Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
A_B---------------------Slovnik_pochatok-1.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Базо'к [базóк], -зка, ч., риб. Крило ставного невода, яке направляє рух риби в матню невода. Очевидно, заблудила якась велика рибина, що порвала правий базок ставника (150 Березан.)

Ба'зю-ба'зю [бáз'у/бáз'у], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. Див. базь-базь. Дідусь підкликав ягняток, ласкаво примовляючи: “Базю-базю, миленькі! Базю-базю!” (16, 17, 21, 40, 41 Арбузин.; 68, 69, 101, 103 Башт.; 132, 133, 152, 154 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 261, 262, 271 Брат.; 312, 313 Веселин.; 340, 350, 355 Вознесен.; 415, 416 Врад.; 475, 476, 478 Доман.; 533, 555 Єлан.; 558, 562, 584, 585 Жовтн.; 640, 641 Казан.; 766, 677, 700, 701 Кривоозер.; 804, 805 Новобузьк.; 834, 835, 860, 862, 866, 888 Новоодес.; 892, 893 Очак.; 911, 930, 931 Первомай.; 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур. )

Базю'мка [баз'ýмка], -и, ж., бот. Рослина суниця і її ягоди. Див.базі'нка. Треба вечером добре полити базюмки,бо велика жара, і вони можуть посохнути (320, 321 Веселин.; 404, 405 Врад.; 918, 919 Первомай.)

Базю'мковий [баз'ýмковиǐ], -а, -е. Прикм.до базю'мка. З базюмковим варенням зимою будемо пити чай і пекти пироги (насел. п. див. базюмка)

Базю'нка [баз'ýнка], -и, ж., бот. Те ж, що й базю'мка. В огороді ми посадили велику грядку базюнок,бо вони смачні і дуже корисні (203, 205 Березнег.)

Базю'нковий [баз'ýнковиǐ], -а, -е. Прикм. до базюнка. На базюнковій грядці хтось вночі потоптався і пошкодив геть чисто всю грядку (203, 205 Березнег.)

Базь-базь [баз'/баз'], виг. Вигук, яким кличуть ягнят, козлят. Див. базю-базю. "Базь-базь, моя рідненька! Базь-базь!"– кликала дівчина козлятко, яке паслося біля двору (49, 51 Башт.; 175, 176, 191 Березнег.; 337–339 Вознесен.; 621, 622, 624 Казан.; 737, 739, 751, 753; Микол.; 840, 841, 851, 852, 854 Новоодес.)

Баї'льниця [байíл'ниц'а], -і, ж., Знахарка. Вживається вихідцями із західних областей України. До баїльниць ми тепер давно вже не ходимо, та й вони вже перевелися, їх уже немає (278, 280, 300 Веселин.)

Ба'йба [бáǐба], -и, ж. Весло. Сідай спереді на байби і греби, а я буду правити човна (137, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.).

Байба'ра [баǐбáра], -и, ж. Довгий батіг пастухів. У нашого старшого пастуха така довга байбара, що дістає метрів на десять (261, 262 Брат.)

Байба'рзі [баǐбáрз'і], присл. Байдуже, всерівно, однаково. Вживається вихідцями із західних областей України. Мені байбарзі, чи ти приїдеш літом у гості, чи не приїдеш, ми не будемо сердитися (227, 228, 232 Брат.; 278, 280, 295–297 Веселин.; 415, 416 Врад.)

Байбари'с [баǐбарис], -у, ч. 1. Колюча чагарникова рослина з їстівними кислуватими ягодами червоного, кольору. Барбарис. Байбарис у нас росте в чагарнику на схилі великої балки, яка знаходиться недалеко від села (68–70, 101, 102, 112, 113, 144, 145 Березан.; 169, 171, 173, 174 Березнег.; 389, 393, 394 Врад.; 439, 441, 443 Доман.; 542, 545, 549 Єлан.; 562, 568, 569 Жовтн.; 685, 688, 689 Кривоозер.; 738, 739 Микол.; 773, 774, 791, 792 Новобузьк.; 863–865 Новоодес.; 899–901 Очак.).

2. Цукерка, яка за формою і смаком нагадує ягоду барбарису. Діти попросили конфет, так я купила їм барбарисів, нехай смокчуть (насел. п. див. барбарис–1)

Байбари'ска [баǐбариска], -и, ж. Цукерка барбарис. У нашому магазині є різні конфети, а ми купили собі байбарисок, бо вони і солодкі, і кисленькі (насел. п. див. байбарис–1)

Байбари'совий [баǐбарисовиǐ], -а, -е. Прикм.до байбарис. Байбарисові ягоди – кислуваті, але приємні на смак, тому всі їх люблять їсти (насел. п. див. байбарис–1)

Байба'чити [баǐбáчити], -чу, -чиш, недок. Гребти веслами. Див. ба'йба. Я буду байбачити, а ти сідай за рульове весло і прав лодку на острів (137, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.)

Байба'с [баǐбáс], -а, ч. Дурень. Куди це так поспішаєш, як байбас на весілля? Чи може сам женишся? (759, 766, 767, 810, 811 Новобузьк.; 829, 822, 833, 851, 852 Новоодес.)

Байбу'зи [баǐбýзи], присл. Невідомо куди. Наші хлопці ще зранку подалися байбузи, а коли повернуться, не знаю (823, 826 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.)

Ба'йбур [бáǐбур], -а, ч., зневажл. Здоровило. Виріс такий байбур, що скоро до стелі будеш діставати, а ведеш себе, як мала дитина (132, 133, 135, 152, 154 Березан.; 187, 189 Березнег.)

Байда' [баǐдá], -и, ж. 1.Причеп до трактора. Трактори возили з поля великі байди із свіжою соломою (29, 33 Арбузин.; 44, 45, 49, 83, 85 Башт.; 140, 142, 143 Березан.; 340, 356 Вознесен.; 447, 451, 478 Доман.; 529, 531 Єлан.)

2. Великий човен. Байдак. Наші хлопці сіли в байду і попливли в лиман ловити рибу (150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 883, 887, 906 Очак.)

3.Великий шматок хліба. Див. байда'к. Син відрізав байду хліба,намазав маслом і побіг до хлопців гуляти (150,151 Березан.;238,239 Брат.).

Байда'к [баǐдáк], -а, ч. 1. Ледар. Доки ти, байдак нещасний, будеш байдикувати? Пора б уже і на роботу іти (191,195,196 Березнег.)

2. Великий шматок хліба. Див. ба'йда (3). Узяв такого байдака хліба, що й не піднесеш (61–63 Башт.; 261, 262 Брат.; 392, 393, 420, 421 Врад.; 520, 522, 525 Єлан.)

Байде'рка [баǐдéрка], -и, ж. 1. Плюшевий жіночий короткий осінній одяг типу піджака. Сьогодні надворі вітер, тому треба запинатися й одягати байдерку (383, 404, 405 Врад.; 685, 686 Кривоозер.; 712, 713 Микол.)

2. Кофта. Ідучи в клуб, сестра одягла шовкову байдерку, яку мама пошила їй до дня народження (261, 262 Брат.; 485, 487, 489 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 1010, 1011 Снігур.)

Ба'йду'же [бáǐдýже], присл. Добре, непогано.Вживається здебільшого у відповідях на запитання про стан здоров'я та ін. Як ся маєш, як здоров'я ?– Байдуже. Вже поправився і, як бачиш, ходжу потихеньку (259, 260 Брат.; 418, 420 Врад.; 683, 697, 698 Кривоозер.; 968, 910 Первомай.)

Ба'йдур [бáǐдур], -а, ч., зневажл. Здоровило. Ну ти й байдур! Цілий день пролежав і нічого й на макове зерня не зробив (487, 488, 497, 498 Доман.; 533, 535 Єлан.; 582, 583, 586 Жовтн.; 751–753 Микол.)

Ба'йдуша [бáǐдуша], -і, ж. Жіночий жакет. Нова байдуша, яку мама пошила з розового шовку, дочці дуже до лиця (335, 336 Вознесен.; 580, 582 Жовтн.; 737, 738 Микол.; 800–802 Новобузьк.; 840, 841, 860, 862, 863 Новоодес.)

Ба'йдушка [бáǐдушка], -и, ж. Зменш. до ба'йдуша. Дочка завжди одягає свою шовкову байдушку, коли кудись іде гуляти (насел. п. див. байдуша)

Ба'йдушки [бáǐдушки], -шок, мн., кул. Картопляні котлети; деруни. Сьогодні діти їли вечером байдушки із сметаною, а запивали пареним молоком (238, 239 Брат.; 317, 318 Веселин.; 398–400 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.)

Ба'йкати [бáǐкати]. Див. Байкува'ти.

Байкува'ти [баǐкувáти], -ую, -уєш, недок.; байкати, -аю, -аєш, недок. Говорити. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Баби як почнуть байкати то про се, то про те, то й до півночі не переслухаєш. Сиділи на вулиці і байкували з сусідкою (222, 223 Брат.; 404, 405 Врад.; 685–687 Кривоозер.)

Байло'вка [баǐлóўка], -и, ж. Ремінець, мотузок, кілочок або металеве кільце, яким скріплюють ярмо з війям. У нашого ярма байлівка геть зовсім порвалася, треба її замінити (18, 19, 35, 38 Арбузин.; 79, 80 Башт.; 268, 269 Брат.; 398, 399 Врад.; 576, 577 Жовтн.; 690–692 Кривоозер.)

Байло'га [баǐлóга], -и, ж. Тяга, у яку запрягають волів. Зробили нову байлогу до гарби, якою завтра будемо возити солому (838, 840, 841 Новоодес.)

Байлува'ти [баǐлувáти], -ую, -уєш, недок. Прив'язувати. Байлувати корову будеш на ніч, а зараз нехай стоїть не прив'язаною (насел. п. див. Байлі'вка )

Байне'т [баǐнéт], -а, ч. Довгий ніж, яким колють свиней. Вживається вихідцями із західних областей України. Піди до сусідів і візьми байнет, завтра ранком будемо колоти свиню (676–678, 680, 683 Кривоозер.)

Байно'к [баǐнóк], -а, ч. Казанок. У байноку варилася картопля на сніданок для трактористів і комбайнерів (58, 59 Башт.; 356 Вознесен.; 863, 864 Новоодес.)

Байно'чок [баǐнóчок], -чка, ч. Зменш. до байнок. Розігріла борщу синові у байночку, щоб поїв гаряченького, бо ж цілий день у степу (насел. п. див. Байно'к )

Байнува'ти [баǐнувáти], -ую, -уєш, недок. перех. Щось важке тягти. Ми з годину байнували гарбу з соломою через балку, бо там погана дорога (558, 559, 562 Жовтн.; 835, 836 Новоодес.)

Байра'м [баǐрáм], -у, ч. Гулянка. Закінчивши орати поле, трактористи влаштували байрам, на який запросили всіх механізаторів (61, 62 Башт.; 144, 145, 150, 156, 158 Березан.; 169, 170, 175, 176, 186 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 557, 562 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 712–714, 739, 740 Микол.; 773, 774, 778, 779 Новобузьк.)

Байса'нка [баǐсáнка], -и, ж. Посудина для гасу. Балцанка. Купила на базарі нову байсанку для керосину, бо стара почала текти (94, 95 Башт.; 439, 441, 442 Доман.; 529, 531 Єлан.; 877, 878 Очак.)

Байстру'к [баǐстрýк] (1), -а, ч. 1. Позашлюбний син. Байстрюк. Хоча Микола і байструк, а хлопець хороший, роботящий, один з найкращих механізаторів у бригаді (829, 835, 836 Новоодес.; 877–879 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)

2. Неслухняна дитина. Наш байструк як побіг ранком, то ще не приходив й обідати (383, 384, 389 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

3. Наріжна балка будівлі. Ми всі байструки добре просмолили, щоб не підгнивали по вуглах стін (695, 696 Кривоозер.)

4. Пагін виноградний, який довго не плодоносить. Цьому байструку вже три роки, але не плодоносить, тому його відрізав, щоб не смоктав соку (407, 410 Врад.)

Байстру'чка [баǐстрýчка], -и, ж. Позашлюбна дівчина. Байстрючка. Сусідський хлопчина – байструк, так він й оженився на байстручці, і живуть щасливо (насел. п. див. байструк–1)

Байца'нка [баǐцáнка], -и, ж. Металева посудина для гасу. Балцанка. Див. байсанка, бальзанка, бальсанка. Візьми, сину, байцанку і піди на базу та купи гасу, бо вже нічим варити їжу (52, 54 Башт.)

Ба'йцел [бáǐцел], -а, ч. Зневажл. Хлопець. Сусідські байцели у нашому садку вже всі яблука пообривали (333, 335, 336 Вознесен.; 860, 862 Новоодес.)

Бака'їстий [бакáйістиǐ], -а, -е. Місцевість, на якій багато бакаїв. Див. бакаюватий. Тією дорогою ми не поїдемо, бо вона дуже вже бакаїста (насел. п. див. бакай)

Бака'й [бакáǐ], -я, ч. Вибоїна, яма з водою на дорозі; калюжа. Після дощу, який пройшов уночі, на дорозі утворилося багато бакаїв (234, 236 Брат.; 371, 377, 378 Вознесен.; 415, 420, 421 Врад.; 678, 680, 681 Кривоозер.; 712–714, 751, 753 Микол.; 829, 832–834 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 970, 972, 995 Снігур.)

Бака'йчик [бакáǐчик], -а, ч. Здрібн. до бакай. Усе було добре, а тут трапився бакайчик, і довелося різко загальмувати машину (насел. п. див. Бакай )

Бака'л [бакáл], -а, ч. Бокал. Гості дружно підняли бакали за здоров'я господаря (10–12, 35, 36 Арбузин.; 88, 89, 101, 102 Башт.; 124, 125 Березан.; 173 Березнег.; 245, 249 Брат.; 353, 354 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 552, 553 Жовтн.; 736, 738 Микол.; 828, 842 Новоодес.; 893, 894 Очак., 1002, 1003 Снігур.)

Бака'льчик [бакáл'чик], -а, ч. Здрібн.-пестл. до бакал. Гості випили по бакальчику вина, добре закусили і пішли всі гуртом додому (насел. п. див. Бакал )

Бакаюва'тий [бакайувáтиǐ], -а, -е. Шлях, дорога, на якій є бакаї. Ми довго будемо добиратися до села цією бакаюватою дорогою (насел. п. див. Бакай )

Бакаю'ра [бакайýра], -и, ч. Збільш. до бака'й. Треба об’'їжджати, бо там такий бакаюра, що не проїдемо нашою машиною (насел. п. див. Бака'й )

Ба'кіл [бáк’іл], -кола, ч., буд. Одна з поперечин між стовпами стіни, на які заплітається лоза або очерет, щоб потім обмазати глиною. Ригель. До бакалів уже заплели лозу, тепер бдемо обмазувати глиною (278–280 Веселин.; 407, 409 Врад.; 983 Снігур.)

Баклажа'на [баклажáна], -и, ж., бот. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажан. Ми вирощуємо баклажани для консервування або для ікри і, звичайно, на продаж (101, 103 Башт.; 917–919 Первомай.)

Баклажа'нка [баклажáнка], -и, ж. Посудина, у якій беруть воду або молоко в поле. Усі жінки, які йдуть у поле полоти, беруть з собою баклажанки з молоком або з водою (342, 343, 346, 348 Вознесен.; 562, 591, 592 Жовтн.; 773, 805, 806, 818 Новобузьк.)

Баклажа'ночка [баклажáночка], -и, ж. Зменш. до баклажа'нка. Налий мені в баклажаночку свіженької водички, бо я вже іду в поле (насел. п. див. Баклажанка )

Бакла'н [баклáн], -а, ч., бот. Баклажан. Завтра з тих бакланів, що принесла з поля, буду готувати ікру на зиму (552, 553, 555 Жовтн.; 608, 610, 661 Казан.; 800, 802 Новобузьк.)

Ба'кса [бáкса], -и, ж. Невисока шафа з висувними шухлядами, в якій зберігають білизну. Комод. Усю білизну, сорочки і кофти ми зберігаємо у баксі, а верхній одяг– у гардеробі (634, 644, 645 Казан.)

Бакча' [бакчá], -і, ж. Баштан. Бригадир поїхав машиною на бакчу, щоб узяти кавунів механізаторам на обід (773, 780, 822 Новобузьк.; 866, 869 Новоодес.; 893, 901, 903 Очак.)

Бакча'н [бакчáн], -а, ч. Баштан. Див. бакча'. Бакчан у нас великий і врожай у цьому році добрий. Уторгували чимало за кавуни і дині (894, 899, 900 Очак.; 1003, 1006 Снігур.)

Бакча'новий [бакчáновиǐ], -а, -е. Прикм. до бакча'н. На бакчановому полі вже зібрали всі дині й кавуни, можна й орати (насел. п. див. Бакчан )

Ба'кчовий [бáкчовиǐ], -а, -е. Прикм. до бакча. Бакчове поле трактористи вже зорали, а засіємо його весною кукурузкою (насел. п. див. бакча')

Бакша' [бакшá], -і, ж. Баштан. Див. бакча' [бакчá]. Наш дідусь кожного літа сторожує на бакші, там він усе літо живе, додому приходить рідко (993, 994 Снігур.)

Ба'кшовий [бáкшовиǐ], -а, -е. Прикм. до бакша. На бакшовому полі наступної весни ми посіємо просо або ж ячмінь (насел. п. див. бакша')

Балаба'йка [балабáǐка], -и, ж. Балалайка. Деякі умільці на балабайці можуть грати навіть класичні твори (21, 22, 24 Арбузин.; 58, 59, 65, 66 Башт.; 124, 125 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 522, 524, 525 Єлан.; 598, 600, 601 Казан.; 678, 680, 683 Кривоозер.).

Балаба'єчка [балабáйечка], -и, ж. Зменш-пестл. до балабайка. Наш син часто вечорами грає на своїй балабаїчці, яку він сам зробив (насел. п. див. Балабайка ).

Балаба'йковий [балабáǐковиǐ], -а, -е. Прикм. до балабайка. Треба піти в музичний магазин, щоб купити кілька балабайкових струн (насел. п. див. Балабайка )

Балаба'н [балабáн], -а, ч., бот. Грубозерниста квасоля. Див. баба (6), бабоха. Квасоля балабан – велика, крупна, добра на смак і родить у нас добре (107, 108, 112, 113 Березан.; 425, 427, 432, 433 Доман.; 509, 510, 513 Єлан.; 706, 707 Микол.; 829, 830 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 982, 983 Снігур.)

Балаба'нка [балабáнка], -и, ж., бот. Сорт картоплі. Ми посадили в огороді картоплю балабанку, вона у нас добре родить (558, 562 Жовтн.; 703, 704 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)

Балабо'л [балабóл], -а, ч. Базікало. Що отой дурнуватий балабол верзе, ніяк не можу зрозуміти (насел. п. див. Балаболити )

Балабо'лити [балабóлити], -лю, -лиш, недок. Базікати. Зійдуться вечером жінки, як почнуть балаболити, до півночі будуть сидіти (10–12, 41, 42 Арбузин.; 44, 46, 61, 62, 101, 103 Башт.; 112, 113, 152, 154 Берзан.; 161, 162 Березнег.; 257, 259 Брат.; 145, 148 Доман.; 558, 562, 574, 576, 577 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 676, 677, 683 Кривоозер.; 723, 724 Микол.; 765–768 Новобузьк.; 829, 870, 871 Новоодес.; 875, 876, 906 Очак.; 940, 941, 946 Первомай.; 963, 964, 970, 974, 978 Снігур.)

Балабо'лка [балабóлка], -и, ж. Балакуча жінка. Наша сусідка така балаболка, що всіх переговорить, усіх перекричить (насел. п. див. балаболити)

Балабо'н [балабóн], -а, ч. 1. Бубонець. Діти увесь день ходять вулицею і балабонять у свої балабони (68–70 Башт.; 129, 130 Березан.; 250, 251 Брат.; 292, 293 Жовтн.; 845, 848 Новоодес.).

2. Базіка, балагура. Як почне отой балабон балабонити, то й до півночі не переслухаєш (22, 26, 35, 37, 39–41 Арбузин.; 49–51, 52, 53, 69, 70 Башт.; 109, 110, 115, 118 Березан.; 161, 162, 169, 170 Березнег.; 219, 222, 223 Брат.; 337, 339, 340 Вознесен.)

Балабо'нити [балабóнити], -ню, -ниш, недок. 1. Бубніти в бубон. Микола грав на гармошці, а Петро балабонив у балабон увесь вечір (насел. п. див. балабон–1)

2. Базікати. Як почне отой балабон балабонити, то й до півночі не переслухаєш (насел. п. див. балабон–2).

Балабо'нка [балабóнка], -и, ж. Балакуха. Як почне ота балабонка балабонити, то й до ранку не переслухаєш (насел. п. див. балабон–2)

Балабо'нчик [балабóнчик], -а, ч. Здр. до балабон (1). На свайбі Дмитро грав на гармошці, а Петро ветеленькував у балабончики (насел. п. див. балабон-1).

Балабо'шки [балабóшки], -шок, мн. Бахрома. Будеш прасувати скатертину, добре порозправляй балабошки (822, 826 Новобузьк.).

Балабу'ста [балабýста], -и, ж. Жінка. Зібралися старі балабусти біля двору й алялякають весь вечір (830 Новоодес.)

Бала'буха [балáбуха], -и, ж., кул. Невелика хлібина. Див. балабуш. На стіл поклали ще гарячу, тільки-тільки спечену балабуху (44, 46, 47 Башт.; 112, 113, 124, 125 Березан.; 207, 208 Березнег.; 245, 247 Брат.; 329, 330 Веселин.; 456, 457 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 683, 693, 694 Кривоозер.)

Бала'буш [балáбуш], -а, ч., кул. Невелика хлібина. Див. балабуха. До вечері мама спекла балабуш з нової муки, яку сьогодні привезли з млина (52, 53, 94, 95 Башт.; 195, 196 Березнег.; 271, 273 Брат.; 292, 294 Веселин.; 356, 357 Вознесен.; 573, 574 Жовтн.; 676, 677, 699 Кривоозер.; 829, 842, 843 Новоодес.; 877, 878, 887, 888 Очак.)

Бала'бушечка [балáбушечка], -и, ж. Зменш.-пестл. до балабушка. До обіду спекла свіженьку балабушечку, бо хліб уже зачерствів (насел. п. див. балабуш).

Бала'бушка [балáбушка], -и, ж. 1. Зменш.до балабуха. Коли ми полуднували, то до молока подали свіжі балабушки з маслом (насел. п. див. балабуха).

2. Брунька, бутон квітки. На вишні балабушки вже напухли, скоро будуть розпускатися (16, 17, 21, 22 Арбузин.)

Бала'бушок [балáбушок], -шка, ч., кул. Зменш.до балабуш. Батько й син взяли з собою у поле масла, огірків і балабушок, а також молока (насел. п. див. Балабуш ).

Балага'н [балагáн] (1), -а, ч. Причеп до трактора. Див. байда (1). балаган (2). На тік для працівників бригадир привіз трактором повний балаган кавунів (49, 51 Башт.; 185, 186 Березнег; 227, 228 Брат.; 329, 330 Веселин.; 337, 339 Вознесен.; 995, 999 Снігур.)

Балага'н [балагáн] (2), -а, ч. 1. Накритий брезентом тимчасовий навіс, в якому справляють весілля або проводи в армію. Див. Балган (2). Нап’яли такий балаган, що вміститься до ста чоловік (58, 59, 62, 63 Башт.; 175, 176 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 384, 387 Врад.; 432, 434 Доман.; 828, 833–835 Новоодес.)

2. Критий тільки зверху навіс для зберігання сіна, соломи. Нап’яли новий балаган для полови, щоб не підмочили весінні дощі (107, 108 Березан.; 245, 247 Брат.; 320, 322 Веселин.)

Балага'нити [балагáнити], -ню, -ниш, недок. Базікати. Зібралися вечером жінки біля двору і балаганили про вчорашні події (11, 12, 18, 19, 33 Арбузин.; 52, 53, 74, 77, 86, 87, 101 Башт.; 108, 110, 115, 120, 158, 159 Березан.; 169, 170, 185, 186 Березнег.; 215, 218, 232 Брат.; 283, 284 Веселин.; 337, 339, 340, 356 Вознесен.; 399, 400 Врад.; 434, 435, 448, 451 Доман.; 514, 515 Єлан.; 557, 558, 576, 577 Жовтн.; 598, 600, 602, 605 Казан.; 690, 692-694, 699 Кривоозер.; 706, 707, 712, 713, 736, 737 Микол.; 765, 768, 794, 797, 810, 813 Новобузьк.; 845, 846, 860, 862, 870, 871 Новоодес.; 875, 876, 887, 888, 893, 894 Очак.; 911, 912, 918, 919, 930, 931, 951, 952 Первомай.; 963, 964, 981, 982, 996, 997, 1010, 1011 Снігур.)

Балага'нчик [балагáнчик] (1), -а, ч. Зменш.-пестл. до балаган (1). Для механізаторів із баштану привезли балаганчик кавунів і динь (насел. п. див. балаган–1)

Балага'нчик [балагáнчик] (2), -а, ч. Зменш.-пестл. до балаган (2). Ми нап’яли такий балаганчик, що вмістилися всі гості, які прийшли на весілля (насел. п. див. балаган–2).

Балагу'ра [балагýра], -и, ж. 1. Великий віз із глибоким ящиком. Провіяне і висушене зерно з току возили в амбар балагурами і безтарками (29, 33, 35, 36 Арбузин.; 52, 53, 58, 59, 88, 89, 94, 95 Башт.; 142, 145, 158, 159 Березан.; 191, 195 Березнег.; 350, 351 Вознесен.; 580, 582 Жовтн.; 594, 595 Казан.; 744, 745 Микол.; 804, 805 Новобузьк.; 845, 846 Новоодес.; 893, 894 Очак.; 981, 983 Снігур.). На першій, глибокій та неоковирній балагурі, заповненій домашнім нечисленним скарбом, їхала Лідія Тихонівна з Славком \О.Сизоненко. Була осінь. "Романи й повісті", 1980, № 60, с.60\. А ти, хлопче, з’їздь до скирти та привези балагуру соломи \там же, с.104\

2. Накритий віз-фургон. Пор.Балагура. Біля кузні стояла циганська балагура (58 Башт.)

3. Критий тільки зверху навіс для сіна, соломи, полови. Див. Балаган (2). Всю балагуру наповнили сіном для корови (46, 47 Башт.; 187, 189 Березнег.; 505, 506 Єлан.; 554, 555 Жовтн.)

Бала'й [балáǐ], присл. Нашвидку. Балай зварила тільки макаронний суп, бо поспішала на ферму доїти корів (350, 353, 356 Вознесен.; 834, 835 Новоодес.)

Балайда' [балаǐдá], -и, ч. і ж. Неспокійна людина. Сусід у нас такий балайда, що увесь день то з кимсь лається, то на когось кричить (81, 82 Башт.; 861, 862 Новоодес.)

Бала'кайло [балáкаǐло], -а, ч., зневажл. Базіка. Див. бала'кало. Як почне балакайло теревені правити, то й до вечера не переслухаєш (279, 280, 312 Веселин.; 335, 336 Вознесен.; 416, 418 Врад.; 453, 455 Доман.)

Бала'кало [балáкало], -а, ч., зневажл. Базіка. От балакало виступав у клубі; годину говорив і нічого конкретного не сказав (514–517 Єлан.; 690, 692, 693 Кривоозер.; 940, 941, 946, 949 Первомай.)

Бала'канка [балáканка], -и, ж. Балакання. Як почалася звечора балаканка про наші завдання, то закінчилася аж опівночі (112, 113, 132, 133 Березан.)

Бала'кер [балáкер], -а, ч. Глечик. Піди, дочко, в погріб і візьми балакер з молоком та будемо сідати вечеряти (188, 189, 194 Очак.; 1002, 1003, 1005 Снігур.)

Балаклі'й [балакл'íǐ], -я, ч. Балакучий чоловік. Балакун. Пішли додому, бо отого балаклія і до півночі не переслухаєш (49, 51 Башт.; 184, 186 Березнег.)

Бала'мкання [балáмкан':а], -я, с. Дія за знач. баламкати. Уперше на своєму віку я почув сьогодні баламкання церковних дзвонів (насел. п. див. Баламкати)

Бала'мкати [балáмкати], -аю, -аєш, недок. 1. Бити в дзвiн, рельсу, подаючи певнi сигнали. Наша куховарка вже баламкає в рельсу, зве на обiд (773, 774, 780 Новобузьк.; 830, 846, 848 Новоодес.)

2. Голосно говорити. Сидiли чоловiки пiд деревом у тiнi й баламкали про се, про те (830, 846, 848 Новоодес.)

Бала'мкатися [балáмкатис'а], -аюся, -аєшся, недок. Гойдатися на чомусь. Миколка забаламкався на гiлцi так сильно, що й відчахнув її (120, 122 Березан.; 359, 361 Вознесен.)

Баламу'т [баламýт], -у, ч. 1. Скумбрiя. Учора ми сiтками вловили чимало баламуту (137, 150 Березан.; 573, 584 Жовтн.; 2, 3 Микол.; 873, 883, 887, 891 Очак.)

2. Великий вареник. Вживається вихiдцями iз Житомирської обл. З’їв три баламути з сиром i наївся (346, 347 Вознесен.; 845, 846, 849 Новоодес.)

Баламу'тик [баламýтик], -а, ч. Пестливе до баламут (1). А баламутик, якого ми вловили в лиманi, ще трiпочеться (насел. п. див. баламут–1)

Баламу'тка [баламýтка], -и, ж. Мiцна самогонка. Мужики перед вечером випили по стакану баламутки i зовсiм сп'янiли (150 Березан.)

Бала'н [балáн], -а, ч. Загальна назва будь-якої бiлої тварини; бiлан. У нашiй отарi зiбрано тiльки баланiв, тобто тiльки бiланiв (456, 457, 478 Доман.; 533, 535 Єлан.)

Баланда' [баландá], -и, ж. 1. Пiйло для скотини. Корову ми завжди напуваємо баландою, щоб бiльше давала молока (456, 457 Доман.; 503, 505, 506 Єлан.; 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 829, 842, 829, 842, 843 Новоодес.)

2. Розповiдь, жарт, анекдот. Посiдають мужики в бесідці вечером, заведуть баланду i травлять до пiвночi (731, 732, 747, 749 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 887, 898, 906 Очак.)

Баланди'стика [баландистика], -и, ж. Розповiдi смiшних iсторiй, жартiв, анекдотiв. Пор. Баланда (2). Отак наша баландистика продовжувалася до пiзньої ночi (насел. п. див. баланда–2).

Баланчi' [баланч’í], -iв, мн. Шашки. У клубi хлопцi вечорами грають i в баланчi, тобто шашки, i в шахмати, але в бiльшостi у домiно (407, 409 Врад.; 471, 475, 476 Доман.; 524, 525 Єлан.)

Балахта'рка [балахтáрка], -и, ж. Крайня частина села, розташована бiля степу. Дiвчата i хлопцi з балахтарки добре спiвають хороших пiсень (448, 449 Доман.; 516, 517 Єлан.; 693, 694 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

Балба'кати [балбáкати], -ає, недок. Видавати характернi для iндикiв звуки Див. балбати, балбатати. Сидять iндики в холодку бiля сарая i потихеньку балбакають (404, 405 Врад.)

Балба'тати [балбáтати], -ає, недок. Видавати характернi для iндикiв звуки. Див. балбакати. Iндики, немов чогось сердитi, сидять спокiйно i про щось балбакають (94, 97 Башт.; 205, 206 Березнег.; 422, 423 Врад.; 685, 686 Кривоозер.; 731, 732 Микол.; 937, 940, 941 Первомай.)

Ба'лбати [бáлбати], -ає, недок. Видавати характернi для iндикiв звуки. Див. балбакати. Ходять iндики по двору i все балбають, виражаючи своє недоволення (212, 215, 218 Брат.; 398, 399 Врад.)

Балбе'ра [балбéра], -и, ж., риб. Поплавок на великiй рибацькiй сiтi. Див. галаган. Поплавки до великих рибацьких сiток, або балбери,робляться з легких штучних матерiалiв (887, 888 Очак.)

Балбе'рка [балбéрка], -и, ж., риб. Зменш. до балбера. Бiля однєї сiтi зiрвалося кiлька балберок, треба прикрiпити новi (887, 888 Очак.)

Балбе'шка [балбéшка], -и, ж. 1. Головка соняшника. Ми сьогоднi назрiзали в огородi цiлий мiшок соняшникових балбешок (550, 580, 582 Жовтн.; 840, 841 Новоодес.)

2. Зневажл. Голова. Ти подумай своєю балбешкою, до чого довiв людину своїми дурними жартами (102, 103 Башт.; 158, 159 Березан.; 184–186 Березнег.; 350, 353 Вознесен.)

Балга'н [балгáн], -а, ч. 1. Сарай для сiна чи соломи. У балганi лежало запашне польове сiно, яке ми заготували на зиму для корiв (11, 18, 22 Арбузин.; 52, 55 Башт.; 187, 189 Березнег.; 245 Брат.; 456 Доман.; 542, 545 Єлан.; 685, 688 Кривоозер.; 894 Очак.).

2. Накритий брезентом тимчасовий навiс, у якому справляють весiлля або проводи в армiю. Див. балаган. У балганi всю нiч веселилася молодь, проважаючи однокласника в армiю (29, 33, 39, 40, 42 Арбузин.; 45–47 Башт.; 118, 119 Березан.; 175, 176 Березнег. 250, 251 Брат.; 404, 405 Врад.; 686, 688, 689 Кривоозер.; 866, 868 Новоодес.)

Балда' [балдá], -и, ч., зневажл. Дурень. От балда! Третiй раз розказую, як треба зробити, i нiяк не втокмачу (10–12, 22, 25, 39, 41, 42 Арбузин.; 45, 46, 49, 51, 58, 59, 65, 66 Башт.; 112, 113 Березан.; 175, 176 Березнег.; 238, 239 Брат.; 282, 284, 298–300 Веселин.; 356, 359, 361 Вознесен.; 597, 598, 605, 606 Казан.; 766, 767, 774, 778 Новобузьк.; 901, 903 Очак.; 978, 993, 994 Снiгур.)

Балди'жка [балдижка], -и, ч., анат. Верхня частина ноги пiвня. Див. балдишка, булдишка. Коли зваримо курочку чи пiвника, то балдижку завжди вiддаємо батьковi (343, 346, 347, 357 Вознесен.; 574, 575, 580, 582 Жовтн.; 706, 707 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.; 984, 985 Снiгур.)

Балди'кати [балдикати], -аю, -аєш, недок. Варнякати. Перестань балдикати, бо вже надоїло слухати твої теревенi, якi ти верзеш (245, 249 Брат.; 397–399 Врад.; 552, 553 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.; 703, 705 Микол.; 860, 862 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

Балди'шка [балдишка], -и, ж., анат. Те ж, що й балди'жка. Шкода, що в курки тільки дві балдишки, комусь доведеться їсти і крильця та обсмоктувати реберця (132, 133, 144, 145, 156, 158 Березан.; 432, 434, 478, 480 Доман.; 529–531 Єлан.; 628, 630, 631 Казан.; 804–806 Новобузьк.)

Ба'лійка [бáл'іǐка], -и, ж. Кухлик. Набери, синку, балійку свіженької водички і понеси батькові напитися (329, 330 Веселин.; 407, 409 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 940, 941 Первомай.)

Ба'лія [бáл'ійа], -ї, ж. Кадіб із перерізаної на дві частини впоперек діжки. Переріз. Я перерізав упоперек діжку і зробив дві балії для різних господарчих потреб (751, 752 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 884, 886, 901, 903 Очак.)

Ба'лка [бáлка], -и, ж. 1. Дно річки або ставка. Наш ставок біля греблі глибокий, як пірнеш, то й балки не дістанеш (346-348 Башт.; 227, 228, 245 Брат.; 384, 387 Врад.; 471, 475, 476 Доман.; 533, 535 Єлан.; 678-680 Кривоозер.; 917-919 Первомай.)

2. Город у низині чи близько біля ставка, озера. У балці у нас росте вся городина для домашнього вжитку (383, 404, 405 Врад.; 690–692, 699 Кривоозер.; 907, 908, 910 Первомай.)

3. Гайок, малий лісок. У велику спеку наші діти ходять гратися у балку, яка росте за селом, там завжди прохолода (731, 734 Микол.; 833–835 Новоодес.)

4. Ставок, розташований у балці. Наша дітвора увесь день купається у балці, на березі граються до самого вечора (312, 313 Веселин.; 337 Вознесен.; 398, 399 Врад.; 512, 513 Єлан.; 634 Казан.; 752, 753 Микол.; 866, 868 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 911, 912 Первомай.; 998, 999 Снігур.)

Бало'к [балóк] (1), -лка, ч. Глибока балка у степу. Балок перегатили греблею і зробили величенький і глибоченький ставочок (261, 262, 271, 272 Брат.; 407, 409 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.)

Бало'к [балóк] (2), -лка, ч. Дерев'яна балія. Вагани. Див. бальчос. Батя змайстрував новий балок для прання білизни і всяких потреб (44, 46, 48 Башт.; 261, 262 Брат.; 356, 357 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 465, 466 Доман.; 697, 698 Кривоозер.)

Бало'к [балóк] (3), -лка, ч., буд. Одна з поперечних балок стелі, один кінець якої кладуть на стіну, а другий – на сволок. Слипс. Один балок виявися чомусь коротким і не дістає до сволока (245, 247 Брат.; 678, 680 Кривоозер.; 940, 941, 946 Первомай.)

Бало'н [балóн], -а, ч. Бутель на 3 літри. На зиму закатала десять балонів помідор і п'ять балонів огірків (462 Доман.; 529–531 Єлан.; 552, 554 Жовтн.; 703–705 Микол.; 860, 862 Новоодес.; 883, 884 Очак.)

Балса'нка [балсáнка], -и, ж. Металева посудина для гасу. Балцанка. Див. бальзанка. Балсанка з гасом завжди стоїть у сараї, щоб ніхто не перекинув (18, 19, 35, 36 Арбузин.; 49, 52, 53 Башт.; 118, 119 Березан.; 166, 167, Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 448, 449 Доман.; 516, 517, 529, 531 Єлан.)

Балт [балт], -а, ч., тк. Одна з двох великих рам ткацького верстата. У нашому верстаті зламався балт, і ми не можемо на ньому ткати (329, 330 Веселин.; 456–458 Доман.; 533, 535 Єлан.; 697, 698, 699 Кривоозер.; 893, 894 Очак.)

Ба'лта [бáлта], -и, ж. Сокира. Візьми балту і порубай гілки, щоб витопити в грубі, бо в хаті вже холоднувато (418, 420 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 951–953 Первомай.)

Балу'ха [балýха], -и, ж. Дівчина-пустунка. З онуки виросте велика балуха, якщо будете так їй у всьому потурати (261, 262 Брат.; 407, 409 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

Балюва'ти [бал'увáти], -юю, -юєш, недок. Пирувати, справляти бал. Став, жінко, на стіл все, що в тебе там є. Якщо вже балювати, так балювати (101–103 Башт.; 124, 125, 129 Березан.; 191, 195 Березнег.; 350, 353, 356 Вознесен.; 557, 558, 562, 584, 585 Жовтн.; 706, 712, 713 Микол.; 845, 846, 870, 871 Новоодес.)

Балю'ра [бал'ýра], -и, ж. Вибоїна на дорозі; баюра. Одну балюру об'їхали вдало, так у другу вскочили (324, 329, 330 Веселин.; 416, 417 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)

Баляндра'с [бал'андрáс], -а, ч. Базіка. Бачив на своєму віку різних базік, але такого баляндраса зустрічаю вперше (5, 751–753 Микол.; 845, 846, 849 Новоодес.; 883, 884 Очак.)

Баля'сина [бал'áсина], -и, ж. 1. Ковадло. Коваль брав кусок розпеченого заліза, клав на балясину і кував (58, 59 Башт.; 456 Доман.; 857, 859 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 998, 999 Снігур.)

2. Важкий предмет /найчастіше камінь/, яким нагнічують сир у ворочку, щоб видавити сироватку. Візьми балясину і нагніти сир, нехай стече сироватка (634, 640, 643 Казан.; 804–806 Новобузьк.)

3. Прилад, яким утрамбовують ґрунт, розчин. Треба дістати ще дві-три балясини на клаку, щоб було чим трамбувати (47, 48 Башт.; 357, 359 Вознесен.; 840, 841, 851 Новоодес.)

Баляси'нка [бал'асинка], -и, ж. Ворочок для віджимання сиру. Вилий з глечиків сир у балясинку, щоб стікала сироватка (981, 983 Снігур.)

Баль [бал'], -і, ж. Центнер. Вживається вихідцями із Львівщини. Цього літа заробили по п'ять балів пшениці та по три сотні грішми (342, 343 Вознесен.; 574, 575 Жовтн.; 642, 643 Казан.; 833, 835 Новоодес.)

Бальбо'ха [бал'бóха], -и, ж. Калюжа. Каченята цілий день бовталися у бальбосі, яка утворилася після дощу (397, 398 Врад.; 447, 448, 451 Доман.; 526, 527 Єлан.; 568, 569 Жовтн.)

Бальза'нка [бал'зáнка], -и, ж. Металева посудина для гасу. Балцанка. Див. байсанка, байцанка, балсанка, бальсанка. Гас вилий із каністри у бальзанку і винеси в чулан або в пригребок (10, 11, 35, 38 Арбузин.; 46, 48 Башт.; 353, 355, 356 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 634 Казан.; 731, 734 Микол.; 828, 829, 851 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)

Ба'лька [бáл'ка], -и, ж. Важіль колодязного журавля. До бальки колодязного журавля прикріплене на цепку цебро, яким витягають воду (676, 677, 693, 694 Кривоозер.)

Бальмаки' [бал'маки], -ів, мн., зневажл. Очі. Чого це ти витріщив свої бальмаки і дивишся, як баран на нові ворота? Не бачив іноземної машини? (183, 185, 186 Березнег.; 359, 361 Вознесен.; 475, 476 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.)

Ба'льня [бáл'н'а], -і, ж. Душ; купальня. Ми зробили собі бальню і все літо в ній тепер умиваємося і купаємося (90, 92 Башт.; 337, 339 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 833, 834 Новоодес.)

Бальо'к [бал'óк] (1), -лька, ч. Невелика гулянка; невеликий бал. Зобралися сусіди у дворі на бальок і провели увесь вихідний день – співали, випивали, танцювали (101–103 Башт.; 132, 133, 142, 143 Березан.; 350, 351, 356 Вознесен.; 573, 574 Жовтн.; 712, 713, 751–753 Микол.; 851, 852, 860–862 Новоодес.; 877–879 Очак.; 970, 974, 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)

Бальо'к [бал'óк] (2), -лька, ч., буд. 1. Сволок. Нарешті я купив і привіз дерева на бальок, крокви і слижі нової хати, яку будую для сина (22, 24, 25 Арбузин.; 46–48 Башт.; 169, 170 Березнег.; 337, 339, 340 Вознесен.; 456, 457, 462, 465 Доман.; 586–588 Жовтн.; 650, 652, 655 Казан.; 804–804 Новобузьк.; 1002, 1003 Снігур.)

2. Важіль на зводі колодязного журавля. Чим довший бальок колодязного журавля, тим легше витягати з колодязя цебро з водою (49, 51 Башт.; 109, 110, 118, 119, 129 Березан.; 175, 176 Березнег.; 137–139 Вознесен.)

Бальо'н [бал'óн], -а, ч. М’яч. Вживається вихідцями із західних областей України. Хлоп’ята увесь день граються на вигоні великими червоними бальонами (22, 24, 39, 40 Арбузин.; 216, 218 Брат.; 282, 283, 314, 315, 330 Веселин.; 399, 401 Врад.; 456, 457 Доман.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 917, 918 Первомай.; 353, 354 Вознесен.)

Бальса'нка [бал'сáнка], -и, ж. Посудина для гасу. Балцанка. Див. бальця'нка. Візьми у сараї бальсанку з гасом і налий у керогаз, бо буду готувати дітям вечерю (10–12, 39, 41, 42 Арбузин.; 94, 95 Башт.; 219, 223, 245, 247 Брат.; 329, 330 Веселин.; 383, 404, 405 Врад.; 445, 446 Доман.; 503, 504, 514, 515 Єлан.; 695, 696 Кривоозер.; 901, 903, 905 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.)

Бальця'нка [бал'ц'áнка], -и, ж. Балцанка. Див. бальсанка. Наша бальцянка почала протікати, бо на підлозі, де вона стоїть, гас (22, 24, 26 Арбузин.; 101–103 Башт.; 245, 247 Брат.; 335, 336, 340 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 737, 738, 740 Микол.; 800, 801 Новобузьк.; 830, 831, 860, 862 Новоодес.)

Бальчо'с [бал'чóс], -у, ч. Дерев’яні вагани. Вживається вихідцями із західних областей України. Намочила шмаття для прання повний бальчос, тепер треба його у щось перекласти (676, 677, 697, 698, 700 Кривоозер.)

Бама'га [бамáга], -и, ж. 1. Папір. Дай мені листочок чистої бамаги, я напишу листа синові, який служить в армії (68–70, 72, 101, 102 Башт.; 550, 554, 555, 557, 562 Жовтн.; 595, 596, 634 Казан.; 818, 819 Новобузьк.)

2. Документ; розписка. Піди до бригадира, нехай напише бамагу, тоді й видам тобі все, що треба (насел. п. див. бамага–1).

Бама'жка [бамáжка], -и, ж. 1. Зменш. до бамага. Накрий глечик з молоком хоч якоюсь бамажкою, щоб ніщо в глечик не залізло (насел. п. див. бамага–1)

2. Документ, розписка. Заскочу в контору, попідписую всякі бамажки і через годину прийду додому (насел. п. див. бамага–1). Попросив один з них, видать, старший, щоб твоїм іменем розписались. Аж тричі довелось розписуватись. Одну бамажку нам залишили. (О.Сизоненко. Вибрані твори в двох томах. Т.1. – К., 1983, с.294).

Бамба'к [бамбáк], -а, ч., ент. Жук-хрущ. Вечорами літають бамбаки, іноді, капосні, сідають прямо на голову (49, 51, 78–80 Башт.)

Бамбе'ра [бамбéра] (1), -и, ж., бот. Рослина суниця і її ягоди. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Див. базінка. Діти назбирали мисочку бамбер, а я зварила для них миску вареничків (162, 163 Березнег.; 238, 239 Брат.; 300, 301, 309 Веселин.)

Бамбе'ра [бамбéра] (2), -и, ж., риб. Гілочка, яку чіпляють рибаки до ставного невода, щоб було видно, де він знаходиться. На берег привезли бричку хмизу на бамбери до ставних неводів (137, 144, 145, 150 Березан.; 573–575 Жовтн.)

Бамбе'рка [бамбéрка] (1), -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до бамбера (1). На базарі продавалися бамберки, так я купила дітям одну невелику баночку (насел. п. див. бамбера–1)

Бамбе'рка [бамбéрка] (2), -и, ж., риб. Зменш. до бамбера (2). Бамберки показують, де знаходяться ставні неводи, щоб туди ніхто не запливав човнами (насел. п. див. бамбера–2)

Бамбе'т [бамбéт], -а, ч. Диван. Див. бамбе'тель. Старий бамбет ми відвезли на дачу, бо не вписується в інтер'єр з новими меблями (759, 760, 762, 763 Новобузьк.; 873, 875, 876 Очак.)

Бамбе'тель [бамбéтел'], -я, ч. Диван. Див. бамбе'т. Наш синок спить на бамбетелі, а дочка – на своїй маленькій кроваті (346, 347 Вознесен.; 845, 846 Новоодес.; 887, 888 Очак.)

Бамбо'рок [бамбóрок], -рка, ч. Відро. Вживається вихідцями із західних областей України. Візьми, синочку, бамборок і витягни з колодязя свіженької водички (29, 33 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 279, 280 Веселин.; 416, 417 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 908, 910, 911 Первомай.)

Бамбу'лька [бамбýл'ка], -и, ж. Іграшка, яку вішають на новорічну ялинку. Сьогодні вечером тато поставить ялинку, і ми будемо вішати бамбульки, конфети й горіхи (74, 75,77 Башт.; 120, 124, 125 Березан.; 356, 357 Вознесен.; 562, 568 Жовтн.)

Бамбу'ритися [бамбýритис'а], -иться, недок. Хмаритися. На заході в небі бамбуриться, може, й до нас хмари дійдуть та принесуть дощик (245, 249 Брат.; 329, 330 Веселин.; 335, 336, 340 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 568, 569 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.)

Бана'к [банáк], -а, ч. Горщик; казан; баняк. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Купила оце на базарі новий банак для борщу і кілька глиняних мисочок (683, 685–687 Кривоозер.; 917–919, 943, 944 Первомай.)

Баналю'ки [банал'ýки], -ів., мн. Дурниці. Вживається вихідцями із західних областей України.

# Баналюки плести – говорити дурниці. Наші хлопці уміють баналюки плести, затуркають кого хочеш (791, 792, 810, 811 Новобузьк.)

Баначо'к [баначóк], -чка, ч. Зменш.до банак. Купила на базарі новий банак для борщу і баначок для каші (насел. п. див. Банак )

Бандеро'лити [бандерóлити], -лю, -лиш, недок. Приймати і видавати на пошті бандеролі. Ти будеш сьогодні бандеролити, а я видаватиму посилки, а завтра поміняємося (337, 338 Вознесен.; 425, 429 Доман.; 557, 562 Жовтн.; 594, 595 Казан.; 702, 703, 706 Микол.; 828, 829 Новоодес.)

Ба'ндза [бáндза], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. банду'ра. Всю бандзу, яку викопали в городі, ми перебрали і занесли в льох (389, 392 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 926, 927 Первомай.)

Банди'ло [бандило], -а, ч. Розбишака; бандит. Сусідський хлопчина–справжній бандило, вечорами частенько лазить у наш садок (557, 558, 562, 576 Жовтн.; 703, 704, 731, 732, 747, 749 Микол.; 828, 832–834, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 876, 887, 888 Очак.)

