероризмом;

передові сили у зоні відповідальності, що забезпечують розгортання основних сил;

сила, що демонструє рішучість і солідарність, стримує розвиток конфлікту своєю готовністю до операцій швидкого реагування, підтримкою дипломатичних зусиль.

Завдання визначатиме окремо для кожної місії Північноатлантична рада без будь-яких попередньо визначених географічних обмежень.

Політичний дозвіл на використання Сил реагування НАТО буде надаватися виключно на основі консенсусу, що є загальним принципом прийняття рішень в Альянсі.

140

Стандарти і процедури сертифікації СР НАТО розроблено з урахуванням нових вимог до спроможності багатонаціональних формувань з оперативного розгортання, підвищення загального рівня обороноздатності та оперативної готовності до дій упродовж тривалого часу, удосконалення загальної якості, спроможностей та готовності Сил реагування НАТО. Оскільки в процесі ротації СР НАТО беруть участь різні підрозділи з різних родів військ, високі стандарти, пов'язані з їх сертифікацією, охоплюватимуть дедалі більшу частку збройних сил країн Альянсу.

Сили реагування НАТО діють за принципом ротації. Після відповідної підготовки на національному рівні розпочинається шестимісячна програма тренувань, потім підрозділ має пройти сертифікацію відповідності найвищим стандартам обороноздатності та оперативної сумісності, набуваючи статусу "готовності до дій за викликом", в якому перебуває упродовж шести місяців.

Гнучкий характер Сил реагування НАТО дає змогу пристосувати їх до потреб конкретної операції і забезпечити для її виконання пересування адекватних сил НАТО у необхідне місце та визначений час. Ці сили можуть бути менші за чисельністю, ніж передбачалося під час шестимісячної підготовки та подальшого періоду чергування "за викликом", або мати таку ж чи більшу чисельність - у будь-якому разі вони мають статус Сил реагування НАТО. Альянс та ЄС спільно працюють над забезпеченням спроможності СР НАТО та бойових груп ЄС взаємно посилювати та доповнювати одне одного, водночас забезпечуючи автономність обох організацій. Попри різницю у концепціях та завданнях, співпраця під час їх розроблення є бажаною, оскільки країни покладаються на єдиний резерв сил, який можуть використовувати як Альянс і Європейський Союз, так і окремі країни-члени для вирішення внутрішніх питань. Отже, відповідно до рішень за схемою "Берлін-плюс" і за умови отримання від ЄС прохання про врегулювання певної ситуації Альянс може надавати у розпорядження Європейського Союзу Сили реагування НАТО або їх окремі комплексні формування, що відповідають вимогам ситуації, що склалася. Щоб уникнути дублювання зусиль ЄС і НАТО, вони повинні застосовувати спільні стандарти та процедури. Перспективним напрямом співпраці є підготовка СР НАТО і Бойових груп ЄС проведенням скоординованих військових навчань.

Система управління СР НАТО будується на базі нової командної структури ОЗС НАТО з використанням принципу ротації органів управління:

на стратегічному рівні керівництво СР НАТО здійснює Командування операцій НАТО;

на оперативному рівні загальне керівництво СР НАТО здійснює одне з трьох командувань Об'єднаних сил НАТО зі штабами в містах Бранссум (Нідерланди), Неаполь (Італія) та Лісабон (Португалія);

141

безпосереднє управління компонентами СР НАТО під час розгортання здійснюватимуть багатонаціональні штаби оперативно-тактичного рівня (сухопутні, морські, повітряні).

Управління матеріально-технічним забезпеченням СР НАТО здійснює Багатонаціональний міжвидовий центр логістики.

Розроблення базових керівних документів із застосування СР НАТО покладено на Стратегічне командування НАТО з трансформації (м. Норфолк, США). Таким чином, до розвитку СР НАТО залучені обидва стратегічні командування ОЗС Альянсу.

Удосконалення авіаційних і морських перевезень. Країни-члени НАТО об'єднали свої ресурси для придбання спеціальних літаків і суден, які нададуть Альянсу можливість перевозити війська, оснащення і припаси до будь-якої точки земної кулі.

Засоби стратегічних авіаційних і морських перевезень необхідні краї-нам-членам НАТО для забезпечення швидкого розгортання збройних сил і оснащення там, де це необхідно.

Це особливо важливо сьогодні, коли НАТО доводиться виконувати місії та операції у віддалених місцях, таких як Афганістан чи країни Африки. Об'єднуючи свої фінансові ресурси, країни-члени забезпечили можливість колективно придбати такі засоби, які окремі країни не можуть собі дозволити через їх високу вартість.

Щодо авіаперевезень є дві ініціативи, які доповнюють одна одну:

1. багатонаціональний консорціум з 16 країн на чолі з Німеччиною, що орендує транспортні літаки АН-124-100 у межах "Перехідного рішення проблеми стратегічних авіаперевезень";

2. для створення засобів стратегічних авіаперевезень закупівля трьох-чотирьох транспортних літаків С-17, оснащених за тими ж загальними стандартами, що й літаки С-17, які використовують ВПС США і Королівські ВПС Великої Британії, зокрема засобами виконання нічних польотів та заправлення у повітрі. Екіпажі й технічний персонал будуть направлені країнами-учасницями і підготовлені для відповідних узгоджених країнами місій і стандартів.

