5.5. Правовий режим дивідендів

Правовий режим дивідендів можна визначити як урегульований правом колективної власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів по акціях з чистого прибутку акціонерного товариства.

Правовий режим дивідендів має законодавчу основу. Це:

стаття 4 - основні характеристики акцій;

стаття 9 - виплата доходу по акціях;

Закон "Про цінні папери" - стаття 15 - прибуток товариства;

Закон "Про господарські товариства": стаття 10 - визначає право акціонера на дивіденди; стаття 41 - встановлює порядок розподілу прибутку.

Термін "дивіденд" латинського походження - те, що роз­поділяється. Закон розуміє під цим терміном частину прибутку акціонерного товариства, яку має одержати власник акцій.

Крім загального положення, діє окреме законодавство для акціонера, який є державною юридичною особою, Декрет КМУ від 30.04.1993 року "Про сплату дивідендів об'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю державних підприємств і організацій".

За правовим режимом дивіденд відрізняється від інших виплат (дистрибуцій) товариства, зокрема, від відсотка доходу на облігації.

З юридичного погляду відсоток завжди є боргом товариства облігаціонеру, який задовольняється зі всього майна товариства і забезпечується позовним захистом.

Дивіденд стає боргом товариства акціонеру з моменту його оголошення і виплачується тільки з чистого прибутку.

Акціонерне товариство не має права сплачувати дивіденди за рахунок статутного фонду і його капіталізованого майна.

Правовий режим дивідендів детально регулюють статути конкретних підприємств, наприклад:

• розмір дивідендів (загальні збори);

• строк виплат (один раз на рік упродовж одного місяця);

• спосіб виплат – на рахунок акціонера, в разі повної відсутності інформації про акціонера дивіденд депонується на рахунок товариства.

Відсотки на неодержані дивіденди не нараховуються. Акціонери зобов'язані в строк до двох тижнів повідомити про зміну адреси або розрахункового рахунка.

• початок нарахування - дивіденди нараховуються з моменту реєстрації особи як акціонера;

• розмір дивідендів не може бути вищим від рекомендо­ваного.

Порядок виплати дивідендів вибулим і новим акціонерам:

1. на одержання дивідендів мають право акції, куплені не пізніше ніж за 30 днів до офіційного оголошення дати виплати;

2. дивіденди на частку державного майна визначаються щоквартально, кошти перераховуються власникам у відповідні бюджети (комунальної власності);

3. правильність виплат цих дивідендів контролює податко­ва інспекція.

Юридичною підставою для виплати дивідендів визначено купонні листи на виплату дивідендів.

Купон є правовим актом, що додається до акції і засвідчує права акціонера на отримання дивідендів (ст. 88 п.6).

5.6. Управління акціонерним товариством

Акціонерне товариство є підприємством з найскладнішою управлінською структурою. Акціонерне товариство є об'єктом і суб'єктом права колективної (спільної) часткової власності акціонерів, права на частки можуть вільно передаватися іншим особам.

Світовий досвід виробив три основні принципи організації управління товариством. Йдеться про розмежування управлінсь­кої структури на три влади: вищу, контрольну та виконавчу.

Принцип 1 - розмежування компетенційним правами (законодавчими, статутними) функцій колективного власника (акціонера) і функцій централізованого управління діяльністю товариства.

Тобто розмежування економічної влади колективної влас­ності та функцій управління майном акціонерного товариства під час звичайної ділової активності.

Цей принцип втілює організацію і виражає компетенцію Загальних зборів як вищого органу управління акціонерним товариством як органу влади і управлінської компетенції усіх акціонерів товариства.

Принцип 2 - централізація керівництва поточною діяльністю акціонерного товариства компетентним виконавчим органом на чолі з керівником, який без доручення діє від імені товариства.

Централізацію втілюють і виражають виконавчі органи -Голова акціонерного товариства і члени правління.

Статутом можуть бути передбачені й інші органи - Рада директорів, Президент. Вони є посадовими особами.

Головою та членами правління акціонерного товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах як наймані працівники.

Принцип 3 - вищого і постійного поточного контролю акціонерів (як засновників, так і співучасників акціонерного товари­ства) за управлінською та фінансовою діяльністю управління.

Товариство за загальним правилом має два контрольні органи - вищий контрольний та контрольний.

Вищий контроль здійснює спостережна рада акціонерного товариства. Це незалежна від управління контрольна влада, яка є однією з форм реалізації економічної влади колективної власності акціонерів.

Фінансово-господарську діяльність правління контролює ревізійна комісія акціонерного товариства, яку обирають Загальні збори акціонерів. Голова і члени ревізійної комісії є посадовими особами.