Банду'ра [бандýра], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із Закарпаття. Див. магдибурка. Сьогодні подали на вечерю бандуру з квашеною капустою й огірками (40,1 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 387, 388, 404, 405 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)

Банду'рка [бандýрка], -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до бандура. На друге на обід приготували молоденьку бандурку з огірочками (насел. п. див. банду'ра)

Бандурча'ник [бандурчáник], -а, ч., кул. Картопляник. Дочка приготувала сьогодні на обід макаронний суп і бандурчаники (насел. п. див. бандура).

Бандурча'нка [бандурчáнка], -и, ж. Стебла і листя бандурки. Картоплиння. Бандурчанку згребли в купи, але бригадир не дозволяє палити (насел. п. див. Бандура )

Бандю'ка [банд'ýка], -и, ч., зневажл. Бандюга. Чого ти ходиш розхристаний, як бандюка з великої дороги? (335, 336 Вознесен.; 553, 554, 562, 576, 577 Жовтн.; 706, 731, 732 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)

Банелю'ки [банел'ýки], -ів, мн. Дурниці. Див.баналю'ки. Банелюки плести – говорити дурниці. Дід як почне банелюки плести, то й до півночі не переслухаєш (690, 692 Кривоозер.)

Банє'к [бан'éк], -а, ч. Казан.; баняк. Вживається вихідцями із західних областей України. Вимий, дочко, банєк, будемо в ньому варити на обід борщ (10, 11 Арбузин.; 222, 223, 245 Брат.; 399, 400, 404, 405 Врад.; 678–680, 699 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)

Ба'нєчок [бáн'ечок], -чка, ч. Зменш. до банєк. На вечерю дітям приготувала банєчок бандурки з курчатком (насел. п. див. Банєк )

Ба'нити [бáнити], -ню, -ниш, недок., перех. 1. Мити. Мама банила малих дітей і прала все їхнє шмаття (10–12, 16–19, 39, 40 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 69, 70, 74, 77 Башт.; 112, 113, 132, 133, 158, 159 Березан.; 161, 162, 175, 176, 191, 195 Березнег.; 215, 216, 227, 228 Брат.; 281–283, 314, 315 Веселин.; 335, 336, 340, 357, 359 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 439, 441, 478, 480 Доман.; 512, 513, 529–531 Єлан.; 553, 554, 557, 562, 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 597, 598, 616, 617, 667–669 Казан.; 678–680, 690, 692 Кривоозер.; 712–714, 747, 749 Микол.; 765–767, 799–801 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 876, 893, 894 Очак.; 917–919, 942 Первомай.; 970–972, 981–983, 1010, 1011 Снігур.)

2. Сильно лаяти. За що ти, сусідочко, так сильно банила свого старшого сина? (насел. п. див. банити–1)

Ба'нитися [бáнитис'а], -нюся, -нишся, недок. Митися. Після роботи хлопці пішли в душ банитися, а потім сядуть вечеряти (насел. п. див. Банити )

Банітува'ти [бан'ітувáти], -ую, -уєш, недок., перех. Сильно лаяти. Вживається вихідцями із західних областей України. Не було такого дня, щоб наша стара сусідка та когось не банітувала (16–18, 21, 29 Арбузин.; 68–70, 81, 82 Башт.; 166, 167, 185, 186 Березнег.; 238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 341, 346, 347 Вознесен.; 389, 392, 418, 420 Врад.; 432–434, 465, 466 Доман.; 503, 504 Єлан.; 678–680, 695, 696 Кривоозер.; 703, 704 Микол.; 857, 859 Новоодес.; 908, 910, 912 Первомай.)

Банічо'к [бан'ічóк], -чка, ч. Кухлик з довгою ручкою. Див. банячок. Візьми, синку, банічок і принеси свіженької водички напитися (39, 40 Арбузин.; 232 Брат.; 415 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)

Ба'нниця [бáн:ц'а], -і, ж., кул. Пиріг із сиром. Наша бабуся частенько пече банниці, це пироги з сиром (822, 823 Новобузьк.)

Ба'нний [бáн:иǐ], -а, ч. Сумний. Вживається вихідцями із західних областей України. Син прийшов з роботи дуже банний, видно щось не клеїться з трактором (10, 11 Арбузин.; 245, 247 Брат.; 412, 413 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 946, 948 Первомай)

Ба'нність [бáн':іст'], -ності, ж. Сум. Щось, видно неприємне трапилось, що син упав у банність (насел. п. див. Банний )

Ба'нно [бáн:о], присл. Сумно. Після такої тяжкої втрати у всіх на душі дуже банно (насел. п. див. Банний )

Бант [бант], -у, ч., буд. Поперечна перекладина між кроквами; бантина. Див. банта, бантиня, бантиця. На всіх бантах хати ми порозвішували кукурузу в качанах, щоб сушилася (10, 11, 35, 36, 38 Арбузин.; 44, 45, 69, 70, 101, 103 Башт.; 185, 186 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 350, 353, 356 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 877, 878, 893, 894 Очак.)

Ба'нта [бáнта], -и, ж., буд. Бантина. Див. бант. Вечером кури заходять у сарай, сідають на банти і там сплять всю ніч (102, 103 Башт.; 322, 323 Веселин.; 475, 476 Доман.; 526, 527 Єлан.; 558, 560 Жовтн.; 866, 869 Новоодес.; 1012, 1016 Снігур.)

Банти' [банти], -ів, мн. Горизонтальна планка, що сполучає передні загнуті частини полозів саней. Банти сполучають і скріплюють передні загнуті частини полозів саней, щоб вони не розходилися в сторони (85, 86, 94, 95, 97 Башт.; 132, 133, 136 Березан.; 184–186 Березнег.; 580, 583 Жовтн.; 829, 842, 843 Новоодес.; 963, 964 Снігур.)

Ба'нтина [бáнтина], -и, ж. 1. Мотузка, на яку вішають одяг. Жердка. Див. банто'к. Сестричка зняла теплу кофту й акуратно повісила на бантину, на якій знаходиться її одяг (245, 247 Брат.; 384, 387 Врад.; 456, 457 Доман.)

2. Місце в сараї, де вночі сплять кури. Див. банта. Вечером мама позаганяла всіх курей у сарай, а вони самі позлітали на бантини, де завжди сплять (634, 640 Казан.; 873, 876, 883 Очак.; 970–972 Снігур.)

3. Поперечка, що сполучає чепіги плуга. До бантини плуга я прикріпив істик, щоб був під руками, коли треба буде почистити леміш (678, 680 Кривоозер.; 731, 732 Микол.; 860, 862 Новоодес.; 899, 901 Снігур.; 996, 997, 999 Снігур.)

Ба'нтиня [бáнтин'а], -і, ж., буд. Бантина. Див. бант. На бантинях хатніх крокв ми завжди сушимо кукурузу в качанах, бо на горищі тепло (268, 269 Брат.; 926, 927 Первомай.)

Ба'нтиця [бáнтиц'а], -і, ж., буд. Бантина. Див. бант. На бантицях хатнього горища наш тато завжди сушить тютюн, який він вирощує (299, 300 Веселин.; 399, 401 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 845, 846 Микол.; 877, 878 Очак.; 963,964 Снігур.)

Банто'к [бантóк], -тка, ч. 1. Мотузка, на яку вішають одяг. Жердка. Див. бантина [бантина] (1). Щоб не м'явся одяг, ми його вішаємо на банток, який знаходиться у малій хаті (894, 895 Очак.)

2. Жердина, якою пригнічують копу, щоб вітер не розносив соломи чи сіна. Вибери добру жердину на банток і придави копицю сіна, щоб вітер не розніс (693, 694, 697, 698 Кривоозер.)

Банту'ра [бантýра], -и, ж. Духовка. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. брайтура, братура, бредура. У бантурі смажиться картопля на вечерю, а на плиті в каструлі гріється вода (61, 62 Башт.; 238, 239 Брат.; 314, 315 Веселин.; 412, 413 Врад.; 683, 690, 692 Кривоозер.)

Банува'ти [банувáти], -ую, -уєш, недок. Вживається вихідцями із Закарпатської області.

1. Сумувати, журитися. Дочка стала дуже банувати за своїм старшим сином, який поїхав кудись далеко на заробітки (88, 89 Башт.; 222, 223 Брат.; 416, 418 Врад.; 552, 554 Жовтн.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 940, 941 Первомай).

2. Жаліти. Наш син дуже банує свою дружину, ми не чули, щоб він колись погане слово їй сказав (129, 130 Березан.; 257, 259 Брат.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 877, 879 Очак.; 926, 927 Первомай.; 998, 999 Снігур.)

Банува'тися [банувáтис'а], -уюся, -уєшся, недок. Журитися, сумувати. Ми довго за старшим сином, який загинув на війні десь аж у Німеччині, банувалися (насел. п. див. банувати–1).

Ба'нус [бáнус], -у, ч., кул. Кукурудзяна каша. Див. бануш. Наші сусіди,що приїхали із Закарпатської області, часто готують кукурузяну кашу і називають її банус (340, 341 Вознесен.)

Ба'нуш [бáнуш], -а, ч., кул. Кукурудзяна каша. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Див. ба'нус. На вечерю зварю дітям бануш, вони його завжди з великим апетитом їдять (273, 274 Брат.; 404, 405 Врад.)

Ба'нчитися [бáнчитис'а], -чуся, -чишся, недок. Морщитися, м'якнути. Цілий день прала різне шмаття, і руки вже стали банчитися (350, 353 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 723, 724 Микол.; 851, 852 Новоодес.)

Банчо'си [банчóси], -ів, мн., буд. Поперечка крокви. Бантина. Див. бант [бант], банти [банти], бантиня [бантин'а], бантиця [бантиц'а]. Ми вже приготували дерево на крокви, банчоси і лати (335, 336 Вознесен.)

Ба'нЮчка [бáн'учка], -и, ж., бот. Сорт продовгуватого за формою помідора. Див. баньочка [бан'очка], сливки [слиўки]. Помідори банючки схожі на сливи, тільки трохи більші (298–300 Веселин.; 346, 347 Вознесен.)

Ба'ня [бáн'а], -і, ж. Кар'єр. За селом у нас баня, де добувають ракушняк для всякого будівництва (1012, 1016 Снігур.)

Баня'к [бан'áк], -а, ч. 1. Скляний бутель на 5 літрів. На зиму замаринувала огірків 5 баняків і п'ять – помідор і закатала кришками (11, 12 Арбузин.)

2. Ночви; балія. Налий у баняк теплої води і помий дитину перед тим, як покласти в постіль (62, 63 Башт.; 132, 133, 158, 159 Березан.; 333, 334 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.)

3. Великий казан. Допоможи зняти баняк з вогню, ти бери його за одну ручку, а я – за другу (90, 92 Башт.; 271, 275 Брат.; 342, 343 Вознесен.; 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 637, 638 Казан.)

4. Зневажл. голова. Перш ніж зробити щось, ти спершу добре подумай своїм баняком, що з цього вийде (10, 11, 16, 17, 22, 26 Арбузин.; 58, 59, 65, 69 Башт.; 112, 113, 124, 125, 144, 145 Березан.; 212, 222 Брат.; 337–339 Вознесен.; 447, 451 Доман.; 562, 568, 569 Жовтн.; 667–669 Казан.; 706, 708 Микол.; 804, 805, 807 Новобузьк.; 829, 830, 860–862 Новоодес.)

Банячо'к [бан'ачóк], -чка, ч. Кухлик. Див. банічок. Візьми банячок і принеси бабусі свіженької водички, бо їй хочеться пити (187, 188 Березнег.; 372, 373 Вознесен.; 439, 441 Доман.; 845–847 Новоодес.)

Ба'нька [бáн'ка] (1), -и, ж., бот. Рослина чорнобривець.Дочка кожної весни садовить квіти, серед яких єсть і баньки, і жоржини, і гладіолуси (46–48 Башт.; 118, 119 Березан.; 191, 195 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 833–835 Новоодес.)

Ба'нька [бáн'ка] (2), -и, ж. Банка. Муку висип у велику баньку, а крупу – у маленьку; а баньку з керосином винеси в чулан (83, 85 Башт.; 372, 373 Вознесен.; 529–531 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 830, 831 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)

Банька'нь [бан'кáн'], -я, ч. Банькатий, витрішкуватий. Див. банька'ч. Приходив якийсь банькань, питав, де зараз знаходиться ваш старший син (268, 269 Брат.; 401, 402 Врад.; 693, 694 Кривоозер. 940, 941 Первомай.)

Банька'тити [бан'кáтити], -ачу, -атиш, недок. Витріщувати очі. Чого це ти, йолопе, банькатиш, немов зроду не бачив красивої дівчини? (238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 448, 449, 451 Доман.; 697, 698 Кривоозер.; 731, 734, 752 Микол.; 834–836 Новоодес.; 946, 948 Первомай.)

Банька'ч [бан'кáч], -а, ч. Банькатий, витрішкуватий. Див. банька'нь. Отой банькач так кумедно розглядав усі ваші експонати, що аж смішно було дивитися (731, 732 Микол.; 833–835 Новоодес.; 877, 879 Очак.; 984, 985 Снігур.)

БАНЬО'К [бан'óк], -нька, ч. банка [банка]; баняк [бан'ак]. Зварила на обід дітям борщу і баньок пшоняної каші, так вони не схотіли їсти (320, 321 Веселин.; 346–348 Вознесен.; 418, 420, 421 Врад.; 471, 475 Доман.; 693, 694 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)

Ба'ньочка [бáн'очка] (1), -и, ж., бот. Народна назва сорту слив. Підемо в посадку рвати баньочки, вони вже почали поспівати, це точно (286–288 Веселин.; 389, 392 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 946, 949 Первомай.)

Ба'ньочка [бáн'очка] (2), -и, ж. Зменш.-пестл. до банька. Я законсервувала чотири баньочки слив і чотири баньочки абрикос (насел. п. див. Банька)

Ба'пка [бáпка], -и, ж. Дно водоймища. Бапка нашого ставка покрита мулом, тому в ньому ми дуже рідко купаємося (245, 247, 249 Брат.; 396. 398, 399 Врад.)

Бара'ба [барáба], -и, ж. Малий хлопчик. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наш бараба ще ходить у дитячий садок, а скоро піде вже в школу (40, 41 Арбузн.; 227, 228 Брат.; 412, 413, 415 Врад.)

Бараба'н [барабáн] (1), -а, ч. Склепіння печі. Див. кабан. Сьогодні помазала барабан і черінь печі, бо вже зовсім полущилися (16, 17 Арбузин.; 94, 97 Башт.; 333, 336, 346, 347 Вознесен.; 550, 554, 555 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.)

Бараба'н [барабáн] (2), -а, ч., тк. Брус у ткацькому верстаті, через який натягується полотно. Через барабан ткацького верстата натягується полотно, щоб не було ніяких недоліків (261, 262 Брат.; 407, 409 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)

Бара'-Бара'! [барá/барá]. Вигук, яким відганяють або підганяють овець. Підганяючи отару овець, чабани голосно покрикували: “Бара-бара!”(46, 47 Башт.; 685, 686, 688 Кривоозер.)

Бараболи'на [бараболина], -и, ж. Картоплина. Три-чотири таких бараболини вистачить на борщ (10.11, 21 Арбузин.; 52, 53, 88, 89, 94, 95 Башт.; 187, 189, 191, 195 Березнег.; 245, 247 Брат.; 288, 289 Веселин.; 333, 336, 342 Вознесен.; 432, 434, 485, 486 Доман.; 550, 552, 554 Жовтн.; 594, 595, 634 Казан.; 676, 677, 685, 686 Кривоозер.; 706, 707 Микол.; 845, 846, 860–862 Новоодес.; 873, 975 Очак.; 943, 944 Первомай.; 989, 991 Снігур.)

Бараболи'нка [бараболинка], -и, ж. Зменш. до бараболина. У гороховий суп поклала всього-навсього дві бараболинки (насел. п. див. бараболина)

Бараболи'ння [бараболин':а], -я, с. Гичка бараболі. Картоплиння. Треба згребти все бараболиння, бо завтра зранку почнемо орати огород (насел. п. див. Бараболина)

Бараболи'сько [бараболис'ко], -а, с. Поле, на якому росла бараболя. Картоплище. Див. Бараболище. Бараболисько вже зорали, заволочили, завтра будемо сіяти озиму пшеницю (насел. п. див. бараболина)

Бараболи'ще [бараболишче], -а, с. Картоплище. Бараболище треба заволочити, бо завтра зранку почнемо орати (насел. п. див. бараболина)

Бараболі'ник [барабол'íник], -а, ч. кул. Млинець з тертої бараболі. Картопляник. Див. бараболяник. Оце натерла бараболі і приготую дітям на вечерю свіженьких бараболіників (245, 247 Брат.; 407, 409 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 943, 944 Первомай.)

Бараболі'ничок [барабол'íничок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до бараболіник. Бери, синку, їж бараболінички, вони ще гаряченькі та такі смачненькі з молочком (насел. п. див. бараболіник)

Барабо'ля [барабóл'а], -і, ж. 1. Картопля. На низу огороду цього року ми зібрали великий урожай бараболі (насел. п. див. бараболина).

2. Топінамбур. Корнеплоди бараболі використовуються як корм худобі, бо дуже корисні (29, 30 Арбузин.; 120, 12 Брат.)

Бараболя'ник [барабол'áник], -а, ч., кул. Картопляник. Наша бабуся частенько готує нам бараболяники, які ми дуже любимо (71, 88 Башт.; 356, 442 Вознесен.; 550, 580 Жовтн.)

Бараболя'ничок [барабол'áничок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до бараболяник. Вечеряти сьогодні будемо свіженькі бараболянички з молочком (насел. п. див. бараболяник)

Барабо'лька [барабóл'ка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бараболя. На обід приготували борщ і товчену барабольку з котлетами (насел. п. див. бараболина)

Барабо'льник [барабóл'ник], -а, ч., кул. Картопляник. Див. бараболіник, бараболяник. Зараз начищу барабольки, потру і приготую на вечерю барабольники (685–687 Кривоозер.)

Барабо'льничок [барабóл'ничок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до барабольник. Поїж, синку, свіженьких барабольничків із сметанкою, а зап’єш молочком (насел. п. див. бараболяник).

Барабули'на [барабулина], -и, ж., бот. Картоплина. Одна така барабулина заважить, мабуть, з півкілограма, а може й більше (насел. п. див. бараболи'на)

Барабули'нка [барабулинка], -и, ж. Зменш.–пест. до барабулина. Оце тільки з одного куща викопала вісім таких барабулинок (насел. п. див. барабулина)

Барабули'ння [барабулин':а], -я, с. Картоплиння. Барабулиння ніяка тварина не їсть, тому ми його спалюємо ( насел. п. див. барабулина).

Барабули'ще [барабулишче], -а, с. Поле, на якому росла картопля. Ми ходили на барабулище, там росте дуже багато пасльону (насел. п. див. барабулина).

Барабу'ля [барабýл'а], -і, ж., бот. Картопля. Див. барабій, бараболя. Завтра зранку почнемо копати в огороді барабулю, тому ніхто нікуди не йдіть (насел. п. див. барабулина).

Барабу'лька [барабýл'ка] (1), -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до барабуля. Всю барабульку ми в огороді викопали, перебрали і занесли в погріб (насел. п. див. барабулина).

Барабу'лька [барабýл'ка] (2), -и, ж., іхт. Вид дрібної риби з різнокольоровими плавцями і лускою. У цю пору ловиться в морі одна барабулька, а порядна риба піде трохи пізніше (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887, 906 Очак.)

Барамбо'ля [барамбóл'а], -і, ж., бот. 1. Картопля. Цього року барамболя вродила добре, в огороді ми накопали чотири мішки (747, 749, 750 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 801, 903 Очак.)

2. Рослина топінамбур. Барамболя використовується на корм худобі і для добування цукру та сприту (83, 85 Башт.)

Бара'н [барáн] (1), -а, ч. 1. Пристрій біля колодязя, яким витягають відро з водою. На баран накручено довгий трос, до якого наглухо прикріплене відро, щоб витягати ним воду з колодязя (29, 33 Арбузин.; 81, 82, 95, 97 Башт.; 142, 144, 145, 158 Березан.; 266, 267 Брат.; 329, 330 Веселин.; 340, 357 Вознесен.; 447, 449 Доман.; 586–588 Жовтн.; 685, 686 Кривоозер.; 738, 739 Микол.; 903, 905 Очак.)

2. Лебідка на борту рибацького човна, якою підтягують і підіймають сіті з рибою. Сіті з рибою рибаки підтягають і підіймають на човна бараном (150 Березан.)

3. Пристрій для сукання цівок. У нас ще зберігається ткацький баран, яким сукають цівки для ткання полотна (90, 91 Башт.)

Бара'н [барáн] (2), -а, ч. Дерев’яний стовп з гаками, на яких сушать горшки, глечики. Див. Розсоха, розторопа, сохір. Повішай горшки і глечики на баран, нехай сушаться на сонці (46, 48 Башт.; 337, 338 Вознесен.; 884, 886 Очак.; 907, 910 Первомай.)

Бара'н–бара'н–дук [барáн/барáн/дук]. Примовка в дитячій грі, під час якої злегка стукаються лобами. Іди, синку, до мене та зіграємо в баран-баран-дук (10, 15, 37, 38 Арбузин.; 74, 75 Башт.; 127, 129, 130 Березан.; 184–186 Березнег.; 238, 240 Брат.; 335, 336 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 428, 429 Доман.; 580–582 Жовтн.; 731, 734 Микол.; 845, 846 Новоодес.)

Бара'ндула [барáндула], -и, ж., бот. Квіти білий пролісок. Див. барандуші. Квіти барандули хоча й не пахучі, зате дуже красиві (29, 30 Арбузин.; 261, 262 Врад.; 416, 417 Врад.)

Бара'ндулка [барáндулка], -и, ж., бот. Зменш. до бара'ндула. Наша барандулка, яку весною посадили, вже викинула пуп’янки, значить скоро зацвіте (несел. п. див. барандула)

Бара'ндуші [барáндуш’і], -ів, мн., бот. 1. Маленька лісова квіточка, яка розцвітає ранньою весною білим цвітом. Білий пролісок. Підсніжник. Навесні, як тільки починає таяти сніг, ми ходимо в ліс рвати барандуші (44, 46, 68–70 Башт.; 217, 218, 245, 247 Брат.; 356 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 502–504 Єлан.; 570, 571 Жовтн.; 718, 722 Микол.; 768, 769, 793, 794 Новобузьк.; 840, 841 Новоодес.)

2. Пролісок, який має квіточку синього кольору. У нас є барандуші лілово–синього кольору, вони розцвітають, ще коли сніг лежить (314, 315, 317 Веселин.; 356, 357, 359 Вознесен.; 877, 879 Очак.)

Барани' [барани] (1) мн., бот. Дерево шовковиця і її плоди. Діти нарвали біля дороги баранів і позамазувалися по самі вуха (11, 12, 21, 22, 35, 38 Арбузин.)

Барани' [барани] (2), -ів, мн. Великі хвилі на воді. Подув із заходу великий вітер, у лимані піднялися барани, ловити рибу ніяк (137, 150 Березан.; 574, 575 Жовтн.; 883, 906 Очак.)

Бара'ній горох [барáн'іǐ горóх], -у, ч., бот. Рослина нут. Сьогодні бараній горох ми вже скосили, а як висохне, перевеземо на ферму (191, 195 Березнег.; 299, 300 Веселин.; 469, 470 Доман.; 642, 643 Казан.; 778, 779 Новобузьк.; 845, 847 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)

Бара'нка [барáнка], -и, ж., кул. Бубличок. Купила в магазині кілограм баранок до чаю, а тепер треба взяти ще печива (16, 17, 21, 29 Арбузин.; 68–70, 74, 77 Башт.; 124, 125, 156, 158, 159 Березан.; 166, 167 Березнег.; 227, 228 Брат.; 372, 373 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 439, 442, 443 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 747, 749, 750 Микол.; 845–847 Новоодес.)

Барано'к [баранóк], -нка, ч., кул. Бубличок. Купила внучкові баранок, він любить його, нехай поласує (643 Казан.)

Бара'ночка [барáночка], -и, ж. Зменш.-пестл. до баранка. Ми частенько вечорами п'ємо чай з бараночками (насел. п. див. баранка).

Баранці' [баранц'í], -ів, мн., бот. 1. Сланка трава первоцвіт. Баранці жовто-зеленим килимом заслали увесь схил балки (109,110 Березан.; 333, 335, 336 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 857, 859 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 989, 981 Снігур.)

2. Рослина якірці. Баранці мають розгалуджені лежачі стебла, на яких тьма колючок (144, 145 Березан.; 504 Єлан.;)

Баранці' [баранц'í] (2), -ів, мн., кул. Підсмажена в печі або в духовці кукурудза, яка, тріскаючись, розвертається. Див. барашики, бахканці, пуканки. Наша бабуся, коли витопить у печі, насмажить нам кукурузяних баранців (45,6 Башт.; 315, 317 Веселин.; 453, 455 Доман.; 619, 620 Казан.)

Бара'нчик [барáнчик] (1), -а, ч. 1. Гайка з привареним до неї крючком, яка утримує колесо на осі воза. Повідкручуй баранчики, познімай колеса і помаж осі дьогтем (29, 30 Арбузин.; 245, 249, 250 Брат.; 329, 330 Веселин.; 416, 417 Врад.; 456, 457 Доман.; 745, 746 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 899–901 Очак.)

2. Закрутка для замикання дверей, дверцят, хвіртки. Поверни баранчик, щоб не відкривалася хвірточка (184, 185 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 667–669 Казан.; 780, 781, 788, 791 Новобузьк.)

3. Защіпка на віжках, поводі. Біля віжок обірвався один баранчик, треба негайно пришити (52, 55, 58, 59 Башт.; 207–209 Березнег.; 353, 354 Вознесен.; 860, 861 Новоодес.). “На зеленім току довгі-предовгі ясла з великими залізними кільцями, до яких прив'язують коней: баранчик ланцюжкового повода пропускаєш через це кільце, натягаєш повід... і все” (О.Сизоненко, Вибрані твори в двох томах. Т.1. – К. – 1983, с.191).

4. Якірець, яким витягають із колодязя затонулі відра. Кішка. Принеси баранчик, щоб витягти відро з колодязя, бо зірвалося (278–280, 322 Веселин.)

5. Розвилистий стовп, на якому сушать горшки,глечики. Див. розсоха, розторопа, сохір. Помий, дочко, глечики і повісь їх сушити на баранчик (46, 48 Башт.; 337–339 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 712–714 Микол.; 860, 862, 864 Новоодес.; 887, 888, 906 Очак.)

6. Місце, де була зав'язь кавуна. Навіть на великому кавуні зберігається баранчик – залишки зав’язі (29, 30, 33 Арбузин.; 424, 425, 428 Доман.; 576, 577 Жовтн.; 743, 745, 746 Микол.; 829–831, 842, 843 Новоодес.)

7. Відросток лози винограду, за допомогою якого виноград чіпляється до опори. Баранчики так обплутали дріт, що їх і не розкрутиш (112, 113 Березан.; 887, 888, 893 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)

Бара'нчик [барáнчик] (2), -а, ч., орн. Птах сорокопуд сірий. Баранчик – це невеликий хижий птах із загнутим дзьобом і кігтями, досить строкатого забарвлення (404, 405 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

Баранчу'к [баранчýк], -а, ч. Дурачок. Ну що ти йому скажеш, коли воно баранчук і нічого не хоче розуміти (981, 982 Снігур.)

Бара'нячі ду'ші [барáн'ач’і дýш’і], -душ, мн., бот. Підсніжники. Ранньою весною ми ходимо в наш лісок рвати баранячі душі, це перші весняні квіти (827,828,860 Новоодес.)

Барахли'ти [барахлити], -ить, недок. Перебої в роботі мотора машини, трактора та ін. Мотор почав барахлити, очевидно, свічі закидало маслом (10–12, 18, 19, 39, 40 Арбузин.; 44–46, 62, 63, 88, 89 Башт.; 107–109, 112, 113, 124, 125, 150, 151 Березан.; 160–162, 166, 167, 198, 199 Березнег.; 215, 216, 218, 238, 239 Брат.; 298–300 Веселин.; 337, 340, 346, 347 Вознесен.; 396–398 Врад.; 432, 433, 453 Доман.; 502–504 Єлан.; 557, 558, 562, 568 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677, 683, 685, 686 Кривоозер.; 702–705, 747, 749 Микол.; 759, 760 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.; 877–879, 891–894 Очак.; 907, 908, 911, 926–929 Первомай.; 963–966, 981–983 Снігур.)

Барда'к [бардáк], -а, ч. Безладдя, безпорядок, розгардіяш. У вас тут у кладовці такий бардак, що не розбереш, де що лежить (10–12, 18, 19 Арбузин.; 45, 46, 58, 59, 94, 95 Башт.; 144, 145, 158, 159 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 245, 247 Брат.; 412–414 Врад.; 424, 425, 429 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 550, 557, 568, 569 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 702–704, 736–738 Микол.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 911, 912 Первомай.)

Барда'ка [бардáка], -и, ж., бот. Сорт слив. Наша бардака цього літа так уродила,що й гілки гнуться (822, 823 Новобузьк.)

Барда'ш [бардáш], -а, ч. Велика сокира. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. барда, бардина, бардиця. Піду в майстерню погострити на точилі свого бардаша, бо вже дуже затупився (11, 16, 18, 19 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 398–400 Врад.; 685–688 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

Барди'Ґа [бардиґа], -и, ж. Великий кусок хліба. Вживається вихідцями із західних областей України. Син відбатував бардиґу хліба і побіг до хлопців на вулицю гуляти (282, 283, 292–294 Веселин.; 441, 442 Доман.; 529, 531 Єлан.)

Барди'на [бардина], -и, ж. Сокира. Див. барда'. Візьму бардину в поле, щоб порубати хмиз для вогнища, на якому буду варити обід (насел. п. див. барда).

Барди'нка [бардинка], -и, ж. Зменш. до бардина. Замашна у тебе бардинка, нею легко рубати все – і дрова, і деревця (насел. п. див. барда )

Ба'рдиця [бáрдиц'а], -і, ж. Сокира. Див. барда'. Ти своєю бардицею так вправно орудуєш, що можна й позавидувати (насел. п. див. барда' )

Ба'рдище [бáрдишче], -а, с. Топорище. У бардки треба замінити бардище, бо розкололося і ніяк рубати дров (насел. п. див. барда)

Ба'рдка [бáрдка], -и, ж. Зменш. до барда. Принеси з сарая бардку, я буду рубати хмиз, шоб витопити в грубі (насел. п. див. барда).

Барз [барз], присл. Дуже сильно. Барзо. Наш син барз хотів бути студентом університету, і він ним став (185, 186 Березнег.; 234, 236 Брат.; 407, 409 Врад.)

Бари'га [барига], -и, ч., зневажл. Спекулянт. Див. барижник. На товкучці у бариг можна купити будь-яку запасну частину до автомашини (10–12, 29, 33 Арбузин.; 52, 55, 68–70 Башт.; 120, 121, 152, 154 Березан.; 200, 201 Березнег.; 212, 222 Брат.; 537, 539, 340 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 580, 582 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 731, 732, 734 Микол.; 765–767 Новобузьк.; 833–835 Новоодес.; 877–879 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.)

Бари'жник [барижник], -а, ч., зневажл. Спекулянт. Див.барига. Барижники на товкучці торгують усім, чим тільки можна заробити гроші (насел. п. див. барига).

Бари'жниця [барижниц'а], -і, ж., зневажл. Спекулянтка. Барижниці на товкучці продають в основному жіночий одяг фабричного виробництва (насел. п. див. барига).

Барико'н [барикóн], -а, ч. Покривало. Сьогодні у нашому магазині купила красивий барикон дочці на ліжко (552, 554 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)

Бари'лка [барилка], -и, ж. Бочечка для води або вина. Коло хати в холодочку стояла барилка із свіжою джерельною водою (22 Арбузин.; 236 Брат.; 418 Врад.)

Ба'риня [бáрин'а], -і, ж., бот. 1. Кущова цибуля. Запозичення з російської мови; р. ба'рин є результатом скорочення слова боярин. Бариня, яку ми посадили на великій грядці, уже зійшла, думаю, що будемо з цибулькою (81, 82, 90 Башт.; 166, 167 Березнег.; 628, 630, 634 Казан.; 706, 708, 711 Микол.; 773, 778, 779 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.; 901, 904 Очак.).

2. Сорт груш. Бариня – пізні груші, вони довго зберігаються, аж до Нового року поспівають (439, 441, 449, 451 Доман.; 533, 535 Єлан.)

3. М'ясиста середина кавуна. Бариня кавуна – найсолодша, її ми завжди віддаємо дітям (924, 925, 932–934 Первомай.)

4. Рослина глід. Дерево глід у нас чомусь називають баринею (557, 558 Жовтн.; 737, 738 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 896–898 Очак.; 1010, 1011 Снігур.)

5. Російський танець. Петро на весіллі в сусіда так уже завзято витанцьовував бариню (943–945 Первомай.; 1012, 1016 Снігур.)

6. Зневажлива назва зманіженої жінки. Ти диви, яка бариня! Не хоче пішки йти у райцентр (16, 17, 19 Арбузин.; 88, 89, 101, 103 Башт.; 127, 130 Березан.; 334–336, 340 Вознесен.; 557, 562, 570 Жовтн.; 595, 650, 652 Казан.; 702–704 Микол.; 800, 801, 803 Новобузьк.; 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 899, 901 Очак.)

Баришівни'к [бариш’іўник], -а, ч. Баришник, спекулянт. Наш сусід був баришівником і його жінка була також баришівницею; обоє попалися і десь сидять у тюрязі (10, 11, 35, 36 Арбузин.; 173, 174 Березнег.; 250, 251 Брат.; 350, 353, 356 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 516, 517 Єлан.; 584, 585 Жовтн.; 863–865 Новоодес.)

Баришівни'ця [бариш’іўниц'а], -і, ж. Спекулянтка. Баришівниці увесь день товчуться на барахолці (насел. п. див. Баришівник )

Баришівни'цький [бариш’іўниц'киǐ], -а, -е. Який відноситься до баришівника. Баришівницькі ціни на ходові товари на базарі завжди високі (насел. п. див. баришівник).

Ба'рка [бáрка] (1), -и, ж. Штельвага. Див. барок. Барка використовується у парокінній упряжці воза (65, 66 Башт.; 215, 218 Брат.; 354, 355 Вознесен.; 901, 903 Очак.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)

Ба'рка [бáрка] (2), -и, ж. Бочка. Сьогодні купили на базарі невелику барку, щоб засолити на зиму помідори (с. Воскресенське Жовтн.р.)

Барка'н [баркáн], -а, ч. Паркан; огорожа з дощок. Від вулиці син поставив новий баркан і пофарбував зеленою краскою (68–700, 101, 103 Башт.; 340, 356, 357 Вознесен.; 456, 457, 478, 480 Доман.; 512, 513 Єлан.; 568, 569 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 731, 733, 734 Микол.; 822, 826 Новобузьк.; 866, 870, 871 Новоодес.; 883, 884 Очак.; 972, 974 Снігур.)

Бармаки' [бармаки], -ів, мн. Залізні вила з густими і тупими на кінцях ріжками для набирання картоплі, буряків. Картоплю, буряки, моркву накидають бармаками, бо їхні ріжки тупі і не псують овочі (46, 47, 74, 77 Башт.; 144, 145, 152, 154 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 298–300 Веселин.; 350, 353, 356, 357 Вознесен.; 465, 466, 475, 476 Доман.; 516, 517, 533, 535 Єлан.; 554, 555, 562, 592, 593 Жовтн.; 608–610 Казан.; 697, 698 Кривоозер.; 706, 708, 736–738 Микол.; 773, 778, 779 Новобузьк.; 845–847, 860, 861 Новоодес.; 873, 875, 899–901 Очак.; 911, 912 Первомай.; 981–983, 1002, 1003 Снігур.)

Бармачі' [бармач’í], -ів, мн. Дерев’яні вила з п’ятьма ріжками. Візьми на тік бармачі, бо ними дуже добре накидати полову (963, 964 Снігур.)

Бармота'ти [бармотáти], -ить, недок. Видавати характерні для індиків звуки. Див. болботати [болботати], бульботіти [бул'бот'іти]. Сиділи під тином індики і потихеньку бармотали, відпочиваючи (118, 119, 129, 130 Березан.)

Бармува'ння [бармувáн':а], -я, с. Дія за знач. бармуватися. Дівчата закінчили своє бармування і тепер сидять когось дожидають (насел. п. див. бармувати).

Бармува'ти [бармувáти], -ую, -уєш, недок., перех. Прикрашати, чепурити. Перед тим, як іти на гуляння, дівчата довго бармували одна одну (278–280 Веселин.; 490, 491 Доман.; 529–531 Єлан.; 568, 569 Жовтн.)

Бармува'тися [бармувáтис'а], -уюся, -уєшся, недок. Прикрашатися, чепуритися. Готуючись іти в клуб, дівчата довго перед дзеркалом бармувалися (насел. п. див. бармувати).

Ба'рок [бáрок], -рка, ч. 1. Штельвага воза. Барок – це довгий брусок з двома орчиками на кінцях для парокінної упряжки воза (350, 351, 356 Вознесен.; 453, 455, 471, 475 Доман.; 512, 513 Єлан.; 562, 568, 576, 577 Жовтн.; 723, 724, 731, 733, 734 Микол.; 860–861, 870, 871 Новоодес.; 893, 894 Очак.; 972, 974, 1002, 1003 Снігур.)

2. Орчик воза. Барок – це дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюються посторонки в упряжці (676, 678–680 Кривоозер.; 736–738 Микол.; 845–847 Новоодес.; 877–879 Очак.; 917–919 Первомай.; 989, 991, 1010, 1011, 1016 Снігур.)

Барсу'к [барсýк], -а, ч. Хижий лісовий звірок борсук. У нашому лісі водяться різні звірки, серед них є також і барсуки (35–38, 41, 42 Арбузин.; 74, 75, 77, 101, 102 Башт.; 115, 118, 119 Березан.; 250, 251 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 516, 517, 520 Єлан.; 568, 569, 572 Жовтн.; 690– 692 Кривоозер.; 747, 749, 750 Микол.; 860–862 Новоодес.; 932, 933 Первомай.; 997–999 Снігур.)

Барсуко'вий [барсукóвиǐ], -а, -е. Прикм. до барсук. Барсукове хутро, як і з лисиці, добре ціниться, але треба уміти його обробляти (насел. п. див. барсук).

Барсу'чий [барсýчиǐ], -а, -е. Прикм. до барсук. Зимою на свіжому снігу ми не раз бачили барсучі сліди (Насел. п. див. барсук).

Барсучи'ще [барсучишче], -а, ч. Збільш.до барсук. Якось ми бачили, як до лісу біг здоровенний барсучище (насел. п. див. Барсук )

Барсучо'к [барсучóк], -чка, ч. Зменш.-пестл. до барсук. На лісовій полянці гралися маленькі барсучки (насел. п. див. барсук).

Ба'рське мило [бáрс'ке мило], -а, с. Туалетне мило. Оце купила в магазині два бруски барського мила умиватися (79, 80 Башт.)

Ба'ртка [бáртка], -и, ж. Маленька сокира. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Утворене від барда. Син узяв свою бартку і пішов лагодити тин, бо відпали в одному місці дошки (314, 315 Веселин.)

Ба'рхатка [бáрхатка], -и, ж. Жіночий одяг (кофта, хустка). Дочка запнулася новою красивою бархаткою і пішла в клуб на танці (254, 255 Брат.; 416, 417 Врад.)

Ба'рхатці [бáрхатц'і], -ів, мн., бот. Декоративна рослина чорнобривці. Бархатці мають красиві і запашні квіти різних кольорів (550 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 846, 847 Новоодес.)

Барца'нка [барцáнка], -и, ж. Бляшана посудина для гасу. Балцанка. Див. байцанка, байсанка, бальзанка, бальсанка, бацанка. Як завжди, гас для всяких домашніх потреб ми зберігаємо у барцанці (892 Очак.)

Бас [бас] (1), -а, ч. Смуга на тілі людини чи тварини від сильного удару (батогом, палкою). Див. басамуга, басейман. Від сильного удару батогом на спині теляти залишився синій бас (68, 69, 71 Башт.; 203, 205 Березнег.; 353, 355 Вознесен.; 485, 486 Доман.; 558, 559, 562, 568, 569 Жовтн.; 751–753 Микол.; 829, 830, 842, 843 Новоодес.; 891, 892 Очак.; 995–997 Снігур.)

Бас [бас] (2) -а, ч., буд. Горизонтальний димохід, що лежить на горищі. Лежак. Полізу на горище та обмажу бас, бо вже потріскався (158, 159 Березан.; 982, 991 Снігур.)

Басаба'нка [басабáнка], -и, ж. Стрічка. Мама ранком нарядила доньку, заплела басабанки в коси і повела перший раз у перший клас (591, 592 Жовтн.)

Басаба'ночка [басабáночка], -и, ж. Зменш.-пестл. до басаба'нка. Купила лєнти, щоб зробити дочці нові басабаночки для коси (591, 592 Жовтн.)

Баса'ги [басáги], -г, мн. Сакви. Див. бесаги. Приходив син у гості, взяв із собою здоровенні басаги всяких харчів (74, 77 Башт.)

Басала'й [басалáǐ], -я, ч. Безпутний чоловік. Ну ти й басалай, не можеш нічого путнього зробити навіть з такої хорошої дошки (823, 826 Новобузьк.)

Басама'нити [басамáнити], -ню, -ниш, недок., перех. 1. Бити, роблячи смуги на тілі людини чи тварини. Хіба ж можна так сильно басаманити бідну тварину? (202, 205 Березнег.; 356, 357 Вознесен.; 580, 582 Жовтн.; 737–739 Микол.)

2. Взагалі робити смуги на будь-чому (напр., під час мазання білою глиною). Погано помазала стіни, не треба басаманити (насел. п. див. басаманити–1)

Басаму'га [басамýга], -и, ж. 1. Смуга на тілі від сильного удару; басаман. Басамуги, нанесені ударами палки, ще й досі не зійшли із шкіри корови (156, 158, 159 Березан.; 203, 206 Березнег.; 342, 343, 346, 347 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 580–582 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 857, 858 Новоодес.)

2. Шита золотом або сріблом тасьма. Кофту знизу підшила басамугою, яку днями купила в магазині (278–280 Веселин.)

Басейма'н [басеǐмáн], -а, ч. 1. Смуга на тілі від удару. Басаман. Перечепилася, упала й так ударилася об одвірок, що залишився на спині великий басейман (44, 45, 58, 59 Башт.; 834–836 Новоодес.)

2. Одяг, пошитий із смугастої матерії. Ідучи вечером у клуб, сестра запнулася новим красивим басейманом (71, 72 Башт.)

3. Смуга на стіні будівлі, утворена внаслідок недоброякісного мазання. Не вмієш, дочко, білити, бо робиш пропуски, басеймани, нерівно кладеш глину (58, 59 Башт.; 425, 427 Доман.)

Басеймани'стий [басеǐманистиǐ], -а, -е. Смугастий. Після твого мазання стіни хати дуже вже таки басейманисті (насел. п. див. басейман).

Басе'йна [басéǐна], -и, ж. 1. Обцементований колодязь для зберігання привозної або дощової води. Див. базин, базина, басейня, басин, басина, басиня. Учора син привіз свіжої води з артезіана і налив повну басейну (39, 41 Арбузин.; 333, 334 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 580, 582 Жовтн.; 634, 640, 641 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 891–893 Очак.; 917–919 Первомай.)

2. Неглибока, викопана або природна яма, в яку прибуває джерельна вода, криниця. Див. басейна. У балці є природна басейна, у якій завжди свіжа джерельна вода (449 Доман.; 586 Жовтн.)

Басе'йня [басéǐн'а], -і, ж. Те ж, що й басейна. У басейню ми щомісяця привозимо водовоз свіжої джерельної води (188, 189 Березнег.; 471, 475 Доман.; 576, 577 Жовтн.; 628, 630 Казан.; 747, 749 Микол.; 851, 852, 866, 868 Новоодес.)

2. Викопана або природна неглибока яма, в яку прибуває джерельна вода, криниця. Див. басейна (2). З басейні, що знаходиться у балці, ми часто беремо свіжу джерельну воду для пиття (35, 36 Арбузин.)

Баси'ло [басило], -а, ч. Чоловік з грубим голосом. То таке басило, що не завжди хочеться з ним і розмовляти (16, 17 Арбузин.; 329, 330 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 455, 456 Доман.)

Баси'н [басин], -а, ч. 1. Те ж, що й басина. Басин ми зробили недавно, а до цього ми зберігали воду у закопаних бочках (97, 99 Башт.; 842–844 Новоодес.)

2. Водопій для скотини, влаштований біля криниці. У балці біля вербичок є басин, у якому ми напуваємо корів (83, 85 Башт.; 185, 186 Березнег.)

Баси'на [басина], -и, ж. 1. Обцементований колодязь для зберігання привозної або дощової води. Див. басейна. У наших південих селах без басин не можна, бо влітку у колодязях не вистачає води (10, 11, 16, 17, 35, 38 Арбузин.; 49, 51, 94, 97, 105, 106 Башт.; 115, 118, 119, 142, 143 Березан.; 166, 167, 173, 174, 187–189 Березнег.; 238, 239, 250, 251, 261 Брат.; 298–300, 314, 315, 317 Веселин.; 333–335, 340 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 439, 441, 442 Доман.; 565, 506, 508, 509 Єлан.; 558, 559, 576, 577, 580 Жовтн.; 640, 641 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 712–714, 723, 724 Микол.; 760, 762, 765–768 Новобузьк.; 828, 829, 866, 868, 869 Новоодес.; 873, 875, 887, 888, 901, 903 Очак.; 911, 926, 927 Первомай.; 970–972, 989, 991 Снігур).

2. Викопана або природна неглибока яма, в яку прибуває джерельна вода. Криниця. Див. басейна(2), басейня (2), басиня (2). Недалеко від Маланчиної хати є невеличка басина, з якої ми беремо джерельну воду (16, 17 Арбузин.; 101, 102 Башт.; 207, 208 Березнег.; 478, 480 Доман.)

Баси'нка [басинка], -и, ж. Зменш. до баси'на. Учора налили свіжої води повну басинку, вистачить на цілий місяць (насел. п. див. басина )

Баси'новий [басиновиǐ], -а, -е. Який відноситься до басини. Басинову ляду ми завжди закриваємо, щоб не попадало у басину листя (насел. п. див. Басина)

Баси'ня [басин'а], -і, ж. 1. Те ж, що й баси'на (1). Ми привозимо у басиню джерельну воду, а з неї беремо для всяких потреб (189 Березнег.; 584, 585 Жовтн.; 644, 645 Казан.; 870, 871 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

2. Неглибока викопана або природна яма, в яку прибуває джерельна вода. Криниця. Див. басейна (2), басейня (2), басина (2). У басині, з якої ми беремо воду, завжди холодна джерельна вода (189 Березнег.; 292, 294 Веселин.; 465, 466 Доман.)

Баси'ст [басист], -а, ч. Гравець на музичному інструменті басі. Знаїш, доброго басиста для оркестру дуже важко знайти (337, 339 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 516, 517 Єлан.; 557, 558, 562 Жовтн.)

Ба'ска [бáска], -и, ж. Жіноча блузка спеціального фасону. Внучка одягла нову баску і модну спідницю і пішла в клуб на танці (562, 568, 569 Жовтн.; 833–835 Новоодес.)

Баскала'чити [баскалáчити], -чу, -чиш, недок. Говорити; базікати. Жінки на вулиці до пізнього вечора про щось баскалачили (562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 736–738 Микол.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.)

Баскали'читися [баскаличитис'а], -чуся, -чишся, недок. Упиратися, комизтися. Пішли скоріше, не баскаличся, як упертий осел на мотузі (337, 338 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 558, 559, 562 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 828, 840, 841 Новоодес.)

Басля'нка [басл'áнка], -и, ж. Бляшана посудина для гасу. Балцанка. Гас ми тримаємо у баслянці, яка завжди стоїть у погрібнику (667–669 Казан.)

Ба'сма [бáсма], -и, ж. Смуга на тілі від удару. Басаман. Див. бас, басейман, басман. Вечером, у темноті, ударилася лобом об одвірки так, що й басма набігла (278–280 Веселин.)

Басма'н [басмáн], -а, ч. Басман. Див. басма. Від ударів на тілі кабана до цього часу не зійшли басмани (насел. п. див. басма)

Бастрю'к [бастр'ýк], -а, ч. Байстрюк. Дочка нагуляла дитину, батьки виховують бастрюка, а вона кудись подалася (350, 353, 356 Вознесен.; 445–448 Доман.; 529–531 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 723, 724 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 832–834 Новоодес.; 873, 875, 887, 888 Очак.)

Бастрю'чка [бастр'ýчка], -и, ж. Байстрючка. Сусідська бастрючка цього року уже пішла в перший клас (насел. п. див. бастрюк).

Басту'ня [бастýн'а], -і, ж., зневажл. Ніс. Не сунь свою бастуню туди, куди тебе не запрошували, до того ж, це справа чоловіча (678–680 Кривоозер.)

Басурма'н [басурмáн], -а, ч. Бешкетник. От кляті басурмани! Цієї ночі обнесли всю грушу, не залишили й однієї грушки (833–836 Вознесен.;)

Баськи' [бас'ки], -ів., мн. Розпуклі бруньки на гілках дерев. На абрикосах вже почали розпукуватися баськи, дай Боже, щоб не було заморозків (1012, 1016 Снігур.)

Бата'ти [батáти], -аю, -аєш, недок., перех. Батувати; різати, сікти. Не треба батати кавуна так ими великими скибками, що однією рукою і не вдержиш (61, 62, 68–70, 72 Башт.; 112, 113, 124, 125 Березан.; 175–177 Березнег.; 286, 287, 298–300 Веселин.; 350, 353 Вознесен.; 415, 422, 423 Врад.; 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 628, 630, 634 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 810, 811, 814 Новобузьк.; 829, 842, 844 Новоодес.; 893, 894 Очак.)

