205. Дискретність алгоритму означає
A.(0) можливість визначити, для розв’язання яких задач призначений алгоритм
B.(0) при точному виконанні всіх вказівок алгоритму процес прийняття рішення (отримання результату) повинен закінчитися через скінчену кількість кроків і при цьому має бути отримана відповідь на поставлені в задачі питання
C.(1) процес, який описується алгоритмом, має бути поділений на послідовність окремих дій
D.(0) алгоритм складається не для розв’язання однієї конкретної задачі, а для цілого класу задач одного типу
E.(0) при виконанні алгоритму ніколи не повинна з’являтися потреба у прийнятті будь-яких рішень, котрі непередбачені укладачем алгоритму
206. Масовість алгоритму означає
A.(0) можливість визначити, для розв’язання яких задач призначений алгоритм
B.(0) при точному виконанні всіх вказівок алгоритму процес прийняття рішення (отримання результату) повинен закінчитися через скінчену кількість кроків і при цьому має бути отримана відповідь на поставлені в задачі питання
C.(0) процес, який описується алгоритмом, має бути поділений на послідовність окремих дій
D.(1) алгоритм складається не для розв’язання однієї конкретної задачі, а для цілого класу задач одного типу
E.(0) при виконанні алгоритму ніколи не повинна з’являтися потреба у прийнятті будь-яких рішень, котрі непередбачені укладачем алгоритму
207. Визначеність алгоритму означає
A.(0) можливість визначити, для розв’язання яких задач призначений алгоритм
B.(0) при точному виконанні всіх вказівок алгоритму процес прийняття рішення (отримання результату) повинен закінчитися через скінчену кількість кроків і при цьому має бути отримана відповідь на поставлені в задачі питання
C.(0) процес, який описується алгоритмом, має бути поділений на послідовність окремих дій
D.(0) алгоритм складається не для розв’язання однієї конкретної задачі, а для цілого класу задач одного типу
E.(1) при виконанні алгоритму ніколи не повинна з’являтися потреба у прийнятті будь-яких рішень, котрі непередбачені укладачем алгоритму
208. Будь-який алгоритм повинен мати такі основні властивості
A.(0) багатокроковість, багатозадачність, масовість
B.(0) сумісність, практичність, здатність знаходити розв’язок будь-якої задачі
C.(0) доступність, практичність, адекватність
D.(1) визначеність,масовість, дискретність, результативність
E.(0) програмованість, адаптованість, паралелізм
209. Наука надає можливість отримувати алгоритми
A.(0) шляхом вибору випадкового набору правил
B.(0) шляхом описання дій з розв’язування різних задач
C.(1) шляхом теоретичних положень і встановлених фактів
D.(0) шляхом комбінації тамодифікації вже наявних алгоритмів
E.(0) шляхом створення нових мов програмування та систем розробки
210. Практика надає можливість отримувати алгоритми
A.(0) шляхом вибору випадкового набору правил
B.(1) шляхом описання дій з розв’язування різних задач
C.(0) зїї теоретичних положень і встановлених фактів
D.(0) шляхом комбінації тамодифікації вже наявних алгоритмів
E.(0) шляхом створення нових мов програмування та систем розробки
211. Джерелами виникнення алгоритмів є
A.(1) практика, наука, різні комбінації та модифікації вже наявних алгоритмів
B.(0) вибір випадкового набору правил
C.(0) узагальнення практичного досвіду
D.(0) поява новихправил для розв’язання задач за скінчену кількість кроків
E.(0) створення нових мов програмування та систем розробки
212. Алгоритм - це
A.(0) вибір випадкового набору правил
B.(1) впорядкований скінчений набір чітко визначених правил для розв’язання задач за скінчену кількість кроків
C.(0) сукупність правил різноговиду
D.(0) невпорядкований нескінчений набір нечітко визначених правил для розв’язання задач за нескінчену кількість кроків
E.(0) впорядкований скінчений набір чітко визначених правил для розв’язання задач за нескінчену кількість кроків
213. Алгоритмом називають
A.(0) сукупність правил написання програм
B.(0) програму, написану на мові програмування Алгол
C.(1) сукупність правил певного виду
D.(0) сукупність правил виконання логічних операцій
E.(0) сукупність правил виконання арифметичних дій
214. Розробка алгоритму розв’язання задачі - це
A.(0) представлення алгоритму розв’язання
B.(0) формальний запис математичної моделі
C.(0) розробка алгоритму розв’язання
D.(1) вибір методу розв’язання та опис послідовності дій
E.(0) визначення її змісту та вихідних даних
215. Постановка задачі - це
A.(0) представлення алгоритму розв’язання
B.(0) формальний запис математичної моделі
