3.2. Види суб'єктів господарського права

Господарське право регулює умови створення і діяльності різних видів суб'єктів. Кожен вид має визначені законом назву і правове становище. Суб'єктами (ЗП) законодавчо визначені:

• підприємства як основна організаційна ланка народного господарства України. Суб'єктами господарської діяльності є також підрозділи підприємств;

• другим видом суб'єктів господарського права є об'єд­нання підприємств, яке створюється на добровільних засадах двома і більше підприємствами;

• третім видом суб'єктів господарського права є так звані фінансові і посередницькі інститути. Вони забезпечують функціо­нування ринків товарів та капіталів і виступають у формі акціонерного або іншого товариства;

• четвертим видом суб'єктів господарського права є органи державної виконавчої влади, які здійснюють управлінську діяльність в економіці (органи управління). Це центральні органи управління економікою, підвідомчі (КМУ);

• місцеві державні адміністрації;

• органи управління об'єднання громадян, які здійснюють управління підприємствами;

• особливими суб'єктами господарського права необхідно визнати фізичних осіб - підприємців: громадян України, іноземців та осіб без громадянства;

• суб'єктом господарського права може бути і підприє­мець, який зареєстрував індивідуальне підприємство, що функ­ціонує на його особистій власності та виключно на його особистій праці.

3.3. Завдання, права та обов'язки суб'єктів господарського права

Правовою формою, у якій врегульовано завдання господарської діяльності суб'єктів господарського права, є їх статутні господарсько-правові - установчі документи (установ­чий договір і статут), статут державного та іншого підприємства, положення про міністерство, про державний комітет. У статутних документах врегульовані цілі і предмет діяльності суб'єктів господарського права та функції щодо органів управління.

Всі підприємства є комерційними організаціями, метою їх господарської діяльності є одержання прибутку. Це основний показник фінансових результатів господарської діяльності підприємства (ст.ст. 1,18 Закону "Про підприємства в Україні", ст. 1 Закону "Про підприємництво").

Право визначати цілі і предмет діяльності підприємства належить його засновникам. Закон дозволяє вносити в статут будь-яку кількість видів діяльності, не забороненої законом.

3.3.1. Права суб'єктів господарського права

У засновншіькі права входять право на вільний вибір видів діяльності, на вибір організаційно-правової форми підприємства, на прийняття рішень про створення підприємства, право змінювати як діяльність, так і форму підприємства.

Права в галузі управління. Власник реалізує свої права в управлінні як безпосередньо, так і через уповноважені ним орга­ни, може делегувати свої управлінські права органу управління.

До управлінських прав належать права:

• самостійно визначати структуру підприємства (кількість і склад підрозділів, філій, представництв, відділень);

• приймати і змінювати статут, інші документи (установчі);

• затверджувати положення про структурні підрозділи;

• формувати органи управління та контролювати їх діяль­ність, призначати посадових осіб, встановлювати їх обов'язки.

Управлінські функції мають також трудові колективи. Реалі­зуються вони загальними зборами (конференцією) або виборним органом (радою підприємства або радою трудового колективу).

Майнові права поділяються на загальні та спеціальні. Загальні права визначені ст. 20-30 Закону "Про власність". До них можна зарахувати права:

• мати основні фонди, обігові кошти, інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства;

• вести господарську та комерційну діяльність, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражному суді, захищати свої права від імені підприємства;

♦ розпоряджатися майном (продавати, обмінювати, здавати в оренду, заставляти, надавати тимчасово у безоплатне користування, списувати з балансу основні фонди);

♦ набувати на законних підставах майно.

Договірію-маішові права:

• укладати засновницькі, господарські договори та інші контракти і нести за ними відповідальність;

• видавати закладні (застави) та інші фінансові зобов'я­зання; позичати гроші; інвестувати та реінвестувати кошти підприємства;

• одержувати рухоме і нерухоме майно як гарантію оплати боргу;

• право випуску і обігу цінних паперів, акцій, облігацій, приватизаційних паперів, ощадних, інвестиційних сертифікатів, векселів (підприємство має право випускати і реалізувати лише ті види цінних паперів, які спеціально визначені законом).