Країни будуть використовувати літаки для своїх потреб у повітряних перевезеннях, як виключно національних, так і тих, що виконуються в інтересах операцій НАТО, ООН, ЄС чи заради інших міжнародних потреб (наприклад, гуманітарні авіаперевезення та допомога постраждалим від катастроф), якщо країна прийме таке рішення.

Для забезпечення морських перевезень багатонаціональний консорціум з дев'яти країн на чолі з Норвегією орендує за чартерною угодою спеціальні судна з можливістю завантаження і розвантаження "з коліс".

142

Країни, які підписали ці ініціативи, створили багатонаціональні органи координації стратегічних перевезень, що дає змогу економити кошти й уникати дублювання зусиль.

Протиракетна оборона. Альянс працює за кількома напрямами протиракетної оборони.

1. Засоби тактичної протиракетної оборони (ТПО). Програма НАТО з розвитку активної системи поетапної тактичної оборони від балістичних ра кет з метою захисту збройних сил НАТО має на меті забезпечення попе редньої оперативної готовності до 2010 р.

Після впровадження система буде мобільною і застосовуватиметься для захисту військ на певних територіях від балістичних ракет близького і середнього радіуса дії, а також забезпечить захист від пілотованих і безпілотних літальних апаратів та інших повітряних загроз.

Система складатиметься з багатошарової системи, яка включатиме засоби захисту від нападу як з малих, так і з великих висот, засоби менеджменту, зв'язку, командування і управління на полі бою, сенсори раннього попередження, радари і різноманітні перехоплювачі.

2. Протиракетна оборона території НАТО. Альянс схвалив результати вивчення варіантів захисту території, збройних сил і населених пунктів від повного спектра ракетних загроз, які стали технічною основою для політичних і військових дискусій щодо необхідності таких сил і засобів.

3. Співпраця з Росією у сфері ТПО. Під егідою Ради НАТО - Росія ведеться робота зі створення умов для спільного проведення Альянсом і Росією операцій ТПО під час виконання місій з реагування на кризові ситуації.

Щоб активно протистояти поточним і майбутнім загрозам, Альянс здійснює політичну трансформацію. Це зумовлено тим, що сучасні загрози є переважно соціально-економічними, а не військовими. Внутрішньодержавні конфлікти, тероризм, міграція та організована злочинність спричинені та визначаються політичними, економічними та соціальними умовами. Отже, успіх заходів з реагування на загрози залежить від ефективності роботи у політичній, соціальній та економічній сферах. Альянс стає інструментом аналізу та обговорень як соціально-економічних проблем, які загрожують його безпеці, так і політичних рішень, спрямованих на протистояння цим загрозам. Військовою операцією можна досягти фізичного знищення терористів чи вивести з ладу застосовувані ними мережі, але неможливо вплинути на першопричини тероризму чи припинити поповнення терористичних організацій новими членами. Боротьба з незаконною міграцією та організованою злочинністю є ефективнішою, коли ведеться методами поліцейського впливу та соціальної політики як на державному, так і на міжнародному рівнях. Енергетичної безпеки теж не можна досягти військовою силою. Щоб ефективно сприяти розв'язанню усіх вищезгаданих проблем безпеки, Альянс підвищує свою ефективність у сфері дипломатичних відносин.

143

Політична трансформація НАТО передбачає налагодження партнерських зв'язків з державами та організаціями інших регіонів світу, проведення консультацій з широкого кола питань - боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням зброї масового знищення; методів зміцнення енергетичної безпеки; екологічних проблем; вичерпання природних ресурсів тощо.

Таким чином, проблеми, що постають перед НАТО, є взаємопов'язаними на глобальному рівні і мають соціально-економічний характер. Щоб забезпечити ефективність Альянсу в протистоянні існуючим загрозам, НАТО здійснює як військову, так і політичну трансформацію.

,— Запитання для перевірки знань ..

1. Які чинники обумовлюють необхідність трансформації Альянсу на сучасному етапі?

1. У чому полягає військова трансформація НАТО?

2. Які варіанти застосування Сил реагування НАТО?

3. Які чинники обумовлюють необхідність політичної трансформації Альянсу?

2. Оцініть ефективність міжнародних безпекових організацій на рівнях системи безпеки на основі співробітництва у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції України.

s Список літератури n

1. Голопатюк Л. С Посібник з питань європейської та євроатлантичної інтеграції для Збройних Сил України / Л. С Голопатюк, І. С. Козій, А. Г. Ординович. - 2007. - 64 с

2. Довідник НАТО. - Брюссель, 2006. - 383 с.

3. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України : навч. посіб. / за заг. ред. О. І. Пошедіна. - К. : НАОУ, 2008. - 104 с

4. Абрамов В. І. Україна-НАТО в запитаннях і відповідях / В. І. Абрамов, О. Ф. Деменко, П. О. Демчук та ін. - Черкаси : Відлуння-Плюс. - 2006. - 56 с

5. Сайт Організації Північноатлантичного договору. - http://www.nato.int