C.(0) розробка алгоритму розв’язання
D.(0) вибір методу розв’язання та опис послідовності дій
E.(1) визначення її змісту та вихідних даних
216. Процес підготовки задачі передбачає
A.(0) представлення алгоритму розв’язання
B.(0) формальний запис математичної моделі
C.(0) розробку алгоритму розв’язання
D.(0) постановку задачі
E.(1) постановку задачі, розробку алгоритму розв’язання, представлення алгоритму розв’язання
217. Кроком алгоритму називають
A.(0) один з етапів побудови математичної моделі задачі
B.(0) формальний запис математичної моделі задачі
C.(0) відхилення від початкових умов задачі при побудові математичної моделі
D.(1) одну дію алгоритмічного процесу
E.(0) тестування на знання алгоритмів
218. Алгоритмічний процес - це
A.(0) формальний запис математичної моделі задачі
B.(0) побудова математичної моделі задачі
C.(1) послідовність дій в результаті виконання яких знаходимо розв’язок задачі
D.(0) спрощення запису умови задачі
E.(0) побудова програми для отримання розв’язку задачі
219. Алгоритм - це
A.(0) формальний запис математичної задачі
B.(0) математична модель задачі
C.(1) правило, що вказує дії, в результаті виконання яких отримуємо результат задачі
D.(0) спрощений запис умови задачі
E.(0) програма для отримання розв’язку задачі
220. Під алгоритмізацією розуміють
A.(0) пошукрозв’язку задачі
B.(0) проведення аналогій з іншими задачами
C.(0) спрощення запису умови задачі
D.(1) метод опису систем або процесів шляхом створення алгоритмів їх функціонування
E.(0) створення програм для отримання розв’язку задачі
221. Формалізована медико-біологічна задача повинна бути
A.(0) простою
B.(0) розв’язаною
C.(0) адаптованою
D.(0) проаналізованою
E.(1) алгоритмізованою
222. Використання засобів і властивостей формальної моделі допомагає:
A.(0) спростити запис умови задачі
B.(0) спростити формальне представленняданих
C.(0) в проведенні аналогій з іншими задачами
D.(1) в побудові розв’язку задачі
E.(0) у визначенніструктурищо використовується для аналізу даних
223. Формальна модель - це:
A.(0) визначенаструктуращо використовується для обробкиданих
B.(0) визначенаструктуращо використовується для отриманняданих
C.(1) визначена структура що використовується для подання даних
D.(0) визначенаструктуращо використовується для інтерпритаціїданих
E.(0) визначенаструктуращо використовується для аналізу даних
224. В результаті аналізу задачі
A.(0) отримують її формальний розв’язок
B.(1) визначається специфіка даних, вводиться система умовних позначень, встановлюється приналежність її до одного з класів задач
C.(0) визначають, чи можна її розв’язати
D.(0) вирішують, чи є потреба її розв’язувати
E.(0) визначають, чи існують методи й алгоритми розв’язання поставленої задачі
225. Формалізація
A.(1) процес подання інформації про об’єкт у вигляді алгоритму
B.(0) форми представлення інформації про об’єкт
C.(0) абстрактне представлення предметів та явищ
D.(0) представлення об’єктів у вигляді конкретних форм
E.(0) формальне представлення предметів та явищ
226. Які результати прогнозу дає “регресія до середнього”
A.(0) вказує на напрям стохастичного зв’язку
B.(1) стандартне
відхилення
дорівнює коефіцієнту кореляції
C.(0) тенденцію зміни випадкових величин
D.(0) пояснює відсутність кореляційного зв’язку
E.(0) тандартне
відхилення
дорівнює коефіцієнту кореляції
227. Який вигляд має рівняння регресії, якщо кореляційний зв’язок є лінійним
A.(0) 
B.(0) 
;
C.(0) 
D.(0) 
E.(1) 
228. Що означає термін регресія
A.(0) напрям стохастичного зв’язку
B.(0) довірчуймовірність
C.(0) нормалізація параметрів розподілу
D.(1) повернення до середнього значення
E.(0) тенденцію зміни випадкових величин
229. Діаграми розсіювання випадкових величин характеризують
A.(0) щільність розподілу
B.(0) дискретною випадковою величиною
C.(1) зміст концепції кореляції
D.(0) емпіричну функцію розподілу
E.(0) параметри розподілу випадкових величин
230. “Регресія до середнього”
A.(0) вказує на напрям стохастичного зв’язку
B.(1) стандартне
відхилення
дорівнює коефіцієнту кореляції
C.(0) розсіювання та напрям
D.(0) пояснює відсутність кореляційного зв’язку
E.(0) стандартне
відхилення
дорівнює коефіцієнту кореляції
231. Знак коефіцієнта кореляції вказує
A.(0) на ступінь розсіювання між випадковими величинами
B.(0) на силу стохастичного зв’язку
C.(1) на напрям стохастичного зв’язку
D.(0) на відстанькореляції
E.(0) на щільність кореляції
232. Що характеризує абсолютне значення коефіцієнта кореляції стохастичного взаємозв’язку між випадковими величинами?
