- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
- •1. Предмет політичної економії
- •2 Виникнення і основні етапи розвитку економічної науки
- •3. Методи та функції політичної економії
- •4. Економічні закони та категорії
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.
- •1. Економічний зміст виробництва
- •2. Структура виробництва
- •3. Основні фактори виробництва
- •4. Суспільний продукт.
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні.
- •1. Виробничі можливості суспільства і продукт виробництва
- •2. Межа виробничих можливостей
- •3. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- •4. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •5. Економічні інтереси
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •1. Сутність економічної системи
- •2. Економічні відносини та їх структура
- •3. Типи і еволюція економічних систем.
- •4. Економічний устрій: суть та роль у житті суспільства
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •1. Власність та її економічний зміст
- •2. Структура власності. Різноманіття форм власності у ринковій економіці
- •3. Тенденції розвитку відносин власності в Україні
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •1. Форми організації виробництва
- •2. Товар і його властивості. Вартість: альтернативні теорії. Двоїстий характер праці, втіленій у товарі
- •3.Форми вартості
- •4. Сутність і функції грошей
- •5. Закони грошового обігу. Інфляція
- •6. Еволюція грошей
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки.
- •1. Ринок, суть, функції та умови формування.
- •2. Інфраструктура ринку
- •3. Домогосподарства в системі економічного кругообігу.
- •4. Підприємство і підприємництво.
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи.
- •1. Засади теоретичного аналізу змішаної економічної системи
- •2. Моделі змішаної економіки
- •3. Функції і роль держави у змішаній економіці
- •4 Концепції державного регулювання та моделі змішаної економіки
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.
- •1. Зміст суспільного відтворення і сукупний суспільний продукт
- •2. Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники
- •3. Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні
- •4. Національне багатство: зміст, структура
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники
- •1. Суть економічного зростання та його основні протиріччя
- •2. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •3. Фактори економічного зростання
- •4. Моделі економічного зростання
- •Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини.
- •1. Національний дохід і його роль у суспільному відтворення
- •2. Система розподілу доходів
- •3. Споживання і заощадження
- •4. Нагромадження, його ефективність і напрями розвитку
- •Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу
- •2. Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •3. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних
- •Тема 13. Основні глобальні проблеми та міжнародне співробітництво щодо їх розв’язання.
- •1. Причини виникнення глобальних проблем
- •2. Проблема світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру
- •3. Паливно-енергетична та сировинна проблеми
- •4. Основні шляхи розв'язання глобальних проблем
Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.
1. Економічний зміст виробництва.
2. Структура виробництва.
3. Основні фактори виробництва.
4. Суспільний продукт.
1. Економічний зміст виробництва
Загальновідомо, що для того, щоб жити, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло і багато інших матеріальних та духовних благ. Але всі ці блага потрібно виробляти . Тобто, щоб споживати, необхідно налагоджувати виробництво. Виробництво - становить собою процес створення матеріальних і духовних благ для задоволення різноманітних потреб людини. Виробництво не слід ототожнювати з працею. Виробництво, по-перше є - категорією більш широкою в порівнянні з працею. По-друге, виробництво може здійснюватися і без безпосередньої участі людини (автоматизоване виробництво, хімічний процес тощо), в той час як праця завжди передбачає безпосередню участь людини.
У виробництві розрізняють дві сторони: взаємодію людини з природою і взаємодію людей один з одним. Взаємодія людини з природою становить собою процес праці, який включає в себе такі елементи як власне праця, засоби праці і предмети праці. Праця - це свідома доцільна діяльність людини з метою створення матеріальних та духовних благ, необхідних для існування і розвитку людини. Засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на речовину природи, тобто на предмет праці. До засобів праці належать машини, обладнання, інструменти, виробничі будівлі тощо. Засоби праці поділяються на кілька видів. По – перше, це знаряддя праці, тобто машини, інструменти, обладнання. Розвиток знарядь праці є першорядним показником технічного прогресу, мірилом розвитку самої людини і тієї продуктивної можливості, яку має суспільство. Головна відмінна риса кожної історичної епохи в розвитку виробництва полягає передусім в тому, наскільки розвинуті знаряддя праці, тобто одна історична епоха відрізняється від іншої не тим, що виробляють, а тим, як виробляють, якими знаряддями праці. По-друге, це виробничі приміщення, залізниці, канали, мости, транспортні засоби, нафтопроводи, газопроводи тощо. По-третє, це земля. Вона є засобом праці, оскільки виступає як місце, на якому здійснюється праця, і як носій природних властивостей, що використовуються у землеробстві для вирощування різних культурних рослин.
Предмети праці - це те, на що спрямована праця людини. Предмети праці поділяються на два види. Перший - це матеріали, які вперше відділяються працею від природи і перетворюються у продукт (вугілля і руда, що видобуваються в шахтах, риба у природних водоймищах і т.п.). Другий вид - це предмети праці, які вже зазнали дії людської праці, але призначені для подальшої обробки. Цей вид предметів праці називають сировиною. Це може бути вугілля та руда у доменному виробництві, пряжа у ткацькому виробництві, різноманітні напівфабрикати тощо.
Засоби праці та предмети праці, взяті у сукупності, становлять засоби виробництва.
Друга сторона процесу виробництва, як вже зазначалося, це взаємодія людей один з одним, тобто це відносини, у які вступають люди з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Ці відносини прийнято називати виробничими. В їх основі лежить тип власності на засоби виробництва.
Результатом виробництва є продукт. Обсяги виробленого продукту залежать від того, наскільки прогресивними є засоби виробництва і наскільки кваліфікованими є ті люді, що їх використовують.
Оскільки виробництво включає в себе дві сторони, то прийнято розрізняти технологічний і суспільний способи виробництва. Про останній мова йтиме дещо нижче. Технологічний спосіб виробництва являє собою історичний спосіб поєднання основних елементів виробництва, передусім зусиль людини і засобів праці. Розрізняють кілька технологічних способів виробництва ремісничий, машинний і автоматизований способи виробництва. При домашинному способі виробництва знаряддя праці були недосконалими і вимагали важкої ручної праці. Найвищою формою організації виробництва в цей період виступала мануфактура. Машинний спосіб виробництва базується на триланковій системі машин, і його основною організаційною формою є фабрика. В умовах великого машинного виробництва мускульна енергія людини і тварин та енергія вітру і падаючої води були замінені машиною-двигуном. На перших порах це була парова машина. Машинний спосіб склався в кінці XVIII - на початку ХІХст. і існує сьогодні. Автоматизований спосіб виробництва склався з появою чотириланкової системи машин, тобто тоді, коли до триланкової системи машин долучилася управляюча машина - комп'ютер, який виконує функцію контролю триланкової системи машин. Цей технологічний спосіб виробництва започатковано в середині 50-х років XX ст.