Бате'й [батéǐ], -я, ч. Пужално. Піду в посадку та виріжу добру хлудину, щоб зробити батей до батога (398, 399 Врад.)

Бате'льниця [батéл'ниц'а], -і, ж., тк. Бительниця. Обробляючи льон, наша бабуся дуже вправно орудує на бательниці (35, 36, 38 Арбузин.; 79, 80 Башт.; 216, 217 Брат.; 448, 451 Доман.; 568, 569, 574, 575 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 857, 858 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 951–953 Первомай.; 1003, 1005 Снігур.)

Бате'льня [батéл'н'а], -і, ж. Бительня. Розставляйте у сараї бательні, бо завтра зранку почнемо знову бити коноплі (18, 19, 22, 24 Арбузин.; 81, 82 Башт.; 250, 251 Брат.; 412–414 Врад.; 542, 545 Єлан.; 712–714, 738, 739 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

Баті'г [бат'íг], -тога, ч. (Cichorium intybus) 1. Металева заготовка певної форми для обробки в кузні. Заклади у горно три батоги, з яких будемо робити лемеші для полівки (828, 863, 865 Новоодес.; 873, 875 Очак.)

2. Пужално, батожилно. З гілки клена зробив новий батіг, бо той поламався зовсім (45, 46 Башт.; 191, 193, 195 Березнег.; 213, 214 Брат.; 456, 457 Доман.; 634, 640 Казан.; 930, 940, 941 Первомай.)

Батіжки' [бат'íжки], -ів, мн., бот. Багаторічна трав’яниста рослина Петрові батоги. Батіжки – дуже корисна рослина, з неї виготовляють штучне кофе (10, 11, 18, 19 Арбузин.; 257, 260 Брат.; 384, 387, 407, 409 Врад.)

Баті'жний [бат'íжниǐ], -а, -е. Який в’ється. Батіжна квасоля в’ється вверх по жердині, і спіє на ній чимало стрючків (628, 630 Казан.; 773, 778, 779 Новобузьк.)

Баті'жник [бат'íжник], -а, ч. Держак батога; пужално. Див. Батожило, батожильник, батожисько. Від сильного удару поламався батіжник, треба новий вистругати (68–70 Башт.; 132, 133 Березан.; 184, 186 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 497–499 Доман.; 529–531 Єлан.; 580, 582, 583 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 851–853 Новоодес.; 883, 884, 887 Очак.; 995–997 Снігур.)

2. Болотна рослина. Увесь берег заріс батіжником так, що ніде у річці й скупатися (45, 46, 101, 102 Башт.; 158, 159 Березан.)

Баті'жничок [бат'íжничок], -чка, ч. Зменш. до батіжник (1). Оце вистругав такий батіжничок, що залюбуєшся, замашний і міцний (насел. п. див. батіжник–1)

Ба'тка [бáтка], -и, ж. Виткана кольорова смуга на підстилках, доріжках. По краях доріжок виткані сині і зелені батки, які прикрашають підстилки (350, 351, 353 Вознесен.; 845, 846 Новоодес.)

Батожи'ло [батожило], -а, с. Пужално. Див. Батіжник. До такого батога потрібне таке батожило, щоб було як розмахнутися (74, 75, 77 Башт.; 210, 211 Березнег.; 359, 361 Вознесен.)

Батожи'льник [батожил'ник], -а, ч. Пужално. Див. Батіжник. Батіг у тебе довгий і батожильник міцний та замашний (282, 283, 288 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.)

Батожи'сько [батожис'ко], -а, с. Пужално. Див. батіжник. Я завжди вирізаю батожисько з молоденької акації або вишеньки (16, 17, 39, 40 Арбузин.; 46, 47 Башт.; 184–186 Березнег.; 266, 267 Брат.; 329, 330 Веселин.; 353, 355 Вознесен.; 471, 475 Доман.)

Батожки' [батожки], -ів, мн., бот. Рослина свербіжниця. Див. Батошки. Батожки – це трав’яниста або кущова рослина, квітки якої зібрані в кошик (456, 457 Доман.)

Бато'к [батóк], -тка, ч. Кусок, шматок (хліба, сала). Син зняв довгий баток сала – від самої шиї і до хвоста (760, 762 Новобузьк.; 860, 862 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

Бато'нчик [батóнчик], -а, ч. Сорт помідор, названий за формою плоду. Див. сливка. Помідори батончики мають продовгувату форму, як батон, тому їх так і називають (576, 577, 584, 585 Жовтн.)

Бато'шки [батóшки], -шок, мн., бот. Польова трав’яниста або кущова рослина свербіжниця. Квітки батошок зібрані в кошик світло-бузкового кольору (320, 321 Веселин.; 354, 355 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 568, 569, 572 Жовтн.)

Бату'га [батýга], -и, ч. Великий батіг. Візник махнув батугою, і коні рвонули з усієї сили бігти (350, 351 Вознесен.; 447–449 Доман.; 512, 513 Єлан.)

Бату'ли [батýли], -ів, мн. Саморобні гумові калоші на валянки. Див. Бахли. Під час війни наш дядько робив з резини батули на валянки (68–70 Башт.; 112, 113, 152, 154 Березан.; 169–171, 191, 195 Березнег.; 346–348, 356, 357 Вознесен.; 441–443, 456, 457 Доман.; 533, 535 Єлан.; 584, 585 Жовтн.; 667–669 Казан.; 703–705, 745, 746 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.)

Бату'ра [батýра], -и, ч. Великий плетений батіг пастухів. Див. батуга. У нашого старшого пастуха такий батура, що дістає метрів на десять (45, 46, 74, 75, 77 Башт.; 175, 176, 184, 185 Березнег.; 337–339, 356 Вознесен.; 456, 457, 478, 480 Доман.; 528–531, 538 Єлан.; 586, 587 Жовтн.; 640, 641, 650, 652 Казан.; 731, 732, 736–738 Микол.; 814, 815, 822, 823 Новобузьк.; 840, 841, 857–859 Новоодес.; 877–879, 887, 888 Очак.; 995–998 Снігур.)

Батуря'ка [батур'áка], -и, ч. Збільш. до батура. Володимир сплів собі такого батуряку, що найдовший від усіх (насел. п. див. батура)

Бату'та [батýта], -и, ж. Сорт молдавського червоного винограду. З батури робиться добре столове червоне вино. Батута – смачний виноград, але у нас погано родить, тому ми його не культивуємо (156, 158, 159 Березан.; 372–374 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 883, 884 Очак.)

Батя'р [бат'áр], -а, ч. Хлопець. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наш батяр уже почав ходити до дівчат, мабуть, скоро приведе й невісточку (245, 247, 250 Брат.; 416, 417 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

Батярува'ти [бат'арувáти], -ую, -уєш, недок. Парубкувати. Доки ти, сину, будеш батярувати? Пора б уже, мабуть, й оженитися (насел. п. див. батяр)

Батяру'га [бат'арýга], -и, ч. Збільш. до батяр. Виріс уже добрий батяруга, скоро головою й до стелі діставатиме (насел. п. див. батяр).

Бау'л [баýл], -а, ч. Торба. Приїдуть у суботу наші студенти, наберуть повні баули різних харчів на півмісяця і поїдуть в інститути (292–294 Веселин.)

Ба'ус [бáус], -а, ч. Вусик виноградної лози. Виноградні пагони, підростаючи, чіпляються своїми вусиками, або, як у нас говорять, баусами за упори і пнуться вверх (287, 288, 314, 315, 317 Веселин.)

Бахи'ли [бахили], -ів, мн. Рибальські чоботи з високими халявами. Засвоєне з російської мови (рос. бахилы). Рибаки одягли вінциради, на ноги понатягали бахили і пішли до своїх баркасів, щоб відправлятись ловити рибу (137, 150 Березан.; 573 –575 Жовтн.; 873, 883, 887 Очак.)

Ба'хкавка [бáхкаўка], -и, ж., бот. Рослина пузирник деревовидний. Рослину пузирник деревовидний ми називаємо бахкавкою, бо її пузирики, лопаючись, бахкають (11, 12, 36, 38 Арбузин.; 261, 262 Брат.)

Бахкани' [бахкани], -ів, мн. Кукурудза, яка під час підсмажування на гарячій черені печі або металевому листі тріскається і, бахкаючи, розвертається. Див. баранці, бахканці, бухканці. О, які великі і розкішні у вас бахкани! Ставте на стіл і будемо їх їсти (39-41 Арбузин.; 245, 247, 249 Брат.; 398-400 Врад.; 908, 910, 911 Первомай.)

Бахканці' [бахканц'í], -ів, мн. Те ж, що й бахкани. Гарячі свіжі бахканці всі люблять їсти, не тільки діти, бо вони смачні (29, 30, 33 Арбузин.; 45–47, 81, 82, 83, 86 Башт.; 129, 130 Березан.; 184–186, 198 Березнег.; 245, 247, 250, 251 Брат.; 418, 420, 421 Врад.; 453, 455 Доман.; 535, 538 Єлан.; 690, 692 Кривоозер.; 860–862 Новоодес.; 937, 939, 940 Первомай.; 1008, 1010 Снігур.)

Ба'хкати [бáхкати], -аю, -аєш, недок. перех. Підсмажувати на черені печі чи в духовці кукурудзу, щоб вона “тріскаючись” (бахкаючи), розверталася. Поставлена в духовку кукуруза бахкає добре, бахканців буде багато (29, 30, 33, 39, 40 Арбузин.; 45, 46, 81, 82, 85, 87 Башт.; 127, 129 Березан.; 191, 194, 195 Березнег.; 245, 247, 259, 260 Брат.; 329, 330 Веселин.; 359, 361 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 471, 475 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 678–680 Коривоозер.; 751–753 Микол.; 842, 844 Новоодес.; 899, 901 Очак.; 917–919 Первомай.; 1008, 1010 Снігур.)

Ба'хли [бáхли], -ів, мн. Глибокі саморобні гумові калоші на валянки. Див. батули. Пор. Бахили. Зараз уже ніхто не робить і не носить бахилів, бо в магазинах продається красиве і модне взуття (685–688 Кривоозер.; 706, 708 Микол.; 943–945 Первомай.)

Бахма'ритися [бахмáритис'а], -иться, недок. Хмаритися. Уже четвертий день в небі бахмариться, а дощику як не було, так і немає (21, 22, 24, 29 Арбузин.; 227, 228, 232 Брат.; 292–294 Веселин.; 398, 399, 404, 405 Врад.; 685–688 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 845, 846 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 932, 933 Первомай.)

Ба'хра [бáхра] (1), -и, ж., тк. Фабричне біле полотно. Набрала в магазині бахри на підодіяльники, простині і наволочки, а пошию сама (173, 174 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 576, 577 Жовтн.; 712–714 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.)

Бахра' [бахрá] (2), -и, ж. Обід колеса. Бахра колеса буває двох типів – суцільна або складена з окремих частин (678–680, 695, 696 Кривоозер.; 907, 908, 911 Первомай.)

Бахро'вий [бахрóвиǐ], -а, -е. Полотняний. Бахрові підодіяльники і простині після прання зробилися ще білішими, ніж були (насел. п. див. бахра –1).

Ба'хур [бáхур], -а, ч. Малюк, хлопчисько. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наші бахурі просипаються дуже рано і зразу давай їм сніданок (29, 30 Арбузин.; 94, 95 Башт.; 227, 228 Брат.; 416–418 Врад.; 586, 587 Жовтн.; 700, 701 Кривоозер.; 943, 944 Первомай.). Жінки намовили бахурів, і дітиська брали на тріски дьогтю та й дьогтем понаписували паскудні слова на стінах її хати (С. Пушик. Страж-гора. – “Романи й повісті”, 1981, №6, с. 43).

Бахурня' [бахурн'á], -і, ж., збірн. Дітвора. Бахурня щодня збирається на майдані і грають то в футбол, хто у волейбол, або в інші дитячі ігри (насел. п. див. бахур).

Бахурува'ти [бахурувáти], -ую, -уєш, недок. Товаришувати. Наш син із сусідським хлопцем почав бахурувати ще в дитячому садочку і продовжується дружба уже двадцять років (насел. п. див. бахур).

Бахча' [бахчá], -і, ж. Баштан. Див. бакча. Наш дідусь на колгоспній бахчі все літо сторожує (94, 95, 105, 106 башт.; 120, 121, 135, 136 Березан.; 557, 558, 562 Жовтн.; 703–705 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.; 873, 875, 876, 901, 903 Очак.; 963, 964, 993, 994 Снігур.)

Бахчо'вий [бахчóвиǐ], -а, -е. Прикм. до бахча. На бахчовому полі восени посіємо озиму пшеницю (несел. п. див. бахча).

Бац [бац], -а, ч. Старий чабан. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш бац зібрав до себе в хату всіх атаганів на якусь важливу бесіду (320, 322, 323 Веселин.; 465,466 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.)

Бацама'н [бацамáн], -а, ч. 1. Велика пухлина. На шиї виріс такий бацаман, що й голови не повернеш (268, 269 Брат.; 393, 394 Врад.; 693, 694 Кривоозер.)

2. Повна дитина. Викохали такого бацамана, що й не піднімеш (422, 423 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

Баца'н [бацáн], -а, ч., бот. Грубозерниста квасоля. Квасоля бацан – грубозерниста, велика, довго розварюється, тому господарки рідко використовують (759, 762, 804, 805 Новобузьк.)

Баца'нка [бацáнка], -и, ж. Бляшана посудина для гасу. Балцанка. Див. байцанка, байсанка, бальзанка, бальсанка, барцанка. Бацанку з гасом треба винести в чулан, щоб ніхто тут її не перекинув (545, 548 Єлан.)

Ба'цати [бáцати], -аю, -аєш, недок. Танцювати. У суботу біля клубу молодь до півночі бацала якісь бугі-вугі (81, 82, 101, 102 Башт.; 107, 108, 150 Березан.; 160–162, 207, 208 Березнег.; 333–335, 340 Вознесен.; 424–427 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 702–705 Микол.; 829 Новоодес.)

Бацма'тий [бацмáтиǐ], -а, -е. Товстий. О, ваш синок добре підріс, та став такий бацматий, що й не піднімеш (747, 749, 750 Микол.; 829, 833–835 Новоодес.; 877–879 Очак.; 995–997 Снігур.)

Башма'к [башмáк], див. башмаки'.

Башмаки [башмаки], -ів, мн. (одн. башмак, а, ч.) Черевики. Скинь оті старі башмаки і не човгай, як старий дідуган (44–46, 68–70 Башт.; 112, 113, 124, 125, 150, 151 Березан.; 166, 167, 173, 174 Березнег.; 278–280 Веселин.; 346–348, 356 Вознесен.; 465, 466, 471, 475 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 550, 552–554, 557 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 706–708, 736–738 Микол.; 799–801, 822, 823 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875, 876, 883, 884 Очак.; 963, 964, 981–983 Снігур.)

Башмачки' [башмачки], -чків, мн. (одн. башмачок, чка, ч.). Зменш.-пестл. до башмаки. Де ж ти, синочку, так закаляв свої новенькі башмачки? Іди я їх помию (насел. п. див. башмаки ).

Башмачо'к [башмачóк], див. башмачки.

Баштани'сько [баштанис'ко], -а, с. Баштанище. Завтра треба зібрати гудину на баштаниську, щоб трактористи зорали на пар (11, 16, 17, 29 Арбузин.; 238, 239, 261, 262 Брат.; 404, 405, 416–418 Врад.; 678–680, 697, 698 Кривоозер.; 917–919, 951–953 Первомай.)

Башта'нці [баштáнц'і], -ів, мн., бот. Рослина якірці. Баштанці – це трава, що має лежачі розгалужені стебла й парноперисті листки з дрібними жовтими квіточками (90, 92, 101–103 Башт.; 132, 133, 152, 154 Березан.; 175, 176, 191, 195, 196 Березнег.; 346–348 Вознесен.; 576, 577, 584, 585, 589 Жовтн.; 640–642, 661 Казан.; 712–714, 745, 746 Микол.; 765, 766, 782, 783 Новобузьк.; 851, 852, 863–865 Новоодес.)

Башта'рка [баштáрка], -и, ж. Безтарка. Машини були зайняті, так ми возили зерно від комбайнів баштарками (1012, 1016 Снігур.)

Баштармаки' [баштармаки], -ів, мн. Дерев’яні вила з п’ятьма ріжками. Бригадир привіз баштармаки, якими дуже зручно відкидати полову від молотарки (61–63, 83, 85 Башт.; 120, 121, 152, 154 Березан.; 173, 174 Березнег.; 340, 350, 351, 356, 359 Вознесен.; 497–499 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 554, 555, 580, 582, 583 Жовтн.; 736–738 Микол.; 833–835, 860, 862 Новоодес.; 887, 888, 905 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)

Баю'к [байýк], -а, ч., ент. Жук-гнійовик. Баюк живе в гною, риє нори в землі, запасаючи в них гній, яким увесь час живиться (1012 Снігур.)

Ба'я [бáйа], ствердж. частка. Так. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Бая, ми завтра підемо з хлопцями раненько на річку ловити рибу (29, 33 Арбузин.; 245, 249 Брат.; 404, 405, 415 Врад.; 693, 694 Кривоозер.)

Баяде'рка [байадéрка], -и, ж. В'язана кофта певного фасону. Наша дочка зимою сама зв'язала собі красиву баядерку і спідницю (706, 708 Микол.; 843 Новоодес.)

Баяде'рочка [байадéрочка], -и, ж. Пестл.до баядерка. Де це ваша дочка дістала таку файну баядерочку? У нашому магазині таких не продавали (насел. п. див. баядерка ).

Бая'н [байáн], -а, ч., риб. Велика корзина для свіжої риби. Прибули вже рибалки і з човнів вивантажували повні баяни свіжої риби, яку вночі вловили (137, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 842, 844 Новоодес.)

Баяні'ста [байан'íста], -и, ч. Баяніст. Вживається вихідцями із західних областей України. Біля клубу молодий баяніста грав, а дівчата і хлопці увесь вечір танцювали і співали (213, 214 Брат.; 409, 410 Врад.; 683, 697, 698 Кривоозер.)

Бга'нок [бгáнок], -нка, ч. Пакунок . Передала дочці, яка вчиться у технікумі, невеличкий бганок усяких дівочих речей (413, 414 Врад.)

Бджільни'к [бдж’іл'ник], -а, ч., бдж. Пасіка. Див. бджоля'ник. Наш бджільник знаходиться біля саду, а як дерева відцвітуть перевозимо його в поле (250, 251 Брат.; 329, 330 Веселин.; 456, 457 Доман.; 528, 529, 531 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 712–714 Микол.; 838, 863, 864 Новоодес.; 899–901, Очак.; 989, 991 Снігур.)

Бджоли'ця [бджолиц'а], -і, ж., бот. Кропива. Коли переходили рівчак, натрапили на бджолицю, об яку пожалили ноги (11, 12, 18, 19, 22, 24 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 413 Врад.; 685–688 Кривоозер.)

Бджоло'вник [бджолóўник], -а, ч. Пасічник. Бджоловник з ранньої весни до пізньої осені знаходиться на пасіці (292–294 Веселин.; 372–374 Вознесен.; 439, 441, 443 Доман.)

Бджолово'д [бджоловóд], -а, ч., бдж. Той, хто розводить бджіл. Бджоляр. Наш дідусь – бджоловод, він усе літо проводить на своїй пасіці, яку перевозить то в одне, то в друге місце (245, 247, 249 Брат.; 346–348 Вознесен.; 416, 417 Врад.; 478, 480 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 568, 569 Жовтн.; 634, 661 Казан.; 751–753 Микол.; 851, 852, 866, 868, 869 Новоодес.)

Бджолово'дець [бджоловóдец'], -дця, ч., бдж. Бджоляр. Див. Бджоловод. Наш сусід – старий бджоловодець, він має більше десятка вуликів та й бджоли в нього якісь особливі (261, 262 Брат.; 422, 423 Врад.; 471, 475 Доман.; 514, 515 Єлан.; 568, 569, 586 Жовтн.; 731–733 Микол.; 860–862 Новоодес.)

Бджоло'вка [бджолóўка], -и, ж. 1. Спеціальний кошик для збирання рою, що вилетів з вулика, або для пересадки рою у новий вулик. Як вилетить молодий рій із вулика, то ми ловимо його у бджоловку, а потім садовимо у новий вулик (132, 133, 144, 145, 158, 159 Березан.; 195, 196 Березнег.; 359, 361, 371 Вознесен.; 441–443 Доман.; 533, 535 Єлан.; 756, 757 Микол.; 840, 841, 860–862 Новоодес.)

2. Птах бджолоїдка. Бджолоїдка – хитра пташка, вона підлітає до вулика і спокійнісінько клює бджіл, які вилазять з вулика (822, 823, 826 Новобузьк.; 863, 965 Новоодес.)

Бджоля'ник [бджол'áник], -а, ч., бдж. 1. Омшаник, у якому зимою зберігаються вулики з бджолами. У бджолянику всю зиму підтримується така температура, щоб бджоли не померзли (46, 47 Башт.; 200, 201 Березнег.; 843, 844 Новоодес.)

2. Пасіка. Наш бджоляник весною знаходиться біля колгоспного саду, а потім перевозимо до поля, де росте гречка (10, 11 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 416, 417 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)

Бджоляникува'ти [бджол'аникувáти], -ую, -уєш, недок. Пасічникувати. Наш дідусь кожного літа бджоляникує на колгоспній пасіці (156, 158, 159 Березан.; 207, 208, 211 Березнег.; 346, 347 Вознесен.)

Бджоля'рити [бджол'арити], -рю, -риш, недок.: бджолякувати, ую, уєш, недок. пасічникувати. Див. бджоляникувати. Наш дідусь, скільки я пам’ятаю, увесь час бджолярить на громадській пасіці (278–280 Веселин.; 422, 423 Врад.; 690–692, 695, 696 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 860, 862, 863 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 963, 964, 984 Снігур.)

Бджолярува'ти [бджол'арувáти], див. бджоля'рити.

Бджо'льня [бджóл'н'а], -і, ж., бдж. Пасіка. Ми сьогодні ходили на бджольню, там наш дідусь угощав нас медом (693, 694, 697, 698 Кривоозер.; 917–919, 940, 941 Первомай.)

БЕБЕ'ШКА [бебéшка], -и, ж. 1. Короткий жіночий теплий одяг. Одягни, дочко, свою бебешку, бо надворі сьогодні похолодніло (683, 690–692 Кривоозер.; 731, 732 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.; 953, 955 Первомай.)

2. Фуфайка. Син одяг свою стару бебешку і пішов на ферму возити сіно для корів (250, 251 Брат.; 409, 410 Врад.;582 Кривоозер.)

БЕ'БИК [бéбик], -а, ч. Дитячий нічний горщик. Пішли, синку, сядемо на бебик, бо вже пора й спатки лягати (16, 17, 21, 35, 36 Арбузин.; 47, 48, 58, 59 Башт.; 83, 85, 90, 92 Березан.; 191, 194, 195 Березнег.; 245, 247 Брат.; 372–374 Вознесен.; 399, 401, 402 Врад.; 432–434 Доман.; 514, 515 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.; 706, 708, 745, 746 Микол.; 835–837, 864, 865 Новоодес.; 873, 875, 877–879 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.; 972, 974, 989, 991, 1010, 1011 Снігур.)

БЕ'БЛЯТИ [бéбл'ати], -яю, -яєш, недок., перех. Бруднити, бабрати. Див. БА'БЛЯТИ [бáбл'ати]. Не лізь, доцю, в глину, не бебляй рук; тут ми і без тебе обійдемося (45, 46, 74, 75, 77, 90, 92 Башт.; 132, 133, 152, 154 Березан.; 195, 199 Березнег.; 342, 343, 356, 357 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 580, 582, 583 Жовтн.; 712–714 Микол.; 838, 840, 841, 857, 858 Новоодес.)

БЕ'БЛЯТИСЯ [бéбл'атис'а], -яюся, -яєшся, недок. Бовтатися руками у чому–небудь рідкому, брудному. Бабратися. Див. БА'БЛЯТИСЯ. І де ти ото ходив і в чому беблявся, що прийшов грязний, як чорт безрогий?! (насел. п. див. бебляти)

БЕВЗ [беўз], -у, ч., бот. Бузок. Див. без [без], беуз [беуз], боз [боз], буз [буз]. Біля криниці росте розкішний кущ бевзу. Бевз уже почав цвісти, розпускаючи приємний запах (576, 577, 592 Жовтн.; 642, 643 Казан.; 751–753 Микол.; 782, 786 Новобузьк.; 833–835 Новоодес.; 887, 888 Очак.)

БЕ'ВКА [бéўка], -и, ж. 1. Пійло для тварин. Опівдні сестра, як і наказано було, замішала бевку з дерті і понесла поросятам (132, 133, 150, 151 Березан.; 175, 176, 200, 201 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 334–336, 341 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 584, 585 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 755, 756 Микол.; 773, 774 Новобузьк.; 848, 849 Новоодес.)

2. Рідка недоброякісна страва. Це не суп, а якась бевка: картопля розварилася, лапша розлізлася, смаку – ніякого; винеси його свиням (насел. п. див. БЕВКА–1)

БЕ'ВКО [бéўко], -а, с. Грязюка. Див. БЕВКОТНЯ. Після дощу на вулиці таке бевко, що в ботинках і не пройдеш (412, 413 Врад.; 693, 694 Кривоозер.; 946, 948 Первомай.)

БЕВКОТНЯ' [беўкотн'á], -і, ж. Грязюка. На дорозі зараз така бевкотня, що не ідеш, а пливеш (насел. п. див. бевко)

БЕГЕ'ЙМА [бегéǐма], -и, ч., ж., зневажл. Лінива людина. От бегейма так бегейма! Увесь день сьогодні проспав у садку (150 Березан.; 261, 262 Брат.; 398, 399 Врад.)

БЕ'ГЕР [бéгер], -а, ч. Колода. На складі на підкладених кругляках лежали різних розмірів бегери (85, 87 Башт.; 568, 569 Жовтн.)

БЕГЕ'РА [бегéра], -и, ж. Довга товста палиця. Винеси, сину, всі підстилки, що лежать на підлозі, і вибий пилюку з них бегерою (278–280, 314, 315 Веселин.)

БЕГЕ'РЯ [бегéр'а], -і, ж. Лихо; лиха година. Під час війни ми пережили таку бегерю, що важко і згадувати (29, 33, 35, 37 Арбузин.; 404, 406 Врад.)

БЕ'ДЗВіН [бéдзв’ін], -вона, ч. Ручні ваги; безмін. Див. БЕЗВіН. Візьми бедзвін і зваж, скільки сала ми зняли із заколеного кабанчика (661, 671 Казан.; 802, 803 Новобузьк.)

БЕ'ДЗі [бéдз'і], -ів, мн., кул. Оладки з тертої картоплі. Деруни. Див. БЕЗі, ТЕРТЮХИ. На вечерю мама приготувала бедзі і свіженьку сметану-ряжанку (227, 228 Брат.; 329, 330 Веселин.; 337, 339, 341 Вознесен.; 415, 416 Врад.)

БЕ'ДРАК [бéдрак], -а, ч., ент. Личинка хруща. Бедраки мають вигляд світло–кремового скрученого в кільце черв'яка, якого часто виорюють з грунту (867, 868, 869 Новоодес.)

БЕ'ДРИК [бéдрик], -а, ч., ент. Комаха бабка. Бедрик –це хижа комаха з довгим тонким тілом і двома парами великих прозорих крил, яка літає над водою (829, 830, 842, 843 Новоодес.)

БЕЗ [без] (1), -у, ч., бот. (Syringa vulgaris) Бузок. На нашому кутку села без біля кожної хати росте (90, 91 Башт.; 184, 186 Березнег.; 287–289 Веселин.; 333–336 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 661, 665 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 702, 703, 705, Микол.; 928, 929 Первомай.; 997–999 Снігур.)

БЕЗ [без] (2), -у, ч. Прийменник у знач. іменника. Борщ будеш їсти із сметаною чи з безом? Тоді я подам аджику (10, 11, 24, 26 Арбузин.; 85–87 Башт.; 120, 121 Березан.; 187, 189 Березнег.; 582, 583 Жовтн.;)

БЕЗАЛА'БЕРНИЙ [безалáберниǐ], -а, -е. 1. Погано влаштований, не прибраний. Див. БЕЗЛАБЕРНИЙ [безлáберниǐ]. Чомусь, друзі мої, ваше життя безалаберне, дуже погано влаштоване (41, 51, 71, 72, 81, 82 Башт.; 142–144 Березан.; 183, 184 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 552–554, 557, 576, 577 Жовтн.; 703–705, 712–714 Микол.; 851, 852, 860–862 Новоодес.)

2. Незграбна, повільна в рухах людина. Ти такий безалаберний чоловік, що не можеш і для себе щось путнє зробити (насел. п. див. безалаберний–1)

БЕЗАЛА'БЕРНО [безалáберно], присл. Погано влаштовано, не прибрано. Безалаберно, друже мій, ти відносишся до свого здоров'я: це дуже погано (насел. п. див. безалаберний). Усе було гаразд, тільки не вірилось, що ці люди, котрі так грубо лаються й так безалаберно влаштували свій побут і свою роботу, ніяк не влаштувалися за цілих три місяці, що люди ці здатні творити поезію (О.Сизоненко. Вибрані твори в двох томах. Т.1. – К., 1989, с.930).

БЕЗДЕ'РЕВО [бездéрево], -а, с., бот. Бузина чорна. Див. БУЗНЯ'К [бузн'áк]. Бездерево, або бузняк, у нас поширене і росте скрізь: і в посадках, і в лісках (731, 733 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 896–898 Очак.)

БЕЗДіТКИ'НЯ [безд'іткин'а], -і, ж. Бездітна жінка. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. БЕЗДіТНИЦЯ, БЕЗДіТУХА. Сестра моя –бездіткиня, хоча й дітей не мають, але живе з чоловіком добре (214–216 Брат.; 409, 410 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 952, 953, 955 Первомай.)

БЕЗДі'ТНИЦЯ [безд'íтниц'а], -і, ж. Бездітна жінка. Див. БЕЗДіТКИНЯ. Наша сусідка – бездітниця, але вони усиновили сироту, в якого померли батьки (644, 646 Казан.; 759, 760, 768, 769 Новобузьк.; 835, 836, 840, 841 Новоодес.; 875, 876 Очак.)

БЕЗДіТУ'ХА [безд'ітýха], -и, ж. Бездітна жінка. Див. БЕЗДіТКИНЯ. Погано бути бездітухою, і головне, що й лікарі не виліковують цю хворобу (989 Снігур.)

БЕ'ЗДНО [бéздно], -а, с. Прірва. За багато років весняна вода вирила в кінці балки глибоке бездно (16, 17 Арбузин.; 83, 85, 87 Башт.; 207, 208 Березнег.; 317, 318 Веселин.; 359, 361 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 529–531 Єлан; 580, 581 Жовтн.; 630, 631, 634 Казан.; 751–753 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 951–953 Первомай.)

БЕЗДО'НКА [бездóнка], -и, ж., бдж. Підставка для вулика. Щоб вулики не підмокали під час сильного дощу, їх поставили на бездонки (266, 267 Брат.; 422, 423 Врад.; 678–680 Кривоозер.)

БЕ'ЗДОРОЖ [бéздорож], -і, ч. Бездоріжжя. Після дощу така бездорож, що ні пройти, ні проїхати возом, хіба що верхи на коні (133, 135, 158, 159 Березан.; 340, 356 Вознесен.; 835–837 Новоодес.; 870, 873, 875 Очак.; 998, 999 Снігур.)

БЕЗЕ'СНИЙ [безéсниǐ], -а, -е. Безсовісний, безстидний. Див. БЕЗЕ'ЦНИЙ. Коли людина говорить одне, а робить зовсім друге, то вона безесна (398–400 Врад.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 845–847 Новоодес.; 877–879 Очак.; 940, 941 Первомай.)

БЕЗЕ'СНИК [безéсник], -а, ч. Безстидник. Що ти з нього візьмеш, коли він з дитинства безесник, бо в нього і батько, і мати такі (насел. п. див. БЕЗЕ'СНИЙ)

БЕЗЕ'СНИЦЯ [безéсниц'а], -і, ж. Безстидниця. Наші дівчата – безесниці, носять такі спідниці і кофти, які нічого не закривають, що слід би закрити (насел. п. див. БЕЗЕСНИЙ)

БЕЗЕ'СНО [безéсно], присл. Безстидно. От людина! Безесно бреше всім підряд ще й посміхається, вважаючи всіх за дурачків (насел. п. див. БЕЗЕСНИЙ)

БЕЗЕ'ЦНИЙ [безéцниǐ], -а, -е. Безстидний. Що за люди пішли такі безецні, нікого не стидяться і не бояться (248 Брат.; 404, 405 Врад.)

БЕЗЕ'ЦНИК [безéцник], -а, ч. Безстидник. Не будь дурним і безецником, одягайся так, як порядні люди, і йди в клуб (насел. п. див. БЕЗЕЦНИЙ)

БЕЗЕ'ЦНИЦЯ [безéцниц'а], -і, ж. Безстидниця. Оті молоді безецниці носять спідниці, які й пупа не прикривають (насел. п. див. БЕЗЕЦНИЙ)

БЕЗЕ'ЦНО [безéцно], присл. Безстидно. Чого це ти так безецно ведеш себе, люди ж сміються над тобою, як над дурачком (насел. п. див. БЕЗЕЦНИЙ).

БЕ'Зі [бéз'і], -ів, мн., кул. Оладки з тертої картоплі. Див. БЕДЗі. Безі готують із тертої картоплі або з печеної, добавляючи трохи муки, щоб картопля не розсипалася (324, 329, 330 Веселин.)

БЕЗКЕ'ТТЯ [безкéт':а], -я, с. Глибока западина із стрімкими краями. З того боку села таке безкеття, що ніяк спуститися до річки, треба обходити (751–753 Микол.; 864, 865, 868 Новоодес.; 899, 901 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)

БЕЗКЛЕ'ПКА [безклéпка], -и, ж., зневаж. Дурна жінка. Ну й безклепка! Як ляпне щось своїм дурним язиком, то воно й на вуха не налазить (49–51 Башт.; 490, 491 Доман.; 533, 535 Єлан.; 554, 555 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875 Очак.)

БЕЗКЛЕ'ПКО [безклéпко], -а, ч. Дурень. Див. безкле'пченко. Не посилай отого безклепка на пшеничне поле, бо все перепортить (насел. п. див. Безкле'пка )

БЕЗКЛЕ'ПНИЙ [безклéпниǐ], -а, -е. Дурнуватий. Див. безклепушний. Чи ти безклепний з дитинства, що цього не розумієш, чи недавно здурів? (насел. п. див. безклепка).

Безкле'почний [безклéпочниǐ], -а, -е. Розумово обмежений. Дурнуватий. Див. безклепний, безклепушний. Мабуть, хлопець безклепочний, якщо пішов на такий ганебний вчинок (439, 442, 443 Доман.)

Безкле'пушний [безклéпушниǐ], -а, -е. Розумово обмежений. Дурнуватий. Див. Безклепний, Безклепочний. Що то він робить? Чи він безклепушний, що таке витворяє? (693, 694 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)

Безкле'пченко [безклéпченко], -а, ч. Дурень. Див. безклепко. Ну й помічничок мені попався! Ледачий та ще й безклепченко (173, 174 Березнег.; 562, 576, 577 Жовтн.; 745, 746, 755, 756 микол.; 840, 841, 860, 861 Новоодес.)

Безко'нка [безкóнка], -и, ж. Візок, тачка на двох колесах. Ми з огороду вдвох за день перевезли на безконці всю картоплю, що накопали (359, 361, 366 Вознесен.; 568, 569 Жовтн.; 744–746 Микол.; 833–835 Новоодес.)

Безла'берний [безлáберниǐ], -а, -е. 1. Погано влаштований. Див. Безалаберний. Порядок у вас безлаберний, та й самі ви всі безлаберні люди (94, 97 Башт.; 191, 195 Березнег.; 453, 455 Доман.; 529–531 Єлан.; 713, 714, 745 Микол.; 838, 840 Новоодес.)

2. Незграбна, повільна в рухах людина. І в кого ти вдався такий безлаберний, ходиш, як вайло (238, 239 Брат.; 422, 423 Врад.; 485, 486 Доман.; 533, 535 Єлан.; 690–692, 699 Кривоозер.; 866, 868, 869 Новоодес.)

Безла'берно [безлáберно], присл. Погано влаштовано, без будь-якого порядку. Живете ви, хлопці, базлаберно, ніхто ні про що не думає і не турбується (насел. п. див. безлаберний)

Безли'чний [безличниǐ], -а, -е. Безсоромний, безстидний. Вживається вихідцями із Закарпатської області. То такий безличний чоловік, що у вічі неправду скаже (207–209 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 350, 353, 359 Вознесен.)

Безли'чник [безличник], -а, ч. Безстидник. Чого це ти, безличнику, сидиш увесь день дома? Люди он працюють! (Насел п. див. безличний)

Безли'чниця [безличниц'а], -і, ж. Безстидниця. От безличниці! Ну хоча б старих людей посоромилися. Так ні! Ні на що не звертають уваги. (насел. п. див. безличний)

Безлю'день [безл'ýден'], -дня, ч. Відлюдник. Наші сусіди такі безлюдники, що всіх бояться, від всіх ховаються, нікуди не ходять (989 Снігур.)

Безлю'док [безл'ýдок], -дка, ч. Відлюдник. Не сиди увесь час дома, не будь безлюдком, бо люди ще сміятимуться з тебе (465, 466, 469 Доман.; 516, 517 Єлан.; 851–853 Новоодес.)

Безме'н [безмéн], -а, ч. Ручна пружинна вага. Безмін. Кантор. Див. бедзвін. У нашого безмена, мабуть, лопнула пружина, бо зовсім нічого не важить (845, 846 Новоодес.; 877, 878, 887 Очак.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)

Бе'зна [бéзна], -и, ж. Безодня. І куди дівся наш великий сікач? Пропав, як у безну канув, безслідно (35, 36, 39–41 Арбузин.; 132, 133, 137, 150, 151 Березан.; 278–280 Веселин.; 424, 425, 448, 449 Доман.; 558, 559, 584, 585 Жовтн.; 997, 998 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 845–847 Новоодес.; 857, 888, 906 Очак.; 978, 980 Снігур.)

Безно' [безнó], -а, с. Грязюка. На вулиці після дощу таке безно, що й не пройдеш до магазину, щоб щось купити (562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 833–835 Новоодес.)

Безо'дній [безóдн'іǐ], -я, -є. Бездонний. Наш колодязь такий безодній, що в ньому вода ніколи не замерзає (50, 51 Башт.; 441, 442, 448, 449 Доман.; 514, 515 Єлан.; 644, 648 Казан.)

Безо'нка [безóнка], -и, ж., вівч. Вівця, що передчасно покрилася. Див. безумка. У нашій отарі є три безонки, які на першому році покрилися (18, 19, 21, 39, 41 Арбузин.; 238, 239, 245 Брат.)

Безопа'ска [безопáска], -и, ж. Станкова бритва. Я вже давно бриюся тільки безопаскою, дуже зручно і швидко (10–12, 16, 17 Арбузин.; 44–46 Башт.; 112, 113 Березан.; 160, 161, 173, Березнег.; 219, 222 Брат.; 337, 340, 341 Вознесен.; 392–394 Врад.; 465, 466 Доман.; 508–510 Єлан.; 706, 708 Микол.; 357–359 Новоодес.; 875, 876 Очак.)

Безо'стка [безóстка], -и, ж. Безоста пшениця. Див. безостючка [безост'учка]. Безостку ми вже вирощуємо кілька років і врожаї одержуємо хороші (723, 724, 727 Микол.; 848, 849, 868, 869 Новоодес.)

Безостю'чка [безост'ýчка], -и, ж. Безоста пшениця. Безостючку вигідно вирощувати, бо вона трошки раніше інших сортів пшениці достигає (901, 903 Очак.)

БЕЗПЕРЕ'Ч [безперéч], присл. Безперестанку. От балакуха! Увесь вечір може безпереч говорити про все, що на ум збреде (441–449 Доман.; 528–531 Єлан.; 586–588 Микол.; 557–559 Новоодес.; 893, 894 Очак.)

БЕЗПРИ'В’ЯЗНО [безпривйазно], присл. Утримання великої рогатої худоби не на прив'язі і не в приміщеннях. Наші телятка вільно пасуться у балці, і взагалі ми їх тримаємо безприв'язно (576, 577, 584, 585 Жовтн.; 667–669 Казан.; 737, 738, 751–753 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 832–834, 864, 868 Новоодес.)

БЕЗПРИХИ'ЛЬНИЙ [безприхил'ниǐ], -а, -е. Безпритульний. На старість у нас ніхто безприхильний не залишиться, бо всі ми можемо забрати до себе кого завгодно (187–189 Березнег.; 346–348 Вознесен.; 465, 466 Доман.; 520, 521 Єлан.; 751–753 Микол.; 829, 843–844, 860 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 998, 999 Снігур.)

БЕЗПРИЧА'ЛЬНИЙ [безпричáл'ниǐ], -а, -е. Берег, де немає причалів, або до якого не можна причалитися човном. Острів Березань – безпричальний, до нього не можна причалитися човном, бо берег крутий, а у воді підводні камені (150 Березан.)

БЕЗПУ'ТИЦЯ [безпýтиц'а], -і, ж., метеорол. Погана погода; негода. Сьогодні ми нікуди не поїдемо, бо така безпутиця, що й до райцентру не доберемося (166, 167 Березнег.; 340, 350, 353 Вознесен.; 462, 465, 466 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 573, 574, 582, 583 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 712–714 Микол.; 818–820 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.)

БЕЗРА'ДНИЙ [безрáдниǐ], -а, -е. Безпорадний. Дитя ще безрадне, воно навіть само ще не може вдержати пляшечку з молочком (74, 75, 77 Башт.; 173, 174 Березнег.; 432, 436, 437 Доман.; 514, 515 Єлан.; 634, 644, 645 Казан.; 745, 746 Микол.; 810, 812, 813 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.)

БЕЗРО'ЖКА [безрóжка], -и, ж. Безрога тварина. Наша безрожка добре знає свій двір і завжди сама заходить (337–339 Вознесен.; 552, 553 Жовтн.; 989, 991 Снігур.)

БЕЗСНі'ЖИЦЯ [безсн'íжиц'а], -і, ж., метеорол. Місце, з якого вітер здув сніг. Див. зме'тиця [змéтиц'а], зме'тище [змéтишче]. На тому місці, де зимою була безсніжиця, озима пшениця вимерзла (187–189 Березнег.; 343, 346–348 Вознесен.; 490, 491 Доман.; 505, 506 Єлан.; 644, 645 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 793, 794, 797 Новобузьк.; 917–919 Первомай.)

БЕЗСОРО'МА [безсорóма], -и, ч., ж. Безсоромна людина. Ти дочко, безсорома, бо ходиш у такій спідниці, яка нічого не закриває і не гріє (135, 136 Березан.; 498, 499 Доман.)

Безсоро'мниця [безсорóмниц'а], -і, ж., бот. Платан, який щовесни міняє кору. Цей вид платана люди називають безсоромницею, бо він щовесни міняє кору (2,3,5 Микол.; 851–853 Новоодес.; 877–879 Очак.; 995–997 Снігур.). Це дерево зветься безсоромницею тому, що на ньому немає кори і стовбур такий гладенький, мов дівоче тіло (І. Григурко. Канал–Одеса, 1973, с. 4)

Безсте'блий [безстéблиǐ], -а, -е. Рослина, яка не має стебла. Буряк і морква – рослини безстеблі, бо в них плоди знаходяться у землі (16–18 Арбузин.; 78–80 Башт.; 132, 133, 144, 145 Березан.; 175, 176, 187–189 Березнег.; 268, 269 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 334–336, 340 Вознесен.; 392–394, 415 Врад.; 445, 446, 162, 165, 166 Доман.; 502–504 Єлан.; 550, 580, 582, 583 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 690–692 Кривоозер.; 731–733 Микол.; 814–816 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.; 877–879 Очак.; 943–945 Первомай.; 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)

Безсти'жий [безстижиǐ], -а, -е. Безстидний. Ну й безстижа ж ти дівчина! Хіба ж можна так до старших відноситися (10, 11, 16–18 Арбузин.; 222, 224, 225 Брат.; 341, 346, 347, 356 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 505, 506 Єлан.; 568, 569, 582, 583 Жовтн.; 600, 601, 608 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 723, 724 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 867, 868, 869 Новоодес.; 970, 972, 974 Снігур.)

БЕЗУ'МКА [безýмка], -и, ж. 1.Жінка, яка діє надто нерозсудливо. Чи ти зроду така безумка, чи втратила його дитиною, що таке ото витворяєш? (150, 151 Березан.; 441–443 Доман.; 528–530 Єлан.; 553–555 Жовтн.; 644, 645 Казан.; 799–801 Новобузьк.)

2.Вівця, яка передчасно покрилася. Див.безунка. У моїй отарі є вівці безумки, які на першому році покрилися (150, 151 Березан.; 200–202 Березнег.; 359, 361 Вознесен.; 864, 865 Новоодес.)

БЕЗУ'НКА [безýнка], -и, ж. Вівця, яка передчасно покрилася. Див. безонка, безумка (2). У нашій отарі є дві безунки, які пердчасно покрилися (499, 500 Доман.)

БЕЗУСТИ'ДНИЙ [безустидниǐ], -а, -е. Безстидний, безсоромний. І в кого воно пішло таке безустидне хлоп'я? Очевидно, на вулиці набралося таких дурних звичок (22,4 Арбузин.; 216–218 Брат.; 341, 350, 351, 356 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 580–582 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)

БЕЗУСТИ'ДНИК [безустидник], -а, ч. Безстидник. До чого вже безустидники наші хлопці! Прямо на вулиці обнімають дівчат і нікого не соромляться (насел. п. див. безусти'дний)

БЕЗУСТИ'ДНИЦЯ [безустидниц'а], -і, ч. Безстидниця. Ти вже стала такою безустидницею, що не соромишся ні старших, ні чужих людей (насел. п. див. безусти'дний )

БЕЗУСТИ'ДНО [безустидно], присл. Безстидно,безсоромно. Невже тобі не безустидно витворяти таке при батькові і при матері! Зразу ж перестань балуватися! (насел. п. див. Безустидний )

БЕЗХЛі'БИЦЯ [безхл'íбиц'а], -і, ж. Мука, що використовується як дерть. Треба купити пару мішечків безхлібиці, бо вже нічим годувати поросяток (184–186 Березнег.; 372–374, 380 Вознесен.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.)

БЕЗЧА'СНИЙ [безчáсниǐ], -а, -е. Нещасний. Наша дочка безчасна, чомусь погано живе з чоловіком, сердяться, споряться, гризуться (74, 75, 77 Башт.; 198, 199 Березнег.; 250, 251 Брат.; 359–361 Вознесен.; 400, 401 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 751, 753 Микол.; 848, 849 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 946, 948 Первомай.)

БЕ'ЙБАС [бéǐбас], -а, ч., зневажл. Ледар, вайло. Бельбас. Чи ти, бейбасе, не розумієш, що необхідно негайно відвезти зерно, бо скоро піде дощ (124, 125, 130, 132, 133 Березан.; 184–186, 210, 211 Березнег.; 357, 358 Вознесен.; 485–487 Доман.; 640, 641 Казан.; 799–801 Новобузьк.)

БЕ'ЙКАННЯ [бéǐкан':а], -я, с. Дія за знач. бейкати. З посадки доносилося голосне і дружне бейкання наших мисливців (насел. п. див. бейкати)

БЕ'ЙКАТИ [бéǐкати], -аю, -аєш, недок. Кричати на звіра під час полювання. Мисливці на полюванні гуртом голосно бейкають, щоб вигнати звірків із своїх схованок (930, 931, 939, 940 Первомай.)

БЕ'ЙКАТИСЯ [бéǐкатис'а], -аюся, -аєшся, недок. Тягтися,плентатися. Вживається вихідцями із Закарпаття, де бейкатися – "повільно підніматися на гору". Іди швидше, а то бейкаєшся, немов три дні нічого не їв і не пив (22, 24 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 685, 686, 688, 699 Кривоозер.; 731–733 Микол.; 840, 841, 864, 865 Новоодес.; 875, 876, 899–901 Очак.; 939–941 Первомай.; 989, 991, 1002, 1003 Снігур.)

БЕКЕ'Ш [бекéш], -а, ч. Чоловічий одяг бекеша. Ми купили овечих шкір і пошили батькові на зиму новий бекеш, щоб не мерз на чергуванні (712–714 Микол.;60–862 Новоодес.;87–890 Очак.; 984, 985 Снігур.)

БЕКМЕ'З [бекмéз], -у, ч., кул. Повидло, зварене з кавунів. Бекмес. З побитих кавунів, яких син привіз із баштану, зварила цілу банку бекмезу для дітей (589, 592, 593 Жовтн.; 703–705, 751, 752 Микол.; 845–847 Новоодес.)

БЕКОТА'ННЯ [безкотáн':а], -я, с. Опредмечена дія за знач. бекота'ти. Ще здалеку доносилося овече бекотання: то з поля ішла отара овець (насел. п. див. бекотати )

БЕКОТА'ТИ [безкотáти], -тить, недок. Видавати звуки, властиві вівці, козі. Бекати. У кошарі вівці почали дружно бекотати, треба піти подивитися, що там таке трапилося (61–63, 71, 72 Башт.; 124, 125, 152, 154 Березан.; 187–189 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 432–434, 439, 441 Доман.; 516–518 Єлан.; 550, 586–558 Жовтн.; 640–643 Казан.; 745, 746, 755 Микол.; 832–835, 860, 861 Новоодес.; 893, 894, 903, 905 Очак.; 995–997, 1019, 1020 Снігур.)