A.(1) силу та щільність
B.(0) розсіювання та напрям
C.(0) похибкуІІ-го роду
D.(0) напрям та щільність
E.(0) силу та напрям
233. Значення коефіцієнта кореляції може змінюватися від
A.(0) (0;1)
B.(1) [-1;1]
C.(0) [
D.(0) (-1;1)
E.(0) [
234. Як задається кореляційна залежність між випадковими величинами
A.(0) моментів І-го і ІІ-го порядку розподілу
B.(0) матриць
C.(0) у вигляді діаграм
D.(0) у вигляді таблиць
E.(1) у вигляді таблиць
235. Нульова гіпозеза, що перевіряється за критерієм Ст’юдента, відхиляється, коли
A.(0) 
=
t
B.(0) 
:
C.(0) 
>
t
D.(1) 
t
E.(0) 
<
t
236. Нульова гіпозеза, що перевіряється за критерієм Пірсона, приймається, коли
A.(0) 
=
B.(0) 
:
C.(0) 
≥
D.(1) 
<
E.(0) 
>
237. При проведенні досліджень необхідно забезпечити наступні вимоги до вибірки
A.(0) репрезентативність, співпадання умов спостережень
B.(0) зменшити похибку досліджень
C.(0) однорідність, співпадання умов спостережень
D.(1) однорідність, репрезентативність, співпадання умов спостережень
E.(0) структурну відповідність, однорідність
238. Ймовірність з якою може бути відхилена нульова гіпотеза, коли вона є вірною, називається
A.(0) похибкою експерименту
B.(0) граничним рівнем
C.(0) довірчою ймовірністю
D.(0) похибкою ІІ-го роду
E.(1) рівень значущості
239. Припущення, котрі відносяться до виду розподілу випадкової величини або окремих його параметрів є
A.(0) параметри розподілу
B.(1) статистичні гіпотези
C.(0) гістограмою розподілу
D.(0) щільності розподілу
E.(0) функції розподілу
240. Набір значень (х1,х2,...,хп) випадкової величини Х, котрі отримані в результаті п дослідів, називається
A.(0) розподілом випадкової величини
B.(0) дискретною випадковою величиною
C.(0) математичним сподіванням
D.(0) генеральною сукупністю
E.(1) вибіркою об’єму п
241. Які параметри має нормований нормальний закон розподілу
A.(0) Математичне сподівання - 1, дисперсія - 2
B.(0) Математичне сподівання - 0,дисперсія -
C.(0) Математичне сподівання - 0, дисперсія - 0
D.(0) Математичне сподівання - 1, дисперсія - 1
E.(1) Математичне сподівання - 0, дисперсія - 1
242. Якому закону розподілу підпорядковуються випадкові події такі, як число викликів швидкої допомоги за певний проміжок часу, черги до лікаря в поліклініці, епідемії
A.(0) Гаусса
B.(0) Пуассона
C.(1) Біноміальному
D.(0) Лейбніца
E.(0) Госсета
243. Щільність розподілу для неперервної випадкової величини - це
A.(0) квадрат функції розподілу
B.(1) похідна від функції розподілу
C.(0) степіньвід функції розподілу
D.(0) інтеграл від функції розподілу
E.(0) первісна від функції розподілу
244. Функціональна залежність між значеннями випадкових величин та ймовірностями з якими вони приймають ці значення називають
A.(1) законом розподілу
B.(0) медіаною розподілу
C.(0) діафрагмою розподілу
D.(0) гістограмою розподілу
E.(0) щільністю розподілу
245. Величина, котра може приймати будь-які числові значення в даному інтервалі значень називається
A.(0) параметром розподілу випадкової величини
B.(0) цифро-аналоговим переиворенням
C.(0) випадковою величиною
D.(1) неперервною випадковою величиною
E.(0) дискретною випадковою величиною
246. Дискретною випадковою називається величина, яка приймає значення
A.(1) кінцеву кількість значень х1, х2,..., хп
B.(0) з напівзамкненого інтервалу справа
C.(0) з напівзамкненого інтервалу зліва
D.(0) з відкритого інтервалу (0;п)
E.(0) з замкненого інтервалу [0;п]
247. В результаті експерименту, що може бути повторений велику кількість разів, отримані значення х1, х2,..., хп, які називають
A.(0) законом розподілу
B.(0) щільністю розподілу випадкової величини
C.(1) випадковою величиною
D.(0) масивом
E.(0) вибіркою
248. Кількість інформації і ємність запам’ятовуючих пристроїв вимірюється у
A.(0) мілівольтах і амперах
B.(0) гігабайтах і терабайтах
C.(0) кілограмах; мегабайтах і кілобайтах
D.(0) мегатоннах і кіловатах; мегабайтах і кілобайтах
E.(1) бітах і байтах; мегабайтах і кілобайтах; гігабайтах і терабайтах
249. Якими властивостями не володіє інформація?
