Перевірте себе

Продовжте думку:

1. Порівняно з епохою станово-кастового суспільства, конституційне право, яке.................................., одразу стало ..............................................

2. Друга половина XVII ст. — кінець XVIIІ ст. — це час, коли ..................

3. Об’єднання окремих норм та інститутів у систему конституційного права значною мірою залежало від ступеня практичної реалізації таких головних принципів побудови держави нової епохи, як .................

4. Парламентаризм як ..............став об’єктивною необхідністю, коли .........................

5. Поява конституціоналізму — .....................................— теж пов’язана з Англією, але затвердження його як одного з основних принципів конституційного права пов’язано з досвідом .........................................

6. До числа визначних документів, що сприяли формуванню конституційно-правових основ і є віхою у процесі затвердження конституціоналізму та становленні конституційного права, слід віднести .........................................................

7. Винятково важливе значення для затвердження конституційного права як самостійної галузі права мало....................................................

8. На формування й розвиток інститутів конституційного права впливало дуже багато факторів: ...............................................................

9. XIX – початок ХХ століть характеризується ліквідацією ......................, затвердженням ..........................і набуттям...................................................

10. Характерною рисою другого етапу конституційного права є ................ Це, зокрема, знайшло своє відображення в тому, що................................

11. Поряд із політизацією вже в XIX столітті проявляється інша тенденція — ........................, яка найбільш яскравого вираження набула в .................

12. Стосовно назви нової галузі права представники німецької юридичної школи зупинилися на .............., а британці, американці та французи — на — .......................................................................................

13. Посилення соціально-класових конфліктів у XX столітті призвело до того, що конституції стали в тій чи іншій формі регулювати...................

14. Конституційно-правова наука зазвичай поділяє конституції на..............., тобто такі, що.................., і ................, що складаються з..............................

15. Кодифіковані конституції (в їх сучасному розумінні) існують ............................... За цей період мало місце ...................., що породило ..........................., характер яких визначався..............................................

16. Конституції першої «хвилі», які приймалися ......................., основну увагу приділяли ............................................................................................

17. Конституції, прийняті після 1918 р., відрізнялися від перших конституцій і характеризувалися ......................................................

18. Прийняття конституцій «третього покоління» відбувалося за двома напрямками:................................................................................................

19. Європейські конституції 50–х – 80–х років нерідко визначають як ....... у них відображено..........................., вони визнають......................................

20. Некодифіковані конституції характерні для конституційної практики таких країн:..................................................................................

21. Повсюдним упровадженням парламентів як............................. характеризується епоха ................................ суспільства, де з практичним утіленням ........................ закладаються основи ................

22. Палати бікамеральних парламентів, як і самі представницькі органи, мають різні назви. Найпоширенішими назвами нижньої палати є..................; для верхніх палат майже універсальною назвою є .................

23. Характерною рисою еволюції виборчого права як інституту конституційного права була.......................................................................

24. У ХІХ столітті також формуються основні виборчі системи, котрі являють собою .......

25. Характерною рисою мажоритарної виборчої системи було те, що..............................., а пропорційної — ..................................................

26. Якщо в середньовіччі та в більш ранні часи главою держави найчастіше виступав монарх, то в нову епоху, з виникненням та розвитком демократичних тенденцій у суспільстві, з’являється ....................... Уперше він був запроваджений у ................, а згодом у деяких .........................країнах.

27. Важливим елементом конституційно-правового статусу монарха є порядок престолонаслідування. Серед систем успадкування престолу —............................, які характеризуються..................................

28. Тенденція міністеріалізації системи влади спостерігається ....................... Але більш загального характеру вона набула................, коли.......................... Уряди дістають так зване право ........................, яке стає неодмінною частиною законодавчого процесу.

29. У процесі історичного розвитку сформувалися три основні системи конституційної юстиції :..........................Їх характерними рисами стали........................

30. Порівняно з епохою станово-кастового суспільства, конституційне право, яке.................................., одразу стало ...........................................

31. Друга половина XVII ст. — кінець XVIIІ ст. — це час, коли ..................

32. Об’єднання окремих норм та інститутів у систему конституційного права значною мірою залежало від ступеня практичної реалізації таких головних принципів побудови держави нової епохи, як ..............................

33. Парламентаризм як ..............став об’єктивною необхідністю, коли ........................................

34. Поява конституціоналізму — .....................................— теж пов’язана з Англією, але затвердження його як одного з основних принципів конституційного права пов’язано з досвідом .........................................

35. До числа визначних документів, що сприяли формуванню конституційно–правових основ і є віхою у процесі затвердження конституціоналізму та становленні конституційного права, слід віднести .................................................................................

36. Виключно важливе значення для затвердження конституційного права як самостійної галузі права мало....................................................

37. На формування й розвиток інститутів конституційного права впливало дуже багато факторів: ...............................................................

38. XIX – початок ХХ століть характеризується ліквідацією ......................, затвердженням ..................і набуттям.................................

39. Характерною рисою другого етапу конституційного права є ................ Це, зокрема, знайшло своє відображення в тому, що................................

40. Поряд із політизацією вже в XIX столітті проявляється інша тенденція — ........................, яка найбільш яскравого вираження набула в .................

41. Стосовно назви нової галузі права представники німецької юридичної школи зупинилися на .............., а британці, американці та французи — на — ..........................................................................

42. Посилення соціально-класових конфліктів у XX столітті призвело до того, що конституції стали в тій чи іншій формі регулювати...................

43. Конституційно-правова наука зазвичай поділяє конституції на..............., тобто такі, що.................., і ................, що складаються з..............................

44. Конституції першої «хвилі», які приймалися...................., основну увагу приділяли …..

45. Конституції, прийняті після 1918 р., відрізнялися від перших конституцій і характеризувалися ......................................................

46. Прийняття конституцій «третього покоління» відбувалося за двома напрямками:......................................................................................

47. Європейські конституції 50–х – 80–х років нерідко визначають як ....... у них відображено..........................., вони визнають......................................

48. Некодифіковані конституції характерні для конституційної практики таких країн:........

49. Повсюдним упровадженням парламентів як............................. характеризується епоха ................................ суспільства, де з практичним утіленням ........................ закладаються основи .....................

50. Палати бікамеральних парламентів, як і самі представницькі органи, мають різні назви. Найпоширенішими назвами нижньої палати є..................; для верхніх палат майже універсальною назвою є .................

51. Характерною рисою еволюції виборчого права як інституту конституційного права була……………………..

52. У ХІХ столітті також формуються основні виборчі системи, котрі являють собою …...

53. Характерною рисою мажоритарної виборчої системи було те, що..............................., а пропорційної — ..............................................

54. Якщо в середньовіччі та в більш ранні часи главою держави найчастіше виступав монарх, то в нову епоху, з виникненням та розвитком демократичних тенденцій у суспільстві, з’являється ....................... Уперше він був запроваджений у ................, а згодом у деяких .........................країнах.

55. Важливим елементом конституційно-правового статусу монарха є порядок престолонаслідування. Серед систем успадкування престолу —............................, які характеризуються.........................................

56. Тенденція міністеріалізації системи влади спостерігається ....................... Але більш загального характеру вона набула................, коли.......................... Уряди дістають так зване право ........................, яке стає неодмінною частиною законодавчого процесу.

Індивідуальне завдання:

Реферат: “Конституція України в світлі конституційного досвіду зарубіжних країн”