БЕЛЕБЕ'НЯ [белебéн'а], -і, ж. Белебень. Вирубали на горбі дерева, і утворилася белебеня, на якій вітер прошиває до самих кісток (115, 118, 119 Березан.; 877–879 Очак.)

БЕЛЕБО'НИТИ [белебóнити], -ню, -ниш, недок. Варнякати, базікати. Див. балабонити, бенидіти. Сиділи жінки біля двору і весь вечір белебонили про вчорашні події, які відбулися на зборах (132, 133, 142, 143 Березан.; 870, 871 Новоодес.; 901, 909 Очак.)

БЕЛЕ'Й [белéǐ], -ю, ч., ент. Личинка хруща; борозняк. Ми сьогодні копали огород, так белеїв, з яких плодяться хрущі, викопали тьму (1002, 1003 Снігур.)

БЕЛЕНДі'ТИ [беленд'íти], -ію, -ієш, недок. Базікати. Зібралися жінки біля двору й увесь вечір беленділи то про се, то про те (227, 228, 232 Брат.; 416, 417, 420, 421 Врад.; 439, 441, 442 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 695, 696, 700, 701 Кривоозер.; 736–738 Микол.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.; 911, 912, 943–945 Первомай.)

БЕЛЬО'К [бел'óк], -лька, ч., буд. Одна з поперечних балок стелі. Один кінець белька кладуть на стіну, а другий – на сволок (278–280 Веселин.)

БЕЛУ'ХИ [белýхи], -ів, мн. Зневажлива назва очей людини. Чого ти витріщив свої белухи, немов зроду не бачив американської машини? (448, 449, 451 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.)

БЕЛЬГі'ЙКА [бел'г’íǐка], -и, ж., мисл. Вид мисливської рушниці. Я вже привик до своєї бельгійки і ні на яку іншу рушницю її ніколи не проміняю (68–70, 88, 89 Башт.; 191, 195, 196 Березнег.; 350, 353, 354 Вознесен.; 562, 582, 583 Жовтн.). У мене – іжевська рушниця в чохлі, на поясі ..., а в руці легенька бельгійка двадцять восьмого калібру, яку я дістав у товариша для Вітьки (О.Сизоненко. Вибрані твори в двох томах. – К., 1983, т.2,с.54)

Белька'тий [бел'кáтиǐ], -а, -е. Витрішкуватий. Див. бе'льки. Сусідський хлопчина такий белькатий, як сова, а бачить погано, нещодавно приписали окуляри (насел. п. див. бельки)

Бе'льки [бéл'ки], -льок, мн., зневажл. Очі. Чого ти витріщив свої бельки і дивишся на машину, як баран на нові ворота (424, 425, 427, 447, 448 Доман.; 712–714 Микол.; 840, 841, 857, 858 Новоодес.)

Белькота'ння [бел'котáн':а], -я, с. дія за знач. белькотати. Чогось наші індики зняли белькотання, очевидно, щось трапилося в сараї (насел. п. див. белькотати)

Белькота'ти [бел'котáти], -ить, недок. Видавати звуки, властиві для індиків. Якщо індики в сараї почали голосно белькотати, значить виникла якась небезпека (497–499 Доман.; 516–518 Єлан.; 576, 577 Жовтн.).

Белькотня' [бел'котн'á], -і, ж. дія за знач. белькотати. Індики зняли таку белькотню, що мама побігла до них узнати, що трапилося (насел. п. див. белькотати)

Бельма'тий [бел'мáтиǐ], -а, -е. який має більмо. Див. бельмо. Приходив до тебе якийсь бельматий хлопчина, питав, коли ти сьогодні будеш дома (насел. п. див. бельмо )

Бельмо' [бел'мó], -а, с. Більмо. У сина на лівому оці з’явилося невеличке бельмо, яке не проходить, треба іти в лікарню (101–103 Башт.; 187–189 Березан.; 586–588 Жовтн.)

Бе'льци [бéл'ци], -лець, мн. Бильця ліжка. Син скинув сорочку і поклав її на бельци ліжка, щоб ми забрали її випрасувати ( 789, 790, 791 Новобузьк.)

Бе'мбати [бéмбати], -аю, -аєш, недок., зневажл. Говорити. Якщо ти нічого не знаєш, то не бембай дурниць, які й на коліно не налазять (529, 531, 532 Єлан.; 568–570 Жовтн.; 829, 830, 842, 843 Новоодес.; 877–879 Очак.; 970–972 Снігур.)

Бе'мкати [бéмкати], -аю, -аєш, недок. Стукати. Піди, сину, подивися, хто там бемкає у сінешні двері, і скажи, що тата немає ще з роботи (29, 30 Арбузин.; 227, 228, 232 Брат.; 396, 397, 404, 405 Врад.; 533, 535, 539 Єлан.; 678–680, 690, 691 Кривоозер.; 917–919, 940, 941 Первомай.)

Бендю'г [бенд'ýг], -а, ч. причеп до трактора. Хлопці причепили бендюг до трактора і цілий день возять гній на своє поле (166, 167 Березнег.; 333–336 Вознесен.; 436, 437, 453, 455 Доман.; 516, 517 Єлан.; 580–582 Жовтн.; 731–734 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.; 970, 972, 984, 985 Снігур.)

Бензи'ль [бензил'], -і, ж. Щітка для біління стін. Як будеш білити в хаті стіни, то візьми нову бензиль, вона добре кладе глину і не робить смуг (678–680, 697, 698 Кривоозер.)

Бензи'нка [бензинка], -и, ж. запальничка. Див. зажигалка. Орли, у кого є бензинка, дайте припалити цигарку, бо в мене вийшли сірники (52, 55, 79, 80 Башт.; 175, 176, 198 Березнег.; 346–348 Вознесен.)

БЕ'Ні [бéн'і] (1), -ів, мн., кул. Вареники. Ми варимо бені, в залежності від пори року з різною начинкою – сиром, картоплею, капустою, вишнями, сливами (751, 752 Микол.; 845, 846 Новоодес.)

БЕ'Ні [бéн'і] (2), -ів, мн., зневажл. Очі. Я його питаю, де був а він тільки витріщив свої бені, кліпає і нічого не каже (227, 228, 232 Брат.; 384, 387, 388 Врад.; 690–692 Кривоозер.)

БЕНКЕ'ТИ [бенкéти], -ів, мн. Мереживо на рукавах святкової жіночої сорочки. Дочка одягла сорочку з вставками і бенкетами, файно розшиту, і пішла в клуб (685, 686 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)

БЕНТЕ'ГА [бентéга], -и, ж. Збентеженість, тривога, хвилювання. Закралася в душу бентега за сином, хвилююся, переживаю, а він нічого не пише (16, 17, 22, 24, 39, 41 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 411–413 Врад.)

БЕНЧ [бенч], -а, ч., ент. Джміль. Бенчі зараз дуже злі, страшенно кусаються, мабуть, погода впливає (668, 669 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)

БЕНЧИК [бенчик], -а, ч., ент. Зменш.до бенч. Ти диви, малий бенчик, а кусається гірше за великого бенча (насел. п. див. Бенч )

БЕНЬ-БЕНЬ [бен'/бен'], виг. Вигук, яким підкликають бичків. Бень-бень, лобатий! Бень–бень до мене, бень-бень і я дам хлібця (74, 75, 77 Башт.; 142–145 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 359–361, 380, 381 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 712–714 Микол.; 832–835 Новоодес.)

БЕ'НЬКАРТ [бéн'карт], -а, ч. Бешкетник. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш маленький бенькарт до пізнього вечора не спить, усе жартує (314, 315, 317, 318 Веселен.; 416–418 Врад.; 693, 694, 697, 698 Кривоозер.)

БЕНЬКА'ТИЙ [бен'кáтиǐ], -а, -е. Витрішкуватий. Див. бенькач. Чого це, сину, ранком приходив до тебе той бенькатий парубійко? (насел.п. див. Беньки )

БЕНЬКА'Ч [бен'кáч], -а, ч. Витрішкуватий. Хлопчина він хороший, чемний і чесний, а що бенькач, то не біда (573–575 Жовтн.)

БЕ'НЬКИ [бéн'ки], -ньок, мн., вульг. Очі. Баньки. Чого це ти витріщив свої беньки і дивишся, як баран на нові ворота? (10, 11, 21, 39, 41 Арбузин.; 52, 53, 55, 79, 80, 101, 102 Башт.; 152–154 Березан.; 160–163, 198, 199 Березнег.; 219, 222, 223 Брат.; 359–361 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 551–553, 562, 582, 583 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 737–739 Микол.; 851–853 Новоодес.; 887–890 Очак.; 981, 982, 1002, 1003 Снігур.)

БЕРБЯНИ'ЦЯ [берб'аниц'а], -і, ж. Висока вузька дерев'яна діжечка, у якій перевозять молоко із ферми на молочарню. З нашої ферми кожного ранку вивозять на молочарню повну бербяницю свіжого молока (29, 30, 33 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 292–294 Веселин.; 412–414 Врад.; 471, 475, 476 Доман.; 693, 694, 699 Кривоозер.)

БЕР-БЕР [бер/бер], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. Бер-бер, мої миленькі, на своє місце! Бер-бер, рідненькі! (586, 587 Жовтн.; 745, 746, 755, 756 Микол.; 860–862, 868, 869 Новоодес.)

БЕРВЕНО' [бервенó], -а, с. Колода. Діди посідають вечером на бервені біля нашого двору і допізна ведуть розмови (191, 194, 195 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 342, 343, 346, 347 Вознесен.)

БЕРВЕНЧА'СТИЙ [бервенчáстиǐ], -а, -е. Зроблений з колод. Зруб у нашого колодязя бервенчастий, його зробив ще наш дідусь (насел. п. див. бервено )

БЕ'РДА [бéрда] (1), -и, ж., тк. Бердо; деталь ткацького верстата. Берда – це така деталь ткацького верстата, яка нагадує гребінь, тільки у рамці (74, 75, 77, 94, 95, 97 Башт.; 200–202 Березнег.; 312, 313 Веселин.; 350, 353, 354, 356 Возн.; 424, 425, 429, 478, 480, Доман.; 568, 569 Жовтн.; 731, 732, 734 Микол.; 860–862 Новоодес.; 877–879 Очак.; 989, 991 Снігур.)

БЕРДА' [бердá] (2), -и, ж. Скелястий стрімкий схил; берег. До ставка спускатися від нас важко, бо дуже стрімка берда (616, 617 Казан.)

БЕРДА'Н [бердáн], -а, ч. Мисливська рушниця берданка. На полювання ми ходили вдвох; я – з берданом, а сусід – з бельгійкою (52, 53, 55 Башт.)

БЕРДЕ'ЧКО [бердéчко], -а, с. Одна з двох поперечних планок у бороні. Бердечка борони сполучають поздовжні бруски із зубами (278–280 Веселин.)

БЕРДО' [бердó], -а, с. Ляда. Піди, сину, закрий бердо погреба, щоб ніщо туди не влізло вночі (29, 30, 40, 41 Арбузин.; 44–46 Башт.; 173, 174 Березнег.; 359, 361, 372–374 Вознесен.; 842, 843 Новоодес.)

БЕРДЯ' [берд'á], -і, ж., тк. Рухома рама ткацького верстата. Треба справити верстат, бо бердя чомусь важко ходить і погано тчеться полотно (49–51 Башт.; 372–374 Вознесен.)

БЕРЕ'БЕШКИ [берéбешки], шок., мн. Дитяча гра в крем’яхи. Див. БЕ'ЦИКИ. Дівчатка весною з великою охотою грають у беребешки і класи (678 - 680, 699 Кривоозер., 118, 119 Первомай.)

БЕРЕГі'ВКА [берег’íўка], -и, ж., орн. Берегова ластівка; стриж. Див. берегу'лька. Берегівка чомусь кружляє на одному місці, мабуть, там її гніздо (137, 141, 144, 150 Березан.; 573–575 Жовтн.; 747, 760 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.)

БЕРЕГі'ВОЧКА [берег’íвочка], -и, ж., орн. Зменш.-пестл. до берегівка. Молоденькі берегівочки уже почали вилітати з гнізд на прогулку (насел. п. див. Берегівка )

БЕРЕГОВИ'Й [береговиǐ], -вого, ч. Підручний кінь, запряжений з лівого боку у парі з борозенним. Берегового коня тримай за вуздечку, бо йому важко іти і може звертати набік (911 Первомай.)

БЕРЕГОВИНА' [береговинá], -и, ж. 1. Прибережна смуга землі. Див. берегови'сько, берегови'ще. На береговині ми щороку накошуємо багато сіна для корови і телятка (58, 59 Башт.; 200–202 Березнег.; 731, 732 Микол.; 731, 732 Новоодес.)

2. Трава, накошена на прибережних землях. Береговина – цінний корм, тому ми її даємо тільки високопродуктивним коровам і молодняку ( насел. п. див. береговина–1)

Берегови'сько [береговис'ко], -а, с. Те ж, що й береговина (1). Піди на береговисько і подивися, чи не зірвалося наше телятко з пакола (58, 59 Башт.; 573–575, 584 Жовтн.; 706, 731 Микол.)

БЕРЕГОВИ'ЩЕ [береговишче], -а, с. Те ж, що й береговина' (1). На береговищі ми випасаємо молодняк, бо його смуга у нас невелика (2, 3, 5 Микол.; 842, 844 Новоодес.)

БЕРЕГУ'ЛЬКА [берегýл'ка], -и, ж. орн. Берегова ластівка. Див. берегі'вка. Сьогодні з самого ранку берегульки дружно літають, видно, на зміну погоди (насел. п. див. берегівка )

БЕРЕ'ЖА [берéжа], -і, ж. Жеребна кобила. Лиску не запрягай у гарбу, бо вона бережа, скоро приведе нам лошатко (829, 830 Новоодес.)

БЕРЕЖА'НИ [бережáни], -н, мн. (одн. бережанин, а, ч.; бережанка, и, ж.) Люди, які живуть на узбережжі річки чи лиману. Усі бережани мають човни і ловлять рибу. Один бережанин приходив, щоб купити корову. Бережанки частенько приходять до нас на базар (61–63 Башт.; 142, 143 Березан.; 573–575 Жовтн.; 2, 3, 5 Микол.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.; 883, 887 Очак.)

БЕРЕЖА'НИН [бережáнин], див. БЕРЕЖА'НИ.

БЕРЕЖА'НКА [бережáнка], див. БЕРЕЖА'НИ.

БЕРЕЖНИ'К [бережник], -а, ч. Охоронець лісу; лісник. Коли ми жили на заході, я кілька років працював бережником лісу (21, 22, 24, 29, 30 Арбузин.; 50, 51 Башт.; 261, 262 Брат.; 346–348 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 683, 685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

БЕРЕЖНі'ШЕ [бережн'íше], присл. Пливти човном ближче до берега. Якщо хочеш ловити бички, то держися бережніше, бо вони не йдуть на глибину (насел. п. див. Бережні'ший )

БЕРЕЖНі'ШИЙ [бережн'íшиǐ], -а, -е. Який знаходиться ближче до берега. Ми будемо вибирати рибу з бережнішого ставника, а ви – з мористішого (137, 142, 144, 150 Березан.; 573–575 Жовтн.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.; 889, 887, 906 Очак.)

БЕРЕЖНЯ'К [бережн'áк], -а, ч., метеорол. Вітер, який дує з берега, з півдня. Подув довгожданий бережняк, і на кілька днів наступить прохолода (142, 143, 150, 151 Березан.; 875, 876, 883, 884, 891, 892 Очак.)

БЕРЕЖНЯЧО'К [бережн'ачóк], -чка, ч., метеорол. Пестл. до бережня'к. Як подме бережнячок, то прогонить нестерпну спеку, і настане прохолода (насел. п. див. Бережняк )

БЕРЕ'ЗА [берéза] (1), -и, ж. Дерев'яний шевський гвіздочок. Шевські гвіздочки, якими прибивають підошву до взуття, робляться із берези, тому їх так і називають (107–109 Березан.)

БЕРЕ'ЗА [берéза] (2), -и, ж., бот. Кущова рослина повій звичайний. Дереза. Увесь крутий схил нашої балки щороку густо заростає березою і полином (11–12, 22, 24 Арбузин.; 49–51 Башт.; 329, 330 Веселин.; 359, 360 Вознесен.; 412–414 Врад.; 456, 457 Доман.; 576, 577, 586, 587 Жовтн.; 640–642 Казан.; 575, 576 Микол.; 799–801 Новобузьк.; 864, 865 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.)

БЕРЕ'ЗКА [берéзка], -и, ж., бот. 1. Див. бере'за (2). Березка–це повій звичайний, росте на сухих схилах балок, урвищ (насел.п.див. береза - 2)

2. Хвощ польовий. Березка – це трав'яниста лікарська рослина із зеленими гіллястими стеблами і лускатими листочками (268, 269 Брат.; 407, 409 Врад.)

3. Плетуха звичайна. Березка має витке стебло і завжди в'ється по всіх кущах і парканах (628, 630, 631, 634 Казан.; 712–714, 755, 756 Микол.; 789, 791, 814–816 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.; 887, 888, 893, 894 Очак.; 935, 996, 1002, 1003 Снігур.)

БЕРЕЗОВИ'К [березовик], -а, ч. Березовий гай. У березовик ми літом ходимо відпочивати, бо там завжди прохолода і свіже повітря (88, 89, 94, 95 Башт.; 432, 433, 448, 451 Доман.; 576, 577, 582, 583 Жовтн.)

БЕРЕ'МЕНА [берéмена], -ої, ж. Вагітна жінка. Засвоєне з російської мови. Наша невісточка – беремена, тому на роботу зараз уже не ходить (10, 11, 16, 17, 21, 22 Арбузин.; 52, 53, 74, 75, 77, 81, 82 Башт.; 112, 113, 120, 121 Березан.; 182, 183, 191, 195 Березнег.; 227, 228, 245, 247 Брат.; 278–280 Веселин.; 334–336, 340 Вознесен.; 412, 413 Врад.; 424, 425, 445, 446 Доман.; 514, 515, 533, 535 Єлан.; 552, 553, 557, 562, 568, 569 Жовтн.; 595, 596, 608, 610 Казан.; 676, 677, 683, 699 Кривоозер.; 723, 724, 731–733 Микол.; 765, 766, 773, 774 Новобузьк.; 829, 840, 841 Новоодес.; 873, 875, 883, 884 Очак.; 911, 917–919 Первомай.; 963, 964, 981, 983, 997–999 Снігур.)

БЕРЕСТЮ'К [берест'ýк], -а, ч., бот. (Ulmum carrinifolia). Бересток. Великі берестюки, які росли у посадці, наші мудреці позрубували на будівництво ферми (50, 51 Башт.; 200–202 Березнег.; 350, 353, 354 Вознесен.; 471, 475 Доман.; 545, 548, 549 Єлан.; 591–593 Жовтн.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.)

БЕРЕСТЮЧО'К [берест'учóк], -чка, ч., бот. Зменш.-пестл. до берестю'к. У посадці молоденькі берестючки скоро поглушать всі дерева, які бояться тіні (насел. п. див. Берестю'к )

БЕРЕСТЯ'К [берест'áк], -а, ч. Тоненька гілочка будь-якого дерева. У посадці син нарізав берестяків, щоб відгородити садок, у який іноді заходить чужа скотина (10, 11, 18, 19 Арбузин.; 227, 228, 261, 262 Брат.; 404, 405 Врад.)

Берестя'нка [берест'áнка], -и, ж., орн. Птах зяблик. Берестянка – це лісовий співучий птах родини в’юркових досить строкатого забарвлення (529–531, 535 Врад.; 683, 685–687 Кривоозер.; 937, 939–941 Первомай.)

Берестячо'к [берест'ачóк], -чка, ч. Зменш. до берестяк. З тоненьких берестячків ми виплітаємо різного роду корзини і кошики (насел. п. див. Берестяк )

Бере'та [берéта], -и, ж. головний убір берет. Зараз у кожного чоловіка є берета, бо пішла у них мода на берети (132, 133, 150, 151 Березан.; 456, 457, 465, 466 Доман.; 557, 562, 568, 569 Жовтн.; 703–705 Микол.; 845, 846 Новоодес.)

Бери'-бери' [бери/бери], виг. Вигук, яким цькують собак. Нацьковуючи собаку, сусід вигукнув: “Бери-бери, Рябко! Бери-бери, Рябко!” (90, 92 Башт.; 210–211 Березнег.; 367, 358 Вознесен.; 972, 974 Снігур.)

Бе'ріг [бéр'іг], -а, ч. Берег. Такий фонетичний варіант цього слова вживається вихідцями із західних областей України. Коли ми прийшли на беріг річки, надворі вже було зовсім темно (234, 236 Брат.; 404, 405 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

Бері'зка [бер'íзка], -и, ж., виногр. Сорт винограду з довгою лозою, яка тягнеться вгору. Виноград берізка тягнеться вгору, тому для неї потрібно робити високі упори (346–348 Вознесен.; 552–554 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 995–997 Снігур.)

Бері'зник [бер'íзник], -а, ч. Зарості молодої берези; березняк. Біля ставка за кілька років розрісся великий берізник, туди ми ходимо літом відпочивати (161, 162 Березнег.; 372–374 Вознесен.)

Бе'рко [бéрко], -а, с. 1. Відро. Візьми пусте берко і витягни з колодязя свіжої води. (752, 753 Микол.; 847, 848 Новоодес.)

2. Прізвисько товстої неповороткої людини. От уже берко, поки повернеться, то й день, дивись, пройде (83, 85 Башт.; 573, 574 Жовтн.; 845, 846 Новоодес.; 873, 875 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)

Бе'рлиця [бéрлиц'а], -і, ж. Шапка з овечої шкіри. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Мабуть, треба одягнути берлицю, бо надворі сьогодні і вітер, і морозно (298 –300 Веселин.; 337, 339, 340 Вознесен.; 471, 475, 476 доман.; 840, 841 Новоодес.)

Берлі'г [берл'íг], -у, ч. Лігво; берлога. Свиня як свиня, вона завжди знайде для себе берліг (693, 694 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)

Берля'к [берл'áк], див. Берляки', ів., мн. (одн. берля'к, а, ч.). Калоші. Треба, мабуть, взути берляки, бо пройшов дощ і стало грязько (312, 313 Веселин.; 342, 343 Вознесен.; 833–835 Новоодес.)

Бе'рце [бéрце], -я, с. 1. Кладка через струмок, канаву, рівчак. Унизу через річку збудували вже міцне берце (830, 831 Новоодес.)

2. Складова частина борони. Берце – одна з поперечних планок борони, що сполучає поздовжні бруски із зубами (94, 97 Башт.; 448, 449 Доман.; 517, 518 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 751–753 Микол. )

3. Кілок для укріплення рибальських снастей. Поставлені рибальські снасті закріплюються берцем, щоб не зняла їх хвиля або течія (137, 142, 144, 150 Березан.)

Берь [бер'], -і, ж. Кладка. Через рівчак, яким завжди тече вода, зробили берь, щоб переходили люди (573–575 Жовтн.; 743, 744 Микол.; 861, 862 Новоодес.)

Беса'ги [бесáги], биса'ги [бисáги], -ів, мн. 1. Подвійні торби; сакви. Хлоп’ята ходять по лісу і збирають жолуді у невеликі бесаги (10, 11, 21, 22, 24 Арбузин.; 49–51, 94, 95, 97 Башт.; 198, 199 Березнег.; 257, 259 Брат.; 286–288 Веселин.; 359, 355 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 490, 491 Доман.; 576, 577 Жовтн.; 744–746 Микол.; 832–834, 864, 865 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 946, 948 Первомай.; 1002, 1003 Снігур.)

2. Переносн. Великі кишені. У тебе такі бесаги в штанях, що півмішка яблук можеш узяти (10, 11, 35–37 Арбузин.; 81, 82 Башт.; 245, 247 Брат.; 295, 297 Веселин.)

Бете'жний [бетéжниǐ], -а, -е. Хворий. Вживається вихідцями із Закарпаття. Син прийшов з роботи бетежний, бо змарнів і не захотів навіть вечеряти (29, 30 Арбузин.; 223, 225, 266, 267 Брат.)

Бе'тка [бéтка], -и, ж. Однокінний візок на двох колесах. Бідка. Бригадир запріг свою бетку і поїхав у поле до механізаторів, які зараз обробляють кукурудзяне поле (35, 37 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 404, 405 Врад.; 940, 941, 951–953 Первомай.)

Бето'н [бетóн], -а, ч. орн. Чайка. Над лиманом зграйками літають бетони, видивляються,де є для них пожива (137, 142, 144, 150 Березан.; 883, 884, 887, 891, 892, 906 Очак.). Серпокрилі бетони ріжуть повітря над самісінькою водою – нема, здається, такого закону, щоб крильми не махати і так прудко не літати… (І. Григурко. Ватерлінія.– К., 1982, с. 87)

Бето'нка [бетóнка], -и, ж. Дорога, вимощена бетонними плитами. Бетонка веде до селища Константинівка, де зараз будується Південно-Українська АЕС (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 44–46, 48 Башт.; 161–163 Березнег.)

Бе'ття [бéт':а], -я, с., збірн. Бадилля картоплі. Картопляне беття ми згрібаємо з поля і спалюємо, бо воно ні для чого не годиться (353, 355, 356 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 529–531 Єлан.)

Бетя'г [бет'áг], -у, ч. Сміття. На подвір’ї лежала велика купа бетягу, яку будівельники не встигли прибрати (158, 159 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 685–681 Кривоозер.; 911, 940, 941 Первомай.)

Бе'уз [бéуз], -у, ч., бот. (Syringa vulgaris). Бузок. Див. бевз. У нашому палісаднику беуз уже зацвів і вечорами дуже приємно пахне (690, 692, 695, 696 Кривоозер.)

Бе'цик [бéцик], -а, ч. 1. Товстий хлопчина. Див. бецько'. О, то Ваш синочок уже такий бецик, що й на руках не вдержиш (346, 347, 357, 358 Вознесен.; 432–434 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 568–570 Жовтн.; 737–739 Микол.; 845–847 Новоодес.)

2. Переносн. Велика рибина. Сьогодні йшли карасі, і я вловив двох бециків та з десяток малих (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887 Очак.)

Бе'цики [бéцики], -ів, мн. Дитяча гра в крем’яхи. Див. бере'бешки. Біля сусідського двору діти щодня граються в бецики і в класи (257, 259, 261, 262 Брат.; 384, 387, 388 Врад.; 678–681 Кривоозер.; 712–714 микол.; 835–837 Новоодес.; 911, 917–919 Первомай.)

Бецько' [бец'кó], -а, ч. Опецькуватий хлопець: товстун. Див. бе'цик (1). Наш бецько має добрий апетит, щодня гуляє, грається з дітьми, що не попросиш, принесе (78–80 Башт.; 166, 167, 184–186 Березнег.; 350, 353, 354, 356 Вознесен.; 432–434 Доман.; 511–513 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 723, 724, 727 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 877–879 Очак.; 984, 985, 989, 991 Снігур.)

Бецькува'тий [бец'кувáтиǐ], -а, -е. Опецькуватий. У нашої старшої сестри синок такий бецькуватий, не йде, а котиться (насел. п. див. бецько)

Беш [беш], -у, ч. Хвороба бешиха. Чи ти, сину, беш десь прихватив, чи, може, чимсь іншим захворів (292–294 Веселин.; 347, 348 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 514, 515 Єлан.; 568–570 Жовтн.)

Бе'шений [бéшениǐ], -а, -е. Скажений; хворий на сказ (про собаку). Див. бішений. У нас на вулиці з’явилася якась бешена собака, так її застрелили, а тіло спалили (22, 24, 39, 40 Арбузин.; 83, 85, 87 Башт.; 132, 133, 144, 145 Беразан.; 169, 170, 198, 199 Березнег.; 357, 359–361 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 516–518 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 667–669 Казан.; 706, 711, 751–753 Микол.; 804, 805 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 877–879 Очак.; 970, 972, 974 Снігур.)

Бешкету'н [бешкетýн], -а, ч. Бешкетник. Наш малий бешкетун чогось не помирився з сусідським хлопчиком і почав битися (751–753 Микол.; 829, 842–843, 848, 849 Новоодес.)

Бешкету'ха [бешкетýха], -и, ж. Бешкетниця. Що там наша мала бешкетуха сьогодні натворила? (насел. п. див. Бешкетун )

Бе'штати [бéштати], -аю, -аєш, недок., перех. Ганити, лаяти. Вживається вихідцями із західних областей України. За щось наша мати дуже вже бештала старшу дочку Олену (331, 332 Веселин.; 334–336 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 516–518 Єлан.)

Бжі'лка [бж’íлка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бджола. Бджілка. Бжілки наші літають, нектар збирають, скоро мед майський будемо качати (насел. п. див. бжола)

Бжі'лонька [бж’íлон'ка], -и, ж. Пестл. до бжілка. Наші бжілоньки добре потрудилися, за один місяць наповнили медом усі стільники (насел. п. див. бжола)

Бжола' [бжолá], -и, ж. Бджола. Наші бжоли добре перезимували, тепер вивеземо їх у ліс, нехай трудяться (10–12, 39, 41 Арбузин.; 83, 85, 101, 103 Башт.; 133, 135, 137, 142, 144, 145 Березан.; 203, 205 Березнег.; 238, 239, 271, 275 Брат.; 286, 287, 298, 299 Веселин.; 350, 353, 356, 372, 373 Вознесен.; 404, 405, 415 Врад.; 448, 451 Доман.; 545, 548, 599 Єлан.; 552, 553, 557, 562, 568, 569 Жовтн.; 594–596 Казан.; 676, 677, 690, 692, 700, 701 Кривоозер.; 712–714 Микол.; 804–807 Новобузьк.; 829–831, 860–862 Новоодес.; 877–879, 883, 884, 887, 888 Очак.; 817–819 Первомай.; 963, 964, 998, 999, 1010, 1011 Снігур.)

Бжоли'ний [бжолиниǐ], -а, -е. Прикм. до бжола. Ми накачали восени з чотирьох вуликів повний битон бжолиного меду (насел. п. див. бжола)

Бжололо'вка [бжололóўка], -и, ж. 1. Спеціальний кошик чи коробка для збирання рою, що вилетів з вулика, або для його пересадки в інший вулик. Див. бжололо'вка. Як вилетить молодий рій із вулика, то ми його ловимо бжололовкою (39–41 Арбузин.; 83, 85 Башт.; 142, 143 березан.; 184–186 Березнег.; 580, 582 Жовтн.; 630, 631, 634 Казан.; 751, 752 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 845, 846 Новоодес.; 877–879 Очак. )

2. Птах бджолоїдка. Бжолоїдка прямо жере нещасних бжіл (29, 30 Арбузин.; 79, 80 Башт.; 120, 121, 125 Березан.; 200–202 Березнег.; 268, 269 Брат.; 346, 347 Вознесен.)

Бжоля'ник [бжол'áник], -а, ч., бдж. 1. Омшаник, у якому зимою зберігають вулики з бджолами. У бжолянику всю зиму підтримується така температура, щоб бжоли не померзли (45, 46 Башт.; 582, 582 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 851, 852 Новоодес.)

2. Пасіка. У нас постійний бжоляник, він знаходиться біля саду (16, 17 Арбузин.; 257, 259, 260 Брат.; 389, 390 Врад.)

Бжоля'р [бжол'áр], -а, ч. Пасічник. Наш бжоляр доглядає пасіку уже, мабуть, років п’ятнадцять (насел. п. див. бжілка)

Бжоля'рити [бжол'áрити], -рю, -риш, недок. Пасічникувати. Щоб бжолярити, треба добре знати бжіл, усі їхні звички (насел.п.див. бжілка )

Бжук [бжук], -а, ч., ент. Жук-гнійовик. Жук бжук живе в гною, риє нори в землі, заносячи в них гній, яким живиться (471, 475, 476 Доман.; 866, 868, 869 Новоодес.)

Бздун [бздун], -а, ч., ент. Чорний жук, який водиться у сирих ямах, льохах. Див. бздюх, бздюха, смердючка. У погребі завелися бздуни, треба почистити погріб і потравити всяку нечисть (529–531 Єлан.; 568, 569 Жовтн.; 833–835 Новоодес.)

Бздюх [бзд'ух], -а, ч., ент. Чорний жук, який водиться у сирих ямах і льохах. Див. бздун. Бздюхи водяться у льохах і ямах з картоплею та буряками (61–63 башт.; 191, 195, 196 Березнег.; 337–339 Вознесен.; 441–443 Доман.; 511–513 Єлан.; 640–642 Казан.; 804–806 Новобузьк.)

Бздюха' [бзд'ухá], -а, ж., ент. 1. Чорний жук, що водиться у сирих ямах і льохах. Див. бздун. Бздюха, коли її займеш, піднімає свій зад і починає сильно смердіти (314, 315, 317 Веселин.; 372–374, 380 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 526, 527 Єлан.; 634, 644, 645 Казан.; 814–816 Новобузьк.)

2. Комаха кровососка кінська. Бздюха паразитує на конях та великій рогатій худобі (10, 11, 29, 30 Арбузин.; 74, 75, 77 Башт.; 175, 176, 183 Березнег.; 213, 214, 261, 262 Брат.; 353–355 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 485, 486 Доман.; 516–518 Єлан.; 558, 559, 576, 577 Жовтн.; 678–680, 699 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 930, 931 первомай.; 981–983, 998, 999 Снігур.)

Бзи'катися [бзикатис'а], -ається, недок. Стрибати від укусів ґедзя (про тварин). Корова почала бзикатися, видно, кляті ґедзі сильно кусають (329, 330 Веселин.; 337–339 Вознесен.; 432, 436, 437 Доман.; 552–554 Жовтн.; 829, 842, 843 Новоодес.)

Бзю-бзю [бз'у/бз'у], виг. Вигук, яким відганають овець. “Бзю-бзю, кляті!” – викрикував чабан, відганаючи овець до отари (150, 151 Березан.)

Би'ба [биба], -и, ж. Фурункул. Биба – це гостре гнойне запалення волосяного мішечка жирової залози та оточуючої клітковини (250, 251 Брат.; 398, 399 Врад.)

Би'дзатися [бидзатис'а], -ається, недок. Ґедзатися: збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). Сьогодні гедзі так кусають корів, що вони несамовито бидзаються (712–714 Микол.; 845–847 Новоодес.)

Бидли'вий [бидливиǐ], -а, -е. Такий, що б’ється рогами (про корову, бика). Наша корова бидлива і чужих жінок не підпускає, щоб її доїли (68–70 башт.; 175, 176 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 514, 515, 533, 535 Єлан.; 580–582 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)

Бидлува'ти [бидлувáти], -ує, недок. Стан корови, коли вона виявляє статеву охоту. Наша корова почала бидлувати, тому треба вести на ферму до бика (424, 425, 428 доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 628, 630, 631 казан.; 786–788 Новобузьк.)

Би'йниця [биǐниц'а], -і, ж., тк. Бительня. Внеси, сину, у сарай бийницю, я сьогодні буду бити коноплі, бо немає вже пряжі (268, 269 Брат.; 298–300, 392–394 Врад.; 465, 466 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 678–680 Кривоозер.; 731, 732 Микол.)

Бик [бик], -а, ч. Димохід на горищі хати; лежак. Треба на горищі обмазати бик, бо потріскалася глина і пропускає дим (191, 194, 195 Березнег.; 334–336 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 552–554, 557 Жовтн.; 703–705 Микол.; 911, 946, 948, 949 Снігур.)

Би'ка-би'ка [бика/бика], виг. Вигук, яким підкликають молодих бичків. Бика-бика, рідненький! Бика-бика, гарненький, іди я дам водиці напитися (359–361 Вознесен.; 568–570, 576, 577 Жовтн.; 851, 852, 870, 871 Новоодес.; 877–879 Очак.)

Би'лень [билен'], -льня, ч. Бияк ціпа. Треба до ціпа приробити новий, замашніший билень, бо цим погано обмолочувати снопи (68–70, 79, 80 Башт.)

Биле'ць [билéц'], -льця, ч. Щабель драбини. У драбини поламався один билець, тому ніяк по ній лазити на горище (340, 356, 357 Вознесен.; 845–847 Новоодес.; 970, 972, 974 Снігур.)

Би'ло [било] (1), -а, с. Поздовжній валок борони, в якому закріплені зуби. Див. бильце. До била борони кріпляться зуби, які рихлять землю (187–189 Березнег.; 312, 313 Веселин.; 441–443 Доман.; 526, 527 Єлан.; 864, 865 Новоодес.)

Би'ло [било] (2), -а, с. Стебло кукурудзи. З била кукурузи обібрали листки, а ними зимою будемо топити в печі (95, 97 Башт.; 380, 381 Вознесен.; 398–400 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 951–953 Первомай.)

Би'льце [бил'це], -я, с. Поздовжній валок борони, в якому закріплені зуби . Див. било (1). Бильце борони чогось зігнулося, а виправити можна тільки в кузні (88, 89, 101–103 Башт.; 978, 980 Снігур.)

Би'нда [бинда], -и, ж. Стрічка, яку дівчата вплітають у коси. Сестра, ідучи в клуб, вплела в коси красиві голубі бинди (39–41 Арбузин.; 90, 92 Башт.; 227, 228, 232 Брат.; 292, 294 Веселин.; 362, 363 Вознесен.; 398–400 Врад.; 487, 489 Доман.; 552–554, 558, 559 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 751–757 Микол.; 830, 831, 860–862 Новоодес.; 908, 910, 911 первомай.; 972, 974 Снігур.)

Би'ндас [биндас], -а, ч. Клиноподібна сокира, якою колють дрова. Колун. Син узяв биндас і пішов у сарай колоти дрова для плити (439, 441 Доман.)

Би'ндовий [биндовиǐ], -а, -е. Прикм. до бинда. Купила биндової матерії, щоб дочці зробити нові бинди в коси (насел. п. див. бинда)

Би'ндочка [биндочка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бинда. У косички дівчинки були вплетені розкішні голубі биндочки (насел. п. див. бинда)

Биндю'га [бинд'ýга], -и, ж. Розвора, якою подовжують віз. Якщо треба щось довге везти, то биндюгою розворюють воза, тобто подовжують (191, 195 Березнег.; 320, 321 Веселин.; 432–434 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.)

Би'ня-би'ня [бин'а/бин'а], виг. Вигук, яким кличуть телят. Див. бинь-бинь. Биня-биня, іди, рідненька, до мене! Биня-биня, дам хлібця пожувати. (насел. п. див. биня).

Бинь-бинь [бин'/бин'], виг. Вигук, яким кличуть телят. Бинь-бинь, мій миленький! Бинь-бинь! Іди напитися водички (514, 515 Єлан.)

Би'нька [бин'ка], -и, ж. Пестл. до биня. Наша бинька – біла і з великими–великими рогами, але не б’ється (насел. п. див. биня)

Бир-бир [бир/бир], виг. Вигук, яким підкликають ягнят та овець. Див. бира-бира, бирг-бирг, биря-биря, бирь-бирь. “Бир-бир, мої маленькі!”– підкликала бабуся ягняток, простягаючи їм пучок травички (133, 135, 144, 145, 158, 159 Березан.; 877–879 Очак.)

Би'ра-би'ра [бира/бира], виг. Те ж, що й бир-бир. Покрикуючи “бира–бира”, хлопчина підкликав молоду овечку, щоб завести її у сарай (644, 645 Казан.; 814–816 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 901, 903, 905 Очак.; 981–993 Снігур.)

Би'рі-би'рі [бир'і/бир'і], виг. Те ж, що й бир-бир. “Бирі-бирі,маленькі! Бирі-бирі!” – закликала хазяйка овечок у кошару (94, 95, 97 Башт.; 133, 135 Березан.; 640, 641 Микол.; 868, 869 Новоодес.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)

БИ'РКАТИСЯ [биркатис'а], -ається, недок. Стан, коли вівця виявляє статеву охоту. Ще одна наша вівця почала биркатися, треба вести в отару до барана (144, 145 Березан.; 356, 357 Вознесен., 864, 865 Новоодес.; 899, 901 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)

БИРКИ'ЦЬНУТИСЯ [биркиц'нутис'а], -нуся, -нешся, док. Перекинутися, перевернувшись через голову. Див. БИ'РКНУТИСЯ. Біг і через щось перечепився та так биркицьнувся, що трохи ребра не поламав (424–426 Доман.; 529–531 Єлан.; 527, 562, 574, 575 Жовтн.; 634, 640, 641 Казан.; 702–703, 706 Микол.; 755, 756, 815, 816 Новобузьк.; 845, 846, 860–862 Новоодес.)

БИ'РКНУТИСЯ [биркнутис'а], -нуся, -нешся, док. Те ж, що й биркицьнутися. Коли біг до машини, то перекинувся і так биркнувся, що разів три перевернувся (238, 239, 261, 262 Брат.)

БИРКО'СА [биркóса], -и, ж., бот. Дерево абрикоси і її плоди. Надворі потеплішало, і наші биркоси вже почали дружно цвісти (71, 72 Башт.; 751, 752 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 875, 876 Очак.)

Биркульо'з [биркул'óз], -у, ч. Турбекульоз. Коли син хворів на биркульоз легенів, то з місяць лежав у лікарні (10–12, 39, 41 Арбузин.; 78–80, 88, 89 Башт.; 245, 247, 249 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 416, 417 Врад.; 425, 427 Доман.; 690–692 Кривоозер.)

БИ'РОЧКА [бирочка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бирка. Біля берега річки на прив’язі пасуться чиїсь дві бирочки (насел. п. див. бирка)

Бирючо'к [бир'учóк], -чка, ч. Річний бичок. Ми думаємо свого бирючка продати, бо він нам зовсім непотрібний, у нас ще є теличка (568, 569 Жовтн.)

БИ'РЯ-БИ'РЯ [бир'а/бир'а], виг. Вигук, яким кличуть овець та ягнят. Див. бир-бир. “Биря-биря, рідненькі! Биря-биря, додому!” – кликала хазяйка своїх овечок з отари (74, 75, 77 Башт.; 156, 158, 159 Березан.; 198, 199 Березнег.; 731, 732, 734 Микол.; 834–836 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)

БИРЬ-БИРЬ [бир'/бир'], виг. Вигук, яким кличуть овець, ягнят. Див. БИРА-БИРА. “Бирь-бирь, рідненькі!” – вигикувала бабуся, скликаючи ягняток (105, 106 Башт.; 135, 136 Березан.; 184–186 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 356, 367 Доман.; 582, 589 Жовтн.; 835, 836 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

БИСА'ГИ [бисáги], див. БЕСАГИ.

БИСТРЕ'ЦЬ [бистрéц'], -я, ч. Бистрінь. Та частина річки, де вода швидко тече. Попливемо на бистрець, щоб за течією потім іти аж до самого села (18, 19 Арбузин.; 219, 223 Брат.; 404, 405 Врад.; 693, 694 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)

БИСЬ [бис'], част. Умовна. Би. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Що бись робила, аби сьогодні не приїхала до нас ранком? (314, 315, 317 Веселин.; 398, 399 Врад.; 465, 466 Доман.; 697, 698 Кривоозер.)

БИСЬ-БИСЬ [бис'/бис'], виг. Вигук, яким кличуть телят. “Бись-бись, моє миленьке! Бись-бись!” – кликала бабуся телятко (312 Веселин.)

БИ'ТЕЛЬ [бител'], -я, ч. Бияк, бич ціпа. Від ціпа відірвався битель, і тепер нічим молотити горох (81, 82 Башт.)

БИ'ТИСЯ [битис'а], Б’Є'ТЬСЯ [бйéц':а], недок. Стан, коли корова виявляє статеву охоту. Наша корова почала битися, треба вести на ферму до бика-целентала (94, 97, 101–103 Башт.; 132, 133, 158, 159 Березан.; 173, 174 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 427–429 Доман.; 516–518 Єлан.; 554, 555, 584, 585 Жовтн.; 667–669 казан.; 751–753 Микол.; 778–780 Новобузьк.; 851, 852, 863–865 Новоодес.; 899–901 Очак.; 995–997 Снігур.)

БИТІ'ЛЬНЯ [бит'íл'н'а], -і, ж. Бительня, якою обробляють коноплі, льон. У нас в сараї стоїть битільня, якою обробляють коноплі (404, 405 Врад.; 678–680 Кривоозер.)

БИ'ТКА [битка], -и, ж. 1. Бительня. Див. БИТНИЦЯ. Сьогодні наша мама цілий день биткою обробляла коноплі (142–145 Березан.; 207, 208 Березнег.; 357, 358 Вознесен.; 448, 449 Доман.; 568, 569, 576, 577 Доман.; 706, 707 Микол.; 832–834 Новоодес.; 965, 966 Снігур.)

2. Палка, якою б’ють м’яч, коли грають у гилки. У Петра така замашна битка, що він нею найдальше б’є м’яча (835, 836 Новоодес.)

БИ'ТНИЦЯ [битниц'а], -і, ж. Бительня. Справ, сину, битницю, бо чогось мечик дуже хитається (592, 593 Жовтн.; 616, 617 Казан.)

БИТО'К [битóк], -тка, ч., виногр. Сорт синього винограду. Виноград биток – синюватого кольору і дуже приємний на смак (107–109, 150, 151 Березан.; 989, 991 Очак.)

БИТО'Н [битóн], -а, ч. Бідон. Щодня ми завозимо у дитячий садок один битон ранішнього молока (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 52, 53, 58, 59 башт.; 112, 113 Березан.; 337, 339 Вознесен.; 551–553 Жовтн.; 747, 749, 750 Микол.; 832–835 Новоодес..; 887–890 Очак.; 970, 972, 974 Снігур.)

БИТО'НЧИК [битóнчик], -а, ч. Зменш. до битон. Дочка щоранку приносить з молочарні битончик молока (насел. пункти див. битон)

БИТОНЯ'РА [битон'áра], -и, ч. Збільш. до битон. Такого битоняру з молоком сам не піднімеш, потрібна поміч (насел. пункти див. Битон )

БИТУ'ШЕЧКИ [битýшечки], -чок, мн. (одн. биту'шечок, чка, ч.). Здріб. до биту'шки. Нашій молодій школярці на зиму ми купили нові битушечки (насел. п. див. БИТУШКИ)

БИТУ'ШКИ [битýшки], -шок, мн. (одн. биту'шок, шка, ч.). Биті валянки. Надворі випав хороший сніг, тому взувай битушки (875, 976 Очак.; 996–998 Снігур.)

БИ'ЦКАТИСЯ [бицкатис'а], -ається, недок. Ґедзатися, збуджено бігати, стрибати від укусів ґедзя. Див. БИЦЬКАТИСЯ. Корови бицкаються, бо ґедзі сильно кусають (383, 404, 405 Врад.; 678–680 Кривоозер.)

БИ'ЦЮ-БИ'ЦЮ [биц'у/биц'у], виг. Вигук, яким підзивають бичків. Див. БИЦЬ-БИЦЬ. “Бицю-бицю, мій маленький! Бицю-бицю до мене, мій рідненький!” (16, 17, 39–41 Арбузин.; 44, 45, 81, 82, 105, 106 Башт.; 112, 113, 142, 143, 158, 159 Березан.; 166, 167, 175, 176 Березнег.; 245, 249 Брат.; 281–283 Веселин.; 334–336, 340 Вознесен.; 396–399 Врад.; 448, 449, 456, 457, 478 Доман.; 550, 562, 576, 577 Жовтн.; 693, 694, 697, 698 Кривоозер.; 723, 724, 727 Микол.; 832–834 Новоодес.; 977–979, 899–901 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)

БИЦЬ-БИЦЬ [биц'/биц'], виг. Вигук, яким підзивають бичків. Див. БИЦЮ-БИЦЮ. “Биць-биць, капосний, додому!” – підзивала бабуся бичка (насел. п. див. БИЦЮ-БИЦЮ)

БИ'ЦЬКАТИСЯ [биц'катис'а], -ається, недок. Брикатися від укусів ґедзів. Корови того бицькаються, що їх сильно кусають гедзі. (152, 154 Березан.; 295, 297 Веселин.; 860, 861 Новоодес.)

БИЧ [бич], -а, ч. Стовбур соняшника. Соняшники ми скосили комбайнами, а на полі одні бичі стоять (478, 481 Доман.; 514, 515 Єлан.; 587, 588 Жовтн.; 745, 740 Микол.; 851, 852 Новоодес.)

БИЧА'К [бичáк], -а, ч. Батіг. У всіх пастухів були довгі і міцні бичаки, щоб завертати корів (829, 842, 844 Новоодес.)

БИЧЕ'ШНИК [бичéшник], -а, ч. рибак, який ловить бички волоком. Див. БИЧНИК. Наші бичешники приловчилися брати волоком бички і на глибині лиману (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887 Очак.)

БИЧИВИ'НА [бичивина], -и, ж. Пужално. Піду в посадку і виріжу нову бичивину батога, бо стара переламалася (74, 75, 77 Башт.; 175, 176, 185 Березнег.)

БИЧИВНИ'К [бичиўник], -а, ч. Побережжя. На бичивнику стоїть довгий ряд човнів наших сільських рибалок (137, 142–145, 150 Березнег.; 573–575 Жовтн.)

БИЧИ'ЛНО [бичилно], -а, с. Пужално. У батога зламалося бичилно, треба у посадці нове вирізати (292–294 Веселин.; 529–531 Єлан.)

БИЧКОВА' СІТКА [бичковá с'íтка], -и, ж. Рибальська сітка, якою ловлять бички. Бички ловлять спеціальною бичковою сіткою, яка має дрібні очиї (137, 142, 144, 150 Березан.; 883, 887, 891 Очак.)

БИЧКУВА'ТИ [бичкувáти], -ую, -уєш, недок. Пасти молодняк (бички, телички). Наш син усе літо бичкував і заробив чимало хліба і грошей (187–189 Березнег.; 238–240 Брат.; 295, 297 Веселин.; 396, 397 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 845, 846 Новоодес.)

БИ'ЧНИК [бичник], -а, ч. Рибак, який ловить бички. Наші бичники вже повертаються з річки, подивимося, що там вони вловили (584, 586 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 906 Очак.)

БИ'ЧЕ О'КО [биче óко], -а, с., одн. Птах волове око. Биче око – дуже маленький співучий птах, якого важко й помітити на дереві (16, 17 Арбузин.)