A.(1) електромагнітними
B.(0) розпізнаваність; достовірність
C.(0) об'єктивність та повнота
D.(0) нематеріальність
E.(0) корисність та актуальність
250. Достовірність інформації залежить
A.(0) від кількості однакових знаків
B.(1) від взаємного розташування знаків
C.(0) від астрономічного розміщення зірок
D.(0) від кольору знаків
E.(0) від величини знаків
251. Якщо одержаних даних недостатньо для розуміння ситуації та прийняття рішення то інформація вважається
A.(0) не актуальною
B.(0) небезпечною
C.(0) не об’єктивною
D.(1) не повною
E.(0) не достовірною
252. Якщо інформація, яку ви одержали не важлива для вас в даний момент часу, то вона є
A.(0) не об’єктивна
B.(0) небезпечна
C.(0) не повна
D.(1) не актуальна
E.(0) не достовірна
253. Перетворення дискретного сигналу на аналоговий виконується в спеціальних пристроях, підключених до комп'ютера
A.(0) материнські платі
B.(0) адаптерах
C.(1) звукових платах
D.(0) мікрофонах
E.(0) колонках
254. Піксел - це
A.(0) мінімальний набір знаків, якими позначається число
B.(0) відображення дискретного повідомлення у вигляді аналогових сигналів
C.(0) найяскравіший елемент зображення, що формується на екрані монітора
D.(1) мінімальний елемент зображення, що формується на екрані монітора
E.(0) максимальний елемент зображення, що формується на екрані монітора
255. За основу кодування символів у персональних комп'ютерах узята кодова таблиця
A.(1) ASCII
B.(0) ASKII
C.(0) Excel
D.(0) ASIIA
E.(0) ASIIC
256. Кодова таблиця - це таблиця, що
A.(1) встановлює відповідність між символами алфавіту і двійковими числами
B.(0) містить мінімальний елемент зображення
C.(0) встановлює відповідність між аналоговими та дискретними сигналами
D.(0) відображає дискретне повідомлення у вигляді певних сполучень символів
E.(0) містить мінімальний набір знаків, якими позначається число
257. Кодування - це
A.(0) 0 і 1
B.(0) мови й алфавіт
C.(0) відображення дискретного повідомлення у вигляді аналогових сигналів
D.(0) система умовних знаків
E.(1) відображення дискретного повідомлення у вигляді певних сполучень символів
258. Група з чотирьох двійкових чисел називається
A.(0) троянда
B.(1) тетрада
C.(0) терція
D.(0) терада
E.(0) тріада
259. Яка система числення стала основою побудови обчислювальних машин?
A.(0) дискретна
B.(0) шістнадцяткова
C.(0) вісімкова
D.(1) двійкова
E.(0) десяткова
260. Якому двійковому числу відповідає десяткове число 5?
