Будова дистанційних запалів

Запал УЗРГМ (УЗРГМ-2) (уніфікований запал ручної гранати модернізований) (рис. 6.8) є детонатором розривного заряду і призначений для його вибуху в ручних осколкових гранатах дистанційної дії (РГД-5, РГ-42 і Ф-1).

Він складається з:

ударного механізму;

власне запалу.

Ударний механізм служить для підпалення капсуля-запалювача. Він складається з:

трубки ударного механізму;

з’єднувальної втулки;

напрямної шайби;

бойової пружини;

ударника;

шайби ударника;

спускового важеля;

запобіжної чеки з кільцем.

Трубка ударного механізму є основою для збирання всіх частин запалу.

З’єднувальна втулка служить для з’єднання запалу з корпусом гранати. Вона одягається на нижню частину трубки ударного механізму.

Напрямна шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини і спря­мовує рух ударника. Вона закріплена у верхній частині трубки ударного механізму.

Бойова пружина служить для надання ударнику енергії, необхідної для наколу капсуля-запалювача. Вона одягнена на ударник і своїм верхнім кін­цем упирається в напрямну шайбу, а нижнім  у шайбу ударника.

Ударник служить для наколювання і запалювання капсуля-запалювача. Він розміщується всередині трубки ударного механізму.

Запобіжна чека проходить через отвори вушка спускового важеля і отвори стінок трубки ударного механізму. Для висмикування запобіжної чеки служить кільце.

Власне запал служить для вибуху розривного заряду гранати. Він складається з:

втулки уповільнювача;

капсуля-запалювача;

уповільнювача;

капсуля-детонатора.

Втулка уповільнювача є корпусом запалу, в верхній частині вона має різьбу для з’єднання з трубкою ударного механізму і гніздо для капсуля-запалювача, всередині – канал, в якому розміщується уповільнювач, а ззовні проточку для приєднання гільзи капсуля-детонатора.

Капсуль-запалювач призначений для запалення уповільнювача.

Уповільнювач передає промінь вогню від капсуля-запалювача до кап­суля-детонатора через 3,2-4,2 с.

Капсуль-детонатор служить для вибуху розривного заряду гранати. Він розміщений у гільзі, закріпленій на нижній частині втулки уповільнювача.

Робота частин і механізмів гранат дистанційної дії

При підготовці до кидання гранати. Для приведення гранати до повністю спорядженого стану необхідно викрутити з трубки (корпусу) пластмасову пробку і на її місце вкрутити запал. Частини ударного механізму запалу знаходяться в такому положенні: ударник зведено і націлено жалом у капсуль-запалювач, одягнена на ударник бойова пружина стиснута. У зведеному положенні ударник утримується тільки завдяки вилці спускового важеля, яка входить до наявної на ударнику кільцевої виточки, та запобіжній чеці, що проходить через отвори вушка спускового важеля і стінки трубки спускового механізму, фіксуючи їх відносно один одного. Кінці запобіжної чеки розведені і міцно утримують її в запалі (рис. 6.9, а).

При висмикуванні запобіжної чеки. За командою або самостійно, прий-нявши рішення застосувати гранату, необхідно взяти її в руку і щільно притиснути спусковий важіль до корпусу. Потім пальцями другої руки звести кінці запобіжної чеки і за кільце висмикнути її.

Тепер ударник ударного механізму утримується на бойовому зводі тільки завдяки тому, що вилка спускового важеля, звільненого від з'єднання з трубкою ударного механізму, але притиснутого пальцями руки до корпусу гранати, знаходиться в кільцевій виточці ударника. Таким чином, уся величезна сила гранати опиняється затиснутою в кулаці і треба тільки розтулити пальці, щоб вона вирвалася назовні.

При киданні гранати. У момент кидка гранати спусковий важіль під дією бойової пружини обертається на 90° навколо своєї точки опори і, відокремившись від гранати, звільняє ударник. Звільнений таким чином ударник силою стиснутої бойової пружини різко перемішується вниз, вістрям свого жала наносить удар (накол) по капсулю-запалювачу й запалює його. При цьому лунає незначний "хлопок" (рис. 6.9, б). Промінь вогню від капсуля-запалювача запалює уповільнювач (дистанційну частину запалу) і, пройшовши його за 3,2-4,2 с, передається капсулю-детонатору. Капсуль-детонатор вибухає й ініціює вибух розривного заряду гранати (рис. 6.9, в).

Корпус гранати розривається, і осколки корпусу і запалу розлітаються в різні боки.

Ручні гранати дистанційної дії надійно вибухають не тільки при ударі об твердий предмет або грунт, а й при падінні у сніг, воду тощо.

Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється!