56. Які різновиди відповідальності існують у зв’язку з податковими правопорушеннями?

(Стаття 111 Податкового Кодексу України) Види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

1. фінансова;

2. адміністративна;

3. кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Адміністративна відповідальність передбачена у таких випадках: — порушення законодавства у фінансових питаннях; — ухилення від подачі декларації про доходи; — ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України та порушення порядку обчислення і сплати внесків по соціальне страхування. Для ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення обов'язковою умовою є протокол про адміністративне правопорушення. Його підписують працівник податкового органу та порушник.

У податкових правовідносинах суб'єктом, який допустив порушення податкового законодавства, може бути посадова особа органу державної податкової служби. В такому разі застосовують заходи дисциплінарної відповідальності.

За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах платники можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Неподання податкових декларацій або приховування (заниження) об'єктів оподаткування не є закінченим злочином. Злочин -дії, які призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих та особливо великих розмірах. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачене цією статтею, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції). Тяжкість покарання залежить від розміру завданих державі збитків: значного, великого, особливо великого

57. Назвіть законодавчі ініціативи, які на ваш погляд передбачають ефективні способи зменшення податкової злочинності.

Представники українського бізнесу запропонували внести до Податкового кодексу наступні зміни: запровадження ряду стимулюючих механізмів для розвитку пріоритетних галузей української економіки – суднобудування, легкої промисловості, сфери телекомунікаційної діяльності; зняти ряд обмежень на включення до витрат роялті, виплачених нерезидентами; удосконалення порядку податкового обліку ремонтів основних засобів шляхом наближення податкового обліку цих операцій до бухгалтерського обліку тощо.

Основним принципом удосконалення податкових відносин повинен стати демократизм (не централізований, як це відбувалося за радянських часів - “демократичний централізм”), а демократизм, який ґрунтується на дотриманні балансу інтересів, прав і обов’язків держави, місцевого самоврядування, бізнесу, населення.

Необхідно побудувати якісно нові податкові відносини, що базуються, насамперед, на партнерстві податкових органів і платників податку, коли обом цим сторонам податкові злочини є просто невигідними. Податківці мають зректися податкового терору, а платники податку - ухилення від податків. Сучасна податкова служба повинна відповідати більш складній, більш вільній, менш жорсткій державній моделі, а ніж та, що була поширена відносно недавно, за часів радянського режиму. Це може бути реальністю за умови заміни в податковій концепції країни фіскального пріоритету пріоритетом соціально-економічного розвитку, загального підвищення рівня правової свідомості та податкової культури. Відтак несплата податків дійсно стане неприпустимою як серйозний злочин проти економіки і суспільства.

Такий напрямок змін у податковій концепції є актуальним у всьому розвинутому світі, країнах із перехідною економікою, зокрема і в Україні.

В Україні податкова злочинність є поширеним явищем, до того ж не лише серед платників податку, але й в податкових органах, працівники яких нерідко використовують службові повноваження для необґрунтованого тиску на підприємців, а також для створення сприятливих бізнес-умов “дружнім” підприємствам. У результаті податковий інструмент працює далеко не в повну силу як фактор соціально-економічного росту країни, а перенаправляє вектор розвитку країни у бік її деградації та повністю знецінює управлінські кроки держави.

Така ситуація вимагає суттєвого наукового дослідження і розробки на його основі комплексних організаційно-правових заходів щодо формування податкових відносин, які сприятимуть економічному розвитку України.

На нашу думку, важливим фактором скорочення податкової злочинності є підвищення рівня податкової культури, а основним суб’єктом його підвищення є саме суспільство. Проте для цього державні інститути повинні заохочувати розвиток механізмів становлення громадянського суспільства.

Водночас з оздоровленням економіки, оптимізацією оподаткування необхідне цілеспрямоване формування податкової культури.

Більше уваги повинно бути приділено проведенню роз’яснювальної роботи у засобах масової інформації, підвищенню рівня інформованості громадян про значення збору податків, податкове законодавство. Займатися цим повинні фахівці як податкових, так і інших адміністративних органів, некомерційні організації і навчальні заклади. Необхідним є розуміння того, що тільки при створенні об’єктивних умов формування податкової сумлінності така робота буде ефективною.