A.(0) 
B.(0) 
C.(1) 
D.(0) 
E.(0) 
261. Основою двійкової системи числення є
A.(0) 10
B.(1) 2
C.(0) 16
D.(0) 1
E.(0) 0
262. Система числення - це
A.(1) позначення чисел і прийоми роботи з ними
B.(0) мінімальний набір знаків, якими позначається число
C.(0) таблиця, що встановлює відповідність між символами алфавіту і двійковими числами
D.(0) наявність радіоелектронних елементів
E.(0) відображення дискретного повідомлення у вигляді певних сполучень символів
263. Вісім біт - це
A.(0) 4 байти
B.(0) 8 байт
C.(0) 2 байти
D.(1) 1 байт
E.(0) 10 байт
264. Двійкові числа складаються з
A.(0) нулів і п’ятірок
B.(0) нулів і двійок
C.(1) нулів і одиниць
D.(0) десяткових чисел
E.(0) одиниць і двійок
265. Вибір двійкової системи кодування зумовлений
A.(0) наявністю елементів
B.(1) наявністю двох станів елементів ЕОМ
C.(0) необхідністю
D.(0) випадковістю
E.(0) історією
266. Один мегабайт - це
A.(0) 1024 кілобайт
B.(0) 1024 біти
C.(0) 1024 гігабайт
D.(0) 1000 кілобайт
E.(1) 1024 байт
267. Якою найменшою одиницею представлена інформація в комп’ютері?
A.(0) код
B.(1) біт
C.(0) ампер
D.(0) піксель
E.(0) байт
268. Чи можна помістити в пам’ять комп’ютера ємність 512 Мегабайт 1024 книжки, кожна з яких має 64 сторінки по 2048 символів на кожній сторінці?
A.(0) Можливо
B.(1) Так
C.(0) Не повністю
D.(0) Ні
E.(0) Сподіваюсь
269. Інформаційний обсяг тексту 4 кілобайти. Текст містить 2048 символів. Скільки біт інформації припадає на 1 символ?
A.(0) 36
B.(0) 32
C.(1) 16
D.(0) 4
E.(0) 8
270. Книжка складається із 125 сторінок, на кожній сторінці 1024 символів. Який інформаційний обсяг книжки в кілобайтах?
A.(0) 1024 Кбайт
B.(0) 124000 Кбайт
C.(0) 125 Мбайт
D.(0) 125000 Кбайт
E.(1) 125 Кбайт
271. По каналу зв’язку можна передавати інформацію зі швидкістю 8000 біт за одну секунду. За скільки секунд можна передати по цьому каналу 80000 байт інформації?
A.(0) 120 с
B.(0) 8 с
C.(1) 80 с
D.(0) 50 с
E.(0) 100 с
272. Пристрій виконує вимірювання 20 раз за секунду. Запис кожного виміру займає 1 байт. Який обсяг пам’яті необхідний комп’ютеру для запису всіх вимірювань за 10 хвилин?
A.(0) 16 біт
B.(0) 120 Мбайт
C.(0) 20 байт
D.(0) 12000 біт
E.(1) 12000 байт
273. Інформацію можна впорядкувати за
A.(0) достовірністю
B.(0) надійністю
C.(0) актуальністю
D.(1) мовами подання
E.(0) алфавітом
274. Інформацію можна впорядкувати за
A.(0) зрозумілістю
B.(0) надійністю
C.(1) типами повідомлень
D.(0) актуальністю
E.(0) Вірогідністю
275. Як впорядковуються довідники, словники, енциклопедії?
A.(0) за актуальністю інформації
B.(0) за номером
C.(1) за алфавітом ключових слів
D.(0) за змістом
E.(0) за назвами
276. В загальній схемі передачі інформації між джерелом і адресатом є
A.(1) канал передачі
B.(0) електромагнітне поле
C.(0) пристрій пересилання сигналів
D.(0) електричне поле
E.(0) Повітря
277. Якої ланки не вистачає у поданій схемі передавання інформації джерело-канал зв’язку-приймач-адресат?
A.(0) споживач
B.(0) пристрій приймання сигналів
C.(0) пристрій пересилання сигналів
D.(0) пристрій декодування
E.(1) передавач
278. Якої ланки не вистачає у поданій схемі передавання інформації джерело-канал зв’язку-адресат?
A.(0) пристрій приймання інформації
B.(0) пристрій передавання інформації
C.(1) передавач і приймач
D.(0) пристрій декодування
E.(0) пристрій кодування
279. Інформація стає доступною для людини лише за умови
A.(0) запису її з допомогою нот
B.(0) автоматичної передачі
C.(0) запису її у вигляді малюнків
D.(0) запису її тільки на природній мові подання її розмовною мовою
E.(1) можливості розпізнавання знаків і сигналів, за допомогою яких вона передається
280. При передачі інформації потрібні
A.(0) Оплата за послуги
B.(1) Джерело і адресат
C.(0) Пристрій передачі
D.(0) Телеграф
E.(0) Пошта
281. Що таке біт?