БИЧО'ВКА [бичóўка], н, ж. Мотузка. Візьми, сину, бичовку і піди прив’яжи корову до стовпа (41, 51, 53, 55 Башт.; 191, 194, 195 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 471, 475 Доман.; 552–554 Жовтн.)

БИЧО'К [бичóк] (1), -чка, ч., буд. Лежак на горищі для виходу диму. Кожного літа в бичку ми трусимо сажу, щоб не загорілася (90–92 Башт.; 516, 517 Єлан.; 751, 752, 755 Микол.; 845, 846 Новоодес.)

БИЧО'К [бичóк] (2), -чка, ч., іхт. 1. Дрібна річкова риба піскар. Піскарі – маленькі, але схожі на бичків, тому їх також звуть бичками (22, 24 Арбузин.; 107–109 Березан.; 356, 357 Вознесен.; 448, 449 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 851, 852 Новоодес.; 899–901 Очак.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)

2. Прісноводна риба з товстою головою і широким лобом. Головень. Головня ми також називаємо бичком, бо й він має товсту голову і широкий лоб (584, 586 Жовтн.)

3. Річкова рибка щипавка. Бичок – це маленька річкова рибка з довгим тілом ясно–жовтого кольору (562, 584 Жовтн.)

БИЧУ'К [бичýк], -а, ч. Коротка частина цiпа; бияк. Бичук старого цiпа може скоро вiдiрватися, бо вже майже перетерлася капиця (312, 313 Веселин.; 512, 513 Єлан.; 573–575 Жовтн.; 731, 732, 734 Микол.; 833–835 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 995–997 Снiгур.)

БИ'ШКИ [бишки], виг. Вигук, яким вiдганяють телят. “Бишки, бишки, капосне!” – покрикувала хазяйка, заганяючи телятко в хлiв (372–374 Вознесен.; 860, 861 Новоодес.)

БИЯ'К [бийáк], -а, ч. Клиноподiбна сокира, якою колють дрова. Колун. Син узяв бияк i пiшов у сарайчик колоти дрова для кабицi (268, 269 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 690–692 Кривоозер.)

БИЯ'НКА [бийáнка], -и, ж. Праник. Замашною биянкою добре вибивати шмаття, яке переш на рiчцi (830, 831 Новоодес.)

БИЯ'НОЧКА [бийáночка], -и, ж. Зменш. до БИЯ'НКА. Дочка досить вправно вибивала бiлизну своєю новою бияночкою (830, 831 Новоодес.)

БІ'БКОВИЙ ЛИСТ [б’ібковиǐ лист], а, ч. Лавровий лист. Див. БАБКОВЕ ЛИСТЯ. Піди, дочко, в магазин і купи пачечку бібкового листа і пахучого перцю (337, 339, 342, 343 Вознесен.; 712–714 Микол.; 834–836 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 984, 985 Снігур.)

БІ'БЛЯШКИ [б’íбл'ашка], -шок, мн. (одн. бі'бляшок, -шка, ч.) Маленькі кульки овечого, козячого, заячого посліду. Бібки. Див. БІ'Б’ЯШКИ. Пройшла вулицею отара овець, залишаючи дрібні бібляшки та куряву (105, 106 Башт.; 354, 355 Вознес.; 478, 480 Доман.; 576, 577 Жовтн.)

БІ'БЛЯШОК [б’íбл'ашок] (1), див. БІБЛЯШКИ.

БІ'БЛЯШОК [б’íбл'ашок] (2), -шка, ч. Брунька. Ніби ще й тепла не було, а бібляшки на абрикосах вже набрунилися (245, 247, 249 Брат.; 700, 701 Кривоозер.)

БІ'Б’ЯШКИ [б’íбйашки], -шок., мн. (одн. біб’яшок, -шка, ч) Маленькі кульки овечого, козячого, заячого посліду. Усі овечі біб'яшки збери у відро і винеси на огород, це хороше добриво (586, 587 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 339–341 Первомай.)

БІ'Б’ЯШОК [б’íбйашок], див. БІ'Б’ЯШКИ.

БІ'ґА [б’íґа], -и, ж. Кирка. Вживається вихідцями із Тернопільської області. Цю купу щебеню без лома і біґи не розколупаєш, тому ідіть за інструментом (644, 648 Казан.; 823, 826 Новобузьк.)

БІГА'Р [б’ігáр], -я, ч. Палиця, ґирлиґа. Вживається вихідцями із західних областей України. Наш дідусь зробив собі красивий бігар і завжди ходить з ним (685–687 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

БІ'ГМЕ' [б’íгмé], присл. Чесно. Бігме, мої дорогі, ми раді вашому приїзду до нас у гості (49, 50 Башт.; 329, 330 Веселин.; 342, 343 Вознесен.; 485, 486 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 751, 753 Микол.; 866, 868 Новоодес.)

БІГУ'Н [б’ігýн] (1), -а, ч., млин. Верхній млиновий камінь. Верхняк. Бігун ми вчора насікли, і тепер він зерно меле значно краще, ніж було до цього (22, 26 Арбузин.; 101–103 Башт.; 156, 158, 159 Березан.; 292–294 Веселин.; 335, 336, 350, 353, 355, 356 Вознесен.; 439, 441–443 Доман.;747, 749 Микол.; 857, 858, 860, 861 Новоодес.; 877–879 Очак.; 995–997 Снігур.)

БІГУ'Н [б’ігýн] (2), -а, ч. пристрій, за допомогою якого дітей учать ходити. Див. БІГУНО'К. Синку треба вже купити бігун, щоб скоріше навчився ходити (10, 11, 21, 22, 26 Арбузин.; 68–70, 83, 85 Башт.; 120, 121, Березан.; 205, 206 Березнег.;250, 251 Брат.; 298, 299 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 416, 417, 420, 421 Врад.; 456, 457 Доман.; 558, 559 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 851, 852 Новоодес.; 908, 910, 911 Первомай.)

БІГУНЕ'ЦЬ [б’ігунéц'] (1), -нця, ч. Зменш. до бігу'н (2). Наш внучок із бігунцем уже потрошку дибає по хаті (насел. п. див. БІГУ'Н (2)

БІГУНЕ'ЦЬ [б’ігунéц'] (2), -нця, ч. Розлад шлунка. Бігунка. Після такої їди може напасти й бігунець, або й взагалі захворіти (346, 347 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 840, 841 Новоодес.; 951, 952 Первомай.)

БІГУНКИ' [б’ігунки] (1), -ів, мн. Пристрій, за допомогою якого вчать дітей ходити. Див. БІГУ'Н (2). Купили синкові бігунки, щоб він сам поскоріше вчився ходити (133, 135 Березан.; 191, 194, 195 Березнег.)

БІГУНКИ' [б’ігунки] (2), -ів, мн. (одн. бігуно'к, -нка, ч.) Спеціальне взуття спортсменів-бігунів. Студенти-спринтери взували бігунки і випробовували їх, чи не муляють (335, 336 Вознесен.)

БІГУНО'К [б’ігунóк] (1), див. БІГУНКИ' (2).

БІГУНО'К [б’ігунóк] (2), -нка, ч. Пристрій, за допомогою якого вчать дітей ходити. А бігунок добре допоміг синку вчитися самостійно ходити (887, 888 Очак.)

БІГУ'НЧИК [б’ігýнчик], -а, ч. Зменш.-пестл. до бігун (2). І ми купили синку бігунчик, щоб учився скоріше самостійно ходити (насел. п. див. БІГУ'Н (2).

БІ'ґУС [б’íґус], -у, ч., кул. 1. Тушкована капуста з м'ясом. На вечерю приготували біґус із свіжиною. Біґусом у нас називають звичайну тушковану капусту з м'ясом (383, 404, 405 Врад.; 465, 460 Доман.; 533, 535 Єлан.; 570, 572 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 851, 852, 860 Новоодес.; 911, 912, 926, 927 Первомай.)

2. Вінегрет з овочів. Біґус ми готуємо з різних овочів: квашеної капусти, огірків, картоплі, буряків, моркви (198, 199 Березнег.)

БІГУ'ХА [б’ігýха], -и, ж. Річка, в якій тече вода. Протилежне мертвовод. Наша річка – бігуха, а весною вона широко розливається і заливає низинні луги (984, 185 Снігур.)

БІГЦЬО'М [б’ігц'óм], присл. бігом, бігцем. Трактористи бігцьом дібралися до тракторного стану дуже швидко, бо щодня тренуються (667–669 Казан.; 773, 778, 779 Новобузьк.)

БІДА' [б’ідá], -и, ж. Самогонка. Сьогодні поставила запарку, щоб до іменин зробити біду для гостей, які обов’язково прийдуть (433, 434 Доман.; 533, 535 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 706, 707 Микол.; 830, 831 Новоодес.)

БІДА'КА [б’ідáка], -и, ч. Убога людина. Бідак. Син наш – нещасний бідака; на роботі нічого не ладиться, жінка бросила, а він ще й п'є добре (90, 92, 94, 95 Башт.; 118, 119, 133, 135 Березан.; 340, 356, 357 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 712–714 Микол.; 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 981, 982 Снігур.)

БІДИ'ТИ [б’ідити], -ую, -уєш, недок. Бідувати. Див. БІДНУВА'ТИ. Говорили ж тобі, не виходь за нього заміж, бо будеш увесь вік бідити, так не послухала (29, 30, 33 Арбузин.; 217, 218 Брат.; 404, 405 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

БІДНУВА'ТИ [б’іднувáти], -ую, -уєш, недок. Бідувати. Див. БІДИ'ТИ. Той, хто добре працює, ніколи у нас не біднував і не біднує, тим більше зараз (436, 437 Доман.; 505, 560, 508 Єлан.; 553–555 Жовтн.; 712–714 Микол.)

БІДО'К [б’ідóк], -дка, ч. Посудина для гасу. Бідончик. Бідок з гасом винеси у пригребицю і постав так, щоб ніхто не перекинув (475, 476 Доман.; 533, 535 Єлан.; 845, 846, 848 Новоодес.)

БІДУ'ЛЯ [б’ідýл'а], -і, ч., ж. Бідолаха. Як заболіло серце у нашої бабулі, злягла і більше, бідуля, не піднялася (115, 118, 119 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 359–361 Вознесен.; 703–705 Микол.; 864, 865 Новоодес.)

БІДЯ'К [б’ід'áк], -а, ч. Бідняга, бідолага. Сусід наш, бідяк, дуже сумує за жінкою, яка нещодавно померла від простуди (101, 102, 105, 106 Башт.; 175, 176, 178 Березнег.; 471, 475, 476 Доман.; 640, 642, 643 Казан.; 793, 794, 797 Новобузьк.)

БІ'ЖКИ [б’íжки], присл. Бігом. Біжки ми дібралися до автобусної станції за півгодини і встигли сісти на автобус (49–51, 101–103 Башт.; 161–163 Березнег.; 346, 347, 371 Вознесен.; 584, 585 Жовтн.; 723, 724, 727 Микол.; 833–835 Новоодес.; 873, 875, 901, 903 Очак.)

БІЗ [б’із], бозу, ч., бот. Бузок. Див. БЕВЗ. Наш біз у палісаднику уже розрісся так, що треба розрідити, бо вже поліз і на квіти (94, 95, 97 Башт.; 227, 238, 239 Брат.; 356, 357 Вознесен.; 389, 390, 400, 401 Врад.; 456, 457 Доман.; 940, 941 Первомай.)

БІ'ЗНИК [б’íзник], -а, ч. Чагарник з біздерева. Діти ходили в бізник і наламали гілочок бозу, щоб уквітчати хату перед святом (22, 24 Арбузин.; 268, 269, 273 Брат.; 420, 421 Врад.; 685–687 Кривоозер.)

БІ'КА [б’íка], -и, ч. Бугай. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Вулицею два хлопці вели на міцних налигачах здоровенного біка на ферму (261, 262 Брат.; 416, 417 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 951–953 Первомай.)

БІ'КУС [б’íкус], -у, ч., кул. Тушкована капуста з м'ясом. Див. БІ'ґУС. На друге гостинна хазяйка подала бікус із бараниною та помідори, змащені свіжою олією (731, 732, 734 Микол.; 835–837, 860, 862 Новоодес.)

БІ'ЛА КОНО'ПЛЯ [б’íла конóпл'а], -і, ж., бот. Стебло коноплі, яке не дає насіння. Білі коноплі не дають насіння, але з них виробляють добре волокно на пряжу (362, 363 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 490, 491 Доман.; 685–687 Кривоозер.; 629, 842–844 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.)

БІЛА'Н [б’ілáн], -а, ч., виногр. Сорт білого винограду. Див. ПЛАВАЙ. Білан – хороший виноград, з нього ми робимо кисле домашнє вино і сік для дітей (963, 964, 970, 972, 984 Снігур.)

БІЛА'НЯ [б’ілáн'а], -і, ж. Біла курка. Усі інкубаторні курочки, як правило, білані і несуть маленькі яйця (562, 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 712–714 Микол.)

БІ'ЛА РИ'БА [б’íла риба], -и, ж., іхт. Риба тараня або рибець. Сьогодні ранком уловив з півведра бичків, а також з десяток білої риби (873, 883, 887, 891, 896, 906 Очак.)

БІЛИЗНА' [б’ілизнá], -и, ж., тк. Недолік на полотні. Коли обірветься нитка основи при тканні полотна, то на ньому утворюється білизна (52, 53 Башт.; 200, 201 Березнег.)

БІЛИЗНИ'НА [б’ілизнина], -и, ж. Натільний одяг; білизна. Сьогодні випрала і вже висушила всю білизнину, а завтра буду прасувати (101–103 Башт.; 185, 186 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 372–374 Вознесен.; 838, 840, 841 Новоодес.; 899–901 Очак.; 1002, 1003 Снігур.)

БІЛИ'ЗНЯ [б’ілизн'а], -і, ж., іхт. Хижа риба жерех. Білизня більше всього ловиться у гирлі Дніпра і при виході в Чорне море в Дніпровському лимані (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887, 896, 897 Очак.)

БІ'ЛИК [б’íлик], -а, ч. 1. Білий пес. Наш білик не прив'язаний, вільно бігає по двору і нікого чужого у двір не впускає (576, 577, 582, 583 Жовтн.)

2. Білий гриб боровик. Ми ходили у неділю в ліс і назбирали з відро різних грибів, серед них є й білики (829, 842, 843 Новоодес.)

БІЛИ'ЦЯ [б’ілиц'а] (1), -і, ж., зоол. Білка. Вживається вихідцями із Закарпаття. Зараз у Карпатах розвелося багато білиць, і ми часто виходили на полювання (216–218 Брат.; 383, 404, 405 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

БІ'ЛИЦЯ [б’íлиц'а] (2), -і, ж., бот. Картопля. Ми заготували на зиму всіх овочів – капусти, білиці, буряків, моркви і помідор (407, 409, 410 Врад.; 690–692 Кривоозер.)

БІЛІБО'К [б’іл'ібóк], -а, ч. Білок яйця, збитий з цукром, яким змащують верх здобного печива, паски, торта. Див. БІЛОБО'К. Перед тим, як будеш ставити торт у духовку, змаж білібоком і притруси путрою (362, 363 Вознесен.)

БІЛІ'ВКА [б’іл'íўка], -и, ж. Міцне біле вино. Випив чашку білівки перед обідом і вже трохи зашуміло в голові, видно, набирає міцності (124, 125, 127 Березан.; 169–171 Березнег.; 359–361 Вознесен.; 860, 861 Нвоодес.)

БІ'ЛЛЯ [б’íл':а], -я, с. Біла глина, якою білять стіни. Дочка вже приготувала білля, щоб завтра побілити хату знадвору, бо дощ обмив (751, 753 Микол.)

БІЛОБО'К [б’ілобóк], -а, ч. Те ж, що й БІЛІБО'К. Ми вже спекли паски, помазали верхи білобоком, притрусили путрею і наклали лампасьє' (362, 363, 371 Вознесен.)

БІЛОБРИ'СИЙ [б’ілобрисиǐ], -а, -е. Білявий. В обід чогось до сина приходив білобрисий сусід, довго з ним говорив (133, 135, 144, 145 Березан.; 183, 184 Березнег.; 337, 339, 340 Вознесен.; 171, 175, 176 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 634, 644, 648 Казан.; 706–708, 736, 737, 755 Микол.; 769, 771, 778–780 Новобузьк.; 828, 846 Новоодес.; 877–879, 901, 903 Очак.; 995–997 Снігур.)

БІЛОГРУ'ДИК [б’ілогрýдик], -а, ч., орн. Крячок річковий. Біля очерету постійно літає білогрудик, видно, там десь його гніздечко (191, 195, 196 Березнег.; 346, 348 Вознесен.; 745, 746 Микол.; 832–834 Новоодес.; 877–879 Очак.; 1008, 1010, 1011 Снігур.)

БІЛОДЕ'ННИЙ [б’ілодéн:иǐ], -а, -е. При денному світлі. Увесь білоденний час дочка була на горищі, мазала лежак і димар (41–51 Башт.; 207, 208 Березнег.; 350, 351, 356 Вознесен.; 731, 732 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 873, 875 Очак.)

БІЛОДЕ'ННО [б’ілодéн:о], присл. Вдень. Білоденно зараз знаходжуся на роботі в полі, а вечором трошки займаюся своїми ділами (насел. п. див. БІЛОДЕ'ННИЙ )

БІЛОЗО'РИЙ [б’ілозóриǐ], -а, -е. Білявий. Малі діти – білозорі, а як підростають, то чубчик потроху чорнішає (840, 841 Новоодес.; 888–890 Очак.; 972, 974, 984 Снігур.)

БІЛОКАЧА'НКА [б’ілокачáнка], -и, ж., бот. Сорт капусти. Днями син привіз півбезтарки білокачанки, і я нашаткувала повну діжку (112, 113, 132, 133 Березан.; 191, 195, 196 Березнег.; 342, 343, 357, 358 Вознесен.; 478, 480, 487, 489 Доман.; 621, 622, 624 Казан.; 712–714 Микол.; 778, 779, 788, 789 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 877–879 Очак.; 981–983, 1012, 1016 Снігур.)

БІЛОКАЧА'ННА [б’ілокачáн:а], -ої, ж. Сорт капусти. Див. БІЛОКАЧА'НКА. Білокачанна капуста – осіння, саме її шаткують, заготовляючи на зиму (насел. п. див. БІЛОКАЧА'НКА)

БІЛОРІ'ПА [б’ілор'íпа], -и, ж., бот. Ріпа, що має біле забарвлення. У нас в огороді грядочка білоріпи, щоб зимою було чим дітям забавлятися (23, 33, 39, 41 Арбузин.; 213, 214, 268, 269 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 416–418 Врад.; 485, 486 Доман.; 678–680 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 857, 858 Новоодес.; 884, 886 Очак.; 946, 948, 949 Первомай.; 1002, 1003 Снігур.)

БІЛОРО'ТИКИ [б’ілорóтики], -ів, мн., бот. Квіти грицики. Білоротики, які цвітуть білими квіточками, широко використовуються в медицині (586, 587 Жовтн.; 751, 752 Микол.; 851, 852, 857, 858 Новоодес.; 875, 876 Очак.)

БІЛОТО'К [б’ілотóк], -тка, ч. Білок яйця. Див. БІЛТОК. Мама вилила з яйця білоток у стаканчик, щоб зробити з нього якусь мазь для обличчя (412, 413 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)

БІЛОЦВІ'Т [б’ілоцв’íт], -ту, ч., бот. Квіти лісовий нарцис. Див. БІЛО'ШМА. Діти ходили сьогодні в ліс і там нарвали білоцвіту, з якого сплели вінки (61, 62 Башт.; 169–171 Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 393–395 Врад.; 485–487 Доман.; 591–593 Жовтн.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 834–836 Новоодес.)

БІЛО'ШМА [б’ілóшма], -и, ж., бот. Лісовий нарцис. Див. БІЛОЦВІТ. Білошма росте в лісах і заростях, а весною розпускається жовтими квіточками (737–739 Микол.; 870, 871 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.)

БІЛПУ'Х [б’ілпýх], -у, ч., бот. Рослина мати-й-мачуха. Рослину мати-й-мачуха у нас на Кінбурнській косі називають білпух або підбій (896–898 Очак.)

БІЛТО'К [б’ілтóк], -тка, ч. Білок яйця. Див. БІЛОТО'К. Білток яйця мама вилила на сковородку, а з жовтка зробила глазуру (891, 892 Очак.)

БІЛУ'ШКА [б’ілýшка], -и, ж. Чашка. Наш син кожного ранку випиває білушку свіжого молока і йде на роботу (667–669 Казан.; 801–803, 810 Новобузьк.)

БІЛЮ'К [б’іл'ýк], -а, ч. Гриб боровик. Ходили в неділю в ліс, назбирали трошки різних грибів, попадалися й білюки (439, 441, 442 Доман.; 529–531 Єлан.; 582, 583 Жовтн.)

БІЛЯ'ВЕЦЬ [б’іл'áвец'], -вця, ч. Світловолосий або білолиций хлопчина. Змалку син був білявець, як і всі малі діти, а з роками чуб почав чорніти (612, 613, 616 Казан.; 810–812 Новобузьк.)

БІЛЯ'К [б’іл'áк], -а, ч. 1. Білий метелик. Зараз у полі багато літає великих і маленьких біляків, які нікого не бояться (350, 351, 353, 356 Вознесен.; 743, 745, 746 Микол.; 835–837 Новоодес.; 877–879 Очак.; 965, 966, 984 Снігур.)

2. Білі плями на воді лиману чи моря. Сьогодні увесь берег моря у біляках – то припливли з моря медузи (137, 142, 144, 150 Березан.; 873, 883, 887, 891 Очак.)

БІЛЯ'НКА [б’іл'áнка], -и, ж. Біла хата. Вважай, що ми прийшли додому, бо он і наша білянка видніється в кінці вулиці (576, 577, 584, 585 Жовтн.; 712–714 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.)

БІЛЯ'С [б’іл'áс], -а, ч. Кавун з білим кольором м’якоті. Біляси завжди солодші від червоних кавунів, тому їх називають сахарними (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 238, 239 Брат.)

БІЛЯЧО'К [б’іл'ачóк], -чка, ч., ент. Зменш.-пестл. до БІЛЯ'К (1). На білячків, яких ми наловили повну баночку, добре рибка клює (насел. п. див. БІЛЯ'К (1))

БІЛЬ [б’іл'], -і, ж. Риб'яча луска. Жінки обчищали з риби біль, а чоловіки тим часом готували вогнище, щоб зварити юшки (101–103 Башт.; 124, 125, 144, 145 Березан.; 175, 176 Березнег.; 320, 321 Веселин.; 582, 583, 586 Жовтн.; 640–642 Казан.; 731–733 Микол.; 810, 811, 818, 819 Новобузьк.; 829, 842–844 Новоодес.; 873, 875, 883, 884, 893, 894 Очак.; 963, 964, 996, 997 Снігур.)

БІЛЬМА'Й [б’іл'мáǐ], -я, ч. Людина з витрішкуватими очима. Чогось отой рижий більмай увесь час поглядає в нашу сторону, немов щось запримітив (829–831 Новоодес.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)

БІЛЬМА'К [б’іл'мáк], -а, ч. Людина з більмом на оці. Хоча наш бригадир і більмак на одне око, а все бачить дуже добре (10, 11, 35, 36, 38 Арбузин.; 108–110 Березан.; 245, 247 Брат.; 384, 387, 390, 392 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 873, 875, 876 Очак.)

БІЛЬМА'ТИЙ [б’іл'мáтиǐ], -а, -е. Булькатий, витрішкуватий. Чого отой більматий хлопець увесь час дивиться на дівчат, які стоять біля дверей? (115, 118, 119 Березан.; 901, 903, 905 Очак.)

БІЛЬМА'Ч [б’іл'мáч], -а, ч. Людина з витрішкуватими очима. Отой більмач як витріщить свої очі, то хлопці аж присідають від страху (29, 33, 35, 36 Арбузин.; 74, 75, 77 Башт.; 245, 247 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 937, 940, 941 Первомай.)

БІ'МБЕР [б’íмбер], -у, ч. Самогон. Вживається вихідцями із західних областей України. Ми купили вина для жінок, для чоловіків зварила бімберу, думаємо, вистачить на весілля (10, 11, 36, 38 Арбузин.; 222, 223 Брат.; 404, 405 Врад.)

БІ'РФА [б’íрфа], -и, ж. Одна з двох бічних частин ящика воза; полудрабок. Добре скріпи бірфи гарби, щоб не розійшлися в дорозі, бо тоді вивалиться все сіно (685–687 Кривоозер.; 926, 927 Первомай.)

БІСИНА' [б’ісинá], -и, ж., бот. 1. Дереза. Увесь крутий схил яру ми обсадили бісиною, щоб весняна вода його не розмивала (932, 933 Первомай.)

2. Рослина блекота. Що ви робите, бісові діти! Ви що бісини пооб'їдалися? Покладіть сокиру на місце! (74, 75, 77 Башт.; 346, 348, 356 Вознесен.; 582, 583 Жовтн.; 751–753 Микол.; 864, 865 Новоодес.)

БІСЦЬО'М [б’ісц'óм], присл. Бігом. Див. БІГЦЬО'М. Біжи бісцьом до мами на роботу, нехай негайно іде додому (49, 50 Башт.; 187–189 Березнег.; 350, 351, 353 Вознесен.; 439, 441–443 Доман.; 568, 569, 572 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 845–847 Новоодес.; 887–889 Очак.; 981, 982 Снігур.)

БІ'ТИ [б’íти], -ів, мн. Чоботи. Сьогодні, мабуть, взую свої біти, бо надворі після зливи грязь, усі дороги розкисли (22, 24, 26 Арбузин.; 223, 225 Брат.; 412, 413 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

БІЦІ'ГЛі [б’іц'íгл'і], -ів, мн. Велосипед. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Сідай, синку, на свої біціглі, їдь до батька в поле і передай йому листа від брата (232, 250 Брат.; 418, 420 Врад.; 917, 919, 927 Первомай.)

БІЦУ'К [б’іцýк], -а, ч. Коротка частина ціпа; бияк. Треба прив'язати біцук, бо вчора відірвався, а другого ціпа у нас немає (829, 842 Новоодес.)

БІ'ШЕНИЙ [б’íшениǐ], -а, -е. Скажений; який сказився (про собаку). Див. БЕ'ШЕНИЙ [бéшениǐ]. Якось весною у селі з'явився бішений собака, так ми його застрелили й спалили (10, 11, 39, 41 Арбузин.; 49, 90, 92, 101, 102 Башт.; 133, 135, 156, 158, 159 Березан.; 198, 199, 205, 206 Березнег.; 257, 259, 260 Брат.; 312, 313 Веселин.; 340, 356, 357 Вознесен.;384, 387, 388 Врад.; 448, 449, 451 Доман.; 554, 555, 562, 580, 581 Жовтн.; 736–738 Микол.; 842, 843, 868, 869 Новоодес.; 963, 965, 970, 972, 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)

БЛАВА'ТЕНЬ [блавáтен'], -тня, ч., бот. Волошки; блават. Див. БЛА'ВУТ. На схилах нашої балки густо росте блаватень з великими білими квітками (99, 100 Башт.)

БЛА'ВУТ [блáвут], -у, ч., бот. Те ж, що й БЛАВА'ТЕНЬ. А в житі, яке посіяне за кукурузяним полем, блавут росте з маленькими білими квіточками (81, 82 Башт.)

БЛАГОМА'ТНИЙ [благомáтниǐ], -а, -е. Дурнуватий; пришелепуватий. Чи ти благоматний, чи зовсім дурний, що таке витворяєш при чужих людях? (456, 457 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 580, 582, 586 Жовтн.)

БЛАЖНИ'Й [блажниǐ], -а, -е. Молочний. Усе блажне стоїть у погребі в глечиках, що хочеш їсти, іди бери сам (насел. п. див. БЛАЖНЯ' )

БЛАЖНЯ' [блажн'á], -і, ж. Молочні продукти (молоко, сметана). Коли здоїш корову, блажню розіллєш у глечики і винесеш у погріб, щоб не скисло. (644, 645, 650, 652 Казан.; 786–788 Новобузьк.)

БЛАКА'РКО [блакáрко], -а, с. Скло. Вживається вихідцями із західних областей України. У причілковому вікні у двох шибках розбилися блакарки, треба якось уставити (261, 262 Брат.; 398–400 Врад.)

БЛАТО'К [блатóк], -тка, ч., тк. Бердо ткацького верстата. Блаток – це деталь ткацького верстата, яка нагадує гребінь у рамці. (29, 33 Арбузин.; 227, 228, 232 Брат.; 416, 417, 420 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)

БЛАХВА'Н [блахвáн], -а, ч. Металевий лист, на якому печуть пироги, коржі. Вживається вихідцями із західних областей України. Син зробив новий великий блахван пекти пироги, бо старий нікуди не годився (685, 686, 688 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.)

БЛЕЗНО' [блезнó], -а, ч. Сучок у дошці. Відклади в сторону цю дошку, бо в ній є аж чотири великих блезни (334–336 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 851, 852, 860, 861 Новоодес.)

БЛЕ'ЇТИ [блéйіти], -ею, -еїш, недок. Говорити дурницю, неправду. Не блей, чоловіче недобрий, не блей! Говори так, як воно було насправді (10, 11, 29, 30 Арбузин.; 389, 390, 415 Врад.; 683, 697, 698 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

БЛЕ'ЙКА [блéǐка], -и, ж. Чутка; брехня. По селу пройшла блейка, що приїхали до нас якісь знамениті артисти, то всі пішли в клуб (насел. п. див. БЛЕЇТИ)

БЛЕ'КІТ [блéк’іт], -коту, ч., бот. Отруйна рослина блекота. Див. БЛЕКУ'Н. Цвіт блекоту трохи солодкуватий, але ним легко можна отруїтися, якщо не насмерть, то похворієш (68–70 Башт.; 173, 174, 198, 199 Березнег.; 341, 346, 347 Вознесен.; 487, 489 Доман.; 830, 831, 860–862 Новоодес.; 552–554 Жовтн.; 727, 728 Микол.; 875, 876, 906 Очак.; 996–998 Снігур.)

БЛЕКРО'ТКА [блекрóтка], -і, ж. Хвороба винограду. Щоб блекротка не навідалася до нашого винограду, ми кожної весни оббризкуємо його хімікаліями ( 124, 125, 127, 132–134 Березан.; 832–834 Новоодес.; 887–890 Очак.; 981–983 Снігур.)

БЛЕКУ'Н [блекýн], -а, ч., бот. Рослина блекота. Див. БЛЕ'КІТ. Блекун – отруйна рослина, тому ми її знищуємо, щоб ніде й поблизу огороду її не було. (334–336 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 562, 568–570, 584, 585 Жовтн.; 712–714, 755, 756 Микол.; 866, 868, 869–871 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

БЛЕ'НЬКАТИ [блéн'кати], -аю, -аєш, недок. Ходити без діла; вештатися. Наш дід цілий день сьогодні бленькає: то піде в сад, то до вуликів загляне; не сидить і хвилини (227, 228 Брат.; 392–394 Врад.; 690–692, 699 Кривоозер.)

БЛЕ'СКА [блéска], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛЕСНЯ'. Щось на мою блеску риба не береться, мабуть, перейду на черв’ячки (574, 575 Жовтн.)

БЛЕСНЯ' [блесн'á], -і, ж., риб. Блешня. Я на блесню сьогодні ранком узяв величезну щуку, яка лякала всю рибу (137, 142, 144, 150 Березан.; 573–575, 584, 586 Жовтн.; 2, 3, 5, 747, 749 Микол.; 873, 876, 883, 887, 891, 906 Очак.)

БЛЕШ [блеш], -у, ч. Більмо. Див. БЛЕЩ [блешч]. У нашого молодшого сина на лівому оці з'явився блеш, треба везти в лікарню аж в город (1010, 1011 Снігур.)

БЛЕЩ [блешч], -у, ч. Більмо. Кажуть, що в деяких спеціалізованих лікарнях зараз знищують блещ на рогівці ока (101–103 Башт.; 184–186, 198 Березнег.)

БЛЕ'ЯННЯ [блéйан':а], -я, с. Дія за знач. БЛЕ'ЯТИ. З кошари доносилося голосне блеяння овець, які, очевидно, захотіли вже їсти (насел. п. див. БЛЕЯТИ)

БЛЕ'ЯТИ [блéйати], -еїть, недок. Бекати. Вівці почали голосно блеяти, очевидно, в кошарі щось трапилося, треба іти дивитися (216–218 Брат.; 399–401 Врад.; 576, 577, 582, 583, 586 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.)

БЛИ'ГШЕ [блигше], присл. Ближче. Чим блигше до свята, тим веселіше стає на душі, бо відпочинемо і трохи повеселимося (416–418 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.)

БЛИЗНЕ'ЦЬ [близнéц'], -я, ч. Близнюк. Микола і Володимир – близнеці, але зовсім різні хлопці і на вигляд, і за характером (88, 89 Башт.; 582, 583, 586 Жовтн.; 667–669 Казан.; 712–714 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 899, 901, 905 Очак.)

БЛИЗНЯ'К [близн'áк], -а, ч. Близнюк. Завтра із міста до нас у гості приїздить із своєю дружиною мій близняк (10–12, 22, 41, 42 Арбузин.; 101–103 Башт.; 144, 145, 152, 154 Березан.; 175, 176 Березнег.; 271, 273 Брат.; 350, 353, 354 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 424, 425, 428 Доман.; 584, 585, 592 Жовтн.; 617, 620 Казан.; 699–701 Кривоозер.; 738, 739, 751, 753 Микол.; 822, 823 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.; 887, 888 Очак.; 908, 910, 911 Первомай.; 976, 978 Снігур.)

БЛИЗНЯ'ТА [близн'áта], мн. Два зліплені докупи череп'яні горщики з великим угорі вухом. Близнюки. Дочка принесла батькові обід у поле у близнятах і компот у флязі (299, 300 Веселин.; 340, 346, 347 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 516–518 Єлан.; 568, 569, 580 Жовтн.; 751–753 Микол.; 857–859 Новоодес.; 981, 983 Снігур.)

БЛИЗНЯ'ЧКА [близн'áчка], -и, ж. Близнючка. Моя сестра – близнячка, а заміж вийшла раніше на цілий рік (насел. п. див. БЛИЗНЯК.)

БЛИЗОРУ'КИЙ [близорýкиǐ], -а, -е. Короткозорий. Близорукий сусід, коли ми зустрілися у лавці, мене не впізнав (101–103 Башт.; 200–202 березнег.; 342, 343 Вознес.; 485–487 Доман.; 706, 707 Микол.; 866, 868 Новоодес.; 899–901, 906 Очак.; 1010, 1011, 1016 Снігур.)

БЛИ'КАВКА [бликаўка], -и, ж. Каганець, який слабо горить. Див. БЛИКУН. Заправ гасом бликавку і піди в чулан та набери огірків і помідор на вечерю (342, 343, 356 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 573–575, 586, 587 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 712–714 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 845, 846 Новоодес.)

БЛИ'КАЛКА [бликалка], -и, ж., риб. Спеціальне рибальське знаряддя, за допомогою якого взимку ловлять рибу. Приготуй, синку, бликалку, сьогодні вечером підемо ловити рибу (888–890 Очак.)

БЛИ'КАННЯ [бликан':а], -я, с. Дія за знач. БЛИ'КАТИ. Постійне дідове бликання дивує тих, хто його не знає і вперше бачить (насел. п. див. БЛИКАТИ)

БЛИ'КАТИ [бликати], -аю, -аєш, недок. Блимати. Ми запитали хлопця, де знаходиться бригада, а він тільки бликав очима і нічого не говорив (44, 45, 50, 51, 60, 62 Башт.; 112, 113, 142–144 Березан.; 337, 339, 340, 356 Вознесен.; 432, 434, 490, 491 Доман.; 516–518 Єлан.; 552–554, 557 Жовтн.; 634, 650, 652 Казан.; 703, 704, 706, 708 Микол.; 766, 767, 804, 807 Новобузьк.; 829, 830, 842, 844 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.; 970, 972, 1010, 1011 Снігур.)

БЛИ'КНУТИ [бликнути], -ну, -неш, док. Однокор. до БЛИ'КАТИ. У відповідь на запитання бригадир так бликнув, що більше ніхто нічого в нього не питав (насел. п. див. БЛИКАТИ)

БЛИКУ'Н [бликýн], -а, ч. Каганець. Див. БЛИКАВКА, БЛИКАЛКА, БЛИМАЛО, БЛИСКУН. Засвіти мені, сину, бликун, я полізу в погріб, щоб узяти капусти й огірків до вечері (847, 848, 864, 865 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)

БЛИ'МАЛКА [блималка], -и, ж. Каганець. Див. БЛИКУ'Н. Бери блималку і йди в чулан та шукай там свої чоботи, які хотів завтра взути (132, 133, 152, 154 Березан.; 183, 184, 198, 199 Березнег.; 346, 347 Вознес.)

БЛИ'МАЛО [блимало], -а, с. Каганець. Див. БЛИКУ'Н. Справ оте чортове блимало, щоб хоч трохи краще світило, бо нічогісінько не бачу (105, 106 Башт.; 227, 228, 250, 251 Брат.; 314, 315 Веселин.; 398-400 Врад.; 424-426, 465, 466 Доман.; 529-531 Єлан.; 568, 569, 580, 583 Жовтн.; 602, 605, 606 Казан.; 712–714 Микол.; 804-806 Новобузьк.; 840, 841 Новоодес.; 877-879 Очак.)

БЛИ'МКАТИ [блимкати], -аю, -аєш, недок. Блимати. Ми його питаємо, що він за сьогоднішній день зробив, а він тільки блимкає очима та чухається (737–739 Микол.; 835–837 Новоодес.; 877–879, 901, 903 Очак.; 996–998, 1010, 1011 Снігур.)

БЛИН [блин], -а, ч., кул. Оладок. Печи, жінко, блини, бо на обід прийде кум з кумою, а я приготовлю нашої фірменної оковитої (10–12, 18, 19, 39, 41 Арбузин.; 44–46, 74, 75, 81, 82, 101–103 Башт.; 112, 113, 124, 125, 132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 191, 193, 195, 207, 208 Березнег.; 227, 228, 245, 247 Брат.; 315, 317, 329, 330 Веселин.; 337–339, 356, 359, 360 Вознесен.; 396, 397, 413, 414 Врад.; 439, 441, 471, 475, 476 Доман.; 502–504, 526, 527 Єлан.; 557, 558, 568, 569, 573, 574 Жовтн.; 594–596, 628, 630, 631 Казан.; 676, 677, 685–688 Кривоозер.; 702–704, 706, 708, 736, 737 Микол.; 759, 760, 793, 794, 814, 815 Новобузьк.; 828, 829, 842, 843, 851, 852 Новоодес.; 877–879, 891, 892 очак.; 930, 931, 940, 941, 951, 952 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 981, 995, 996 Снігур.)

БЛИНЕ'ЦЬ [блинéц'], -нця, ч., кул. Зменш.-пестл. до БЛИН. Вечеряти сьогодні будемо блинці із сметаною, а запиватимемо пареним молоком (насел. п. див. БЛИН.)

БЛИ'НЧИК [блинчик], -а, ч, кул. Пестл. до БЛИНЕЦЬ. Наш старший син дуже любить їсти гарячі блинчики з пареним молоком або сметаною (насел. п. див. БЛИН )

БЛИ'СКА [блиска], -и, ж., орн. Плиска біла. Блиска – це невеликий перелітний птах строкатого забарвлення, який живе біля водойм (68, 70 Башт.)

БЛИ'СКАВЕЦЬ [блискавец'], -вця, ч., ент. Жучок світляк. Блискавці – це невеличкі жучки, які блищать у темряві, перелітаючи з дерева на дерево (478, 480 Доман.; 512, 513, 526 Єлан.; 576, 577, 586 Жовтн.; 745, 746, 755, 756 Микол.; 846, 847, 870, 871 Новоодес.)

БЛИ'СКАВКА [блискаўка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИ'СКОТКА, БЛИ'СТКА. На блискавку береться головним чином щука, бо вона хижа риба і ковтає блискавку (22, 24 Арбузин.; 58, 101, 102 Башт.; 142, 144, 150 Березан.; 478, 480 Доман.; 584, 585, 587 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.)

БЛИ'СКОТКА [блискотка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИ'СКАВКА. Блискотку найкраще чіпляти до спінінга, щоб була можливість швидко тягнути (873, 882, 883, 903, 905 Очак.)

БЛИСКУ'Н [блискýн], -а, ч. Каганець. Див. БЛИКУ'Н. Налий гасу у блискун, бо почав затухати, а тут якраз треба піти в чулан (83, 85, 86 Башт.; 860–862 Новоодес.)

БЛИ'СНУТИ [блиснути], -ну, -неш, док., перех. З великою силою ударити. Конюх так блиснув батогом гнідого коня, що той аж здригнувся від несподіванки (39, 41 Арбузин.; 44–46, 58, 59, 79, 80, 94 Башт.; 115, 118, 133, 135, 142 Березан.; 173, 174, 191, 193, 195 Березнег.; 250, 251 Брат.; 305, 308, 309 Веселин.; 453, 455 Доман.; 568, 572 Жовтн.; 685, 687 Кривоозер.; 723, 724, 727 Микол.; 834–836 Новоодес.; 877–879, 899, 900 Очак.; 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.; 340, 341, 357, 358 Вознесен.)

БЛИ'СТКА [блистка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИ'СКАВКА. Сьогодні купив у магазині кілька блисток, завтра піду ловити на них рибу (68–70 Башт.; 320, 321 Веселин.; 372, 373 Вознес.; 550, 562 Жовтн.; 712 Микол.; 830, 831 Новоодес.)

БЛИ'ЦЬКАТИ [блиц'кати], -аю, -аєш, недок. Блукати без діла; тинятися. Чого ти увесь день блицькаєш з місця на місце, сядь, та хоч трохи посидь і відпочинь (350, 351, 353 Вознесен.; 860, 861, 870, 871 Новоодес.)

БЛИЩА'К [блишчáк], -а, ч., ент. Жук світляк. Невгамовні блищаки увесь вечір літають і світяться у темряві, як фосфорові (866, 868, 869 Новоодес.; 884, 886, 893, 894 Очак.; 997–999 Снігур.)

БЛИЩА'ЛКА [блишчáлка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИЩАЧКА. На блищалку ловиться в основному щука, бо вона хижа риба (894 Очак.)

БЛИЩА'ЧКА [блишчáчка], -и, ж., риб. Блешня. Див. БЛИЩАЛКА. Я купив кілька блищачок, а на яку з них буде братися риба, подивимося (44, 45 Башт.)

БЛІ'ДНИЦЯ [бл'íдниц'а], -і, ж., бот. Рослина білоцвіт весняний. Блідниця росте в лісах і заростях, весною вона розпускається жовтуватими квіточками (68–70 Башт.; 439, 441 Доман.; 835–837 Новоодес.; 887, 888, 905 Очак.; 984, 985, 1008, 1010 Снігур.)

БЛІХІ'ВКА [бл'іх’íўка], -и, ж. Кухоль. Вживається вихідцями із західних областей України. Пити так захотілося, що залпом випив аж дві бліхівки води (238, 239 Брат.; 404, 405 Врад.; 690, 692 Кривоозер.; 932, 933 Первомай.)

БЛО'ДЕР [блóдер], -а, ч. Духовка. Вживається вихідцями із західних областей України. Картоплю з м’ясом я поставила у блодер, щоб умлівала (29, 33 Арбузин.)

БЛО'КВА [блóква], -и, ж. 1. Левада, заплавні луки. Див. БЛУКВА. Корову ми виганяємо в громадську череду, яка все літо випасається на блокві (478, 480 Доман.; 514, 515 Єлан.)

2. Город, що знаходиться за селом. На своїй блокві, яка знаходиться за селом, ми посадили картоплю і буряки (234, 236 Брат.; 387, 388 Врад.)

БЛОКО'ВНЯ [блокóўн'а], -і, ж., тк. Бокова стінка ткацького верстата. Ми зараз нічого не тчемо, бо у нашого верстата поламані обидві блоковні (697, 698 Кривоозер.; 948, 949 Первомай.)

БЛОЩИ'ННИК [блошчин:ик], -а, ч., бот. Болотяна рослина з дурманячим запахом багна, стебла якої часто обсідають болотні блощиці, що й дало підставу називати її блощинником або блощицею. Див. БАГОН, БАГОННИК, БАГНЮК, БАГУЛЬНИК, БАГУН, БЛОЩИЦЯ, БРЕДУН. По обох берегах нашої річки густо росте болотяний блощинник (108, 109 Березан.; 207, 208 Березнег.; 362, 363 Вознес.)

БЛОЩИ'ЦЯ [блошчиц'а], -і, ж., бот. Те ж що й блощи'нник. На стеблах цієї рослини купчаться болотні блощиці, тому її і називають блощицею (693, 694, 699 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)

БЛУДИ'ТИ [блудити], -джу, -диш, недок. Робити помилки; помилятися. У вирішенні цієї арифметичної задачі ти десь блудиш, тому й результат неправильний (94, 97 Башт.; 335, 336 Вознес.; 441–443 Доман.; 835–837 Новоодес.; 878, 879, 900, 901 Очак.; 997–999 Снігур.)

БЛУДЛИ'ВА РІ'ЧКА [блудлива р'íчка], див. БЛУДНА' РІ'ЧКА.

БЛУДНА' РІЧКА [блуднá р'íчка] (БЛУДЛИВА, БЛУКАЮЧА), -и, ж. Річка, яка то з'являється, то зникає. Наша річка – блудна, вона то з'являється весною, або коли дощ піде, то зникає, бо висихає (346, 347 Вознесен.; 867, 868, 869 Новоодес.)

БЛУ'ДОМ [блýдом], присл. Блукаючи. Блудом ходив з годину, поки знайшов хлопців у посадці за вечерею (200–202 Березнег.; 845–847 Новоодес.)

БЛУЗНИ'ЦЯ [блузниц'а], -і, ж. Спідниця. Ідучи в клуб на збори, сестра одягла нову блузницю і шовкову кофточку (485–487 Доман.; 582, 583, 587 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 778–780 Новобузьк.)

БЛУЗНИ'ЧКА [блузничка], -и, ж. Зменш.– пестл. до БЛУЗНИ'ЦЯ. Мені дуже подобається твоя нова блузничка, яку ти в неділю купила на базарі (насел. п. див. БЛУЗНИЦЯ)

БЛУКА'ТИСЯ [блукáтис'а], -аюся, -аєшся, недок. 1. Ходити чи їздити без певної мети чи напрямку; тинятися. Блукалися ми сьогодні з півдня по степу, немов дурні неприкаяні (407, 409, 410 Врад.)

2. ґедзатися. Сьогодні жарко, і корови блукаються, неначе подуріли, не прилягли на тирлі й на годину (441, 442 Доман.)

БЛУКА'ЮЧА РІ'ЧКА [блукáйуча р'íчка], див. БЛУДНА' РІ'ЧКА.

БЛУ'КВА [блýква], -и, ж. 1. Город за селом на низинній місцевості, де садять різні овочі. Див. БЛОКВА [блоква]. На блуквах ми садимо ранню капусту, огірки, помідори і цибулю (162, 163, 182, 184 Березнег.; 630, 631 Казан.; 800–802 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 887–889 Очак.; 984, 985 Снігур.)

2. Вигін, на якому пасуть молодняк. Телятко вивела на блукву, прив'язала, там воно пасеться увесь день (930, 931 Первомай.)

БЛЮВАКИ' [бл'уваки], -ів, мн. Блювотина. Як мені вже надоїло витирати блюваки отих курців, що харкають (184–186 Березнег.; 428, 429 Доман.)

БЛЮ'ДКО [бл'ýдко], -а, с. Блюдце. Постав стакан на блюдко і неси на стіл, бо чай дуже гарячий (678–680 Кривоозер.)

БЛЮ'ЗКА [бл'ýзка], -и, ж. Блузка. Треба піти та одягти блюзку, бо надворі сьогодні холоднувато (946, 948 Первомай.)

БЛЯД [бл'ад], -у, ч., тк. Бердо. Див. БЛЯДОК, БЛЯТ. Бляд – це важлива деталь ткацького верстата, на яку намотують ткань (191, 195, 196 Березнег.; 359, 361, 363 Вознесен.)

БЛЯ'ДА [бл'áда], -и, ж., тк. Ляда ткацького верстата. Бляда – це рухома рама в ткацькому верстаті, в яку вкладається бердо (424, 425 Доман.; 860–862 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)

БЛЯДО'К [бл'адóк], -дка, ч., тк. Деталь ткацького верстата; бердо. Див. БЛЯТ. Блядок ткацького верстата схожий на гребінь у невеликій рамці (29, 33 Арбузин.; 169–171 Березнег.; 227, 228 Брат.; 342, 343 Вознес.; 398–400 Врад.; 471, 475 Доман.; 700, 701 Кривоозер.; 911, 912, 914 Первомай.)

БЛЯСК [бл'аск], -у, ч. Блиск. Яскраве сяяння, світіння. Вживається вихідцями із західних областей України. Від розкішної люстри по всій залі розливався приємний бляск світла (586, 587 Жовтн.)

БЛЯТ [бл'ат], -а, ч. 1. Бердо ткацького верстата. Див. БЛЯДОК. До нашого ткацького верстата зараз потрібний новий блят (245, 247 Брат.; 359, 361 Вознес.; 412, 413, 415 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 835, 836 Новоодес.; 924, 925, 942 Первомай.; 1019, 1020 Снігур.)

2. Чавунна плаха з конфорками, яка накриває кухонну плиту. Блят плити тріснув посередині, треба замінити, бо ніяк варити страву (584, 585 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 851, 852, 860 Новоодес.)

БЛЯТО'К [бл'атóк], -тка, ч. 1. Бердо ткацького верстата. Див. БЛЯДОК, БЛЯТ. Треба замінити бляток ткацького верстата, бо із – за нього часто рвуться нитки (173, 174 Березнег.; 630, 631 Казан.; 786–788 Новобузьк.; 863–865 Новоодес.; 989, 991 Снігур.)

