- •Список позначень фізичних величин
- •Передмова
- •Частина 1 загальні властивості електромагнітного поля
- •1 Основні параметри середовищ. Вектори електромагнітного поля
- •1.3 Приклади розв'язання задач
- •1.4 Індивідуальне завдання 1
- •1.5 Запитання та завдання до захисту індивідуального завдання 1
- •2 Потужність і енергія електромагнітного поля
- •2.4 Індивідуальне завдання 2
- •2.3 Приклади розв'язання задач
- •2.5 Запитання та завдання до захисту індивідуального завдання 2
- •3 Електромагнітні хвилі в необмеженому просторі
- •3.3 Приклади розв'язання задач
- •3.4 Індивідуальне завдання 3
- •3.5 Завдання до захисту індивідуального завдання 3
3.3 Приклади розв'язання задач
Приклад 3.1. В необмеженому немагнітному
середовищі, яке характеризується
,
поширюється на частоті 7500 МГц біжуча
однорідна хвиля з амплітудою електричного
поля 13 мВ/м. Знайти:
а)
числові значення ,
,
,
, Vф, Vе,
,
;
б) середнє значення густини потоку потужності в перерізі z = 0 і z = 2 мм;
в) відстань, на якій амплітуда поля загасає в 23 рази;
г) записати миттєві значення складових електромагнітного поля хвилі з
підстановкою числових значень.
Визначимо середовище за значенням тангенса кута втрат
:
діелектрик з великими втратами,
диспергуюче середовище. Використовуємо
формули з першого рядка табл. 3.1:

Підкреслимо, що в прикладі розглянуто біжучу, пряму, поперечну, пласку, однорідну, дисперсну, лінійно поляризовану електромагнітну хвилю.
Приклад 3.2. Виконати розрахунки за умовою прикладу 3.1 для випадку середовища без втрат.
Можна використати формули з першого рядка табл. 3.1, прийнявши = 0, tg = 0. Але для випадку ідеального діелектрика (третій рядок табл. 3.1) розрахункові
формули мають простий вигляд:


У прикладі розглянуто біжучу, пряму, поперечну, пласку, однорідну, недисперсну, лінійно поляризовану електромагнітну хвилю.
Приклад 3.3. Виконати розрахунки за
умовою прикладу 3.1 для випадку
См/м.
Визначимо середовище:
1. Маємо провідник, диспергуюче середовище.
Розрахунки легше виконати, використовуючи
дані передостаннього рядка. Знаходимо
глибину скін-шару і далі необхідні
параметри:

Чисельні дані принципово відрізняються від результатів прикладів 3.1, 3.2.

У даному прикладі значення питомої провідності лежить в діапазоні провідностей об'ємних металів. Хвиля поширюється з великим загасанням.
Приклад 3.4. Вияснити поляризацію вектора електричного поля біжучої пласкої однорідної хвилі, який має дві складові Ex, Ey із заданими амплітудами E0x, E0y і зсувами фази у фіксованому поперечному перерізі z:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
.
Вид поляризації залежить від зсувів фази проекцій вектора на поперечні осі і від амплітуд цих проекцій. Використовуючи дані таблиці 3.3, отримаємо:
;
;
в)
;
;
д)
.
Нагадаємо, що при лінійній
поляризації не накладається будь-яких
умов на амплітуди складових,
а при коловій поляризації навпаки,
накладається умова однакових амплітуд
.
Приклад 3.5. В необмеженому середовищі поширюються дві хвилі з однаковою орієнтацією векторів електричного (магнітного) поля. В комплексному вигляді

Знайти максимальне і мінімальне значення
відносної амплітуди
![]()
де
–напруженість
електричного поля результуючої хвилі,
.
Із запису
видно, що зсуви фаз z
мають різні знаки. Задані хвилі поширюються
в протилежних напрямках, а результуюча
хвиля є стоячою хвилею.
Напруженість стоячої хвилі
![]()

Враховано, що максимальне значення
нормованої стоячої хвилі
досягається при значенні
тригонометричної функції cos(2z)
= +1, а мінімальне значення – при
значенні тригонометричної функції
cos(2z)
= -1.