A.(0) міра для оцінювання ємності запам’ятовуючих пристроїв
B.(0) одиниця вимірювання інформації в комп’ютерах
C.(0) найбільша одиниця інформації
D.(0) найменша одиниця інформації
E.(1) кількість інформації, що необхідна для однозначного визначення однієї з двох однаково можливих подій
282. Сигнал, який може мати тільки два різні стани, передає наступну кількість інформації
A.(0) 2 байти
B.(1) 1 біт
C.(0) 1 кбайт
D.(0) 8 біт
E.(0) 1 байт
283. З якою інформацією працює комп’ютер?
A.(0) Аналоговою
B.(0) Змістовною
C.(1) Дискретною
D.(0) Кольоровою
E.(0) Корисною
284. Якими сигналами передається повідомлення?
A.(0) розмовними і музичними
B.(1) дискретними і безперервними
C.(0) гучними і тихими
D.(0) електронними та механічними
E.(0) видимими і невидимими
285. Перетворення інформації з однієї форми в іншу називається
A.(0) модуляцією
B.(1) кодуванням
C.(0) відображенням
D.(0) зміною інформації
E.(0) передачею
286. Сукупність правил, за якими виконується, перетворення інформації з однієї форми в іншу називається
A.(0) символами алфавіту
B.(0) Алгоритмом
C.(0) Відображенням
D.(1) Кодом
E.(0) Перетворенням
287. Завдяки кодуванню комп’ютер може обробляти
A.(1) всі види інформації, які вказані вище
B.(0) відео інформацію
C.(0) керуючу інформацію
D.(0) графічну і звукову інформацію
E.(0) числову і текстову інформацію
288. Кодування тексту, що вводять в комп’ютер відбувається за правилом
A.(0) кожному знаку відповідає двохзначне десяткове число
B.(0) символами алфавіту і десятковими числами
C.(0) кожному знаку відповідає 1 біт
D.(1) кожному знаку відповідає 1 байт
E.(0) кожному знаку відповідає двійкове число
289. Кодова таблиця - це таблиця, що встановлює відповідність між
A.(0) символами алфавіту і 16-ковими числами
B.(0) буквами та цифрами
C.(0) символами алфавіту і спеціальними знаками
D.(1) символами алфавіту і байтами
E.(0) символами алфавіту і десятковими числами
290. Дуже великі обсяги інформації вимірюють у
A.(1) гігабайтах та терабайтах
B.(0) гігабайтах мегебайтах
C.(0) кілобайтах та гігабайтах
D.(0) байтах і кілобайтах
E.(0) бітах і байтах
291. Який з вказаних процесів не належить до інформаційного процесу?
A.(0) написання реферату
B.(0) обчислення за допомогою калькулятора
C.(1) приведення до порядку одягу
D.(0) пошук телепрограм
E.(0) розв’язування математичної задачі
292. За допомогою якої міжнародної системи зв’язку можна одержати текстове і графічне повідомлення з будь-якої точки нашої планети?
A.(0) за допомогою супутникового зв’язку
B.(1) за допомогою Інтернету
C.(0) за допомогою відеозв’язку
D.(0) за допомогою телебачення
E.(0) за допомогою радіо
293. Повідомлення може бути подане
A.(0) демонстрацією одягу
B.(0) демонстрацією скульптур
C.(0) використанням телеінформаційних і телекомунікаційних технологій
D.(0) демонстрацією картин
E.(1) засобами відповідного алфавіту
294. Повідомлення (текстове) містить стільки байтів, скільки є
A.(0) слів і пропусків між ними
B.(0) десяткових розрядів
C.(1) символів, включаючи знаки пропуску
D.(0) символів без знаків пропуску
E.(0) слів у повідомленні
295. Інформація нагромаджується в процесі
A.(0) створення та передачі повідомлень електронною поштою
B.(0) використання новітніх технологій та Інтернет
C.(0) виконання музичних творів
D.(0) передачі повідомлень по радіо
E.(1) вивчення нових предметів та явищ
296. Носій інформації - це
A.(0) тільки комп’ютер
B.(0) навколишнє середовище
C.(0) тільки книги
D.(0) тільки картини
E.(1) середовище, в якому інформація зафіксована
297. Виконуючи арифметичні дії з числами, ми
A.(0) передаємо інформацію
B.(0) запам’ятовуємо інформацію
C.(0) кодуємо інформацію
D.(0) виконуємо обчислення
E.(1) перетворюємо інформацію
298. Розв’язуючи математичну задачу, ми
A.(0) синтезуємо інформацію
B.(0) пересилаємо інформацію
C.(1) перетворюємо інформацію
D.(0) форматуємо інформацію
E.(0) аналізуємо інформацію
299. Фундаментальні дослідження проводяться для
A.(0) деполяризаціїклітин
B.(0) аналізу нейрона
C.(1) більш глибокого дослідження
D.(0) контролюза протезуванням ще непошкоджених нервів або кінцівок мускула
E.(0) аналізу EMG або ЕЕГ, ЕКГ, фонокардіограмиспірограми
