Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План

Вступ.

1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності і його правові наслідки.

2. Види звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Підстави й умови загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності:

3.1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

3.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

3.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.

3.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Висновки.

Література

1. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 1974.

2. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и от отбывания наказания. – К., 1987.

3. Кривоченко Л. Н. Освобождение от уголовной ответственности с применением мер общественного или административного воздействия: Учебное пособие. – Харьков, 1981.

4. Виттенберг Г.Б. Вопросы освобождения от уголовной ответственности и наказания с применением мер общественного воздействия: Учебное пособие. – Ч. 1 – Иркутск, 1970.; – Ч. 2. – Иркутск, 1971.

5. Никулин С.И. Деятельное раскаяние и его значение для органов внутренних дел в борьбе с преступностью: Учеб. пособие / Под ред. Н.И. Загородникова. – М., 1985.

6. Тенчов Э.С. Специальные виды освобождения от уголовной ответственности: Текст лекции. – Иваново, 1982.

7. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие / Под общ. ред. С.П. Щерба. – М., 1997.

8. Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М., 1978.

9. Смольников В.Е. Давность в уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1973.

10. Магомедов А. А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. – Саратов, 1994.

11. Аликперов Х.Д. Преступность и компромис. – Баку, 1992.

12. Житний О.О. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності: деякі вади термінології // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – №14.

13. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. -152 с.

Роботу над першим питанням роботи слід розпочинати з вивчення поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Після цього потрібно з’ясувати, на яких етапах розвитку кримінально-правових відносин можливе настання цього правового наслідку вчиненого злочину, визначити, які державні органи мають право його застосовувати, чим він відрізняється від випадків, коли кримінальна відповідальність виключається, а також провести розмежування між звільненням від кримінальної відповідальності й звільненням від покарання. Окрім того, потрібно охарактеризувати кримінально-правові наслідки звільнення особи від кримінальної відповідальності (його вплив на розвиток кримінально-правових відносин, можливість врахування у множинності злочинів тих діянь, за які особу було звільнено від відповідальності тощо). При цьому слід враховувати положення чинного КК (зокрема, ч. 4 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ст. 89 КК тощо).

Наступне питання вимагає проведення класифікації тих різноманітних видів звільнення від кримінальної відповідальності, які містяться у вітчизняному законодавстві. Слід вказати, який критерій кладеться в основу тієї чи іншої класифікації. При проведенні класифікації потрібно приділяти увагу практичному значенню класифікації звільнення від кримінальної відповідальності.

Робота над третім розділом роботи потребує визначення змісту підстав та умов тих видів звільнення від кримінальної відповідальності, які передбачено у розділі ІХ Загальної частини КК України (статтями 45-49). При цьому рекомендується дійти висновків з питання, що слід визнати підставами, а що – умовами того чи іншого виду звільнення.

Аналіз більшості з конкретних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених розділом ІХ Загальної частини КК потребує визначення того, який злочин у кримінальному праві слід вважати вчиненим вперше, а також звернення до класифікації злочинів, що міститься у ст. 12 КК. Слід звернути увагу, що при з'ясуванні змісту окремих умов звільнення від кримінальної відповідальності (таких, як “відшкодування збитків”, “усунення шкоди”, “активне сприяння розкриттю злочину”) потребує в окремих випадках звернутися до приписів не лише кримінального, але й кримінально-процесуального, цивільного законодавства. Потрібно визначити також, чи вимагається для здійснення звільнення від кримінальної відповідальності того чи іншого виду усієї сукупності зазначених у відповідній статті обставин, чи достатньо кількох із них.

Розглядаючи зміст умов звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 47 КК, потрібно звернути увагу на умовність (тимчасовість, відкладеність) цього виду звільнення, у зв'язку із чим визначити зміст вимог до посткримінальної поведінки особи, переданої на поруки, кримінально-правове значення порушення цих вимог.

При аналізі змісту звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 49 КК, необхідно окремо зупинитися на обставинах, що припиняють і переривають перебіг строків давності, а також на випадках незастосування судом давності.

У висновках роботи рекомендується, зокрема, висловити власну точку зору з питання щодо того, чи є підстави вважати звільнення від кримінальної відповідальності порушенням презумпції невинуватості, а також дати оцінку цьому інституту як засобу втілення гуманізму, економії кримінальної репресії, розвантаження системи кримінальної юстиції.