Молекулярна маса Мр і парціальний тиск р насиченої пари деяких рідких речовин при температурі 20 оС

Рідина	Мр , кг/кмоль	р , Па	Рідина	Мр , кг/кмоль	р , Па
Етиловий ефір	88	5720	Анілін	93	40
Ацетон	58	3720	Нітробензол	124	40
Етиловий спирт	46	2000	Ртуть	207	0,16
Бензол	78	2000	Сірчана кислота	98	0,01
Дихлоретан	98	2000	Луги (NaOH,KOH)	40; 56	0
Аміловий спирт	-	532
Хлорбензол	112	532

Якщо рідини не перемішуються, то температура їх поверхні визначається аналогічно як і температура поверхні води (див.п.5.4.1).

Коефіцієнт дифузії пари речовини в повітрі , м²/год, який залежить від температури поверхні рідини , ^оС, і барометричного тиску можна визначити за формулою:

, м²/год (5.82)

де – коефіцієнт дифузії речовини за нормальних умов, м²/год: для водяної пари ; для хлористого водню ; для ціанистого водню ; для пари азотної кислоти .

Коефіцієнт дифузії для любих газів і пари може бути визначений за законом Грехема, згідно якого, в однакових умовах, швидкості дифузії газів i обернено пропорційні до їх молярних мас і , тобто

.

Концентрацію пари речовини в навколишньому (внутрішньому) повітрі потрібно приймати за величиною ГДК цієї речовини.

Витікання пари і газів через нещільності устаткування і трубопроводів залежить від внутрішнього тиску в них. При перепаді тисків в обладнанні і навколишньому середовищі Па витрату пари (газу) _, визначають за формулою [24]

, кг/год (5.83)

де - коефіцієнт витрати щілинних отворів (); – сумарна площа всіх нещільностей устаткування (трубопроводів), яка приймається за паспортними даними або згідно проєктного завдання, м²; – густина пари (газу), кг/м³.

При величині Па витрату витікальної пари (газу) можна визначити за формулою Н.Н.Рєпіна

, кг/год (5.84)

де – коефіцієнт, який залежить від тиску в обладнанні (трубопроводі) і визначається по рис. 5.19; - внутрішній об’єм обладнання або трубопроводу, м³; – молекулярна маса пари або газів, які перебувають під тиском , кг/кмоль; – абсолютна температура пари (газу), К.

Рис. 5.19. Залежність коефіієнта k_p від внутрішнього тиску р в обладнанні (трубопроводі)

5.5. Газовиділення в приміщення

Основним газовим забрудником у приміщеннях громадських будівель є диоксид вуглецю (СО₂), який виділяється людьми.

Виділення СО₂ визначають сумуванням газовиділень групами осіб (мужчин, жінок, дітей), залежно від фізичної навантаги, за формулою

, л/год (5.85)

де - виділення СО₂ однією особою залежно від фізичного стану, л/год (табл. 5.28); – кількість осіб, які перебувають в приміщенні, люд.

Таблиця 5.28