300. Функціональний аналіз проводиться
A.(0) для проведення більш глибокого аналізу ушкодження
B.(1) у діагностичних комплексах
C.(0) уситуаціяхв яких за пацієнтом спостерігають у палатах інтенсивного догляд
D.(0) при необхідності проконтролюватиза протезування ще непошкоджених нервів або кінцівок мускула
E.(0) уситуаціяхв яких пацієнтзнаходиться на амбулаторному лікуванні
301. Функціональний аналіз використовується для
A.(0) деполяризаціїклітин
B.(0) аналізу нейрона
C.(0) більш глибокого дослідження
D.(0) контролюза протезуванням ще непошкоджених нервів або кінцівок мускула
E.(1) аналізу EMG або ЕЕГ, ЕКГ, фонокардіограмиспірограми
302. Стохастичні сигнали називають ще
A.(0) динамічними
B.(0) швидкоплинними
C.(0) періодичними
D.(1) статистичними
E.(0) статичними
303. Детерміновані сигнали можуть бути
A.(0) очікуваними або неочікуваними
B.(0) стохастичними або стаціонарними
C.(1) періодичними, квазіперіодичними, неперіодичними, або просто швидкоплинними
D.(0) статичними або динамічними
E.(0) повторюванимиь або неповторюваними
304. Детермінованими називаютьсясигнали
A.(0) які передаються певними приладами
B.(0) які передаються у певному вигляді
C.(0) які передаються на визначені відстані
D.(0) які не повторюються
E.(1) які повторюються
305. З яких стадій складається обробка біосигналів?
A.(0) отримання, збереження та передача сигналів на великі відстані
B.(0) фільтраціясигналів тазменшеннянадмірногопотікуданихдокількох, але доречних параметрів
C.(0) отримання, накопичення, зберігання та передача сигналів
D.(1) вимірювання або спостереження (виявлення) сигналів, перетворення і зменшення сигналів, обчислення сигнальних діагностично істотніх параметрів, інтерпретація або класифікація сигналів
E.(0) реєстрація та візуалізація зображень
306. Головна мета обробки біосигналів
A.(0) отримати найбільшу кількість сигналів
B.(1) відфільтрувати сигнали що нас цікавлять від фону і зменшити надмірний потік даних до кількох, але доречних параметрів
C.(0) отримати однакову кількість сигналів та “шумів”
D.(0) об’єднати сигнали з "шумом"
E.(0) відфільтрувати “шум” відсигналів
307. Схема роботи установок для ультразвукової діагностики
A.(0) пацієнт джерело випромінювання детектор випромінювання блок перетворення синтезатор зображення комп’ютер
B.(1) досліджуваний орган імпульси на екрані осцилографа обробна система (комп’ютер) екран УЗД-апарата з об’ємним (реальним) зображенням органа
C.(0) зображення пацієнт синтезатор зображення блок перетворення детектор випромінювання джерело випромінювання
D.(0) джерело випромінювання тканини блок перетворення синтезатор зображення перетворювач зображення
E.(0) м’яка тканина медичний апарат детектор випромінювання блок живлення синтезатор зображення зображення
308. Головними проблемами, які розв’язує аналіз медичних зображень, є
A.(1) реєстрація та візуалізація зображень
B.(0) передача медичної інформації на великі відстані
C.(0) збереження великої кількості медичної інформації
D.(0) інтерпретація медичних зображень
E.(0) отримання, накопичення, зберігання та передача медичної інформації
309. Перерахуйте основні етапи обробки та аналізу медичних зображень
A.(0) отримання, накопичення, зберігання та передача
B.(0) отримання, попередня обробка, зміна контрасності зображення, сегментація, розрахунок параметрів, передача, збереження, інтерпретація зображення
C.(0) прийом візуальної інформації, її обробкапередача та накопиченнярезультатів обробки
D.(1) попередня обробка, зміна контрасності зображення, сегментація, розрахунок параметрів, інтерпретація зображення
E.(0) прийом візуальної інформації, її обробка, інтерпретація результатів та ухвалення діагностичного рішення
310. Обробка й аналіз медичних зображень - це
A.(0) покрокова процедура, що залежить від симптомів захворювання
B.(1) покрокова процедура, що залежить від результатів попереднього етапу, а також знань і досвіду оператора
C.(0) консультація хворих за допомогою телекомунікаційних засобів
D.(0) покрокова процедура, що залежить від стану пацієнта
E.(0) прийом візуальної інформації, її обробкапередача та накопиченнярезультатів обробки
311. В чому полягає діяльність лікаря-діагноста?