2. Чавунна плаха з конфорками, яка накриває кухонну плиту. Вугілля так горіло, що аж бляток був увесь червоний від жару (584, 585 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 903, 905 Очак.)

БЛЯ'ХА [бл'áха], -и, ж. 1. Металевий лист із загнутими краями, на якому печуть пироги. Розкладай, дочко, пироги на бляху і будемо ставити у піч (29, 33, 40 Арбузин.; 222, 223, 225 Брат.; 329, 330 Веселин.; 389, 390, 392 Врад.; 453, 455 Доман.; 678–680 Кривоозер.; 834–836 Новоодес.; 908, 910, 911, 942 Первомай.).

2. Чавунна плаха з конфорками, яка накриває кухонну плиту. Оце купили на плиту нову бляху, бо стара лопнула (213, 214, 234, 236 Брат.; 362, 363 Вознесен.; 399–401 Врад.; 505, 506 Єлан.; 576, 577 Жовтн.; 697, 698 Кривоозер.)

БЛЯ'ХІВКА [бл'áх’іўка], -и, ж. Кухоль. Вживається вихідцями із західних областей України. Візьми, синку, бляхівку і принеси свіжої водички напитися (29, 33 Арбузин.; 312, 313 Веселин.; 371 Вознесен.; 413, 414 Врад.; 939, 940 Первомай.)

БЛЯХО'ВАНИЙ [бл'ахóваниǐ], -а, -е. Дієпр. пас. мин. ч. до БЛЯХУВА'ТИ. Відділ кадрів знаходиться там, де бляховані двері (насел. п. див. БЛЯХУВАТИ )

БЛЯХУВА'ТИ [бл'ахувáти], -ую, -уєш, недок., перех. Оббивати чи покривати щось залізом (бляхою). Завтра зранку із сусідом почнемо бляхувати дах на будинку (39, 40, 42 Арбузин.; 278–280 Веселин.; 413, 414 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)

БЛЯХМА'Н [бл'ахмáн], -а, ч. Туман перед очима. Вживається вихідцями із Закарпатської області.

# Бляхмана пустити– замилити очі. Ти говори нам правду, і тільки правду, а не пускай бляхмана (292, 294 Веселин.; 422 Врад.)

БЛЯША'Н [бл'ашáн], -а, ч. Великий казан або велика каструля. На свайбі у наших сусідів мама варила борщ у двох бляшанах (21, 26 Арбузин.; 317, 318 Веселин.; 407, 409, 410 Врад.; 685, 686, 688, 699 Кривоозер.)

БЛЯША'НКА [бл'ашáнка], -и, ж. Блешня; металева блискуча рибка з гачком, яку використовують як принаду для риби. На бляшанку береться хижа риба, наприклад, щука, йорж (934, 942 Первомай.)

БЛЯ'ШКА [бл'áшка], -и, ж. 1. Металева формочка для випікання різних виробів. Дістала дві бляшки, щоб випекти на свято пасочок і для себе, і для сина (314, 315 Веселин.; 416, 417 Врад.; 441, 442, 455 Доман.; 697, 698 Кривоозер.)

2. Металева посудина для гасу. Балцанка. Візьми бляшку і піди купи гасу для керогазу, бо нічим і борщу зварити (90, 91 Башт.; 195, 196 Березнег.; 712–714 Микол.)

3. Пряжка на поясі. Брат до нового пояса зробив красиву модну бляшку із якорем (356, 357 Вознесен.; 449, 451 Доман.; 458, 459 Жовтн.)

БОБА'ЛЬКИ [бобáл'ки], -льок, мн. Овечий послід; бібки. Пройшла велика отара овець, залишивши після себе на дорозі бобальки (901, 903 Очак.)

БО'БИК [бóбик] (1), -а, ч. Легковий автомобіль спеціального призначення, як правило, з брезентовим верхом. Чомусь так склалося, що в бобику їздить наше місцеве начальство (11, 12, 16, 17 Арбузин.; 44, 45, 52, 53 Башт.; 107, 108, 124, 125 Березан.; 160, 162, 166, 167, 187 Березнег.; 212, 213, 238, 239 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336 Вознес.; 383, 384, 389 Врад.; 424, 425, 439 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 596–598 Казан.; 676, 677, 699 Кривоозер.; 706, 712 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 877, 878 Очак.; 917, 918 Первомай.; 963, 964 Снігур.)

БО'БИК [бóбик] (2), -а, ч., бот. Кормова бобова рослина віка. Бобик ми щороку висіваємо, бо це цінна кормова рослина для скота (550, 582, 583 Жовтн.)

БОБИЛЮВА'ТИ [бобил'увáти], -юю, -юєш, недок. Жити неодруженим, одинаком. До яких пір ти будеш бобилювати, пора б уже давно оженитися, як усі нормальні люди (112, 113 Березан.; 173, 174 Березнег.; 333–334 Вознес.; 963–965 Снігур.)

БОБИ'Р [бобир], -я, ч., іхт. Дрібна прісноводна риба йорж. Див. БУБИ'Р. Жадні бобирі скльовують наживку на вудочці і заважають ловити рибу (58, 101 Башт.; 142, 144 Березан.; 478 Доман.; 584, 586 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 883, 887 Очак.)

БОБИРЬО'К [бобир'óк], -рка, ч., іхт. Зменш.-пестл. до БОБИ'Р. Зловився бобирьок, а поплавок так ниряв, неначе клював великий короп (насел. п. див. БОБИ'Р)

БОБИ'СТИЙ [бобистиǐ], -а, -е. Який відноситься до бобів. Крупнозернисту квасолю у нас називають бобистою, бо вона велика, як боби (866, 868 Новоодес.)

БО'БКА [бóбка], -и, ж. Чоловіча літня сорочка з короткими рукавами. Сьогодні одягну на роботу бобку, бо надворі дуже жарко (16, 17, 29, 30 Арбузин.; 44, 45, 52, 55, 83, 85 Башт.; 107, 108, 115, 124 Березан.; 245, 247 Брат.; 278–280 Веселин.; 383, 384 Врад.; 424, 425 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 676, 677, 685, 686, 699 Кривоозер.; 702–705 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 891, 892 Очак.; 942, 946, 948 Первомай.; 963, 964, 995, 996 Снігур.; 333–335 Вознесен.)

БОБО'ЄЦЬ [бобóйеіц'], -бойця., ч., іхт. Риба бичок. Сьогодні наші хлопці ранком наловили бобойців і зварили юшку (8, 340 Вознес.; 5, 702 Микол.)

БОБО'ЙЧИК [бобóǐчик], -а, ч., іхт. Здрібн. до БОБО'ЄЦЬ. Бабуся відібрала маленьких бобойчиків і понесла кошенятам (насел. п. див. БОБО'ЄЦЬ)

БО'БОЧКА [бóбочка], -и, ж. Зменш. до бо'бка. У літню пору чоловіки носять бобочки, бо вони зручні (насел. п. див. БО'БКА )

БОБО'ШКА [бобóшка], -и, ж. Дрібна сушена таранька. Сусід приніс низочку бобошки, і чоловіки пили з нею пиво (2, 3, 5 Микол.)

БОБРА'К [бобрáк], -а, ч., бот. Біле латаття. У заплаві річки розрісся бобрак, треба взяти човна і поплисти нарвати (860, 862 Новоодес.)

БОВГА'Р [боўгáр], -я, ч. Вівчар. Наш бовгар дуже рано встає, щоб вигнати овець пастися (475, 476 Доман.; 529, 531 Єлан.)

БОВГА'РКО [боўгáрко], -а, ч. Пастух. Наш молодий син зараз працює бовгарком, пасе з дідом скотину (насел. п. див. БОВГА'Р)

БО'ВДУР [бóўдур] (1), -а, ч. Дерев'яна довбня. Принеси бовдур, будемо забивати паколи, щоб обгородити садок (74, 75, 90, 92 Башт.; 184–186 Березнег.; 350, 355 Вознес.; 499, 500 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 857, 858 Новоодес.)

БО'ВДУР [бóўдур] (2), -а, ч. Стовп диму, клуб туману, хмар. У котельні топили мазутом, тому з труби валили бовдури чорного диму (315, 317 Веселин.; 512, 513 Єлан.; 644, 645, 661, 665 Казан.; 745, 746 Микол.; 799–801 Новоодес.)

БО'ВДУРИ [бóўдури], -ів, мн., метеор. Чорна дощова хмара. Із сходу насуваються бовдури, може, зрештою, і в нас піде дощик (49, 51 Башт.; 586–588 Жовтн.; 640–642 Казан.; 731, 733, 734 Микол.; 760, 762 Новобузьк.; 829, 830, 864, 865 Новоодес.)

БО'ВДУРИТИСЯ [бóўдуритис'а], -иться, недок. Хмаритися. Ще зранку у небі почало бовдуритися, а дощу як не було уже з місяць, так і немає (насел. п. див. БО'ВДУРИ)

БО'ВКАЛО [бóўкало], -а, с. Дзвіночок, який вішають вівцям на шию. Див Тронка [трóнка]. Дві вівці загубили вночі свої бовкала, треба вішати нові (693, 694 Кривоозер.; 952, 953 Первомай.)

БОВКУ'Н [боўкýн], -а, ч., риб. Бовт, яким заганяють рибу в сіті. Зробив нового бовкуна, щоб заганяти рибу в сіті, бо старий уже не годиться ( 101, 102 Башт.)

БОВТ [боўт] (1), -а, ч. Магазин. Вживається вихідцями із західних областей України. Сьогодні у наш сільський бовт привезли багато красивих меблів (322, 323, 329 Веселин.; 418, 421 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 955, 958 Первомай.)

БОВТ [боўт] (2), -а, ч. Зіпсоване пташине яйце. Бовтун. Серед яєчок, які підкладала квочці, виявився один бовт, звідки він узявся, не можу уявити (362, 363, 371 Вознес.;498, 499 Доман.; 535, 538 Єлан.)

БО'ВТАЛО [бóўтало], -а, с., риб. Рибацьке знаряддя, яким заганяють рибу в сіті. Див. БОВКУН, БОВТАЧ, БОВТУН, БОВТУР, БОВТУХА. Тепер бери бовтало і гони рибу з річки в сітку, а я з іншого краю буду бовтати (101 Башт.; 142, 144 Березан.; 163, 173 Березнег.; 340, 356 Вознес.; 478 Доман.; 514 Єлан.; 584, 586 Жовтн.; 702, 706, 712 Микол.; 829, 842 Новоодес.; 883, 887 Очак.)

БОВТА'К [боўтáк], -а, ч. Поклад. У сараї примостила старе решето, поклала старий бовтак, щоб курка там неслась (551, 552 Жовтн.)

БО'ВТЕНЬ [бóўтен'], -тня, ч. Зіпсоване, засиджене пташине яйце. Бовтун. Див. БОВТОК, БОВТЮХ, БОВТЬ. Серед яєчок, які підклали квочці, виявився один бовтень (320, 321 Веселин.; 335, 336 Вознес.; 428, 429 Доман.; 851, 852 Новоодес.)

БО'ВТИШ [бóўтиш], -а, ч. Зіпсоване пташине яйце. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ. З якої причини з'являються бовтиші серед яєчок, що підкладаємо квочці? (475, 476 доман.)

БОВТО'К [боўтóк], -тка, ч. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ. З десятка покладених яєць вилупилося сім курчат, а три яйця – бовтки (52, 55 Башт.; 175, 176 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 346, 347 Вознес.; 441–443 Доман.; 557, 562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 644, 645 казан.; 744–746 Микол.; 799–801 Новобузьк.; 845, 847, 848 Новоодес.; 900, 901, 903 Очак.; 972, 974 Снігур.)

БОВТО'ЧОК [боўтóчок], -чка, ч. Зменш. до бовто'к. Під зозулястою квочкою з десятка яєць виявляється всього один бовточок (насел. п. див. БОВТОК)

БОВТУ'Н [боўтýн], -а, ч. 1. Балакучий чоловік; базіка. Петро такий бовтун, що всі секрети і таємниці розбовтає всім (39, 40 Арбузин.; 90–92 Башт.; 120, 121 Березан.; 166, 167 Березнег.; 557, 558, 580 Жовтн.; 605, 606 Казан.; 703–705 Микол.; 765, 766, 804, 805 Новобузьк.; 832, 833, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 903, 905 Очак.)

2. Рибальське знаряддя: бовт. Див. БО'ВТУР. Одним бовтуном заганяти рибу в сіті погано, треба двома або трьома (912, 942 Первомай.)

БО'ВТУР [бóўтур], -а, ч., риб. Рибальське знаряддя бовт. Бери бовтура і добре бовтай з правої сторони, щоб риба пішла у сітку (906 Очак.)

БОВТУ'ХА [боўтýха], -и, ж., риб. Рибальське знаряддя бовт. Див. БО'ВТАЛО. Щоб загнати рибу в сітку, треба добре побовтати бовтухою (415, 416 Врад.; 676, 685, 693 Кривоозер.; 926, 928 Первомай.)

БОВТУ'ШКА [боўтýшка] (1), -и, ж., риб. Здрібн. до БОВТУ'ХА. Не забудь завтра взяти на рибалку бовтушку, щоб заганяти рибу в сітку (насел. п. див. БОВТУ'ХА)

БОВТУ'ШКА [боўтýшка] (2), -и, ж. Паличка з дірчастим кружком на нижньому кінці, якою збивають масло у масничці. Масло збивають у маслянці спеціальною бовтушкою, яку нам зробив сусід (860–862 Новоодес.)

БО'ВТЮХ [бóўт'ух], -а, ч. 1. Зіпсоване засиджене куряче яйце. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ, БОВТОК, БОВТЬ. Яїчка так довго лежали, що з них утворилися бовтюхи (94, 95 Башт.; 203, 205, 206 Березнег.; 342, 343 Вознес.; 833–836 Новоодес.; 997–999 Снігур.)

2. Яйце, яке кладеться у певному місці, щоб курка там неслася. Поклад. У старі ясла в сараї підклала бовтюха, щоб курка там неслася (822, 823 Новобузьк.)

БОВТЯ'К [боўт'áк], -а, ч. Зіпсоване, засиджене куряче яйце. Бовтун. Див. БОВТЕНЬ, БОВТЮХ. Бовтяки, які з'явилися під квочкою, я повиймала і замінила свіжими яйцями (1008, 1010 Снігур.)

БОВТЬ [боўт'], -я, ч. Зіпсоване засиджене куряче яйце. Див. БОВТЕНЬ. З чотирьох яєчок вилупилися курчата, а двоє виявилися бовтями (759, 811, 812 Новоодес.)

БОВЩ [боўшч], -у, ч., кул. Борщ. Мама на обід приготувала бовщ і макарони з котлетами (436, 437 Доман.)

БОГА'Р [богáр], -а, ч. Поле. Дальній богар, який знаходиться за посадкою, ми відвели під озиму пшеницю (490, 491 Доман.; 535, 538 Єлан.)

БОГОЛА'ДЗ [боголáдз], -а, ч. Пуголовок. В озері зараз розвелося багато боголадзів, з яких вилупляться жаби (478 Доман.)

БОГОРО'ДИЦЯ [богорóдиц'а], -і, ж., бот. Чебрець. Див. БОГОРО'ДСЬКА ТРАВА, ТИМ’Я'Н. Богородиця – пахуча трава, бабуся наша її сушить і кладе біля ікони Богородиці (810, 811 Новоодес.)

БОГОРО'ДСЬКА ТРАВА' [богорóдс'ка травá], -и, ж., бот. Чебрець. Див. БОГОРО'ДИЦЯ. Богородська трава – це степова багаторічна трав’яниста рослина із вічнозеленими листочками (804–806 Новобузьк.)

БО'ГУЛЬ [бóгул'], -я, ч. Залізне кільце на маточині колеса – рифа. Коли пересихають колеса, то богулі спадають з маточин, і тоді випадають спиці (442, 443 Доман.; 586, 587 Жовтн.)

БОДА'ТИ [бодáти], -ає, недок. Бити рогами, ногами (про корову, бика). Чужих наша корова бодає рогами, а як хочуть доїти – ногами (10, 11, 39–41 Арбузин.; 83, 85, 94, 97 Башт.; 120, 121 Березан.; 200–202 Березнег.; 228, 232 Брат.; 305, 309, 312 Веселин.; 346, 347, 357 Вознес.; 462, 465, 469 Доман.; 522, 524, 525 Єлан.; 551–554, 557 Жовтн.; 644, 645, 650, 652 Казан.; 703–705 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 829, 838, 840, 841 Новоодес.; 873, 875, 877–879 Очак.; 937, 939, 940 Первомай.; 963–965, 970, 972, 1008, 1010 Снігур.)

БОДА'ТИСЯ [бодáтис'а], -ається, недок. Битися рогами, ногами. Будь обережним, бо біла корова бодається, може так ударити ногами, що й перекинешся (насел. п. див. БОДАТИ)

БОДА'ШНИК [бодáшник], -а, ч., орн. Щиглик. Бодашник – це невеликий співучий птах роду горобцеподібних досить строкатого забарвлення (866, 868, 869 Новоодес.)

БОДИ'ЛКИ [бодилки], -лок, мн. Рештки зрізаних стебел кукурудзи, соняшників на полі. Кукурзи вже скосили і вивезли, на полі залишилися одні бодилки. Бодилки соняшника підуть на топливо для ферм (95, 97 Башт.)

БОДЛИ'ВИЙ [бодливиǐ], -а, -е. Який б'ється ногами і рогами. Битливий. Проходь спокійно, наша корова смирна, не кусається, не брикається, не бодлива (насел. п. див. БОДАТИ)

БО'ДНАР [бóднар], -я, ч. Бондар. Я відніс бодню до боднаря, щоб замінив дві клепки, які тріснули (90, 92 Башт.; 191, 195 Березнег.; 261, 262 Брат.; 412, 413 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)

БО'ДНІ [бóдн'і], -ів, мн. Рогові шпичаки на ногах у півня. Див. ШПОРИ. У нашого старого півня дуже великі і розкішні бодні на ногах (10, 11, 21, 29 Арбузин.; 337, 339 Вознес.; 441–443 Доман.; 529–531 Єлан.; 832–835 Новоодес.)

БОДЯ'ГА [бод'áга], -и, ж. Морська піна. Подув південний вітер, зняв хвилі і на берег гонить бодягу разом із медузами (137, 150 Березан.; 883, 887, 896 Очак.)

БО'ЖА КОРО'ВКА [бóжа корóўка], -и, ж., ент. Комаха сонечко. Звідкись налетіли божі коровки та такі слабкі, що й не знімаються (22, 24 Арбузин.; 44–46, 58, 59, 94, 95, 101, 102 Башт.; 107–109, 156, 158 Березан.; 184–186, 200, 201 Березнег.; 278–280 Веселин.; 341, 350, 353, 354, 356 Вознес.; 424, 425 Доман.; 502–504 Єлан.; 557, 558, 562 Жовтн.; 703–705, 736, 737 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 877 Очак.; 963, 964, 981, 982, 989, 993, 994 Снігур.)

БО'ЖИЙ ВО'ЛИК [бóжиǐ вóлик], -а, ч., ент. Вид невеликих жуків. Божі волики живуть у щілинах під великими деревами або серед каміння (315, 317, 318 Веселин.; 187, 189 Доман.; 568, 572 Жовтн.; 864, 865 Новоодес.)

БОЖИ'ЦЯ [божиц'а], -і, ж. Ікона богині, божої матері. У кімнаті нашої бабусі висить божиця, до якої вона щодня молиться (95, 97 Башт.; 353, 354 Вознес.)

БО'ЖІ КРИ'ЛЬЦЯ [бóж’і крил'ц'а], -лець, мн., бот. Рослина звіробій. Літом наша бабуся заготовляє божі крильця, а зимою варить з них ліки від простуди (700, 701 Кривоозер.)

БОЗ [боз], -у, ч., бот. Див. БЕВЗ. Ранкове повітря було переповнене пахощами бозу, який росте у нашому палісаднику (529, 531, 532 Єлан.; 834–836 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)

БО'ЗНИК [бóзник], -а, ч., бот. Місце, де росте боз. Біля нашої хати розрісся розкішний бозник, від якого ідуть п'янкі запахи (насел. п. див. БОЗ)

БОЗНЯ'К [бозн'áк], -а, ч., бот. Бузина чорна. Див. БЕ'ЗДЕ'РЕВО. У посадці ростуть різні дерева, серед них і бозняк, це бузина чорна (896–898 Очак.)

БО'ЇСКО [бóйіско], БО'ЇЩЕ [бóйішче], БО'ЙСКО [бóǐско], -а, с. Вживаються вихідцями із Закарпатської області, на території якої означають “тік у стодолі для обмолочування зернових”. На території Миколаївщини ці слова під впливом нових умов господарювання сприйняли дещо відмінне значення.

БО'ЇСКО [бóйіско], -а, с. Сарай для різних господарських потреб. У боїску ми зберігаємо сіно і полову для корови та телят, а також різний реманент (212–214 Брат.; 299–301 Веселин.; 418, 420, 421 Врад.)

БО'ЇЩЕ [бóйішче], -а, с. Сарай для худоби. У боїщі в нас знаходиться вся домашня скотина – корова, телятко і свиня (29, 30, 33 Арбузин.; 690, 692 Кривоозер.)

БО'ЇТИ [бóйіти], боїть, недок. Кипіти. Вживається вихідцями із західних областей України. Клади, дочко, картоплю, вода в каструлі вже боїть (297 Веселин.)

БО'ЙКИЙ [бóǐкиǐ], -а, -е. Жвавий, швидкий, спритний. Пор. рос. бойкий. Микола – хлопець бойкий, що не доручиш, завжди виконає (10, 11, 21, 35, 36 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 101, 102 Башт.; 112, 113, 129, 130 Березан.; 169, 170 Березнег.; 245, 247, 249 Брат.; 337, 339, 356 Вознес.; 445, 446, 465, 466 Доман.; 557, 562 Жовтн.; 634, 650, 652 Казан.; 743, 745, 755 Микол.; 773, 776, 810, 811 Новобузьк.; 838, 840, 841 Новоодес.; 873, 875, 877 Очак.)

БО'ЙКО [бóǐко], присл. Жваво, спритно, швидко. Хлопці бойко взялися за роботу, надіюся, що швидко все зроблять (насел. п. див. БО'ЙКИЙ)

БОЙО'К [бойóк], -йка, ч. Товкачик. Бери ступу, насипай ячменю і товчи бойком, щоб стовкти перлової крупи (981, 982 Снігур.)

БО'ЙСКО [бóǐско], -а, с. Підлога в стодолі. Мужики увесь день мостили бойско у стодолі, щоб корові тепліше було лежати (693, 694 Кривоозер.)

БО'ЙНЯ [бóǐн'а], -і, ж. 1. Олійниця. Сьогодні батько привіз із бойні свіженьку олію, то я насмажила на ній картоплі (10, 11 Арбузин.; 404, 405 Врад.; 471, 475 Доман.; 586, 587 Жовтн.; 845, 846 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

2. Діжка для сала. Ми закололи до Великодня свиню, сало засолили в бойні, а м’ясо – заморозили (447, 448, 451 Доман.)

БОЙЧА'К [боǐчáк], -а, ч. Обід сита; обичайка. Бойчак великого сита розклеївся і пропускає борошно, треба його справити (35, 36 Арбузин.)

БОК [бок], -у, ч. Околот. Ми вже приготували бок, щоб восени перекрити сарайчик, бо криша на ньому протікає (762, 763 Новобузьк.)

БОКАЛА' [бокалá], -и, ж. Глибина. Будемо висипати сітку з наших двох човнів по бокалі, там частенько гуляє рибець (115, 137, 142, 150 Березан.; 873, 883, 887, 906 Очак.)

БОКАРВА'Н [бокарвáн], -а, ч. Карбункул. Бакарван – це скупчення на невеликій ділянці шкіри кількох фурункулів ( 74, 75 Башт.; 163, 164 Березнег.; 292–294 Веселин.; 465, 466 Доман.; 516, 520 Єлан.)

БОКАСУВА'ТИ [бокасувáти], -ую, -уєш, недок. Кричати. Наш бригадир сьогодні чогось дуже сердитий, на всіх бокасує і лається (409, 410 Врад.; 475, 476 Доман.; 524, 525 Єлан.; 592, 593 Жовтн.; 835–837 Новоодес.)

БОКОВИ'НА [боковина], -и, ж., буд. Бічна стіна хати. Причілок. Сьогодні пошпарувала боковину хати, а завтра буду білувати ( 558, 559 Жовтн.)

БОКО'ВКА [бокóўка], -и, ж. Маленька бокова кімната у хаті. Наш старший син увесь час спить у боковці, а літом – надворі (52, 53, 55 Башт.; 161, 162, 203, 205 Березнег.; 337–339 Вознес.; 550, 552–554, 576, 577 Жовтн.; 641–643 Казан.; 575, 576 Микол.; 793, 794 Новобузьк.; 870, 871 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.).

БОКО'ВНЯ [бокóўн'а], -і, ж., тк. Бічна рама ткацького верстата. Боковня ткацького верстата чогось дуже розшаталася, треба якось закріпити (81, 82, 95, 97 Башт.; 329, 330 Березнег.; 424, 425, 429 Доман.)

БОКОВУ'ШКА [боковýшка], -и, ж. Бічна кімнатка у хаті. У боковушці завжди спить тато, коли приходить з нічної зміни (44, 45 Башт.)

БОКОЛА'З [боколáз], -а, ч., іхт. Маленький карасик. Весною й восени добре ловляться у нас і боколази (так звемо ми карасиків) (896–898 Очак.)

БОКУВА'ТИ [бокувáти], -ую, -уєш, недок. Ухилятися від чого-небудь. Сусідка бокує чогось від мене, видно, розсердилася, бо не хоче й розмовляти (329, 330 Веселин.; 436, 437, 442 Доман.; 542, 545 Єлан.; 562, 570, 572 Жовтн.; 685–687 Кривоозер.; 851, 852, 860, 861 Новоодес.; 946, 948, 950 Первомай.; 989, 991 Снігур.)

БОКУВА'ТИЙ [бокувáтиǐ], -а, -е. Набокуватий. Купила на базарі новий горщик, а він виявився якимсь бокуватим (668, 669, 673 Казан.; 793, 794, 816 Новобузьк.)

БОЛГА'Н [болгáн], -а, ч. 1. Сарай. Вугілля і дрова знаходяться у болгані в засторонку, ждуть зими, а зараз топимо різним хмизом (52, 56 Башт.; 208, 209 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 475, 476 Доман.; 542, 545 Єлан.; 864, 865 Новоодес.)

2. Землянка. Син викопав болган, у якому буде тримати кролів, бо вони риють нори (676, 677, 695, 696 Кривоозер.)

БОЛДИ'ШКА [болдишка], -и, ж., ковальськ. Ковальський підкладний інструмент, яким обгинають поковку, коли роблять петлі чи крючки. Для таких крючків візьми меншу болдижку, бо ця велика (52, 55 Башт.; 217, 218 Брат.; 476, 491 Доман.; 568, 572 Жовтн.; 846, 847 Новоодес.; 940, 941 Первомай.)

БО'ЛІЗНИЙ [бóл'ізниǐ], -а, -е. Хворобливий. Синок такий болізний, що треба добре берегти, щоб не стало гірше (22, 24 Арбузин.; 102, 103, 105 Башт.; 212, 214, 215, 218 Брат.; 413, 414 Врад.; 424, 425, 478 Доман.; 584, 585 Жовтн.; 690, 691, 699 Кривоозер.; 943, 945 Первомай.)

БОЛІ'ЗНЬ [бол'íзн'], -і, ж. Хвороба. Приключилася якась болізнь, і тепер синові треба лягати в больницю (насел. п. див. БО'ЛІЗНИЙ)

БОЛО'НКА [болóнка], -и, ж. Куртка з болоньї – штучного матеріалу, який почали виготовляти в італійському місті Болонь’ї. Сьогодні купила в нашому магазині нову болонку ходити під час дощу на ферму (88, 89, 94, 101 башт.; 108–110, 120, 132, 133 Березан.; 161, 162 Березнег.; 333–335 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 324, 325, 456, 457 Доман.; 502–504 Єлан.; 551, 552, 557, 562 Жовтн.; 644, 645 Казан.; 703–705 Микол.; 799–801 Новобузьк.; 834–836 Новоодес.; 877–879 Очак.)

БОЛОТІ'ННИК [болот'íн:ик], -а, ч. Дитина, яка багато бродить по болоті. Див. БОЛО'ТНИК. Не будь болотінником, перестань увесь день бродити по болоті, як довгоногий чорногуз (350, 353, 354 Вознес.; 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 835, 836 Новоодес.)

БОЛО'ТНИК [болóтник] (1), -а, ч., бот. Болотна кущова рослина. Рогіз. По берегах нашого ставка щороку густо росте болотник, із – за якого ніяк у ставку і купатися (282, 283 Веселин.; 485, 486 Доман.; 533, 535 Єлан.; 723, 724 Казан.; 804–806 Новобузьк.)

БОЛО'ТНИК [болóтник] (2), -а, ч., орн. 1. Плиска жовта. Болотник – це невеликий перелітний птах строкатого забарвлення, який живе біля водойм (353–355 Вознес.; 554, 555, 557 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 860–862, 865 Новоодес.)

2. Переносн. Дитина, яка багато бродить по болоті. От болотники! Увесь день бродять по болоті і приходять додому грязні, як чорти болотяні (насел. п. див. БОЛО'ТНИК–1)

БОЛО'ТНИЦЯ [болóтниц'а], -і, ж., бот. Рослина калюжниця. Болотниця росте на берегах різних водоймищ із стоячою водою – ставків, болот (299–301 Веселин.; 340, 372–374 Вознес.; 456, 457, 475, 480 Доман.; 514, 515, 526 єлан.; 568, 569, 580, 581 Жовтн.; 751, 752 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 995–997 Снігур.)

БОЛО'ТЯНЕ О'КО [болóт'ане óко], -а, с. Та частина болота, яка не заросла травою. Хлопці човном пробираються на болотяне око і там вудочками ловлять рибу (192, 193 Березнег.)

БОЛО'ТНИК [болóтник], -а, ч., міф. Болотяний чорт. Перестань пхикати, бо почує болотник, прийде і забере тебе з собою в болото (10, 11, 35, 36, 41, 42 Арбузин.; 223, 225, 245, 247 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 337, 339 Вознес.; 412, 413 Врад.; 439, 441, 487, 489 Доман.; 529–539 Єлан.; 576, 577 Жовтн.; 695, 696 Кривоозер.; 751–753 Микол.; 860–862 Новоодес.; 952, 953, 955 Первомай.; 984, 986, 997–999 Снігур.)

БОЛО'ТЯНКА [болóт'анка] (1), -и, ж., орн. Плиска біла. Болотянка завжди гніздиться у болотяних заростях, і її легко вислідити, куди вона сідає (37, 39 Арбузин.; 257, 259, 260 Брат.; 407, 409, 410 Врад.; 427, 429 Доман.; 158, 159 Березан.)

БОЛОТЯ'НКА [болóт'анка] (2), -и, ж., бот. Рослина калюжниця болотна. Увесь берег нашого болота щороку густо заростає болотянкою, думали якось почистити болото (372, 373 Вознесен.; 751–753 Микол.)

БОЛТ [болт], -а, ч., риб. Рибацький бовт. Бери, дружище, болт і сильно бий ним по воді, щоб риба йшла у сітку (58 Башт.; 142, 144 Березан.; 584 Жовтн.; 829, 830, 842 Новоодес.; 887, 906 Очак.)

БОЛТОРІ'ЗКА [болтор'íзка], -и, ж. Гвинторіз. Болторізкою слюсарі нарізають зовнішню різьбу на болтах та різних стрижнях (828, 851 Новоодес.; 899 Очак.; 963, 964 Снігур.)

БОЛТУ'Н [болтýн] (1), -а, ч. Зіпсоване, засиджене яйце. Бовтун. Підкладала під квочку всі свіжі яйця, і все ж виявився один болтун (133, 135 Березан.; 340, 346, 347 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 522, 524 Єлан.; 712–714 Микол.; 845–847 Новоодес.)

БОЛТУ'Н [болтýн] (2), -а, ч. Базіка, балакун. У нас сусід такий болтун, що за вечір наговорить сім мішків гречаної вовни (10–12, 39, 41 Арбузин.; 44–46, 52, 53, 81, 82 Башт.; 107–109, 115, 118, 150, 152, 154 Березан.; 160–162, 166, 167, 169, 170 Березнег.; 212–214 Брат.; 278–280 Веселин.; 333, 334, 371 Вознес.; 384, 389 Врад.; 424–427 Доман.; 502–504, 514, 515 Єлан.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 594–596 Казан.; 676, 677, 685–687 Кривоозер.; 702–704, 706, 712 Микол.; 759, 804, 805 Новобузьк.; 828, 829, 852 Новоодес.; 873, 876, 883, 891–893 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 963, 964, 995–998 Снігур.)

БОЛТУ'ХА [болтýха], -и, ж. Жінка-базіка. Не слухай отієї придуркуватої болтухи, бо вона вам наговорить сім мішків гречаної вовни (29, 30, 33 Арбузин.; 158, 159 Березан.; 245, 247, 249 Брат.; 292, 294 Врад.; 731, 732 Микол.; 845, 846 Новоодес.; 899–901 Очак.)

БОЛУХА'ТИЙ [болухáтиǐ], -а, -е. Банькатий, витрішкуватий. Чого ти витріщив очі, немов болухатий, і дивишся, як сова у темну ніч (328, 329 Веселин.; 441, 442 Доман.; 522, 525 Єлан.; 832–835 Новоодес.)

БОЛЯ'К [бол'áк], -а, ч. Хвороба, болячка. Напали на старого боляки, то поперек заболів, то ноги почало крутити (107–109 Березан.; 200–202 Березнег.; 356, 357 Вознес.; 424, 425, 429 Доман.; 52–53 Єлан.; 828, 830 Новоодес.)

БОЛЯЧКУВА'ТИЙ [бол'ачкувáтиǐ], -а, -е. Хворобливий. Наш внучок чогось болячкуватий, то в нього температура, то животик болить, то ще якась болячка пристане (101, 102 Башт.; 191, 193, 195 Березнег.; 965, 966 Снігур.)

БОЛЬБО'КА [бол'бóка], -и, ж. Калюжа. Пройшов великий дощ, і на дорогах з’явилися больбоки, через які і не проїдеш машиною (845, 847, 870, 871 Новоодес.)

БОЛЬЗЯ'Н [бол'з'áн], -а, ч. Вечорниці. Молодь тепер на всякі бользяни збирається у клубі, там вони і співають, і танцюють, і паруються (36, 38 Арбузин.)

БО'ЛЬКО [бóл'ко], присл. Болісно. Очевидно, на зміну погоди у ногах чогось болько, все крутить і ниє (насел. п. див. БОЛЬНИ'Й)

БОЛЬНИ'Й [бол'ниǐ], -а, -е. Хворий. Наш дідусь зараз больний, і вже з тиждень лежить у больниці (10–12, 18, 19, 35, 36 Арбузин.; 44–46, 58, 59, 101–103 Башт.; 112, 113, 124, 125, 150 Березан.; 160–162, 175, 176 Березнег.; 212, 213 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–335, 341 Вознес.; 383, 404, 405 Врад.; 424–426, 456, 457 Доман.; 502–504 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677 Кривоозер.; 702–704, 706, 747, 749 Микол.; 759, 760, 793 Новобузьк.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 891–893 Очак.; 907, 908, 910, 911 Первомай.; 963, 964, 993, 994, 1008, 1010, 1011 Снігур.)

БОЛЬНИ'ЦЯ [бол'ниц'а], -і, ж. Лікарня. У нашому селі цього літа збудували нову больницю, у якій будуть працювати лікарі з міста (насел. п. див. БОЛЬНИ'Й)

БОЛЬЦЯ'НКА [бол'ц'áнка], -и, ж. Посудина для гасу. Баклажка. Больцянку з гасом винеси в чулан і постав так, щоб ніхто її не перекинув (301 Веселин.)

БОЛЬША'К [бол'шáк], -а, ч. Центральна дорога до великого населеного пункту. Як виїдете на большак, він і доведе вас аж до самої Баштанки (44–46, 52, 53, 83, 85 Башт.; 107–109, 124, 125 Березан.; 187–189 Березнег.; 334–336 Вознесен.; 424–427 Доман.; 551–553, 557 Жовтн.; 706, 707, 745, 746 Микол.; 829, 830, 840, 841 Новоодес.).

БОМАЗЕ'Я [бомазéйа], -ї, ж. Тканина байка. Набрала оце в лавці бомазеї дітям на сорочки, а собі – на кофту (44–46, 74, 75, 77 Башт.; 124, 125, 133, 135 Березан.; 173, 174 Березнег.; 356, 359, 361, 371 Вознес.; 424, 425, 429 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 557, 558 Жовтн.; 703–705, 736–738 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.)

БОМАЗЕ'ЙКА [бомазéǐка], -и, ж. Пестл. до бомазе'я. Пошила синкові сорочечку з бомазейки, бо це ж він іде вже в школу (насел. п. див. БОМАЗЕ'Я)

БО'МБА [бóмба] (1), -и, ж. Ніша в погребі для картоплі, буряків, моркви, діжки з квашениною. Див. МІНА. Уся картопля не вмістилася в погребі у бомбі, ще мішок стоїть у пригребиці (558, 559, 582, 583 Жовтн.; 712, 713 Микол.)

БО'МБА [бóмба] (2), -и, ж. Кулястий гриб – порхавка. Гриб бомба швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом (667–669 Казан.; 810–812 Новобузьк.)

БОМБА'К [бомбáк] (1), -а, ч. Чиряк. Вживається вихідцями із Закарпатської області. (Дзендзелівський Й.О., ІІІ, 322). Десь простудився, і на шиї вискочив бомбак, ніяк і голови повернути (299, 300 Веселин.)

БОМБА'К [бомбáк] (2), -а, ч., тк. Пряжа, яка використовується для домотканного полотна. Бомбак ми закупляємо в різних місцях України, з якого виготовляємо полотно (700, 701 Кривоозер.)

БОМБА'КОВИЙ [бомбáковиǐ], -а, -е. Домотканний. Дідусеві на літо ми пошили штани і сорочку із бомбакового полотна (700, 701 Кривоозер.)

БОМБЕ'Т [бомбéт], -а, ч. Диван, лава. Вживається вихідцями із західних облстей України. Див. БОМБЕ'ТЕЛЬ, БОМТЕ'ЙЛЬ. Прийшовши з роботи, дочка прилягла на бомбеті та й заснула (22, 24 Арбузин.; 222, 223, 245, 249 Брат.; 398–400 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

БОМБЕ'ТЕЛЬ [бомбéтел'], -тля, ч. Диван, лава. Див. БОМБЕ'Т. Проходьте у велику кімнату, сідайте на бомбетель і будемо розмовляти (35, 37, 38 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 329, 330 Веселин.; 407, 409, 410 Врад.; 475, 476 Доман.; 548, 549 Єлан.; 678–680 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.).

БОМБО'Н [бомбóн], -а, ч. Цукерка. Вживається вихідцями із західних областей України. Купила оце своєму внучкові файних бомбонів, нехай забавляється (55, 56 Башт.; 314, 318, 319 Веселин.; 346, 347 Вознес.; 498, 494 Доман.; 524, 525 Єлан.)

БОМБО'РИТИ [бомбóрити], -рю, -риш, недок. Голосно говорити. Біля контори жінки про щось дружно бомборили, махаючи руками (350, 353 Вознес.; 830, 831 Новоодес.)

БО'МБОЧКА [бóмбочка], -и, ж., бот. Грубозерниста квасоля. Ми посадили в огороді і квасолю бомбочку, і горох стрючковий (700, 701 Кривоозер)

БОМЖ [бомж], -а, ч. Жебрак. Останнім часом на вулицях з’явилися бомжі, які проходу не дають. (44, 45 Башт.; 107, 108 Березан.; 333–335 Вознесен.; 424, 425 Доман.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 702–704, 706 Микол.; 828 Новоодес.)

БОМЖИ'ХА [бомжиха], -и, ж. Жебрачка. Бомжихи сидять і старцюють на кожному кутку вулиці (насел. п. див. БОМЖ)

БО'МКИ БИ'ТИ [бóмки бити], фраз. Нічого не робити; тинятися; ледарювати. Чого це ти, сину, цілий день бомки б’єш, нічого не робиш, а тільки тиняєшся з вугла у вугол? (238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.)

БО'МОК [бóмок], -мка, ч., ент. Джміль. У дуплі однієї старої акації завелися бомки, треба їх викурити звідти, щоб не плодилися (257, 259 Брат.; 399–401 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 930, 931 Первомай.)

БОМТЕ'ЙЛЬ [бомтéǐл'], -я, ч. Диван. Див. БОМБЕ'Т. У великій хаті стояли старовинні меблі – дубовий шкаф, масивний стіл і бомтейль (16, 17, 21 Арбузин.; 268, 269 Брат.; 422, 423 Врад.; 695, 696 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)

БО'РГОМ [бóргом], присл. У борг; набір. Ми набрали у нашому магазині боргом меблів на п’ятсот гривень (209, 210 Березнег.)

БОРДЮ'Г [борд'ýг], -а, ч., анат. 1. Сечовий міхур свині. Коли будеш патрошити свиню, то найперше вирізай жовч і бордюг, щоб не обгадити м’ясо (49–51, 74, 75, 77 Башт.; 124, 125, 133, 135, 158, 159 Березан.; 335, 336, 340, 357, 358 Вознесен.; 550, 557, 576, 577 Жовтн.; 640, 641, 643 Казан.; 737–739 Микол.; 801–803, 809 Новобузьк.; 860–862 Новоодес.)

2. Іграшка із вим’ятого і надутого свинячого сечового міхура. Дідусь зробив дітям бордюг, і вони тепер увесь день ним граються у малій хаті (насел. п. див. БОРДЮГ–1)

БО'РЗИЙ [бóрзиǐ], -а, -е. Прудкий, швидкий. Наш собака такий борзий, що й машину переганяє, якщо його розізлять (52, 55 Башт.; 144, 145 Березан.; 184–186 Березнег.; 342, 343, 356 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 514, 515 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 667–669 Казан.; 723, 724, 731, 732 Микол.; 814–816 Новобузьк.; 828, 870, 871 Новоодес.; 877–879 Очак.; 963, 964, 970, 971 Снігур.)

БО'РЗО [бóрзо], присл. Прудко, швидко. Пасажирський поїзд, яким ми їхали в місто, борзо наближався до станції (насел. п. див. БО'РЗИЙ)

БОРІ'ДКА [бор'íдка], -и, ж. Гострий кінець сокири. Борідка топора вже так затупилася, що нічого не втешеш (184, 185 Березнег.; 329, 330 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 412–414 Врад.; 456, 457 Доман.; 676, 677, 693, 694 Кривоозер.; 830, 831, 857, 858 Новоодес.; 943–945 Первомай.)

БОРКА'Н [боркáн], -а, ч., бот. Морква. Покриши боркан, буряк і капусту для борщу, а картоплю я вже почистила (257, 260 Брат.; 387, 388 Врад.; 427, 429, 441 Доман.; 533, 535 Єлан.)

БОРКУ'ХА [боркýха], -и, ж. Буркотлива жінка. Буркотуха. Ну й боркуха ж ваша баба, постійно бурчить, не змовкає ні на хвилину (439, 441, 442 Доман.; 529–531 Єлан.)

БОРМОТА'ТИ [бормотáти], -очу, -отиш, недок. Бурмотати. Запитай, чого він хоче, бо щось бормоче, а що, нічого не розбереш (340, 346, 347, 356 Вознес.; 712–714, 751, 752 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 877–879, 883, 884 Очак.; 984, 985, 1010, 1011 Снігур.)

БОРМОТУ'Н [бормотýн], -а, ч. Буркотливий чоловік. Буркотун. Старший бормотун щось бубнів про це, але я нічогісінько не зрозумів (851, 852 Новоодес.; 873, 875, 887, 888, 906 Очак.)

БОРМОТУ'ХА [бормотýха] (1), -и, ж. Буркотлива жінка. Буркотуха. Стара бормотуха увесь день бурчала та дорікала, що я не схотіла купити платок (насел. п. див. БОРМОТУ'Н)

БОРМОТУ'ХА [бормотýха] (2), -и, ж. Вино низької якості. Вечором мужики вип’ють якоїсь бормотухи і стоять під ларком варнякають (44, 45 Башт.; 132, 133, 135 Березан.; 160–162 Березнег.; 333–335, 340 Вознесен.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 702–705, 712–714 Микол.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.)

БОРМУ'С [бормýс], -а, ч. Просторе жіноче пальто. Бурнус. Див. БУРМУС. Одягни, дочко, бормус і добре прикривай дитину полами, бо надворі сильний вітер (2, 3, 5, 447, 449 Микол.; 814, 815 Новобузьк.; 867, 868, 869 Новоодес.; 998, 999, 1008, 1010 Снігур.)

БОРНИ'ЧКА [борничка], -и, ж., бдж. Пасічниковий ніж для очищення вощини. У кожного пасічника є борничка, якою він очищає вощину (409, 410 Врад.)

БОРО'ВНИК [борóўник], -а, ч. Гриб – боровик. У неділю ходили в ліс, збирали гриби, знайшли кілька боровників (227, 228 Брат.; 399, 400, 415 Врад.)

БО'РОГ [бóрог], -а, ч. Навіс для сіна у вигляді даху на чотирьох стовпах. Під борогом у нас знаходиться не тільки сіно, а й полова (156, 158, 159 Березан.; 465, 466, 469 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 866, 868, 869 Новоодес.)

БОРОДА' [бородá], -и, ж. 1. Водорості, ракушки, які налипли на корпус судна, катера, човна. Ми щороку осінню чистимо корпус катера, бо обростає бородою (137, 142, 144, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 747, 749 Микол.).

2. Пропуск при косінні. Комбайнер, що косив вночі пшеницю, залишив кілька борід, які довелося знімати косою (191, 193, 195 Березнег.; 984, 985, 996, 999 Снігур.)

БОРОДА'ВИЦЯ [бородáвиц'а], -і, ж. Бородавка. Одну бородавицю, яка виросла на спині, удалося знищити якоюсь маззю, а маленьких я не займаю (156, 158, 159 Березан.; 877–879 Очак.)

БОРОДА'ВКА [бородáўка], -и, ж. Випуклість на вимені корови, яка схожа на п’яту дійку. Див. БОРОДІВКА, БОРОДОЧКА. Бородавка на вимені корови відрізняється від дійки тим, що вона менша (191, 195, 196 Березнег.; 989, 993, 994 Снігур.)

БОРОДА'ВНИК [бородáўник], -а, ч., бот. (Chelidonium majus L.). Рослина чистотіл, яка використовується у народній медицині. Бородавник – це багаторічна трав’яниста рослина, якою виводять бородавки (11, 12. 28, 35, 36 Арбузин.; 169, 170, 195, 196 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 398–400 Врад.; 552–554 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.; 731, 732, 737, 738 Микол.; 863–865 Новоодес.).

БОРОДА'Ч [бородáч], -а, ч., переносн. Дурень. У народі часто кажуть: “Був у батька один син, та й той бородач” (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 695, 696 Кривоозер.)

БОРОДИ'ЧКА [бородичка], -и, ж., бот. Помідор. Червоні бородички ми відвозимо на завод, де з них роблять томат, і на базар, щоб уторгувати свіжу копійку (29, 33, 39, 42 Арбузин.; 268, 269 Брат.; 335, 336, 356 Вознесен.; 398, 399 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 706, 707 Микол.; 828, 840, 841 Новоодес.; 907, 908, 911 Первомай.)

БОРОДІ'ВКА [бород'íўка], -и, ж. 1. Бородавка. У дочки на спині є три невеликих бородівки, хочемо їх якось вивести, бо можуть вирости (683 Кривоозер.)

2. Випуклість на вимені корови, схожа на п’яту дійку. Див. БОРОДА'ВКА. Бородівка іноді заважає доїти корову, бо близько сидить до дійок і береш не дійку, а бородівку (250, 251 Брат.; 448, 451 Доман.; 568, 569 Жовтн.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 875, 876 Очак.; 939–941 Первомай.)

БОРОДО'К [бородóк], -дка, ч., коваль. Ковальське знаряддя, яким пробивають дірочки у підкові для ухналів. Ковалі, коли кують підкови, то дірочки для ухналів пробивають спеціальним бородком (329, 330 Веселин.; 359, 361 Вознесен.; 751–753 Микол.; 832–834 Новоодес.)

БОРО'ДОЧКА [борóдочка], -и, ж. Те ж що й борода'вка. У нашої корови є бородочка на вимені, і я вже звикла до неї, вона не заважає доїти (101–103 Башт.; 144, 145 Березан.; 166, 167, 184, 186 Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.)

БОРОЗДА' [бороздá], -и, ж. Борозна. Бригадир тракторної бригади проклав першу борозду, а за ним вирушили орати всі трактористи (11, 12, 18, 19, 39, 40, 68–70, 94, 97, 101–103 Башт.; 144, 145, 156, 158, 159 Березан.; 173, 174, 203, 205 Березнег.; 238, 239, 245 Брат.; 312, 313 Веселин.; 337, 339, 350, 353, 355, 356 Вознесен.; 407, 409 Врад.; 427–429 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 550, 557, 562, 576, 577 Жовтн.; 667–669 Казан.; 676, 677, 683 Кривоозер.; 703–705, 706 Микол.; 773, 774, 822, 823 Новобузьк.; 828, 842, 843 Новоодес.; 901, 903, 905 Очак.; 911, 926, 927 Первомай.; 963, 964, 981–983 Снігур.)

БОРОЗДИ'ТИ [бороздити], -жджу, -диш, недок., перех. Прокладати борозну. Як і належить, бригадир почав першим бороздити, а за ним пішли всі трактористи (насел. п. див. БОРОЗДА')

БОРОЗДОВИ'Й [бороздовиǐ], -а, -е. Борозенний. Див. БОРОЗНІ'Й. Бороздовому коню значно важче, ніж підручному, бо він іде борозною (насел. п. див. БОРОЗДА')

БОРОЗНА' [борознá], -и, ж., етногр. Свято після закінчення сівби. Після закінчення осінніх польових робіт у селі влаштували свято борозни, на яке приїхало і районне начальство (219, 223, 257, 259 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 418, 420, 421 Врад.)

