20.Проблема "північних територій" у відносинах між срср та Японією

міжнародний договір про п'ятирічний нейтралітет, укладений між Японською імперією та СРСР 13 квітня 1941 року. Був односторонньо розірваний радянською стороною з оголошенням війни Японії вночі 8 серпня 1945 року. 8 серпня 1945 СРСР напав на Японію, зрадивши положенням підписаного пакту. Японські північні території — Маньчжурія, Корея, Південний Сахалін та Курильські острови були окуповані радянськими агресорами. Вторгнення на великий японський острів Хоккайдо, яке планував Сталін, вдалося уникнути лише завдяки підписанню Японією капітуляції 2 вересня 1945 року і закінченню Другої світової війни. У 1972 році США передали Японії її колишні володіння на о. Окінава. З іншого боку, СРСР відмовився передавати окуповані його військами острови Курильської гряди та південну частину о. Сахалін

21.Початок "холодної війни". "Доктрина Трумена". "План Маршала".

Холо́дна війна́  — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, і США та їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років. Вперше термін «холодна війна» застосував для опису протистояння Сполучених Штатів і Радянського Союзу Джордж Орвелл в статті «Ти і атомна бомба», що з'явилася на світ у 1945 році. В 1953 зміна політичних лідерів з обох боків надала нової динаміки холодній війні. Дуайт Девід Ейзенхауер був інавгурований на президентство в січні 1953. Протягом останніх 18 місяців адміністрації Трумена військовий бюджет США збільшився вчетверо, тому Ейзенхауер вирішив зменшити оборонні витрати, оскільки ядерна перевага дозволяла почувати себе міцно в протистоянні холодної війни. В березні помер Йосип Сталін, і скоро одноосібним лідером СРСР став Микита Хрущов, який стратив Лаврентія Берія і усунув від влади двох інших конкурентів, Георгія Маленкова та В'ячеслава Молотова. 25 лютого 1956 Хрущов шокував делегатів 20 з'їзду КПРС переліком і засудженням злочинів Сталіна. Він проголосив, що єдиним шляхом реформуватися і відходу від сталінської політики є підтвердження помилок, зроблених в минулому.

18 листопада 1956, під час прийому західних дипломатів в польському посольстві в Москві, Хрущов вимовив свою знамениту тезу: «Подобається вам чи ні, але історія на нашому боці. Ми поховаємо вас», шокувавши всіх присутніх. Проте, він мав на увазі не ядерну війну, як він пізніше стверджував, а історично визначену перемогу комунізму над капіталізмом. Потім, у 1961, він проголосив, що навіть якщо СРСР поки поступається Заходу, за десятиріччя зникне брак житла, доволі буде споживчих товарів, населення буде «матеріально забезпечене», і через двадцять років Радянський Союз «виросте до таких висот, що основні капіталістичні країни залишаться далеко позаду».

22.Створення нато та овд.

Організа́ція Північноатланти́чного до́говору, НАТО або Північноатлантичний Альянс— міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. На даний час налічує 28 держав. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.

НАТО народилася, як результат нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветувало багато постанов Ради безпеки цієї організації. Для легітимізації нової організації скористалися 51-м пунктом Статуту ООН, у частині 5 у рамках легітимного колективного захисту.

Створений у 1955 році так званий Варшавський договір став фактично геополітичною противагою НАТО і конфронтація між цими блоками сформувала упереджене ставлення населення як України, так і інших пострадянських країн до цілей і засобів діяльності організації Північноатлантичного договору. Варша́вський до́говір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу підписано 14 травня 1955 року у Варшаві.

Країни — учасниці: Албанія (з 1962 року не брала участі у роботі, а 1968 року вийшла з ВД), Болгарія, Угорщина, НДР (після об'єднання Німеччини 1990 року вийшла з ВД), Польща, Румунія й СРСР.

1 липня 1991 року в Празі Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина підписали протокол про припинення чинності Варшавського договору.