A.(0) пошук медичної інформації за допомогою інформаційно-довідкових систем
B.(0) запис пацієнтів на прийом
C.(0) консультація хворих за допомогою телекомунікаційних засобів
D.(0) виконання хірургічних втручань
E.(1) прийом візуальної інформації, її обробка, інтерпретація результатів та ухвалення діагностичного рішення
312. Хто планує і виконує променеві дослідження?
A.(1) лікар-діагност
B.(0) лікар-хірург
C.(0) допоміжний медичний персонал
D.(0) сімейний лікар
E.(0) лікуючий лікар
313. Для створення зображення досліджуваного об’єкта органа, частини тіла, всієї людинивикористовується
A.(0) зображення
B.(0) блок перетвореннята передачі сигналу
C.(1) синтезатор зображення
D.(0) детектор випромінювання
E.(0) джерело випромінювання
314. Для отримання електромагнітного випромінювання або пружних коливань і перетворення їх у діагностичну інформацію використовується
A.(0) зображення
B.(0) блок перетвореннята передачі сигналу
C.(0) синтезатор зображення
D.(1) детектор випромінювання
E.(0) джерело випромінювання
315. Для підвищення інформаційної ємності сигналу, усунення перешкоди («шуму»), перетворення його в зручний для подальшої передачі вид використовується
A.(0) зображення
B.(0) синтезатор зображення
C.(1) блок перетворення та передачі сигналу
D.(0) детектор випромінювання
E.(0) джерело випромінювання
316. Призначення синтезатора зображення
A.(0) передати інформаційні сигнали з блоку перетворення у синтезатор зображення
B.(0) передати інформаційні сигнали з детектора у блок перетворення
C.(0) вловити електромагнітне випромінювання або пружні коливання і перетворити їх у діагностичну інформацію
D.(1) створити зображення досліджуваного об’єкта органа, частини тіла, всієї людини
E.(0) підвищити інформаційну ємність сигналу, усунути перешкоди («шум»), перетворити його в зручний для подальшої передачі вид
317. Призначення блоку перетворення і передачі сигналу
A.(0) передати інформаційні сигнали з блоку перетворення у синтезатор зображення
B.(0) передати інформаційні сигнали з детектора у блок перетворення
C.(0) вловити електромагнітне випромінювання або пружні коливання і перетворити їх у діагностичну інформацію
D.(0) створити зображення досліджуваного об’єкта органа, частини тіла, всієї людини
E.(1) підвищити інформаційну ємність сигналу, усунути перешкоди («шум»), перетворити його в зручний для подальшої передачі вид
318. Призначення детектора випромінювання
A.(0) передати інформаційні сигнали з блоку перетворення у синтезатор зображення
B.(0) передати інформаційні сигнали з детектора у блок перетворення
C.(1) вловити електромагнітне випромінювання або пружні коливання і перетворити їх у діагностичну інформацію
D.(0) створити зображення досліджуваного об’єкта органа, частини тіла, всієї людини
E.(0) підвищити інформаційну ємність сигналу, усунути перешкоди («шум»), перетворити його в зручний для подальшої передачі вид
319. Термографія це
A.(0) метод оцінки всіх життжвих показників організму
B.(0) метод оцінки тканин кістки
C.(0) метод оцінки м’яких тканин організму
D.(1) метод оцінки теплового поля людини
E.(0) метод оцінкифункції органа
320. При сцинтиграфії
A.(1) в організм вводиться радіоактивна мітка, що має тропізм до певного виду тканини
B.(0) використовуються рентгенівські промені, але замість одного плоского зображення КТ-зображення отримується у результаті комп’ютерної обробки декількох зображень, відзнятих у різних напрямках
C.(0) використовується іонізуюче випромінювання від джерела рентгенівських променів
D.(0) з використанняміонізуючоїрадіаціїотримуютьсязображення, вид яких залежить від обміну речовин і характеристик тканин
E.(0) безвикористанняіонізуючої радіаціїотримуютьсязображення, вид яких залежить від обміну речовин і характеристик тканин