БОРОЗНИ'К [борозник], -а, ч., ент. Личинка хруща. Коли орали в нас город, то виорали чимало борозників, яких ми вибирали з ріллі і знищували (188, 189, 203, 205 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 456, 457, 465, 466 Доман.; 545, 548, 549 Єлан.)

БОРОЗНІ'Й [борозн'íǐ], -я, ч. Запряжений у парі кінь, який під час оранки йде борозною. Див. БОРОЗДОВИЙ. Борозній більше заморюється під час оранки, ніж його упряжний, бо йде борозною (10, 11, 22, 24 Арбузин.; 445, 448, 451 Доман.; 568, 569, 584, 585 Жовтн.; 676, 677, 695, 696 Кривоозер.; 860–862 Новоодес.; 943–945 Первомай.)

БОРОЗНЯ'К [борозн'áк], -а, ч. Гриб – боровик. Під час відпустки ми поїдемо в ліс і назбираємо всяких грибів – і маслюків, і борозняків, і рижиків (455 Доман.; 582, 583 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 840, 841 Новоодес.)

БОРО'К [борóк], бірка, ч. Зменш. до бір. Ми були у борку і бачили там багато ґав’ячих гнізд, з яких уже виглядають ґавенята (52, 55 Башт.; 200–202 Березнег.; 320, 321 Веселин.; 350, 351, 353 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 634, 640, 643 Казан.; 765–767 Новобузьк.; 995–997 Снігур.)

БОРОНА' [боронá], -и, ж., астр. Екваторіальне сузір’я. Навіть ясної ночі екваторіальне сузір’я борону знайти важко, бо воно складається всього з трьох зірок (671, 673 Казан.; 778, 779 Новобузьк.)

БОРО'ЧОК [борóчок], -чка, ч. Зменш.– пестл. до боро'к. У вихідні дні ми часто ходимо у борочок відпочивати, там свіже повітря і приємна прохолода (насел. п. див. БОРО'К)

БОРОШЕ'ННИК [борошéн:ик], -а, ч., млин. Канал, яким борошно висипається з–поміж млинових каменів. Див. БОРОШНИ'ЦЯ. Борошенник іноді забивається, і тоді мірошник легесенько його прочищає (58, 83, 94 Башт.; 115,120 Березан.; 281, 292 Веселин.; 432, 439, 456 Доман.; 505, 514 Єлан.; 731, 736 Микол.; 829, 851, 857 Новоодес.; 873, 877, 899 Очак.; 963, 970 Снігур.)

БОРОШНИ'ЦЯ [борошниц'а], -і, ж., млин. Те ж, що й бороше'нник. З-під млинових каменів борошно висипається у борошницю, а з борошниці – у мучник (234, 236 Брат.; 399 – 401 Врад.)

БОРОШНОМЕ'Л [борошномéл], -а, ч. Мірошник. Наш дідусь уже років двадцять п’ять працює у млині борошномелом (278 – 280 Веселин.; 415, 416 Врад.; 685, 690 Кривоозер.)

БОРОШНЯ'К [борошн'áк], -а, ч., млин. Короб, в який надходить змелене борошно. Мучник. З-під млинових каменів борошно висипається у борошняк (568 Жовтн.)

БОРОШНЯ'НИК [борошн'áник], -а, ч., млин. Мучник. У борошняник надходить з–під млинових жорен змелене борошно (934, 943 Первомай.)

БОРОШНЯ'НКА [борошн'áнка], -и, ж., кул. Лемішка. Борошнянку, засмажену салом, уже приготувала, бо скоро наші прийдуть з поля (427 – 429, 478 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 582, 583 Жовтн.; 745, 746 Микол.)

БОРТА' [бортá], -и, ж. Дупло в дереві. У бортах часто гніздяться дикі бджоли, тому будь обережним і не лізь туди, бо будеш мати неприємність (439, 441 Доман.)

БО'РТИК [бóртик], -а, ч., бдж. Вулик – дуплянка, встановлений вертикально. Див. БОРТНЯ'К, БОРТОВИ'К. На пасіці у нашго дідуся є різні вулики – і рамові, і бортики вертикальні (268, 269 Брат.)

БО'РТНЯК [бóртн'ак], -а, ч., бдж. Те ж, що й бо'ртик. Зараз поширені рамкові вулики, але у старих пасічників можна побачити і бортняки (584, 585, 587 Жовтн.; 650, 652 Казан.; 751, 753 Микол.; 814 – 816 Новобузьк.; 868, 869 Новоодес.)

БОРТОВА' Я'МА [бортовá йáма], -и, ж. Довга канава, у яку для зберігання у зимовий період засипають картоплю, буряки, моркву, прикриваючи соломою, а зверху пригнічуючи землею. Див. БУРТ. Картопля для весняної посадки у нас зберігається у бортових ямах, які знаходяться в огородній бригаді (676, 677, 690, 692 Кривоозер.)

БОРТОВИ'К [бортовик], -а, ч., бдж. Вулик – дуплянка. Див. БО'РТИК. Вулик – бортовик має свої особливості і переваги перед іншими вуликами, про що добре знають старі пасічники (911 Первомай.)

БОРТЯНИ'ЦЯ [борт'аниц'а], -і, ж., бдж. Утеплене приміщеня для зберігання у зимовий період вуликів із бджолами. Нашу бортяницю, яка знаходиться у сараї, син утеплив, щоб зимою бджоли не померзли (551–553, 580, 581 Жовтн.)

БОРУ'Б’ЯШКИ [борýбйашки], -шок, мн. Здрібн. до бору'б’яхи. По всьому двору вівці розтрусили свої боруб’яшки, треба б підмести (насел. п. див. БОРУ'Б’ЯХИ)

БОРУ'ЛЯ [борýл'а], -і, ж. Льодинка, що утворилася при стіканні води з даху і має форму загостреної донизу палички. Бурулька. Див. БОРУ'ЛЬБАШКА, СОСУ'ЛЬКА. На криші вдень тане сніг, і під стріхою намерзло багато боруль (298–300 Веселин.; 356, 357, 359 Вознесен.; 478, 480, 481 Доман.; 533, 535 Єлан.; 562, 586–588 Жовтн.; 731–733 Микол.; 842–844, 857 Новоодес.; 875, 876 Очак.)

БОРУ'ЛЬБАШКА [борýл'башка], -и, ж. Бурулька. Див. БОРУ'ЛЯ. Ми позбивали із стріхи всі борульбашки, які намерзли вночі (597, 598, 601 Казан.)

БОРУ'ЛЬКА [борýл'ка], -и, ж. Зменш. до БОРУ'ЛЯ. Хлопці назбивали із стріх борульок і ходять та сосуть їх, як ласощі (насел. п. див. БОРУЛЯ)

БОРУ'ШКАННЯ [борýшкан':а], -я, с. Дія за знач. БОРУ'ШКАТИСЯ. Виходьте, хлопці, надвір, бо вже надоїло ваше борушкання в хаті (насел. п. див. БОРУШКАТИСЯ)

БОРУ'ШКАТИСЯ [борýшкатис'а], -аюся, -аєшся, недок. Борюкатися. Наші хлоп’ята сьогодні увесь день борушкалися на траві (830, 831 Новоодес.; 875, 876 Очак.)

БО'РШЕ [бóрше], присл. Швидше. Вживається віхідцями із західних областей України. Давай борше, сину, збирайся, бо ще запізнимося до автобуса (29, 33 Арбузин.; 223, 225, 245 Брат.; 292, 294 Веселин.; 404, 405 Врад.; 685 – 687 Кривоозер.; 723, 724 Микол.; 932, 933 Первомай.)

БОРЯ'К [бор'áк], -а, ч. Бір; лісок. У нашому боряку, що знаходиться у балці, ростуть дикі яблуні і груші (18, 19, 22, 26 Арбузин.)

БОРЯЧО'К [бор'ачóк], -чка, ч. Зменш. до боря'к. Увесь сьогоднішній день діти провели у борячку, гралися, відпочивали, рвали кислички (насел. п. див. БОРЯ'К )

БОРЬ-БОРЬ [бор'/бор'], виг. Вигук, яким кличуть биків. “Борь-борь, бешкетник! Борь-борь!” – кликав скотар бика, тримаючи у руці качан кукурузи (насел. п. див. БО'РЯ)

БОСОВИКИ' [босовики], -ів, мн. Личаки. Зараз рідко хто плете і ходить у босовиках, бо в магазинах продаються дуже красиві кімнатні тапочки (133, 135 Березан.; 877, 878, 889, 890 Очак.)

БОСОЛА'ПКА [босолáпка], див. БОСОЛА'ПКИ.

БОСОЛА'ПКИ [босолáпки], -пок, мн. (одн. босола'пка, и, ж.) Босоніжки. У босолапках літом дуже зручно ходити, бо вони легкі і ноги в них не потіють (10, 11, 21, 22 Арбузин.; 222, 223, 225 Арбузин.; 227, 228 Брат.; 412 – 414 Врад.; 685 – 687 Кривоозер.; 943 – 945 Первомай.)

БОСЯКА' [бос'акá], присл. На босу ногу; босоніж. Див. Босяко'м. Коли пішов дощ, ми пороззувалися і йшли з поля додому босяка (10–12, 39–41 Арбузин.; 52, 53, 55, 74, 75, 77, 81, 82 Башт.; 112, 113, 156, 158, 159 Березан.; 169, 170, 179, 174–176 Березнег.; 261, 262, 268, 269 Брат.; 298–300 Веселин.; 340, 341, 356, 372–374 Вознесен.; 399–401 Врад.; 436, 437, 448, 449, 478, 480 Доман.; 529–532 Єлан.; 557, 558, 562, 584, 585 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 676, 677, 697, 698 Кривоозер.; 731–734 Микол.; 768, 769, 773, 774 Новобузьк.; 828, 840, 841 Новоодес.; 992–994 Очак.; 930, 931, 940, 941 Первомай.; 981, 983, 995, 996 Снігур.)

БОСЯКО'М [бос'акóм], присл. На босу ногу; босоніж. Див. БОСЯКА'. Після дощу ми ходили вулицею босяком, бо була велика грязюка (насел. п. див. БОСЯКА')

БО'ТА [бóта], -и, ж. Каркас човна. На березі лежить бота, то наші хлопці роблять собі нового човна (137, 142, 150 Березан.; 573, 574 Жовтн.; 747, 749 Микол.; 842, 844 Новоодес.; 883, 887 Очак.)

БОТА'ЛО [ботáло], -а, с. Дзвіночок, який вішають чабани вівцям на шию, щоб їх легко розшукувати у темряві. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. ТРОНКА. У двох молодих овечок загубилися ботала, треба поприв’язувати нові. (314, 315 Веселин.)

БОТВА' [ботвá], -и, ж., Стебла і листя коренеплодних рослин. Ботвина. Уже два тижні стоїть немилосердна жара, ботва картоплі уже пожухла (22, 25 Арбузин.; 94, 95, 97 Башт.; 200, 201 Березнег.; 219, 222, 223 Брат.; 359, 361, 371 Вознесен.; 485, 486, Доман.; 516, 517 Єлан.; 576, 577, 586 – 588 Жовтн.; 752, 753 Микол.; 864, 865 Новоодес.; 995 – 997, 1010, 1011 Снігур.; 877–879, 901, 903 Очак.; 952, 953, 955 Первомай.)

БОТЕ'Й [ботéǐ], -я, ч., вівч. Отара овець. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наш дідьо і там по гірських полонинах пас ботеї овець, і тут пасе, бо любить се (332, 323 Веселин.; 456, 457, 475, 476 Доман.; 205, 206, 208 Єлан.)

БО'ТКА [бóтка], -и, ж., тк. Середня потовщена частина веретена. На ботку, середню частину веретена, намотується більшість пряжі (156, 158, 159 Березан.; 222, 225 Брат.; 312, 313 Веселин.; 617, 620 Казан.; 697, 698 Кривоозер.; 793, 794 Новобузьк.; 857, 858 Новоодес.; 908, 910, 911 Первомай)

БОЦ [боц], -а, ч. Сердита, надута людина. От боц, надувся, як сич на погану погоду, і нічого від нього не доб’єшся (877, 878 Очак.)

БОЦА'Н [боцáн], -а, ч, бот. Грубозерниста квасоля. Квасоля боцан – крупнозерниста, ми її висіваємо у себе в огороді (900, 901, 903 Очак.)

БО'ЦИК [бóцик], -а, ч. М’ясиста середина кавуна. Див. ВОВК. Боцик кавуна – найсолодша його частина, тому його завжди віддають дітям (132, 133, 135 Березан.)

БО'ЦМАН [бóцман], -а, ч. 1. Чорногуз. Див. БОЦЮК, БОЦЯН, БОЦЬО. Усе літо боцмани ходять по нашому болоті і ловлять жаб (52, 53, 79, 80 Башт.)

2. Великий на зріст хлопчина. Сусідський хлопчина такий боцман, що за обідом за дорослого справиться (751, 753 Микол.)

БОЦЮ'Н [боц'ýн], -а, ч., орн. Чорногуз. Див. БО'ЦМАН. Наші боцюни вже прилетіли з теплих країв і лагодять своє гніздо (198, 199 Березан.; 305, 307 Веселин.; 334–336 Вознесен.; 442, 443 Доман.; 511, 513 Єлан.; 644, 645 Казан.; 799–801 Новобузьк.; 848, 849 Новоодес.)

БО'ЦЯ [бóц'а], -і, ж. Погано випечений хліб. Див. БОЦЬ. У народі завжди говорять про такий хліб: “Візьміть боця, що спекла ваша доця” (287, 288, 300, 301 Веселин.; 428, 429, 453, 455 Доман.)

БОЦЯ'Н [боц'áн], -а, ч., орн. Лелека. Див. БО'ЦМАН, БОЦЮ'Н, БО'ЦЬО. Боцяни, кажуть, приносять щастя людям, тому їх ніхто не чіпає і гнізд їхніх не руйнує (939, 940 Первомай.)

БОЦЬ [боц'], -я, ч. Погано випечений хліб. Див. БОЦЯ. Сьогодні боць не удався, мабуть, ніхто його й не їстиме, такий він гливкий (52, 55 Башт.; 184–186 Березнег.; 586, 587 Жовтн.)

БО'ЦЬО [бóц'о], -я, ч., орн. Лелека. Див. БОЦЯ'Н. У посадці, на високому дереві, звив весною гніздо боцьо, і вже в ньому є малята (685–688 Кривоозер.)

БОЧІ'ВЛЯ [боч’íўл'а], -і, ж. Бочка. Цього року ми заквасили капусту в новій бочівлі, яку син купив у бонаря (678–680 Кривоозер.; 907, 911 Первомай.)

БО'ЧКА [бóчка], -и, ж., риб. Плетене з верболозу знаряддя у вигляді бочки, яким ловлять рибу. Хлоп’ята взяли свою бочку і пішли на річку ловити нею рибу для юшки (828 Новоодес.; 883 Очак.)

БОЧКО'РИ [бочкóри], -ів, мн. Взуття. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Мабуть, взую свої старі бочкори, бо вночі пройшов дощ і дороги розмокли (322, 323 Веселин.)

БОЧКУВА'ТИ [бочкувáти], -ую, -уєш, недок., перех. Бити корів, телят по боках. Не смій, сину, так бочкувати корову, бо вона ж скоро отелиться (342, 343 Вознесен.; 828, 848 Новоодес.; 984, 986 Снігур.)

БОЧО'НОЧКА [бочóночка], -и, ж., зоол. Маленьке жабенятко. У криниці, яку недавно викопали в балці, уже плавають бочоночки (101–103, Башт.; 830, 831 Новоодес.)

БОЯ'РИЧ [бойáрич], -а, ч., ент. Великий денний метелик махаон. Ми ходили в поле і зловили там боярича для нашої шкільної колекції метеликів (203, 205 Березнег.; 810, 811 Новобузьк.; 1002, 1003 Снігур.)

БОЯ'РИШНИК [бойáришник], -а, ч., бот. Рослина, глід і її плоди. Пішли в посадку і нарвемо бояришника, він уже почав поспівати (424, 425 Доман.)

БРА [бра], незм. Розмовне скорочення слова “брате”, яке вживається при звертанні. Ти, бра, заходь до мене, обговоримо, як краще влаштувати цю справу (10, 11, 21, 22 Арбузин.; 44, 45, 83, 85 Башт.; 115, 118, 119 Березан.; 162, 164, 166 Березнег.; 245, 247, 249 Брат.; 278–280 Веселин.; 398–400 Врад.; 441–443 Доман.; 690–692 Кривоозер.; 942, 946, 948 Первомай.)

БРАВКО' [браўкó], -а, ч. Бравий хлопчина. Мій старший брат такий бравко, що всіх захистить, на кого нападають розбишаки (52, 53, 55 Башт.; 120, 121, 132, 133 Березан.; 384, 387 Врад.; 568, 569 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 693, 694 Кривоозер.; 702–704 Микол.; 762, 763 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 932, 933 Первомай.)

БРА'ДЛО [брáдло], -а, с. Обмолочена солома. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Учора син привіз із току гарбу брадла для корови і телятка, але треба ще сіна (399, 401 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)

БРАДРУ'РА [брадрýра], -и, ж. Духовка. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. БРАЙТУ'РА, БРАТУ'РА, БРЕДУ'РА. Відкрий, дочко, брадруру, щоб теплий дух ішов на хату, бо чогось холоднувато в кімнаті (322, 323 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 404–406 Врад.)

БРАЗНА' [бразнá], -и, ж. Борозна. Між нивами проорали глибоку бразну, щоб було добре видно, де чия (278–280 Веселин.)

БРАЗЬ-БРАЗЬ [браз'/браз'], виг. Вигук, яким підкликають ягнят. Бразь-бразь, мої маленькі! Бразь-бразь, мої рідненькі! Ідіть до мене (238, 239, 245 Брат.; 693 Кривоозер.; 952, 953, 955 Первомай.)

БРАЙТУ'РА [браǐтýра], -и, ж. Див. БРАДРУ'РА. Постав картоплю у брайтуру, щоб умлівала, бо скоро наші прийдуть з роботи (331, 332 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 475, 476 Доман.)

БРАК [брак], -у, ч., мед. Гній, що утворюється в ранах. Рана загноїлася, і звідти тече брак – жовтувато-зелена рідина (1016 Снігур.)

БРА'КОВА ЛОПА'ТА [брáкова лопáта], -и, ж. Совкова лопата. Див. БРАКО'ВКА, БРАЧКА. Син узяв бракову лопату і пішов прочищати доріжки, бо вночі замело їх снігом (насел. п. див. БРАКО'ВКА)

БРАКО'ВКА [бракóўка], -и, ж. Совкова лопата. Див. БРАЧКА. Батько копав канавку для фундаменту, а син підчищав землю браковкою і викидав (162–164 Березнег.; 478, 480, 485 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 562, 568, 569 Жовтн.; 744, 745 Микол.; 830, 831, 840, 841 Новоодес.; 972, 974, 989, 991 Снігур.)

БРАНДЕБУ'РКА [брандебýрка], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Наші сусіди, які переїхали із Закарпаття, картоплю називають брандебуркою (315, 317 Веселин.; 412, 413 Врад.)

БРАНДЕ'ЛІ [брандéл'і], -ів, мн., бот. Квіти шафран сітчастий. Див. БРАНДУ'ША, БРИНДУ'ША. Бранделі ми завжди вирощуємо у себе в квітнику, а занімається ними дочка (835, 836, 863 Новоодес.)

БРАНДУ'ША [брандýша], -і, ж., бот. Шафран сітчастий. Див. БРАНДЕ'ЛІ. Дочка нарвала брандушів і поставила у великій хаті на стіл у красивому вазоні (52, 55 Башт.; 281, 282 Веселин.; 237, 339 Вознесен.; 404, 405 Врад.; 456, 457 Доман.; 516, 517 Єлан.; 568, 570 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 846, 847, 870, 871 Новоодес.; 875, 876 Очак.; 930, 931 Первомай.; 1010, 1011 Снігур.)

БРАНДУ'ШКА [брандýшка], -и, ж., бот. Зменш.-пестл. до БРАНДУ'ША. У нашому лісочку зелененькі брандушки уже дружно зацвіли біленькими квіточками (насел. п. див. БРАНДУ'ША).

БРА'НЕЦЬ [брáнец'], -нця, ч., бот. Чоловічі стебла конопель, які не дають насіння. Плоскінь. Ми пройшли полем і повиривали увесь бранець, щоб краще росли коноплі (634, 640, 643 Казан.; 804–806 Новобузьк.)

БРА'НКА [брáнка], -и, ж. Хвіртка в огорожі. На ніч ми закриваємо бранку, щоб ніщо не залазило в огород і в сад (320, 321 Веселин.)

БРАСКО'Й [браскóǐ], -я, ч., зоол. Велика зелена жаба, яка дуже стрибає. Влітку хлопці ловили в озері браскої, щоб ними годувати лелек, які змостили гніздо на даху ферми (845–847 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)

БРАТА'Н [братáн], -а, ч. Племінник по батькові. БРАТА'НЕЦЬ (-нця, ч.), БРАТА'НИЧ (-а, ч.), БРАТНЯ'К. Мій братан, який недавно був у нас у гостях, зараз вчиться в університеті (49, 51, 52, 55, 90, 92 Башт.; 133, 135, 142, 143 Березан.; 350, 353, 356, 359, 361 Вознесен.; 568, 569, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 706–708 Микол.; 830, 831, 851, 852, 860, 861 Новоодес.; 877, 878 Очак.; 984, 985, 998, 999 Снігур.)

БРАТА'НИЦЯ [братáниц'а], -і, ж. Племінниця по батькові. Моя братаниця – старша від мене, вона працює на фермі дояркою уже чотири роки (насел. п. див. БРАТА'Н)

БРАТВА'НКА [братвáнка], -и, ж. 1. Велика сковорода. Мати на братванці смажила свіжу рибу, яку син приніс із рибалки (127, 129 Березан.; 173, 175 Березнег.; 752, 753 Микол.; 835–837 Новоодес.)

2. Форма для випікання хліба. Дочка сьогодні спекла хліб у двох братванках, щоб було днів на три – чотири (71, 72 Башт.; 187–189 Березнег.; 981, 982, 993, 994 Снігур.)

Брате'льник [братéл'ник], -а, ч. Брат; товариш. Ну, брательник, пішли зі мною на лиман, будемо оцією сіткою ловити риби (582, 583 Жовтн.; 650. 652, 667, 669 Казан.; 723, 727 Микол.; 793, 794, 797 Новобузьк.; 829, 860–862 Новоодес.)

БРАТЕ'НИК [братéник], -а, ч. Братів син. Сестра взяла братеника у школу, щоб побачив, як там гарно, і щоб з великим бажанням пішов учитися (517, 520, 522 Єлан.)

БРАТЕ'НИЦЯ [братéниц'а], -і, ж. Братова дружина. Моя братениця вже видужала і скоро вийде на ферму на роботу (517, 520, 522 Єлан.)

БРАТИ'ЗНА [братизна], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТІВЩИ'НА. БРАТОВИ'ЗНА, БРАТОВЩИ'НА. Усю братизну, яка залишилася після смерті мого брата, ми віддали його тещі. (383, 404, 405 Врад.; 678–681, 683 Кривоозер.; 932, 933 Первомай.)

БРА'ТИКИ [брáтики], -ів, мн., бот. Один з видів польової фіалки. Братки. Див. ЗОЗУ'ЛИНІ ЧЕРЕВИ'ЧКИ [зозýлин'і черевички]. Братики у нас ростуть біля причілкового вікна, щоб вечорами у великій хаті їх пахощі було чути. (195, 196, 202 Березнег.; 568, 569, 576, 577 Жовтн.; 706, 708, 737–739 Микол.; 1010, 1011 Снігур.)

БРАТИ'ХА [братиха], -и, ж. Братова дружина. Братиха частенько до нас заходить, бо вона недалеко від нас живе на нашій вулиці. (415, 422, 423 Врад.; 693, 694, 700, 701 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

БРАТИ'ШКА [братишка], -и, ж. Фамільярне до брат. Див. БРАТУ'ШКА. Мої братишки по службі на флоті зараз розбрелися по всій Україні і зібратися, очевидно, не зможемо (132, 133, 144, 145 Березан.; 586–588 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 851, 852 Новоодес.)

БРАТІВЩИ'НА [брат'іўшчина], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТИ'ЗНА. Усю братівщину, яка залишилася після старшого брата, ми віддали на відбудову церкви (101–103 Башт.; 184–186 Березнег.; 356–358 Вознесен.; 475, 476, 478 Доман.; 502–504 Єлан.; 550, 576, 577 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 745, 746 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 851, 852 Новоодес.; 883, 884, 899, 901 Очак.; 963, 964, 1002, 1003 Снігур.)

БРАТНЯ'К [братн'áк], -а, ч. Племінник по батькові. Див. БРАТА'Н. Мій братняк такий веселий і дотепний, що ніколи не журиться, на все дивиться, посміхаючись (227, 228 Брат.; 387, 388 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)

БРАТНЯ'ЧКА [братн'áчка], -и, ж. Дочка материного брата. Наша братнячка, яка вчиться у школі, перейшла у десятий клас з відмінними оцінками (насел. п. див. БРАТНЯ'К)

БРАТО'ВИ [братóви], -их, мн. Брати. Зустрілися братови, сидять і все про щось говорять, бо давно не бачилися, а різних справ накопичилося багато (16, 17, 39, 41 Арбузин.; 227, 228, 250, 251 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 398–400 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)

БРАТОВИ'ЗНА [братовизна], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТИ'ЗНА. Ми на братовизну не претендуємо, тому у її розподіл не втручаємося (35, 36, 38 Арбузин.; 215–217 Брат.; 317, 318 Веселин.; 392–394 Врад.; 475, 476 Доман.; 693, 694 Кривоозер.; 752, 753 Микол.; 835, 836, 848 Новоодес.; 908, 910, 911 Первомай.)

БРАТО'ВКА [братóўка], -и, ж. Братова дружина; братова. Старший брат з братовкою заходили провідати маму, яка простудилася і захворіла (498, 499 Доман.; 524, 525 Єлан.; 860, 863 Новоодес.)

БРАТОВЩИ'НА [братоўшчина], -и, ж. Спадщина після брата. Див. БРАТИ'ЗНА. Братовщину, яка залишилася після його смерті, ми розподілили між сестрами його дружини (156, 158, 159 Березан.; 899, 901, 903 Очак.)

БРАТУЛЮВА'ТИ [братул'увáти], -юю, -юєш, док. Вітати. Вживається вихідцями із західних областей України. Братулюю Вас, вельмишановні гості, і запрошую всіх Вас до господи за святковий стіл (409, 410 Врад.; 690, 692, 699 Кривоозер.)

БРАТУ'РА [братýра], -и, ж. Духовка. Див. БРАДРУ'РА. Ми змурували у хаті лежанку, в якій є братура, щоб гаряче повітря швидко зогрівало кімнату (299, 300, 312, 313 Веселин.; 346, 347 Вознесен.)

БРАТУ'ШКА [братýшка], -и, ч., фамільярне до брат. Див. БРАТИ'ШКА. Мій молодший братушка зараз навчається у кораблебудівельному інституті (74, 75, 77 Башт.; 340, 356, 359 Вознесен.; 498–500 Доман.; 533, 535 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 706–708 Микол.; 845, 846 Новоодес.)

БРА'ЧКА [брáчка], -и, ж. Совкова лопата. Див. БРАКО'ВКА. Син узяв брачку і почав підкидати на купу пісок, який розгребли кури (94, 95, 97 Башт.; 120, 121, 152, 154 Березан.; 175, 176, 198, 199 Березнег.; 346, 347, 356 Вознесен.; 453, 455, 475, 476 Доман.; 514, 515 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 731, 732, 743 Микол.; 829, 842, 844 Новоодес.; 877–879 Очак.)

БРА'ЧКИ [брáчки], -чок, мн. Рогач. Готуючись накривати стіл, мама брачками витягла з печі казан з борщем (44, 45 Башт.; 107–109 Березан.; 333–335 Вознесен.; 448, 451 Доман.; 877, 878 Очак.)

БРА'ЧНА ЛОПА'ТА [брáчна лопáта], -и, ж. Совкова лопата. Див БРА'ЧКА. Хлопці взяли брачні лопати і пішли розчищати каток, щоб кататися на коньках (насел. п. див. БРАЧКА )

БРА'ЧЧИКИ [брáч:ики], -ів, мн., бот. (Viola tricolor). Трикольорова фіалка; братки. У нашому палісаднику вже почали розквітати браччики, наповнюючи вечірню тишу приємним запахом (292–294 Веселин.; 372–374 Вознесен.)

БРЕ [бре], абр. Скорочена і злагіднена форма розмовного слова брехати. От бре, клятий хлопець! Бре й очима не моргне (11, 16, 17, 21, 22 Арбузин.; 52, 53, 74, 75, 79, 80 Башт.; 108, 109, 152, 154 Березан.; 169–171, 175, 176, 191, 196 Березнег.; 333–335, 346, 347 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 447, 449, 451 Доман.; 505, 506, 516, 520 Єлан.; 552, 554, 582, 583 Жовтн.; 597, 598, 628, 630 Казан.; 676, 677 Кривоозер.; 706–708, 723, 724, 736, 737 Микол.; 765–767, 804–806 Новобузьк.; 828, 829, 860–862 Новоодес.; 873, 875, 884, 886, 893, 894 Очак.; 911, 914, 917, 918 Первомай.; 963, 964, 1010, 1011 Снігур).

БРЕД [бред], -у, ч. Бредня. У сина сьогодні вечером піднялася висока температура, почався навіть бред (10, 11, 18, 19, 39, 40 Арбузин.; 62, 63, 88, 89 Башт.; 112, 113, 142, 143 Березан.; 227, 228 Брат.; 300, 301 Веселин.; 341, 357, 358 Вознесен.; 393, 394 Врад.; 427–429 Доман.; 533, 535 Єлан.; 557, 562 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 706, 708, 743, 744 Микол.; 810, 811 Новобузьк.; 835–837 Новоодес.; 883, 884 Очак.)

БРЕ'ДЕНЬ [брéден'], -дня, ч., риб. Волок. Нам дозволили сьогодні ловити рибу у ставку невеличким бреднем, який ми принесли з собою (58, 74 Башт.; 115, 124, 142, 144 Березан.; 573, 574, 584 Жовтн.)

БРЕДЕНЬО'К [бреден'óк], -нька, ч., риб. Зменш.-пестл. до бре'день. Зайти б оце у ставочок з бреденьком та пройти з ним хоч впоперек разів два – три! (насел. п. див. БРЕ'ДЕНЬ)

БРЕ'ДІТИ [брéд'іти], -джу, -диш, недок. Марити. У хворого сина вечером піднялася температура, і він почав бредіти (насел. п. див. БРЕД)

БРЕДУ'Н [бредýн], -а, ч., бот. Болотна рослина багно. Див. БАГНЮ'К. Увесь берег заріс бредуном, який воняє своїм дурманячим запахом (576, 586 Жовтн.; 842, 843 Новоодес.; 963, 995, 996 Снігур.; 751, 752 Микол.)

БРЕДРУ'РА [бредрýра], -и, ж. Духовка. Див. БРАДРУ'РА. У бредрурі зараз вариться бульба з м’ясом, умліває борщ, а на плиті гріється у казані вода (27, 28 Арбузин.; 392, 393 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 924, 925 Первомай.)

БРЕ'ЗГАТИ [брéзгати], -аю, -аєш, -ає, недок. Гидувати. Якщо не брезгаєте, то сідайте з нами обідати чим бог послав (16, 17, 35, 37 Арбузин.; 44, 45, 90, 91 Башт.; 115, 118, 150 Березан.; 278–280 Веселин.; 333–335, 340 Вознесен.; 462, 465, 476 Доман.; 551–553, 557 Жовтн.; 676, 677 Кривоозер.; 702–704, 706 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 877–879, 899, 901, 903 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 963, 964, 993, 994 Снігур.)

БРЕЗГЛИ'ВИЙ [брезгливиǐ], -а, -е. Гидливий. Хлопець він хороший, лагідний, тільки трохи брезгливий. (насел. п. див. БРЕ'ЗГАТИ)

БРЕЗГЛИ'ВО [брезгливо], присл. Гидливо. Прийшов до столу отой мацапура, брезгливо подивився на їду і пішов (насел.пункти див.бре'згати)

БРЕ'ЗГЛИЙ [брéзглиǐ], -а, -е. Набряклий, опухлий. Брезклий. Чогось у тебя брезгле обличчя, небритий, мабуть, учора добряче випив (342, 343 Вознесен.; 466, 470 Доман.; 644, 648 Казан.; 778, 779 Новобузьк.; 984, 985, 996, 998 Снігур.)

БРЕ'ЗГУВАТИ [брéзгувати], -ую, -уєш, недок. Гидувати. Див. БРЕ'ЗГАТИ. Сідайте з нами обідати, якщо не брезгуєте нашої їжі і нашої компанії (насел. п. див. БРЕЗГАТИ)

БРЕЗЕНТОВИ'К [брезентовик], -а, ч. Плащ із брезенту. Сторожу видали брезентовик, бо вже осінь і часто ідуть дощі (137, 142, 144, 150 Березан.; 187–189 Березнег.; 340, 346, 347 Вознесен.; 562, 576, 577 Жовтн.; 706, 707 Микол.; 860, 861 Новоодес.)

БРЕЗЕНТОВИЧО'К [брезентовичóк], -чка, ч., зменш. до брезентови'к. Надворі дощик мрячить, тому треба одягнути брезентовичок (насел. п. див. БРЕЗЕНТОВИ'К)

БРЕЙЦА'РА [бреǐцáра], -и, ж. Залізне кільце, яким прикріплюється загнутий кінець ґерлиґи. Наш старий чабан якось говорив: “Якщо немає брейцари, то то вже й не ґерлиґа” (377, 378 Вознесен.; 866, 868, 869 Новоодес.).

БРЕМАРІ' [бремар'і], -ів, мн. Плоскогубці. Див. БРЕМерІ'. Візьми бремарі, бо щипцями нічого не зробиш із цією загвоздкою, яка сім разів закручена (107, 108 Березан.; 160–162 березнег.; 424, 425 Доман.; 502–504 Єлан.; 551–553, 557 Жовтн.; 594–596 Казан.; 736, 737 Микол.; 759, 760 Новобузьк.; 828 Новоодес.)

БРЕМЕРІ' [бремер'і], -ів, мн. Плоскогубці. Див. БРЕМАрІ'. Купив у магазині нові бремері, у яких ручки обтягнуті ізоляційним матеріалом (10, 11, 35, 38 Арбузин.; 44, 45, 52, 55, 101–103 Башт.; 107, 108, 124, 129 Березан.; 234, 238, 239 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336, 340 Вознесен.; 580, 582, 583 Жовтн.; 676, 677 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.; 963, 964, 995–997, 1010, 1011 Снігур.)

БРЕМЕРЦІ' [бремерц'і], -ів, мн. Зменш. до БРЕМЕРІ'. Ну й красиві бремерці ти десь дістав, кращих я ще ніде і ні в кого не бачив (насел. п. див. БРЕМаРІ' )

БРЕХЛО' [брехлó], -а, ч. Людина, яка завжди говорить неправду; брехун. У нас сусід такий брехло, що завжди все бреше, все перевертає по-своєму, а правду зроду не говорив (10–12, 18, 19, 39, 41 Арбузин.; 68–70, 101–103 Башт.; 112, 113, 142, 143, 152, 154 Березан.; 191, 193, 195, 198 Березнег.; 227, 228, 250, 251, 263, 266 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336, 340, 371 Вознесен.; 383, 384, 389, 390 Врад.; 445, 447, 448, 456, 457 Доман.; 502–504, 514, 515 Єлан.; 551–554, 557, 576, 577 Жовтн.; 594–596, 644, 645 Казан.; 676, 677, 690–692 Кривоозер.; 702–704, 706, 731, 732, 747, 749 Микол.; 760, 762, 765–767, 799–801 Новобузьк.; 828, 845–847, 870, 871 Новоодес.; 873, 875, 877–879, 891–894 Очак.; 930, 931, 937, 939 Первомай.; 963, 964, 989, 993, 994 Снігур.)

БРЕ'ХЛЯ [брéхл'а], -і, ж. Брехунка. Не треба вірити отій дурній брехлі, яка меле своїм язиком таке, що й на коліна не налазить (Насел.п. див. БРЕХЛО')

БРИ-БРИ [бри/бри], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. “Бри-бри, мої миленькі! Бри – бри!” – кликала дівчина ягняток, простягаючи їм жмут свіженької травички (58, 59 Башт.; 169, 170 Березнег.; 346, 347, 362, 363 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.)

БРИ'ВА [брива], -и, ж. Брова. Дівчата, збираючись у клуб на танці, напудрились, намазали губи і підкрасили бриви (101–103 Башт.; 268, 269 Брат.; 299, 300 Веселин.; 418, 420, 421 Врад.; 695, 696 Кривоозер.)

БРИ-ГАЙДА' [бри/гаǐдá], виг. Вигук, яким підганяють овець. Підганяючи овець, чабан помахував батогом і вигукував: “бри-гайда, лінивці!” (52, 53 Башт.; 115, 118, 156, 158, 159 Березан.; 337–339, 350, 353, 356 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 621, 622, 624 Казан.; 703, 704, 733, 734 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 863, 864 Новоодес.; 900, 901 Очак.)

БРИЗЬ [бриз'], виг. Вигук, яким відганяють кішку. Див. брись. Ану бризь з лежанки! Розляглася, як бариня; бризь, ловити мишей, лінивка! (68–70, 91, 92 Башт.; 120, 121, 124, 127 Березан.; 200–202 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 568, 569, 589, 591 Жовтн.; 702, 703, 718, 722 Микол.; 830, 831, 857, 858 Новоодес.; 875, 876, 900, 901, 903, 905 Очак.; 970, 972, 995–997 Снігур.)

БРИЇ' [брийí], -їв, мн. Підведена червоною або іншою фарбою смуга на стіні, яка відокремлює стіну від підлоги. Візьми, дочко, червону глину і добре наведи бриї в літній кухні, бо чогось вони померкли (333, 335, 336 Вознесен.; 731, 732, 734 Микол.; 832, 833, 836 Новоодес.)

БРИКА'ТИСЯ [брикáтис'а], -ається, недок. Стан, коли вівця виявляє статеву охоту. Дві овечки в нашій отарі почали брикатися, значить потягнуло до баранів (227, 228, 238, 239 Брат.; 314. 315, 317 Веселин.; 416, 418, 420 Врад.; 685–687 Кривоозер.)

БРИКУ'Н [брикýн], -а, ч. Пустун. А наш малий – брикун, жвавий хлопчина, любить бігати, пустувати (65, 66 Башт.; 124, 127 Березан.)

БРИЛЬ [брил'], -я, ч., бдж. Спеціальна сітка, яку пасічник надіває на обличчя для захисту від бджіл. Пасічник надів бриль і пішов знімати кришки вуликів, щоб подивитися, як наповнилися вощини медом (10, 11, 21, 22, 24, 39 Арбузин.; 52, 53, 55, 71 Башт.; 124, 125, 142, 143 Березан.; 173, 174, 187–189 Березнег.; 372–374 Вознесен.; 475, 476, 485, 486 Доман.; 520, 522 Єлан.; 568, 570, 572 Жовтн.; 612, 613, 628, 630 Казан.; 683, 697, 698 Кривоозер.; 743, 744 Микол.; 768, 770 Новобузьк.; 832–834, 870, 871 Новоодес.; 887, 888, 893, 894 Очак.; 937, 939, 942 Первомай.; 965, 966, 1002, 1003 Снігур.)

БРИ'НДЗА [бриндза], -и, ж. Сир з овечого молока. Див. БРИНЗА. Ми з великою охотою їмо свіжу бринзу, яку готують наші чабани (52, 56 Башт.; 152, 154, 158, 159 Березан.; 203, 205 Березнег.; 212, 213, 218 Брат.; 295, 297 Веселин.; 422, 423 Врад.; 619, 620 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 847–849 Новоодес.; 877, 879, 901 Очак.; 926, 927, 940, 941 Первомай.; 1002, 1003, 1008, 1010, 1011 Снігур.)

БРИНДЗО'ЛІ [бриндзóл'і], -ів, мн. Чоботи-витяжки. Бриндзолі гарні тим, що в мокру погоду не пропускають воду і ніде не муляють (333, 335, 336 Вознесен.)

БРИНДЗЯ'НКА [бриндз'áнка], -и, ж. Посудина для бринзи. Деревяна бриндзянка з бриндзою стоїть у погребі у правій дучці (насел. п. див. БРИ'НДЗА)

БРИ'НДИТИСЯ [бриндитис'а], -джуся, -дишся, недок. Гарно одягатися і прикрашатися. Наша дочка вже почала бриндитися, як іде в клуб гуляти, скоро й кавалера, мабуть, заведе (731, 732, 734 Микол.; 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 972, 974 Снігур.)

БРИНДУ'ША [бриндýша], -і, ж., бот. Квіти шафран сітчастий. Див. БРАНДУ'ША. Як тільки зійде сніг, ми зразу ж ідемо в ліс по бриндуші, які в цей час уже розквітають (16, 17, 29, 30, 41, 42, Арбузин.; 90, 92 Башт.; 118, 119 Березан.; 245, 247, 249 Брат.; 384, 387, 388 Врад.; 439, 441, 453, 455 Доман.; 516, 522, 524 Єлан.; 685, 686, 697, 698 Кривоозер.; 829, 835–837 Новоодес.; 883, 884, 901, 903, 905 Очак.; 951–953 Первомай.)

БРИНДУ'ШКА [бриндýшка], -и, ж., бот. (Crocus vernus L.). Зменш.-пестл. до бринду'ша. Бриндушки – перші весняні квіти, тому всі їх дуже полюбляють (насел. п. див. БРИНДУША)

БРИ'НЗА [бринза], -и, ж. Сир з овечого молока. Див. БРИ'НДЗА. Наші чабани щодня в обід доять овець і роблять для себе свіжу бринзу (16, 17, 21, 22, 35, 38 Арбузин.; 74, 75, 77, 101–103 Башт.; 108, 109, 124, 125, 132, 133 Березан.; 166, 167, 169, 170, 191, 195 Березнег.; 245, 247, 250, 251 Брат.; 343, 346, 347 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 456, 457, 485, 486 Доман.; 529–531 Єлан.; 157–159, 576, 577 Жовтн.; 628, 630, 631 Казан.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 702–704, 712–714 Микол.; 799–801, 815, 817 Новобузьк.; 892, 893 Очак.)

БРИНЗЯ'НИЙ [бринз'áниǐ], -а, -е. Прикм. до бри'нза. Бринзяну сироватку ми віддаємо ягняткам або ж теляткам, вони її охоче пють (насел. п. див. БРИ'НЗА)

БРИНЗЯ'НИК [бринз'áник], -а, ч., кул. Сирники з бринзи. Мама, коли є в нас бринза, готує нам бринзяники, які ми їмо із сметаною або молоком (насел. п. див. БРИ'НЗА)

БРИНЗЯ'НКА [бринз'áнка], -и, ж. Бочечка для зберігання бринзи. Приготовлену бринзу ми присолюємо і складаємо у бринзянку, яка стоїть у погребі (насел. п. див. БРИ'НЗА)

БРИНТА'ЛЬ [бринтáл'], -я, ч. Великий товстий саморобний гвіздок. Колись забив наш дідусь бринталь у сволок, то ми й вішаємо на нього шапки (917, 918, 939–941 Первомай.)

БРИСЬ [брис'], виг. Вигук, яким відганяють кішок. Див. БРИЗЬ. “Брись, капосна, від столу! Брись!” – відганяла бабуся кішку, яка винюхувала поживу на столі (10, 11, 24, 39, 40, 42 Арбузин.; 45, 46, 52, 53, 55, 88, 89 Башт.; 115, 118, 119, 144, 145, 152, 154 Березан.; 162–164, 176, 177, 191, 193 Березнег.; 215, 216, 268, 269, 273, 275 Брат.; 282, 283, 305, 309, 322, 323 Веселин.; 350, 351, 356, 359, 361 Вознесен.; 392–394 Врад.; 456, 457, 465, 466, 478 Доман.; 542, 545, 548, 549 Єлан.; 554, 555, 557, 562, 582, 583 Жовтн.; 595, 596, 640–642 Казан.; 685–688 Кривоозер.; 712–714, 731, 732 Микол.; 804–806, 816, 817 Новобузьк.; 845–847, 864, 865 Новоодес.; 873, 875, 883, 884, 891, 892 Очак.; 923–925, 930, 931 Первомай.; 965, 966, 989, 981, 1010, 1011 Снігур.)

БРИСЬ-БРИСЬ [брис'/брис'], виг. Вигук, яким відганяють овець і ягнят. “Брись-брись, до гурту!” – підганяв чабан овець, які відстали від отари (16–19, 21 Арбузин.; 52, 55, 62, 63, 90, 91, 101–103 Башт.; 108, 109, 112, 113, 124, 125, 127, 158, 159 Березан.; 169–171, 184, 185, 187, 188, 209–211 Березнег.; 215, 216, 219, 222, 234, 236, 263, 266 Брат.; 292–294 Веселин.; 341, 357, 358, 372–374 Вознесен.; 398–400 Врад.; 462, 465, 466, 485, 486 Доман.; 516, 518, 526, 527 Єлан.; 558, 559, 568, 569, 576, 577, 584 Жовтн.; 616, 617, 667–669 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 718, 722, 731–733 Микол.; 762, 763, 778–780 Новобузьк.; 832–835, 863, 864 Новоодес.; 883, 884, 899–901, 906 Очак.; 937, 940, 941 Первомай.; 970, 972, 974 Снігур.)

БРИТВА'НКА [бритвáнка], -и ж. Сковорода. Беріть бритванку із картоплею, смаженою на салі, капусту й огірки і вечеряйте на здоров’я (372–374 Вознесен.; 439, 441, 442 Доман.; 520, 522, 524 Єлан.)

БРИ'ТОВ [бритоў], -а, ч. Бритва. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Треба б піти в парикмахерську, щоб погострити бритов, бо вже важко бритися (38 Арбузин.; 225 Брат.; 942 Первомай.)

БРИТУ'РА [бритýра], -и, ж. Духовка. Див. БРАДРУ'РА. Поклади у бритуру порізаний білий хліб, щоб сушився на сухарі до чаю (18 Арбузин.)

БРИ'ЦАТИСЯ [брицатис'а], -ається, недок. Ґедзатися. Сьогодні жарко, ґедзі, як скажені, сильно кусаються, і корови брикаються, як неприкаяні (58, 59 Башт.; 963 Снігур.)

БРИЦЬ-БРИЦЬ [бриц'/бриц'], виг. Вигук, яким відганяють овець. Ану бриць-бриць, кляті! Чого скупчилися, капосні, біля дерева! Бриць-бриць! (58, 59 Башт.; 158, 159 Березан.; 195, 196, 198 Березнег.; 356, 361, 362, 371 Вознесен.; 447, 449, 475, 476 Доман.; 712–714 Микол.; 835, 836, 863, 864 Новоодес.; 878, 879 Очак.; 1012, 1016 Снгур.)

БРИЧ [брич], -а, ч. Бритва. Я зараз бриюся електричкою, а свій старий брич заховав на всякий випадок (416 Врад.; 699 Кривоозер.)

БРИ'ЧКА [бричка], -и, ж., бот. Рослина подорожник. Рослина бричка широко використовується у народній медицині, тому наша бабуся її заготовляє на зиму (845, 846 Новоодес.)

БРИ'ШКИ-БРИ'ШКИ [бришки/бришки], виг. Вигук, яким підкликають козу. “Бришки-бришки, моя рідненька!” – підкликала бабуся козу, щоб подоїти (860, 861, 868, 869 Новоодес.; 901, 903 Очак.)

БРІ-БРІ [бр'і/бр'і], виг. Вигук, яким підкликають овець. “Брі-брі, мої миленькі! Брі-брі!” – кликала хазяйка овець, щоб заходили у двір (198, 202 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)

БРІХ [бр'іх], -у, ч. Живіт. Ти тугіше підтягуйся ременем, бо вже відпустив такий бріх, як у вагітної жінки (989 Снігур.)

БРОВ [броў], -і, ж. Брова. Зачепився об суху гіллячку, коли пробирався через посадку, і розсік бров ( 44, 45 Башт.; 160, 161 Березнег.; 340, 356 Вознесен.; 760 Новобузьк.; 963, 964 Снігур.)

БРО'ВЕРКА [брóверка], -и, ж. Верхній довгополий чоловічий одяг з відлогою. Бурка. Броверка з довгими полами, тому під час вітру у ній тепло, та й відлога захищає голову (911 Первомай.)

БРОДЯ'К [брод'áк], -а, ч., риб. Волок. Ранком наші хлопці ловили бродяком у ставку рибу, принесли з піввідра карасиків та окунців (972, 974 Снігур.)

БРОЖИ'ЧКА [брожичка], -и, ж., ент. Метелик з довгими вузькими крилами. У полі ми сьогодні вловили аж пять брожичок для нашої шкільної колекції метеликів (773, 776, 823, 826 Новобузьк.)

БРОНЗІ'ВКА [бронз'іўка], -и, ж., ент. Жук оленка золота. Див. БРОНЗОВИК, БРОНЗО'ВКА. Вечором біля озера літають бронзівки, які наносять шкоду деревам (731–733 Микол.; 851, 852 Новоодес.; 997–999 Очак.)

БРОНЗОВИ'К [бронзовик], -а, ч., ент. Те ж, що й бронзі'вка. Бронзовики – шкідливі жуки, тому їх весною травлять, щоб не плодилися і не розмножувалися (842–844 Новоодес.)

