- •1. Предмет, метод та принципи підприємницького права.
- •2. Джерела підприємницького права.
- •3. Поняття підприємницької діяльності. Підприємницька та господарська діяльність – спільні риси та відмінності.
- •4. Класифікація підприємницької діяльності, її основні види.
- •5. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності: загальна характеристика як особливий вид суб'єктів підприємницької діяльності.
- •6. Приватне унітарне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •7. Державне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •8. Державні комерційні та казенні підприємства – загальна характеристика, відмінність казенних від державних підприємств.
- •9. Господарські товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •13. Повні та командитні товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •14. Кооперативи – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності. Особливості споживчиїх і виробничих кооперативів.
- •20.Стандартизація та сертифікація у підприємницькій діяльності.
- •21. Припинення державної реєстрації юридичних осіб.
- •22. Припинення державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
- •23. Реорганізація суб*єктів господарювання.
- •24. Ліквідація суб*єктів господарювання.
- •25. Банкрутство як особливий вид ліквідації суб'єктів господарювання.
- •26. Загальне поняття про правовий захист економічної конкуренції. Антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування, відповідальність за них.
- •27. Зловживання монопольним становищем та антиконкурентні узгоджені дії- визначення, основні ознаки, відповідальність
- •28. Правовий захист від недобросовісної конкуренції
- •30. Захист прав споживачів в українському законодавстві.
- •Стаття 3. Права споживачів
- •Стаття 4. Державний захист прав споживачів
- •31. Інтелектуальна власність у сфері підприємницької діяльності. Об'єкти авторських та суміжних прав.
- •34. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Глава 12 Кодексу про амін.Поруш.Присвячена право поруш.,що вчин.В сфері торгівлі,громадського харчування,послуг,в галузі фінансів і підприєм.Діяльн.Передбач.Відповід.За:
- •39. Заміна кредитора та боржника у господарських договорах
- •Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні
- •Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається
- •Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні
- •Стаття 523. Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою
- •42. Правові наслідки порушення господарських договорів.
- •43. Загальна характеристика засобів забезпечення зобов’язань. Неустойка, притримання як засоби забезпечення зобов’язань.
- •44. Порука та гарантія як засоби забезпечення зобов’язань.
- •45. Завдаток та застава як засоби забезпечення зобов’язань. Особливості іпотеки.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу.
- •47. Особливості правового регулювання договору роздрібної купівлі-продажу. Захист споживачів при укладенні договору роздрібної купівлі продажу.
- •48. Правове регулювання договору найму (оренди)
- •49. Правове регулювання договору підряду
- •50. Правове регулювання договору перевезення.
- •58 Договір поставки (ст.Ст. 245-253 цк України).
- •59. Правове регулювання договору міни
- •60. Правове регулювання договору комерційної концесії.
25. Банкрутство як особливий вид ліквідації суб'єктів господарювання.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Справи про банкрутство підвідомчі виключно господарським судам та розглядаються за місцезнаходженням боржника.
Ініціатором провадження по справі про банкрутство можуть бути яку кредитори, так і сам боржник.
Для порушення провадження по справі, боржник або кредитор подає до господарського суду відповідну заяву. Вимоги до такої заяви та перелік документів, які необхідно додати до неї встановлені ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому, у випадку подачі заяви кредитором, сума його вимог до боржника повинна бути не меншою ніж 300 мінімальних заробітних плат (станом на січень 2009 року це 181500 грн.).
При прийнятті заяви про банкрутство до свого розгляду, господарський суд виносить ухвалу, якою вводить процедуру розпорядження майном боржника, призначає розпорядника майном, вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначає дату підготовчого засідання, яке повинно відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з моменту прийняття заяви про банкрутство до розгляду.
За результатами підготовчого засідання, господарський суд виносить ухвалу, в якій визначає розмір вимог кредитора (кредиторів), що подали заяву про банкрутство, визначає дату складання розпорядником майна реєстру кредиторів (повинен бути складений та поданий до суду не пізніше 2 –х місяців і 10 днів з дати проведення підготовчого засідання), призначає дату попереднього засідання та перших зборів кредиторів боржника, зобов’язує кредитора подати до офіційних друкованих засобів оголошення про порушення провадження по справі по банкрутству боржника.
Протягом 30 днів з моменту опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, всі інші кредитори такого боржника мають подати до господарського суду заяви зі своїми вимогами. Копії даних заяв та доданих документів направляються на адресу боржника та розпорядника майном.
Заяви подані після закінчення 30 денного строку не розглядаються, а вимоги таких кредиторів вважаються погашеними.
Розпорядник майна разом з боржником розглядають всі вимоги, що надійшли у 30 денний термін та визнають їх або відхиляють, про що повідомляють заявника і господарський суд.
На попередньому засіданні, господарський суд розглядає реєстр кредиторів та вимоги, щодо яких заперечує боржник. За результатами попереднього судового засідання виноситься ухвала, якою визначається розмір визнаних судом вимог кредиторів.
За клопотанням комітету кредиторів, господарський суд може винести ухвалу про проведення санації боржника. Санація вводиться на строк, що не перевищує 12 місяців і може бути продовженим ще до 6 місяців.
Одночасно з винесенням ухвали про санацію, господарський суд призначає керуючого санацією, до якого переходять всі повноваження виконавчого органу боржника щодо управління його справами.
У випадку неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів, визнані судом, господарський суд виносить постанову, якою визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
