5.3. Висновок……………………………………………………………….

Загальний висновок………………………………………………………………

Список використаної літерату…………………………………………………..

ВСТУП

Аналітичні можливості сучасних інструментальних ГІС досить різноманітні.

До складу блока аналізу пакетів з так званими розвинутими аналітичними можливостями входить декілька десятків різних аналітичних процедур, які в сукупності складають могутній арсенал просторово-часового аналізу і моделювання. У той самий час слід відзначити, що набір аналітичних процедур, реалізованих у різних ГІС-пакетах, досить близький за складом. Це надає можливість розглянути методи ГІС-аналізу, який є основою аналітичного потенціалу технології географічних інформаційних систем, не прив'язуючи до особливостей конкретних ГІС-пакетів.

Тому в даній курсовій роботі я хочу показати можливості програмного продукту «Surfer 8.09 RUS Portable» в опрацюванні картографічного матеріалу та оцифрування растрового зображення за допомогою ArcGis версії 10.0.

Surfer – система створення тривимірних карт, моделювання і аналізу поверхонь, візуалізації ландшафту, генерування сітки і багато чого іншого. Продукт дозволяє створювати 3D карти з урахуванням освітленості і тіней, використовувати зображення місцевості в різних форматах, експортувати створені карти в різні графічні формати і друкувати в кольорі розміром до 50м по діагоналі. Потужні інтерполяційні функції дозволяють створювати точні поверхні високої якості.

ArcGis – програма, яка дозволяє візуалізувати (представити у вигляді цифрової карти) великі обсяги статистичної інформації, що має географічну прив'язку. У середовищі створюються і редагуються карти всіх масштабів: від планів земельних ділянок до карти світу.

Розділ 1 Оцифровування растрового зображення

1. . Оцифрування карти за допомогою програмного продукту ArcGis

Для того, щоб оцифрувати карту,перш за все необхідно в базу даних імпортувати із середовища ArcGis необхідний раст карти. Для цього ми відкриваємо ArcCatalog і імпортуємо необхідний растр (Рис. 1.1).

Рис. 1.1. Макет карти

Після того, як ми оримали растр карти, необхідно стоворити точкові об’єкти, за допомогою яких ми будемо інтерполювати горизонталі карти. Після цього в ArcCatalog ми створюємо персональну базу геоданих в якій створюємо “клас пространственных обьектов” (Рис. 1.2).

Рис. 1.2. Створення нового шару

Після того, як створили необхідні шари за допомогою піктограми Add Data (Рис. 1.3) додаємо їх до ArcMap. На панелі редагування вибираємо функцію “Редактор – Начать редактирование” (Рис. 1.4) та редагуємо.

Рис. 1.3. Піктограма для додавання шарів

Рис. 1.4. Панель редагування ArcMap

Далі за допомогою скетча ставимо точки, які повинні співпасти з горизонталями.

Рис. 1.5. Оцифрована карта

Рис. 1.6. Карта з ізолініями

1.2. Створення tin поверхні та побудова ізоліній

Найбільш використовуваною векторною полігональною структурою (моделлю) просторових даних є трикутна нерегулярна мережа (Triangulated Irregular Network), відома під абревіатурою TIN. Вона будується шляхом об'єднання відомих точкових значень у серії трикутників за алгоритмом тріангуляції Делоне. Модель використовується для представлення поверхні у вигляді сукупності суміжних тривимірних (3D) трикутних граней, що не перекриваються.

Основний принцип алгоритму тріангуляції Делоне полягає в тому, щоб з наявного набору точок з відомими висотними позначками (значеннями координати Z) побудувати трикутники, які всі разом будуть максимально близькими до рівносторонніх фігур. Досягається це постійним контролем умови, відповідно до якої будь-яке коло, проведене через три вузли в трикутнику, не включатиме ніякого іншого вузла.

Завдяки своїй «нерегулярності» TIN-модель є більш гнучкою порівняно з растровою і дозволяє більш компактно і з меншими похибками описати поверхні з вкладеними формами, такі, як, наприклад, топографічна поверхня. Тому TIN-модель звичайно використовується для побудови цифрових моделей рельєфу, зокрема, у рамках програмних ГІС-пакетів фірми ESRI (ARC/INFO, ArcView GIS, ArcGIS).

Модель розглядає вузли або точки мережі як первинні елементи (Burrough, McDonnel, 1998). Топологічні відношення встановлюються шляхом створення в базі даних для кожної вузлової точки вказівок на сусідні вузли. Простір, що оточує територію, яка моделюється TIN, подається фіктивною вузловою точкою. Це допомагає в описі топології примежових точок і спрощує цю процедуру.

На рисунку 1.2.1. представлена TIN поверхня даної карти.

Рис. 1.2.1. TIN поверхня