БРОНЗО'ВКА [бронзóўка], -и, ж., ент. Те ж, що й бронзі'вка. Цього року чортові бронзовки налетіли на наш сад і нанесли великої шкоди деревам (751–753 Микол.)

БРОСТЬ [брост'], -і, ж. Гроно, кетяг. На старому кущі винограду вродили великі брості і, як завжди, солодкий виноград (706, 708 Микол.; 851, 852, 860, 862 Новоодес.; 901, 903 Очак.; 984, 986, 1010, 1011 Снігур.)

БРО'ХАЛО [брóхало], -а, с., риб. Бовт. Бери брохало і гони рибу до сітки, яку ми поставили біля очерету (568, 584 Жовтн.)

БРО'ХКАТИ [брóхкати], -аю, -аєш, недок. Важко йти по глибокому снігу, болоті. Брьохати. З годину ми брохкали по снігу, поки дібралися до ферми (198, 199 Березнег.)

БРОЯКИ' [бройаки], -ів, мн. Пороги на р. Буг. На річці Буг біля села Мигія є такі брояки, що човном не пропливеш (16 Арбузин.; 432 Доман.; 934 Первомай.).

БРУДНУ'ЛЯ [бруднýл'а], -і, ч., ж. Замазура. Дочко, умийся та причешися, а то ходиш чогось увесь день бруднулею (257–259 Брат.; 292–294 Веселин.; 383, 387, 388 Врад.; 676, 677, 690–692 Кривоозер.; 946, 949, 950 Первомай.)

БРУДНУ'ЛЬКА [бруднýл'ка], -и, ж., ч. Фамільярне до БРУДНУ'ЛЯ. Де це ти лазила, бруднулька, що заляпалася по самі вуха? (насел. п. див. БРУДНУЛЯ)

БРУКОВИ'ЦЯ [бруковиц'а], -і, ж. Бруківка. Коли виїдемо на бруковицю, вважай, що ми вже дома, бо до села зовсім близько (102, 103 Башт.; 195 Березнег.; 848, 849 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)

БРУКО'ВКА [брукóўка], -и, ж., бот. Бруква. М’ясисті корені бруковки вживаються і як їжа, і як корисний корм для худоби (278–280 Веселин.)

БРУМКОТА'ТИ [брумкотáти], -тить, недок. Дія на позначення крику індиків. По двору ходили набурмосені індики і брумкотали, виражаючи своє незадоволення (829, 842–844 Новоодес.)

БРУНТ [брунт], -у, ч. Коштовне намисто. На день народження дочки ми купили у ювелірному магазині красивий брунт (695, 696, 699 Кривоозер.; 943, 945 Первомай.)

БРУНЬКУВА'ТИЙ [брун'кувáтиǐ], -а, -е. Дерево, яке має багато бруньок. Весною яблуня була брунькувата, повинна б зацвісти рясно, от тільки б не вдарили приморозки (94, 95, 97 Башт.; 175, 176, 195, 196 Березнег.; 354–356 Вознесен.; 441, 442 Доман.; 833–835 Новоодес.)

БРУСНИ'К [брусник], -а, ч. Почеплена на пояс деревяна посудина, у якій косарі тримають брусок для гостріння коси. Кушка. Див. БРУСНИ'ЦЯ. Приготуй, сину, на завтра коси, бруски та брусники, ранком поїдемо косити траву (39, 41 Арбузин.; 52, 53, 55 Башт.; 144, 145, 152, 154 Березан.; 170, 171, 184, 186 Березнег.; 250, 251 Брат.; 372–374 Вознесен.; 456, 457, 469, 470 Доман.; 608, 610 Казан.; 699–701 Кривоозер.; 723, 727, 731, 733 Микол.; 800–802, 818, 819 Новобуьк.; 834–836, 864, 865 Новоодес.; 899–901 Очак.; 930, 931, 940, 941 Первомай.; 984, 985, 1002, 1003, 1010, 1011 Снігур.)

БРУСНИ'ЦЯ [брусниц'а], -і, ж. Кушка. Див. БРУСНИ'К. Треба зробити нову брусницю, бо в старій вода протікає і брусок сухий (16, 17, 21 Арбузин.; 238, 239 Брат.; 398–400 Врад.; 678–680 Кривоозер.; 926, 927, 940, 941 Первомай.)

БРУСНИ'ЧКА [брусничка], -и, ж. Зменш. до брусни'ця. Гарна в тебе брусничка, акуратна, води не пропускає, та й брусочок добрий (насел. п. див. БРУСНИ'ЦЯ).

БРУСНИЧО'К [брусничóк], -чка, ч. Зменш. до брусни'к. Позич мені на завтра брусничка з бруском, бо нашого діти кудись діли (насел. п. див. БРУСНИ'К).

БРУСНУВАТИ [бруснувáти], -ую, -єш, недок., перех. Обїдати молоді паростки. Наша коза забралася в садок і почала бруснувати молоді деревця (840, 841, 863, 864 Новоодес.)

БРУСО'К [брусóк], -ска, ч. Скатертина. Скоро прийдуть гості, тому накрий у світлиці стіл новим бруском (16, 17 Арбузин.)

БРУСО'ЧОК [брусóчок], -чка, ч. Зменш.-пестл. до брусо'к. Твій новий брусочок – кращий за всі інші, бо яркіший і більший (16, 17 Арбузин.)

БРУСЯ'НКА [брус'áнка], -и, ж. Торба, з якої годують у дорозі коней. Див. ОБРУСЯ'НКА. Насип у брусянку вівса, щоб погодувати у дорозі коня (189 Березнег.)

БРУСЬ [брус'], виг. Вигук, яким відганяють овець. “Брусь від стогу, капосні ненажери! Брусь!” – відганяв хлопчина овець від стіжка із сіном (835–837 Новоодес.)

БРУТ [брут], -а, ч. Шина на ободі колеса. Брут на задньому колесі безтарки злетів, треба їхати в кузню, щоб натягнули (788, 789, 810, 811 Новобузьк.)

БРЮ'КВА [бр'ýква], -и, ж. Овоч. Бруква. Брюкву ми вирощуємо як корм для скоту, але небагато, просто для різноманітності (234, 236, 245 Брат.; 312, 313 Веселин.; 389, 392, 393 Врад.)

БРЮКВЯ'НИЙ [бр'укв’áниǐ], -а, -е. Прикм. до брю'ква. Брюквяний корм ми готуємо для молодняка і для товарного скоту (насел. п. див. БРЮ'КВА)

БРЮ'КИ [бр'ýки], брюк, мн. Штани. Купили в магазині синові нові брюки і теплу сорочку (10–12, 18, 19, 39–41 Арбузин.; 44–46, 52, 53, 58, 59, 90, 91,101–103 Башт.; 107–109, 115 118, 124, 125, 150 Березан.; 160–162, 173, 174, 198, 199 Березнег.; 212, 213, 219, 222, 250, 251 Брат.; 278–280 Веселин.; 333–336, 340, 356, 371 Вознесен.; 383, 384, 396, 397 Врад.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 502–504, 516, 517 Єлан.; 551–553, 557, 558 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677 Кривоозер.; 702–705, 731, 732 Микол.; 759, 760, 765, 766 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852 Новоодес.; 873, 875, 877, 878, 891, 892 Очак.; 907, 908, 911, 942 Первомай.; 963, 964, 989, 993, 994 Снігур.)

БРЮ'КОВКА [бр'ýкоўка], -и, ж., бот. Овоч бруква. Брюковку ми зберігаємо в спеціальних кагатах, щоб був корм для скоту на весну (насел. п. див. БРЮ'КВА)

БРЮХА'ТИЙ [бр'ухáтиǐ], -а, -е. Пузатий. Наша теличка вже брюхата, мабуть, скоро отелиться, треба добре слідкувати (насел. п. див БРЮ'ХО)

БРЮХА'Ч [бр'ухáч], -а, ч. Чоловік, який має великий живіт. Коли сідає отой брюхач у машину, то й скати осідають, такий він важкий (79, 80 Башт.; 187–189 Березнег.; 346, 347 Вознесен.; 441, 442 Доман.; 533, 535 Єлан.; 562, 582, 583 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 829, 842, 843 Новоодес.; 965, 966, 981, 982 Снігур.)

Брю'хо [бр'ýхо], -а, с. Живіт. Відростив уже таке брюхо, що за ним і землі під собою не бачить. У корови велике брюхо, скоро вже, мабуть, отелиться (10–13, 18, 19, 21, 39–41 Арбузин.; 44–46, 52, 53, 58, 59, 74, 75, 77, 90, 91, 101–103, 105 Башт.; 107–109, 115, 118, 124, 125, 132, 133, 137, 150, 151 Березан.; 160–162, 166, 167, 173, 174, 198, 199, 207, 208 Березнег.; 227, 228, 245, 247, 250,251 Брат.; 278–280, 314, 315, 317 Веселин.; 333–336, 340, 356, 359, 371, 380 Вознесен.; 383, 384, 396, 397, 422, 423 Врад.; 424, 425, 456, 457, 462, 465, 466 Доман.; 502–504, 512, 513, 516, 517 Єлан.; 551–553, 557, 558, 562, 586, 587 Жовтн.; 594–596, 634, 650, 652 Казан.; 676, 677, 690, 691 Кривоозер.; 702–705, 723, 724, 747, 749 Микол.; 759, 760, 765, 766, 782, 786, 789 Новобузьк.; 828, 829, 851, 852, 860, 861 Новоодес.; 873, 875, 877, 878, 891, 892, 901, 903, 906 Очак.; 907, 908, 911, 932, 933, 942 Первомай.; 963, 964, 989, 993, 994, 1010, 1011 Снігур.)

БРЮЧНИ'Й [бр'учниǐ], -а, -е. Прикм. до брю'ки. Купив пояс, а він виявився широкуватий, не влазить у брючні петельки (насел. п. див. БРЮ'КИ)

БРЮ'ШКО [бр'ýшко], -а, с. Зменш. до брю'хо. У тебе вже, бачу, і брюшко стало відростати, як став начальником (насел. п. див. БРЮ'ХО)

БРЮШНИ'Й [бр'ушниǐ], -а, -е. Прикм. до брю'хо. Щось заболіло у мене у брюшній полості, треба, мабуть, іти в лікарню (насел. п. див. БРЮ'ХО)

БРЮШНЯ'К [бр'ушн'áк], -а, ч. Черевний тиф. Якось наш тато захворів на брюшняк, то в нас тут був прямо переполох (132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 424, 425, 429 Доман.; 901, 903, 905 Очак.)

БРЯ'ЖЕЧКА [бр'áжечка], -и, ж. Зменш. до бря'жка. Де це купив, чи хто тобі зробив таку красиву і модну бряжечку до пояса? (насел. п. див. БРЯ'ЖКА)

БРЯ'ЖКА [бр'áжка], -и, ж. Застібка ременя. Пряжка. А я дістав металеву пластинку і в майстерні сам зробив собі модну бряжку (35 Арбузин.; 143, 153 Березан.; 259, 260 Брат.; 420, 421 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 878, 879 Очак.; 918, 919, 921 Первомай.)

БРЯНЧА'ТИ [бр'анчáти], -чить, недок. Займатися на світ; світати. Пора вставати, уже брянчить надворі, бо ще запізнимося на автобус, то буде нам (94, 95, 97 Башт.; 187, 188, 198, 199 Березнег.; 970, 972, 978, 980 Снігур.)

БРЯНЬ [бр'ан'], -і, ж., бот. Горох. Хлопята допалися в огороді до бряні, все вирвали й огудину витовкли (948 Первомай.)

БРЬО'ХКАННЯ [бр'óхкан':а], -я, с. Дія за знач. БРЬО'ХКАТИ. Коли вже підсохне, бо так набридло це щоденне брьохкання по грязюці (насел. п. див. БРЬО'ХКАТИ)

Брьо'хкати [бр'óхкати], -аю, -аєш, недок. Важко іти по снігу чи болоті. Піди подивися, хто там брьохкає до нас городом у такий час (16, 17, 29, 30 Арбузин.; 52, 54, 55 Башт.; 268, 269 Брат.; 329, 330 Веселин.; 337, 339, 350, 353, 356 Вознесен.; 586–588 Жовтн.; 619, 620 Казан.; 678, 680, 681 Кривоозер.; 737–739 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 838, 840, 841 Новоодес.; 939, 940, 942 Первомай.)

Бу'бан [бýбан], -а, ч. Бубон. На свайбі бубняр так уже вправно вибивав у бубан, що всі дивувалися (81, 82, 85 Башт.; 152, 154 Березан.; 271, 273 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.; 359, 361, 363 Вознесен.; 384, 387 Врад.; 428, 429, 469, 470 Доман.; 570, 572 Жовтн.; 708, 711 Микол.; 863–865 Новоодес.; 891–893 Очак.; 972, 974, 978 Снігур.)

Буба'нщик [бубáншчик], -а, ч. Той, хто грає на бубні. Бубняр. Щоб бути добрим бубанщиком, треба вчитися у спеціалістів (860–862 Новоодес.; 873, 875 Очак.)

Буба'р [бубáр], -я, ч., іхт. Риба йорж. Сьогодні клювали і ловилися одні бубарі, інша риба, мабуть, залягла на відпочинок (271, 272 Брат.; 383, 384, 415 Врад.)

Бубе'нчик [бубéнчик], -а, ч., вівч. Дзвіночок, який вішають на шию вівцям. Див тро'нка. Щоб не заблудилися вівці у темноті, їм вішають на шию бубенчики (187, 189 Березнег.; 966, 980 Снігур.)

Бубе'нщик [бубéншчик], -а, ч. Гравець на бубоні. Бубняр. Див. Буба'нщик. Біля клубу грав гармоніст, а бубенщик так вибивав у бубан, що забивав гармошку (340, 356, 371 Вознесен.)

Буби'р [бубир], -я, ч., іхт. Маленька головата риба типу бичка. Іноді бубирями називають йоржів і піскарів. Див. Боби'р. У нашій річці розвелося дуже багато всяких бубирів, від яких користі ніякої (17, 21 Арбузин.; 61, 62 Башт.; 132, 133 Березан.; 198 Березнег.; 594–596 Казан.; 804, 805, 814 Новобузьк.; 877, 888 Очак.; 917–919 Первомай.; 963, 1002, 1003 Снігур.).

Бубире'ць [бубирéц'], -рця, ч., іхт. Зменш. до буби'р. Як тільки закинеш вудочку, кляті бубирці моментально скльовують наживку (насел. п. див. БУБИ'Р)

Буби'рчик [бубирчик], -а, ч., іхт. Зменш.-пестл. до бубире'ць. Оцей малесенький бубирчик так тягнув поплавок, неначе пудовий короп (насел. п. див. БУБИ'Р)

Бубирьо'к [бубир'óк], -рька, ч., іхт. Здр. до буби'р. На крючок попався маленький бубирьок, а смикав поплавок, немов здоровенна рибина (насел. п. див. БУБИ'Р)

Бу'бін [бýб’ін], -бона, ч. Бубон. З тебе такий музикант, що вмієш грати тільки на бубні, та й то для баранів (529 Єлан.)

Бубна'р [бубнáр], -я, ч. Бубняр. Див. Бубні'ст. З тебе вийде хороший бубнар, тільки треба повчитися у когось з бубнарів (193, 195 Березнег.; 818, 820 Новобузьк.; 998, 999 Снігур.)

Бубні'ст [бубн'íст], -а, ч. Бубняр. Див. БубнА'р. Сьогодні увесь вечір Володимир грав на гармошці, а бубніст Петро вибивав на бубані (407, 409, 410 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 920, 921 Первомай.)

Бубні'ти [бубн'íти], -іє, недок. Набрякати, бубнявіти. Абрикоси від безперервних дощів почали бубніти і лопатися (727, 728 Микол.; 828, 851 Новоодес.)

Бубнува'ти [бубнувáти], -ую, -уєш, недок. Грати на бубні. Колю запросили на свайбу бубнувати на бубні, а грати на баяні буде Гриша ( 751, 753 Микол.)

Бубня'рщик [бубн'áршчик], -а, ч. Бубняр. Щоб бути добрим бубнярщиком, треба вчитися у якогось вчителя (994 Снігур.)

Бубо'нчик [бубóнчик], -а, ч. 1. Дзвіночок, який вішають чабани на шию вівцям, щоб їх легше розшукувати в темряві. Див. Ботало, тронка, бубенчик. Дідусь наробив сам бубончиків і повішав їх вівцям на шию (12, 18, 19 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 420, 421 Врад.; 697, 698, 700, 701 Кривоозер.; 955, 958 Первомай.)

2. Кулька, що пришивають як прикрасу до жіночих беретів, рукавиць, шнурків і т. ін. Купили дочці нові червоні чобітки з бубончиками біля халяв (54, 55 Башт.; 193, 195 Березнег.; 984, 986 Снігур.).

БУБУ'Н [бубýн], -а, ч. Людина, яка невиразно, вяло і тихо говорить. Мимрій. Щось бубнів отой старий бубун, а що і про що, ніхто не зрозумів (487, 489 Доман.)

БУБУРІ'ШОК [бубур'íшок], -шка, ч. Кулька овечого посліду. Пройшла отара овець, залишивши по дорозі бубурішки (61, 62, 68–70 Башт.; 118, 119 Березан.;184, 186, 195 Березнег.; 802, 803 Новобузьк.)

БУБУ'ХНУТИ [бубýхнути], -ни, -неш, док. Упасти. Петро не втримався за гілку і бубухнув на землю й сильно забився (27, 28, 33, 41, 42 Арбузин.; 81, 82, 97, 100 Башт.; 120, 121 Березан.; 166, 167, 173, 174 Березнег.; 227, 228, 268, 269 Брат.; 320–323 Веселин.; 334–336 Вознесен.; 412, 413, 415 Врад.; 441–443 Доман.; 505, 506, 526 Єлан.; 551–553, 586, 587 Жовтн.; 597, 598 Казан.; 690, 692 Кривоозер.; 731, 733, 734 Микол.; 773, 774, 793, 794 Новобузьк.; 845–847 Новобузьк.; 873, 876, 883, 884 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.; 995–997 Снігур.)

БУГА'Й [бугáǐ], -я, ч., ент. Великий бурий жук з рогом на голові. Одноріжок. У жука бугая на голові один здоровенний ріг, як у бика (90, 92 Башт.; 580, 582 Жовтн.; 731, 733 Микол.; 851, 852 Новоодес.)

БУГАЙО'ВЕ МОЛОКО' [бугайóве молокó], -а, с. Виготовлена з конопляного насіння біла рідина. Пісне молоко, виготовлене з конопляного насіння, жартома у нас називають бугайовим молоком (828 Новоодес.).

БУГА'ЛТЕРША [бугáлтерша], -і, ж. 1. Працівниця бухгалтерії. Бухгалтерка. Старша бугалтерша у нашому господарстві працює уже більше десяти років (18, 19, 35, 36 Арбузин.; 62, 63 Башт.; 115, 118 Березан.; 227, 228 Брат.; 389, 390 Вврад.; 497–499 Доман.; 522, 525 Єлан.; 554, 555, 580, 582 Жовтн.; 686–688 Кривоозер.; 706, 707 Микол.; 782, 786, 787 Новобузьк.; 581, 582 Новоодес.; 877, 878, 883, 884 Очак.)

2. Дружина бухгалтера. Молода бугалтерша працює учителькою в школі у молодших класах (11, 12, 36, 38 Арбузин.; 78–80, 101–103 Башт.; 173, 174 Березнег.; 341, 346–348 Вознесен.; 445, 446, 453 Доман.; 562, 589, 591 Жовтн.; 678–680 Кривоозер.; 736–738 Микол.; 832–834, 848, 849 Новоодес.; 943–945 Первомай.; 981–983 Снігур.)

БУго'р [бугóр], -гра, ч. Кладовище. Бабуся наша часто ходить на бугор поправити могилку старшого сина (342, 343 Вознесен.; 550 Жовтн.)

Буго'рчастий [бугóрчастиǐ], -а, -е. Бугристий, бугруватий. Ота бугорчаста земля нехай буде в нас пастівником для худоби (29, 33 Арбузин.; 250, 251 Брат.; 416, 417 Врад.; 690, 691 Кривоозер.)

Буда'ня [будáн'а], -і, ж. Посудина, в якій збивають масло. Див. буде'йко. Мама взяла буданю, налила вершкової сметани і почала збивати масло (322, 323 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 448, 449, 451 Доман.; 529, 531 Єлан.)

буде'йко [будéǐко], -а, с. Посудина, в якій збивають масло. Див. БУДА'НЯ,

БУДІ'ЙЧИК [буд'íǐчик], -а, ч. Посудина, в якій збивають масло. Див. БУДЕ'ЙКО. Вживається вихідцями із західних областей України. У буді'йчику збивають масло із вершкової сметани, яку збирають із глечиків (562, 568, 569 Жовтн.; 723, 724 Микол.; 851, 852 Новоодес.)

Буде'йчик [будéǐчик], -а, ч. Посудина для сметани і масла. У будейчику, який стоїть у погребі, зберігається сметана для різних потреб (377, 378 Вознесен.; 870, 871 Новоодес.)

Буделе'вчик [буделéўчик], -а, ч. Посудина, в якій збивають масло. Див. БУДА'НЯ, БУДЕ'ЙКО. Як зібєш масло, буделевчик вимиєш і поставиш сушитися на сонці (828 Новоодес.)

БУДЕ'ЛИЧКО [будéличко], -а, с. Посудина для різних потреб. Див. БУДЕ'ЙЧИК. Налий, дочко, цуценяті в буделичко борщу, накриши хліба і вистав на вулицю (71, 72 Башт.; 350, 353 Вознесен.; 840, 841 Новоодес.)

БУДЗ [будз], -у, ч. Свіжий овечий сир. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Чабан подоїв овечок і дуже швидко зробив свіжий будз (441, 442, 475 Доман.; 529–531 Єлан.)

БУДЗИГУ'НИ [будзигýни], -ів, мн. (одн. будзигу'нин, -а, ч.; будзигу'нка, -и, ж.). Так прозивають жителі села Семенівки жителів сусіднього села Іванівки Арбузинського району. Ви бачили таке? Будзигуни сьогодні вже почали сіяти ярі культури (39 Арбузин.)

Будзигу'нин [будзигýнин], див. Будзигу'ни.

Будзигу'нка [будзигýнка], див. Будзигу'ни.

Бу'дзик [бýдзик], -а, ч. Годинник із дзвінком. Будильник. Мені треба рано йти завтра на роботу, тому заведи будзик на шість годин (245, 247 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 952, 953 Первомай.)

Будзина' [будзинá], -и, ж., бот. Бузина. У нас у посадці ростуть різні дерева: і берестки, й акація, і будзина різних видів (193 Березнег.; 587 Жовтн.; 869 Новоодес.)

Будзівни'к [будз'іўник], -а, ч. Ворочок для віддушування сиру. Злий з глечиків сир у будзівник, нехай віддушується, а вечером сир винеси в погріб (278–280 Веселин.)

Бу'дик [бýдик], -а, ч. Будильник. Див. БУ'ДЗИК. Заведи будик і постав стрілки на шість годин ранку (424, 425, 429 Доман.)

Бу'дка [бýдка], -и, ж. 1. Літня кухня у вигляді невеликого будиночка, що стоїть у дворі. Літом ми варимо їжу, снідаємо, обідаємо і вечеряємо у будці (372, 373 Вознесен.; 487, 489 Доман.; 509, 510 Єлан.; 835–837 Новоодес.)

2. Комора. Піди, дочко, в будку і візьми сметану та молоко до вечері (1016 Снігур.)

3. Зневажл. обличчя. Видно, добре тобі в тещі живеться, бо наїв за півроку добру будку (44, 45 Башт.; 107, 108, 150 Березан.; 160–162 Березнег.; 333–336 Вознесен.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 702–705, 731, 736 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.; 873, 875 Очак.)

Будю'-будю' [буд'ý/буд'ý], виг. Вигук, яким скликають курей. “Будю-будю, рідненькі! Будю-будю!” – вигукувала бабуся, скликаючи курей на сідало (439, 441, 442 Доман.)

Будя'к [буд'áк], -а, ч., бот. 1. Хатня квітка столітник; алое. У великій хаті на вікнах у розкішних вазонах росли калачики, будяки і кактуси (981, 991, 1012, 1016 Снігур.)

2. Рослина чортополох; татарник. Отой будяк покрив увесь пустир, нікуди й теляти вивести, щоб попаслося (10–12, 39, 41 Арбузин.)

3. Рослина нетреба колюча. Нетреба – колюча рослина, тому її і називають у народі будяком (245, 247 Брат.; 404, 405 Врад.)

Буз [буз], -у, ч., бот. Бузок. Див. БЕВЗ. У нашому палісаднику росте два великих кущі бузу, які мають різні кольори квіток (346, 347, 356 Вознесен.; 465, 466, 469 Доман.; 752, 753 Микол.).

БУЗА' [бузá], -и, ж., розм. Дурниця. Усе, що ти тут говориш нам цілу годину, – буза, не варта ламаного гроша (44, 45, 81, 82, 101–103 Башт.; 112, 113, 132, 133, 150, 152 Березан.; 333–336 Вознесен.; 551–553, 557 Жовтн.; 702–704 Микол.; 829, 830, 842, 843 Новоодес.; 877–879 Очак.)

БУ'ЗИМКА [бýзимка], -и, ж. Однорічна теличка. Бузимок. Див. Бу'зівка. Наша бузимка вже добре підросла, наступного року піде в череду (320, 321 Веселин.; 377, 378 Вознесен.; 619, 620 Казан.; 769, 771, 810, 811 Новобузьк.; 834–836 Новоодес.; 1010, 1011 Снігур.)

БУЗИ'НКА [бузинка], -и, ж. Однорічна теличка. Див. БУ'ЗИМКА. Свою бузинку ми віддаємо синові, щоб вигодував собі корову (568, 569 Жовтн.)

БУ'ЗІВКА [бýз'іўка], -и, ж. Однорічна теличка. Див. БУ'ЗИМКА. Свою бузівку ми не будемо ні різати, ні продавати, а вигодуємо корову для сина (44, 45, 83, 85, 90 Башт.; 329, 330, Веселин.; 353, 355 Вознесен.; 478, 480 Доман.; 533, 535, 538 Єлан.; 550, 573, 574 Жовтн.; 731,733, 734 Микол.; 835, 836, 864, 865 Новоодес.; 878, 879, 899, 901 Очак.)

Бу'зівОК [бýз'івок], -вка, ч. 1. Однорічний бичок.; бузимок. Свого бузівка ми щодня виводимо пастися на вигін (насел. п. див. БУЗІВКА)

2. Невелика головаста риба; бичок. Я сьогодні однією вудочкою з двома гачками наловив бузівків на добру юшку (169 Березнег.)

3. Малий хлопчина. О, гарненький виріс у вас бузівок, уже й ходити сам навчився (135, 136, 156, 158, 159 Березан.; 965, 966, 984 Очак.)

БУ'ЗНИК [бýзник], -а, ч., бот. (Syringa vulgaris). Місце, де росте бузок. У нашому бузнику росте бузок, який цвіте різними кольорами (434–436 Доман.; 529–531 Єлан.; 591–593 Жовтн.; 616, 617 Казан.; 731–733 Микол.; 765, 766, 793, 794 Новобузьк.; 829, 842, 844 Очак.)

БУ'ЗЬКА [бýз'ка], -и, ж., бот. Лісова ягода. Сьогодні діти ходили в ліс і трохи назбирали бузьки, вгостили і мене та бабусю (8, 346, 347 Вознесен.; 441, 442 Доман.; 545, 548 Єлан.; 863, 864 Новоодес.)

БУ'ЗЬКАЛО [бýз'кало], -а, с., орн. Сова. Вечером, коли зайшло сонце, десь далеко і сумно покрикував бузькало (292, 294 Веселин.)

БУЗЬКІ'В [буз'к’íў], -ова, -ове. Прикм. до БУЗЬКО'. На старому амбарі знаходиться бузькове гніздо, в якому щороку гніздяться бузьки (насел. п. див БУЗЬКО'

БУЗЬКО' [буз'кó], -а, ч., орн. Лелека. Див. БУЗЬО'К. Увесь день ходять по болоті бузьки і ловлять жаб, яких носять у гнізда, щоб погодувати пташат (101–103 Башт.; 178 179 Березнег.; 340, 342, 343 Вознесен.; 428, 429 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 860, 861 Новоодес.; 877, 879 Очак.)

БУЗЬО'К [буз'óк], -зька, ч., орн. Лелека. Вживається вихідцями із Закарпатської області /Й.Дзендзелівський, П, 128/. Див. БУЗЬКО'. Наш бузьок уже прилетів з теплих країв і почав поправляти своє гніздо (16, 17 Арбузин.; 51 Башт.; 216, 218 Брат.; 320, 321 Веселин.; 413, 414 Врад.; 690, 692 Кривоозер.; 955, 956 Первомай.; 1012 Снігур.)

Буй [буǐ], -я, ч., риб. Поплавок галаган. Один буй зірвався із сітки, треба приробити новий, на жаль, немає матеріалу (142, 144 Березан.)

БУК [бук] (1), -а, ч. Ціпок, палиця. Вживається вихідцями із західних областей України. Візьми, сину, бук і прожени з огороду чиєсь чуже теля (29, 33 Арбузин.; 261, 262 Брат.; 400, 401, 418 Врад.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 952, 953 Первомай.)

Бук [бук] (2), -а, ч. Жлукто. Приготуй бук і воду, будемо випарювати білизну та інше шмаття. (1012 Снігур.)

БУ'КАР [бýкар], -я, ч. Трилемішний плуг. Букер. Див. ПУКАР. У нашій бригаді до цього часу ще зберігається старий трилемішний плуг букар (71, 72 Башт.; 197, 196 Березнег.)

БУКА'РИТИ [букáрити], -рю, -риш, недок., перех. Орати. Ми щороку букаримо огороди всім членам нашої бригади безплатно (насел. п. див. БУ'КАР)

Бу'карт [бýкарт], -а, ч. Позашлюбна дитина (хлопчик). Догулялася, поки не привела букарта; тепер виховує безбатченка сама (290 Веселин.)

БУКА'ТА [букáта], -и, ж. Кусок, шматок. Син відрізав букату хліба, намазав маслом, узяв два огірки і побіг до хлопців (441, 442 Доман.; 505, 508, 509 Єлан.)

БУ'КОВ [бýкоў], -а, ч. Плід бука. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Ми привезли із Закарпаття буков – плодів бука, щоб посадити тут, може, виростуть (245, 247 Брат.; 318 Веселин.; 392 Врад.)

БУ'КСА [бýкса] (1), -и, ж. Металева втулка в середині маточини колеса. Див. БУ'КША. У правому задньому колесі стерлася букса, необхідно їхати в кузню, щоб відремонтували (193, 195, 196 Березнег.; 996–998, 1010, 1011 Снігур.)

БУ'КСА [бýкса] (2), -и, ж., розм. Стусан. Хлопці, зразу ж перестаньте балуватися, бо намну вуха або ж дам букси (44, 45, 52, 58 Башт.; 166, 167, 175 Березнег.; 557, 558, 568 Жовтн.; 706, 707, 712, 713 Микол.; 828 Новоодес.)

БУ'КСАТИ [бýксати], -аю, -аєш, недок., перех. Бити, лупцювати. Якщо ти ще хоч раз прийдеш додому отаким грязним, буксати буду і не пущу гуляти (насел. п. див. БУ'КСА (2)

БУ'КСАТИСЯ [бýксатис'а], -аюся, -аєшся, недок. Битися. От шибеники кляті! Як тільки зійдуться, так і починають буксатися (насел. п. див. БУ'КСА (2).

БУКУРІ'Я [букур'íйа], -ї, ж. Ремінь, пояс. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Принеси мені букурію, я підпережуся, щоб вітер не піддував так сильно (262 Брат.; 279 Веселин.; 418 Врад.)

БУ'КША [бýкша], -і, ж. Те ж, що й букса (1). Якщо букша зітреться і кришиться,, тоді колесо погано крутиться на осі (21, 22, 24 Арбузин.; 61–63, 68, 69, 81 Башт.; 173, 174 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 389, 390 Врад.; 552, 553 Жовтн.; 695, 696 Кривоозер.; 731, 732, 734 Микол.; 828, 851, 852 Новоодес.)

БУЛДИ'ГА [булдига], -и, ж. Верхня, потовщена частина ноги птахів. У нашого старого півня здорові і товсті-товсті булдиги, тому він і бігає добре (49, 51, 74, 75, 77, 90, 92 Башт.; 112, 113, 132, 133, 156, 158, 159 Березан.; 169, 172, 175, 178 Березнег.; 292–294 Веселин.; 441, 442, 453, 455 Доман.; 557, 558, 562 Жовтн.; 712–714, 745, 746 Микол.; 838, 840, 841 Новоодес.; 877–879, 887, 888 Очак.)

БУЛДИ'ЖКА [булдижка], -и, ж. Зменш.-пестл. до булди'га. Коли мама зварить курочку, то одну булдижку завжди віддає батькові, а другу – синові (насел. п. див. БУЛДИ'ГА)

БУ'ЛКА [бýлка] (1), -и, ж. 1. Дитяча гра, під час якої гравці намагаються загнати палицею деревяну кульку (булку) в ямку. Свинка. Дитяча гра в булку схожа на травяний хокей, тільки тут заганяють ключкою деревяну кульку в ямку, а не у ворота (299, 300 Веселин.; 392 Врад.; 693, 694 Кривоозер.)

2. Деревяна кулька величиною з кулак, яку гравці намагаються загнати у дучку. Нам у емтеесівській майстерні виточили з грушевого дерева гарні булки, якими ми граємося (насел. п. див. БУ'ЛКА (1)

Бу'лка [бýлка] (2), -и, ж. Старша невістка. Наша булка, це жінка старшого сина, часто прихдить до нас у гості із внучком (257, 259 Брат.; 398, 399, 415 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 917–919 Первомай.)

Булю'мкати [бул'ýмкати], -ю, -єш, недок. Дія, що означає крик індиків. У птичнику весело кудкудакали кури і сумовито булюмкали індики (828, 833, 835 Новоодес.; 877, 879, 901, 903 Очак.; 940, 941, 945 Первомай.; 984, 986 Снігур.)

БУЛЯ'НИК [бул'áник], -а, ч., кул. Картопляник. Див. БУЛЬБЕ'НИК. На сніданок мама приготувала буляники, а до них поставила сметану і молоко (52, 55 Башт.; 372–374, 380 Вознесен.; 453, 455 Доман.; 621, 622, 624 Казан.; 792, 804–806 Новобузьк.)

Буля'ничок [бул'áничок], -чка, ч., кул. Зменш.-пестл. до буля'ник. Поїв буляничків із сметанкою, запив молочком і тепер можна лягати й відпочивати (насел. п. див. БУЛЯНИК)

БУ'ЛЬБА [бýл'ба], -и, ж., бот. Картопля. Див. БАРАБОЛЯ, бандура, кампера, кромплі. Сьогодні будемо вечеряти бульбу із смаженою рибкою й огірочками (10, 11, 21, 35, 38 Арбузин.; 78–80, 88, 89 Башт.; 142, 143 Березан.; 191, 193, 196 Березнег.; 223, 225, 245, 247 Брат.; 312, 313 Веселин.; 350, 354, 362, 377, 378 Вознесен.; 389, 392 Врад.; 553, 554, 574, 575 Жовтн.; 690–692, 699 Кривоозер.; 745, 746 Микол.; 830, 838, 870, 871 Новоодес.; 877, 878, 893, 894 Очак.; 907, 908, 926, 927 Первомай.; 965, 966, 998, 999 Снігур.)

БУЛЬБА'СТИЙ [бул'бáстиǐ], -а, -е. Схожий за формою на бульбу. Його бульбастий ніс уже посинів від надмірного вживання самогонки (124, 125, 133, 135 Березан.; 305, 309 Веселин.; 346, 347 Вознесен.; 751, 753 Микол.; 845–847 Новоодес.; 873, 875, 889, 890 Очак.)

БУЛЬБА'ШКА [бул'бáшка], -и, ж. Брунька. Пригріло сонечко, і на наших абрикосах уже зявилися бульбашки (582, 583 Жовтн.)

БУЛЬБЕ'НИК [бул'бéник], -а, ч., кул. Картопляник. Див. БУЛЯ'НИК. Начисть бульби, потри на терці, я спечу дітям на вечерю бульбеників (245, 247, 249 Брат.; 417, 418, 420 Врад.; 693, 694 Кривоозер.; 955, 958 Первомай.)

БУ'ЛЬБОВИЙ [бýл'бовиǐ], -а, -е. Прикм. до бу'льба. На обід дочка зварила бульбовий суп на м’ясному бульйоні і вареники з сиром (насел. п. див. бу'льба )

БУЛЬБО'НА [бул'бóна], -и, ж. Пляж. Вживається вихідцями із Чернігівської області. Наші діти у погожі дні увесь час проводять на бульбоні (2; 3 Микол.)

БУЛЬБО'НЧИК [бул'бóнчик], -а, ч. Зелений пагін картоплі. Картопля, яку ми посадили в огороді, уже викинула бульбочки (697 Кривоозер.)

БУЛЬБОТІ'ТИ [бул'бот'íти], -ить, недок. Дія, що означає крик індиків. У сараї чогось голосно почали бульботіти індики, хоча до ранку ще досить далеко (11, 12, 21, 22 Арбузин.; 68, 69, 101–103 Башт.; 108, 109 Березан; 207, 208 Березнег.; 266, 267 Брат.; 357, 358 Вознесен.; 412, 413, 415, Врад.; 475, 476 Доман.; 678, 680, 681 Кривоозер.; 743, 744 Микол.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.; 883, 884, 886 Очак.; 989, 991 Снігур.)

БУ'ЛЬБОЧКА [бýл'бочка], -и, ж. Зменш.-пестл.до бу'льба. Оце купила на базарі молодої бульбочки, піду та приготую дітям на обід (насел. п. див. бу'льба)

БУ'ЛЬКА [бýл'ка], -и, ж. Пестл. до буля. Мама купила молоденької бульки і зварила на обід (насел. п. див. Буля )

БУЛЬКОТА' [бул'котá], -и, ж., бот. Бурякова отруйна рослина блекота. Чого це ти ведеш себе так, неначе зранку булькоти наївся (422, 423 Врад.; 692, 694 Кривоозер.)

БУЛЬКОТІ'ТИ [бул'кот'íти], -тить, недок. Крик індиків. Див. бульботі'ти. Поки не чіпали індиків, усі вони мовчали, а зачепили – почали голосно булькотіти (857, 858 Новоодес.)

БУМ [бум], -у, ч. Місце збору людей. Люди зійшлися на бум, щоб послухати лектора про міжнародні події (398, 400 Врад.; 685, 686, 688 Кривоозер.; 932, 933 Первомай.)

БУМБА'К [бумбáк], -а, ч. Жук хрущ. Вечорами бумбаки у садку прямо на голову сідають (926, 927 Первомай.)

БУМБУ'РИТИСЯ [бумбýритис'а], -иться, недок. Хмаритися. У небі вже другий день бумбуриться, а дощу як не було, так і немає (644, 645, 668, 669 Казан.; 778, 779, 810, 812 Новобузьк.)

БУМБУРУ'ЗД [бумбурýзд], -у, ч. Брунька на стеблі винограду. З’явилося чимало бумбуруздів на пагонах винограду, можливо, буде добрий урожай (97, 99 Башт.)

БУМКОТА'ТИ [бумкотáти], -чуть, недок. Дія, що означає крик індиків. Скупчилися в холодку індики і стиха бумкочуть, виражаючи своє незадоволення (407, 409, 410 Врад.; 678, 680, 681 Кривоозер.)

БУ'НДА [бýнда] (1), -и, ж., Жіноче плаття або спідниця, зібрані у талії. Вживається вихідцями із західних областей України. Див. бу'нта. Ми подарували нашій дорогенькій бабусі на свято нову бунду, яку вона завжди носить (228, 232, 259, 260 Брат.; 322, 323 Веселин.; 392,393, 415 Врад.; 685, 686, 699 Кривоозер.; 946, 948, 949 Первомай.)

БУ'НДА [бýнда] (2), -и, ж. Комора. У бунді, яка знаходиться за хатою, ми зберігаємо все, що приготували для зими (768, 769 Новобузьк.)

БУ'НДОЧКА [бýндочка], -и, ж. Зменш. до бу'нда (1). Дочка одягла сьогодні нову файну бундочку і пішла з дівчатами у клуб на танці ( насел. п. див. бу'нда–1)

БУ'НДЯ [бýнд'а], -і, ж. Невеликий будиночок у полі. У бунді кожного ранку бригадир овочівників проводить нараду з ланковими (475, 476 Доман.; 535, 538 Єлан.)

БУ'НКА [бýнка], -и, ж., ент. Комаха сонечко. Бунки – дуже корисні комахи, вони поїдають на виноградних листах тлю (1010, 1011 Снігур.)

БУНТ [бунт] (1), -у, ч. Місце на току, де зсипають зерно, привезене від комбайнів. Сьогодні возили зерно від комбайнів на бунт три машини і не встигали (576, 577, 586, 587 Жовтн.; 706, 708 Микол.; 834, 835, 837 Новоодес.

БУНТ [бунт] (2), -а, ч., тк. В’язка ручайок вичесаного волокна. В’язка кількох ручайок вичесаного волокна складає бунт (1016 Снігур.)

БУ'НЬО [бýн'о], невідм. Дід; прадід. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Нашому буньо вже вісімдесят вісім років, він добре себе почуває, ходить, читає (412, 413, 415 Врад.; 683, 695, 696 Кривоозер.)

БУРА'В [бурáў], -а, ч. Місце на току, де зсипають привезене від комбайнів зерно. Див. бу'нт. Сьогодні за день на бурав ми зсипали вже біля тисячі центнерів пшениці (346, 347 Вознесен.; 456, 457 Доман.; 582, 583 Жовтн.)

БУРАВО'К [буравóк], -вка, ч. 1. Валок скошеного сіна, пшениці. Покіс. Сьогодні будемо перевертати буравки сіна, щоб не попріло і скоріше сушилося (45, 46, 48 Башт.; 552, 553,587 Жовтн.; 755,756 Микол.; 848, 849 Новоодес.)

2. Горизонтальна частина димаря на горищі. Лежак. Дочка сьогодні обмазала на горищі буравок, бо потріскався і пропускав дим (115, 118, 119 Березан.; 185, 186, 200, 202 Березнег.; 551–553, 557, 558 Жовтн.; 702–704 Микол.; 963, 964, 993, 994 Снігур.)

БУРА'К [бурáк], -а, ч., бот. Буряк. Сьогодні всі наші жінки зранку вийшли у поле полоти бураки (10, 11, 16, 17 Арбузин.; 94, 95, 97 Башт.; 156,158 Березан.; 189, 209, 210 Березнег.; 250, 251, Брат.; 295, 297 Веселин.; 343, 356, 362 Вознесен.; 396, 399 Врад.; 432 Доман.; 517, 521 Єлан.; 569, 574, 562 Жовтн.; 608, 610, 634 Казан.; 690, 691 Кривоозер.; 727 Микол.; 771 Новобузьк.; 866 Новоодес.; 963, 964, 972, 974 Снігур.).

БУРАКО'ВИЙ [буракóвиǐ], -а, -е. Прикм. до бура'к. Для борщу у нас завжди є бураковий квас і квашені бураки (насел. п. див. бура'к)

БУРАКОВИ'ННЯ [бураковин':а], -я, с. Бурякова гичка. Буряковиння. Із буракового поля все бураковиння вивезли на ферму для скоту (насел. п. див. бура'к )

БУРАКОВИ'ЩЕ [бураковишче], -а, с. Поле, на якому росли буряки. На цьому річному бураковищі думаємо весною посадити соняшник або кукурузу (насел. п. див. бура'к)

БУРАКОВІ'ТИ [бураков’íти], -іє, недок. Ставати темно-червоним із синюватим відтінком. Від несподіванки тракторист спершу побілів, а потім почав бураковіти (насел.п. див. бура'к)

БУРАЧКО'ВИЙ [бурачкóвиǐ], -а, -е. Фіолетово-червоний. У великій хаті на столі стояли квіти червоного, синього, жовтого і бурачкового кольорів (насел. п. див. бурА'к )

БУРАЧО'К [бурачóк], -чка, ч., бот. Зменш. до бура'к. Дочка покришила бурачок та моркву і вкинула в борщ, щоб варилися.

БУРБЕ'ЛИТИ [бурбéлити], -лю, -лиш, недок., перех. Багато наливати. Закрий кран, бо вода вже півдня бурбелить у басейн, скоро через верх потече (16, 17, 19, 21, 39, 41 Арбузин.; 68, 69, 74, 75, 88, 89 Башт.; 112, 113, 118, 119 129, 130, 133, 134 Березан.; 166, 167, 169–171 Березнег.; 227, 228, 250, 251 Брат.; 315, 317, 318 Веселин.; 340, 341, 359, 360 Вознесен.; 384, 387, 415 Врад.; 439, 441, 447, 448 Доман.; 533, 535 Єлан.; 554, 555, 576, 577 Жовтн.; 650, 652, 661, 665 Казан.; 693, 694, 699 Кривоозер.; 712, 713, 731, 733, 734 Микол.; 793, 794, 814, 815 Новобузьк.; 842, 844, 864, 865 Новоодес.; 877, 879, 903, 905 Очак.; 930, 931 Первомай.; 995–997, 1010, 1011 Снігур.)

БУРБОНІ'ТИ [бурбон'íти] (1), -ить, недок. Бурхливо кипіти. Притуши трошки вогонь у плиті, бо борщ бурбонить так, що скоро й википить (52, 55, 90, 92 Башт.; 144, 145, 156, 158, 159 Березан.; 350, 354, 356 Вознесен.; 456, 457, 478, 480 Доман.; 529–531 Єлан.; 551–553, 576, 577 Жовтн.; 723, 724, 727, 743, 744 Микол.; 883, 834, 836 Новоодес.; 879, 882, 889, 890 Очак.)

БУРБОНІ'ТИ [бурбон'íти] (2), -ню, -ниш, недок. Бубніти. Сидить стара на призьбі, щось шиє чи поре і бурбонить собі під ніс, виражаючи якесь незадоволення (175, 176, 198 Березнег.; 335, 336 Вознесен.; 667–669 Казан.; 804–806 Новобузьк.; 860, 861 Новоодес.)

БУРБУЛЯ'Х [бурбул'áх], див. бурбуля'хи.

БУРБУЛЯ'ХИ [бурбул'áхи], -ів, мн. (одн.бурбуля'х, а, ч.) Овечий послід. Треба підмести двір, бо капосні вівці багато залишили бурбуляків (71, 72 Башт.; 219, 222, 223 Брат.; 400, 401 Врад.; 678, 680, 681 Кривоозер)

БУРДЕ'Й [бурдéǐ], -я, ч. 1. Землянка, пристосована для тимчасового житла. Чабани під час негоди готують їжу і ночують у бурдеї, який викопали на схилі яру (432–434, 465, 466, 469 Доман.; 502–504, 512, 513, 535, 538 Єлан.)

2. Благенька халупка. На краю лісу стоїть бурдей, у якому збираються мисливці під час полювання (228, 232, 259, 260 Брат.; 413, 414 Врад.; 690–692 Кривоозер.; 939–941 Первомай.)

БУРДЕ'ЙКА [бурдéǐка], -и, ж. Благенька халупка. Літом ми розвалили стару бурдейку, щоб вона й очей більше не муляла ні нам, ні людям ( насел. п. див. бурдей–2)

БУ'РДИ'ТИСЯ [бýрдитис'а], -иться, недок. Зсідатися, скисати. Винесіть битони з молоком у холодне місце, бо скоро почне бурдитися (552–554 Жовтн.; 644, 645, 650 Казан.; 712–714 Микол.; 773, 777, 793, 794 Новобузьк.; 848, 849, 860, 862 Новоодес.)

БУРДОХЛИ'СТ [бурдохлист], -а, ч. 1. Чоловік, який багато п’є води. Ну ти й бурдохлист, за півдня випив піввідра води і ще іде пити (704, 705, 747, 749 Микол.; 832–835; 851,852 Новоодес.; 873, 875, 883, 884, 899–901 Очак.; 965, 966, 1010, 1011 Снігур.)

2. Пісна страва. На вечерю зварила бурдохлист, бо немає вже й кусочка м’яса, а курочки не хочеться різати (132, 133, 152, 154 Березан.; 875, 876, 901, 903 Очак.)

БУРДОХЛИ'СТКА [бурдохлистка], -и, ж. Жін. до бурдохли'ст (1). Повези, діду, отим бурдохлисткам води, бо вже давно гукають вас (насел. п. див. бурдохлИ'ст–1)

БУРДЮ'Г [бурд'ýг], -а, ч., анат. 1. Сечовий міхур свині, вівці. Див. бурдю'к. Виймаючи нутрощі кабана, будь обережним, щоб не розрізати бурдюга (71, 72 Башт.; 334, 336, 372, 373 Вознесен.; 441, 443, 475, 476 Доман.; 535, 538 Єлан.; 751, 753 Микол.; 834–836 Новоодес.)

2. Пузир із висушеного сечового міхура свині, яким граються діти. На вигоні діти увесь день граються бурдюком – то у волейбол, то в баскетбол (насел.п. див. бурдюг–1)

3. Шанька, з якої годують коней у дорозі. Син, вирушаючи в дорогу, взяв бурдюг з вівсом, щоб погодувати коней (706, 708 Микол.)

БУРДЮ'К [бурд'ýк], -а, ч. 1. Сечовий міхур свині, вівці. Див. бурдю'г. З бурдюка зарізаної свині дідусь зробив пузир, яким діти граються як волейболом (193, 195 Березнег.; 616, 617, 634 Казан.; 773, 774, 810, 811 Новобузьк.; 877–879, 889, 890 Очак.; 963, 964, 1010, 1011 Снігур.)

2. Рептух, з якого годують коней у дорозі. Ідучи в дорогу, батько набрав вівса у бардюк, з якого буде годувати коня (424, 425, 441, 442 Доман.; 838, 840, 841 Новоодес.)