Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину План

Вступ.

1. Поняття та види стадій вчинення злочину.

2. Поняття добровільної відмови від доведення злочину до кінця, її ознаки та значення.

3. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова.

4. Відмінність добровільної відмови від діяльного каяття. Кримінально-правові наслідки добровільної відмови та діяльного каяття.

5. Особливості добровільної відмови при співучасті у злочині.

Висновки.

Література

1. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. - М., 1958.

2. Житний О.О. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності: деякі вади термінології // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – №14. – С. 27-32.

3. Житный А. Деятельное раскаяние. Сравнительный анализ законодательства Беларуси, России и Украины // Рос. юстиция. – 2002. – № 10. – С. 55-56.

4. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. - М., 1982.

5. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. - Воронеж, 1975.

6. Пионковський А.А. Учение о преступлении. - М., 1961.

7. Проблемы и виды дифференциации уголовной ответственности. - Екатеринбург, 1992.

8. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. - М., 1982.

9. Тихий В.П. Питання застосування норм Кримінального кодексу України щодо стадій злочину // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. − №1. − С. 69-73.

10. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. - М., 1958.

11. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. - Караганда, 1974.

12. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие / Под общ. ред. С.П. Щерба. – М.: Изд-во «Спарк», 1997.

13. Юшков Ю. Добровольный отказ от совершения преступления // Сов. юстиция. – 1978. – № 8. – С. 20-21.

Починати роботу над темою рекомендується з ретельного вивчення та аналізу поняття злочину (ст. 11 КК), видів стадій злочину (ст.ст. 13-15 КК), кримінальної відповідальності за незакінчені злочини (ст. 16 КК), поняття та ознак добровільної відмови (ст. 17 КК), звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на те у зв'язку з чим постає питання про стадії вчинення злочину, розглянути історію виникнення та розвитку інституту добровільної відмови від доведення злочину до кінця, визначити проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

У першому питанні теми потрібно розкрити поняття стадій злочину, законодавче поняття та види незакінченого злочину (поняття готування до злочину, поняття замаху на злочин) та поняття закінченого злочину, а також звернути увагу на питання про поняття стадій злочину в науці кримінального права, з’ясувати їх значення для кримінальної відповідальності.

Розкриваючи друге питання теми, потрібно з’ясувати мету запровадження інституту добровільної відмови від доведення злочину до кінця, визначити законодавче поняття добровільної відмови (ч. 1 ст. 17 КК), а також точки зору з цього приводу, що існують у науці кримінального права. Далі слід приділити особливу увагу ознакам (або умовам) добровільної відмови від доведення злочину до кінця, що випливають із її поняття.

При роботі над третім питанням потрібно визначити, на яких стадіях вчинення злочину можлива добровільна відмова, у чому повинна проявлятися добровільна відмова на стадіях готування до злочину, незакінченого замаху, закінченого замаху, форми добровільної відмови при вчиненні злочину шляхом дії чи бездіяльності.

Продовжуючи роботу, необхідно визначити поняття дйового каяття, які існують у науці кримінального права та яке випливає зі змісту ст. 45 КК. Потім слід розглянути форми, в яких може проявлятися діяльне каяття, ознаки, що об’єднують та відрізняють добровільну відмову від доведення злочину до кінця та діяльне каяття. В цьому ж питанні рекомендується розглянути кримінально-правові наслідки добровільної відмови та діяльного каяття, що відповідно витікають із ч. 2 ст. 17 та ст. 45 КК України.

Розглядаючи четверте питання, потрібно з’ясувати особливості добровільної відмови від доведення злочину до кінця при співучасті у організатора, пособника та підбурювача, як вирішується питання щодо кримінальної відповідальності співучасника, якщо його дії по відверненню злочину виявилися невдалими.

У заключній частині потрібно зробити самостійні висновки про ступінь розробки інституту добровільної відмови від доведення злочину до кінця в законодавстві та науці кримінального права, його значення та перспективи розвитку.