- •1. Предмет, метод та принципи підприємницького права.
- •2. Джерела підприємницького права.
- •3. Поняття підприємницької діяльності. Підприємницька та господарська діяльність – спільні риси та відмінності.
- •4. Класифікація підприємницької діяльності, її основні види.
- •5. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності: загальна характеристика як особливий вид суб'єктів підприємницької діяльності.
- •6. Приватне унітарне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •7. Державне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •8. Державні комерційні та казенні підприємства – загальна характеристика, відмінність казенних від державних підприємств.
- •9. Господарські товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •13. Повні та командитні товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •14. Кооперативи – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності. Особливості споживчиїх і виробничих кооперативів.
- •20.Стандартизація та сертифікація у підприємницькій діяльності.
- •21. Припинення державної реєстрації юридичних осіб.
- •22. Припинення державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
- •23. Реорганізація суб*єктів господарювання.
- •24. Ліквідація суб*єктів господарювання.
- •25. Банкрутство як особливий вид ліквідації суб'єктів господарювання.
- •26. Загальне поняття про правовий захист економічної конкуренції. Антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування, відповідальність за них.
- •27. Зловживання монопольним становищем та антиконкурентні узгоджені дії- визначення, основні ознаки, відповідальність
- •28. Правовий захист від недобросовісної конкуренції
- •30. Захист прав споживачів в українському законодавстві.
- •Стаття 3. Права споживачів
- •Стаття 4. Державний захист прав споживачів
- •31. Інтелектуальна власність у сфері підприємницької діяльності. Об'єкти авторських та суміжних прав.
- •34. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Глава 12 Кодексу про амін.Поруш.Присвячена право поруш.,що вчин.В сфері торгівлі,громадського харчування,послуг,в галузі фінансів і підприєм.Діяльн.Передбач.Відповід.За:
- •39. Заміна кредитора та боржника у господарських договорах
- •Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні
- •Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається
- •Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні
- •Стаття 523. Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою
- •42. Правові наслідки порушення господарських договорів.
- •43. Загальна характеристика засобів забезпечення зобов’язань. Неустойка, притримання як засоби забезпечення зобов’язань.
- •44. Порука та гарантія як засоби забезпечення зобов’язань.
- •45. Завдаток та застава як засоби забезпечення зобов’язань. Особливості іпотеки.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу.
- •47. Особливості правового регулювання договору роздрібної купівлі-продажу. Захист споживачів при укладенні договору роздрібної купівлі продажу.
- •48. Правове регулювання договору найму (оренди)
- •49. Правове регулювання договору підряду
- •50. Правове регулювання договору перевезення.
- •58 Договір поставки (ст.Ст. 245-253 цк України).
- •59. Правове регулювання договору міни
- •60. Правове регулювання договору комерційної концесії.
28. Правовий захист від недобросовісної конкуренції
Значної шкоди розвиткові конкуренції в економіці України завдає недобросовісна конкуренція - будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визнає недобросовісною конкуренцією, зокрема, такі дії: - неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; - неправомірне використання товару іншого виробника; - копіювання зовнішнього вигляду виробу; - порівняльну рекламу; - дискредитацію господарюючого суб'єкта (підприємця); - купівлю-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом; - схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта (підприємця); - схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника); - схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом; - підкуп працівника постачальника; - підкуп працівника покупця (замовника); - досягнення неправомірних переваг у конкуренції; - неправомірне збирання комерційної таємниці; - розголошення комерційної таємниці; - схилення до розголошення комерційної таємниці; - неправомірне використання комерційної таємниці (статті 4-19 Закону).
29. Повноваження Антимонопольного Комітету України та його органів у сфері захисту економічної конкуренції та захисту від недобросовісної конкуренції. Відповідальність за правопорушення у сфері конкурентного законодавства.
Для забезпечення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень утворено спеціальний державний орган - Антимонопольний комітет України. Основними завданнями Антимонопольного комітету України є: o здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції; o захист законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, накладання стягнень за порушення цього законодавства у межах своїх повноважень; o сприяння розвиткові добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки. Антимонопольний комітет відповідно до покладених на нього завдань: - контролює додержання антимонопольного законодавства при створенні, реорганізації, ліквідації господарюючих суб'єктів; при перетворенні органів управління на об'єднання підприємців, придбанні часток (акцій, паїв), активів господарських товариств та підприємств; при здійсненні господарської діяльності підприємцям" та при реалізації повноважень центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування щодо підприємців; - розглядає справи про порушення антимонопольного законодавства та приймає рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень; - звертається до суду чи арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушеннями антимонопольного законодавства
- дає рекомендації державним органам щодо провадження заходів, спрямованих на розвиток підприємництва і конкуренції; - бере участь у розробці та вносить у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку конкуренції, антимонопольної політики та демонополізації економіки; - бере участь в укладенні міждержавних угод, розробці й реалізації міжнародних проектів та програм, а також здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету; - узагальнює практику застосування антимонопольного законодавства, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення; - розробляє і організовує провадження заходів, спрямованих на запобігання порушенням антимонопольного законодавства; - систематично інформує населення України про свою діяльність; - здійснює інші дії з метою контролю за додержанням антимонопольного законодавства. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції до суб'єктів господарювання застосовуються такі види санкцій. 1. Штрафи відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладають органи Антимонопольного комітету на об'єднання, суб'єктів господарювання за такі порушення: а) антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету або їх виконання не в повному обсязі - у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф.
б) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених згідно з ч. 5 ст. 10 Закону; обмежувальну та дискримінаційну діяльність, заборонену згідно із ч. 2 ст. 18, статтями 19 і 20 Закону; недодержання умов, передбачених п. 2 ч. З ст. 22 Закону; порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України у разі, якщо наявність такого дозволу необхідна; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію - у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; в) обмежувальну діяльність, заборонену згідно із ч. 1 ст. 18 Закону; неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами; подання інформації у неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції - у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, за який накладається штраф, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Примусовий поділ, як вид господарсько-організаційних санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, застосовується Антимонопольним комітетом у випадках, коли суб'єкт господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, зловживає ним. Примусовий поділ не застосовується у таких випадках: o за неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць; o за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб'єктом господарювання, перевищує тридцять відсотків валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці). 3. Відшкодування шкоди. Особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до суду, арбітражного суду із заявою про її відшкодування. 4. Вилучення товарів. У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у виробника, так і у продавця. Порядок використання вилучених товарів визначає Кабінет Міністрів України.
