- •1.Предмет і методи політичної економії
- •2. Ек. Категорії і ек. Закони. Пізнання та викор. Ек. Законів
- •3. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук
- •4. Економічні потреби та інтереси: їх суть та класифікація. Закон зростання потреб
- •5. Сутність, цілі та структурні елементи економічної системи. Основні типи економічних систем
- •6. Власність, її сутність, форми та місце в ек. Системі
- •7. Сутність суспільного виробництва. Матер.І нема тер. Вир-во, їх взаємозв’язок
- •8.Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція
- •9. Ефективність суспільного виробництва: суть, критерії, економічні та соціальні показники
- •10. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •11. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості
- •12. Теоретичні концепції виникнення, сутності та функцій грошей
- •13. Грошовий обіг і його закони. Рівняння грошової і товарної мас і. Фішера. Грошові агрегати
- •14. Грошова система, її основні елементи та типи. Формування і розвиток грошової системи в Україні
- •15. Інфляція, її сутність, причини, види, економічні і соціальні наслідки та шляхи подолання
- •16. Сутність ринку та його типи. Суб’ єкти та об’єкти ринкових відносин
- •17. Функції ринку, його структура та інфраструктура
- •18. Закон попиту і пропозиції, його сутність та механізм дії. Еластичність попиту і пропозиції
- •19. Конкуренція, її суть,види та роль в ринковій економіці
- •20. Причини виникнення, суть та форми монополізму
- •21. Негативні наслідки монополізації економіки. Антимонопольне законодавство і антимонопольна політика
- •22. Сутність капіталу та генезис його трактування. Функціональні форми капіталу
- •23. Витрати виробництва, їх сутність та класифікації. Прибуток на капітал: його маса і норма
- •24. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотній капітал
- •25. Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація капіталу
- •26. Сутність та еволюція торговельного капіталу. Концепції витрат обігу і торговельного прибутку
- •27. Сутність і джерела позичкового капіталу. Позичковий процент та його норма
- •28. Фінансова система: сутність, структура та функції в ринковій економіці
- •29.Бюджет і податки як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера
- •30. Кредит, його сутність, форми та функції
- •31. Банки, їх види і функції. Банківська система в Україні
- •32. Акціонерно-корпоративний капітал. Ринок цп. Фондова біржа
- •33. Аграрні відносини, їх зміст та специфіка. Земля як об’єкт власності та фактор виробництва
- •34. Земельна рента, її сутність, форми і механізм формування. Ціна землі і орендна плата
- •35.Сутність, види та джерела формування доходів. Функціональний та персональний розподіл доходів
- •36. Заробітна плата: її сутність, форми та системи
- •37. Диференціація доходів і необхідність їх перерозподілу. Крива Лоренца та коефіцієнт Джіні
- •38. Зайнятість. Безробіття: причини, види та шляхи подолання. Закон Оукена
- •39. Необхідність, форми і методи державного регулювання ринкової економіки. Економічні функції держави
29.Бюджет і податки як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера
Податки - це обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб у бюджет. Їхній економічний зміст - це фінансові відносини між державою й платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду коштів, необхідних для виконання державою своїх функцій. Податки є однією з форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку.
Податок є життєвою необхідністю об'єднання частини майна, доходів, прибутків громадян країни для існування суспільства в цілому, виконання громадських робіт окремими працівниками, здійснення охорони держави, соціальної підтримки незахищених верств населення, протистояння зовнішнім ворогам та стихійним лихам тощо. Крім того, податок є по своїй суті необхідним елементом розширеного відтворення та чинником зростання суспільної продуктивності праці, економічного потенціалу держави. Але суто фінансове значення податку має конкретній вигляд у формі речових або вартісних відрахувань.
Умовами виникнення податків є утворення держави, суспільний поділ праці та формування товарно-грошових відносин.
До основних елементів податку належать:
1) суб'єкт податку - учасник процесу справляння податку;
2) об'єкт оподаткування - явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок;
3) ставка податку - це законодавчо встановлений, виходячи із об'єкта або одиниці оподаткування, розмір податку або збору.
Існування держави безумовно залежить від податків, які є невід'ємним її атрибутом. Податки є тією частиною фінансових відносин, яка пов'язана з формуванням доходів держави, необхідних для виконання нею своїх функцій. В руках держави вони виступають основним інструментом державного регулювання економіки.
Податки мають не тільки економічний, а й соціальний характер. Вони є своєрідною ціною за суспільні блага і трансфертні платежі, які отримують громадяни країни.
Умови формування політики податкового регулювання та політики податкових доходів мають принципове значення для забезпечення функціонування всієї ринкової економічної системи.
Політика податкового регулювання, як складовий елемент податкової політики, означає цілеспрямовану діяльність держави з регулювання вартісних пропорцій розподілу та перерозподілу частини валового внутрішнього продукту з метою підтримання на певному рівні економічних процесів, забезпечення суспільного попиту і пропозиції та ініціювання ділової активності суб'єктів господарювання.
Політика податкового регулювання визначає принципи, напрями, структуру сегменту участі держави у регулюванні економічних процесів у суспільстві. Податкове регулювання дуже тісно пов'язане з такими категоріями державного регулювання, як ціноутворення, тарифне регулювання, валютне та грошове регулювання, політика державних позик та ін.
Політика доходів, будучи складовим елементом податкової політики, також виступає як цілеспрямована діяльність уряду з формування дохідної частини державного бюджету з метою забезпечення функціонування та розвитку соціально-економічного поля суспільства.
Головною метою податкового регулювання є встановлення рівноваги між державними, суспільними та особистими економічними інтересами. Це завдання зводиться до максимального забезпечення суспільних громадських потреб. Податкове регулювання спрямовується на конструктивні зміни в економіці та забезпечення зростання загального добробуту населення. В залежності від конкретної економічної ситуації розрізняють такі форми податкової політики: політика виважених податків, політика економічного розвитку, політика максимальних податків. Основними напрямами функціонування податкової політики є автоматична та дискреційна податкова політика.
Крива́ Ла́ффера — крива, яка характеризує залежність державних доходів від середнього рівня податкових ставок у країні. Крива показує наявність оптимального рівня оподаткування, за якого державні доходи досягають свого максимуму.
«Крива» названа іменем американського економіста 80-х років Артура Лаффера.
За часів президента Рональда Рейгана ця діаграма допомогла суттєво послабити податковий прес у США, і, таким чином, економічними стимулами піднести промислове виробництво.
Отже, згідно з кривою Лаффера, якщо діючі податкові ставки є надмірними, то їхнє оптимальне зниження дозволить збільшити виробництво за умов незмінності або навіть зростання податкових надходжень. Але такий подвійний ефект від зниження податкових ставок — це лише гіпотеза, певне логічне припущення. Для перетворення цієї гіпотези в теорію потрібно дістати відповідь на декілька принципових питань: як знайти ту точку на кривій Лаффера, де знаходиться економіка в даний момент; як визначити той оптимальний рівень податкових ставок, який здатний забезпечити максимальну величину податкових находжень.
Досвід «рейганоміки», в межах якої ідея Лаффера дістала певне практичне втілення, не дав однозначної відповіді на ці питання. Тому застосування кривої Лаффера на практиці є певним політичним ризиком, на який політикам слід зважуватись лише за умов, якщо існують тверді переконання, що діючі податкові ставки дійсно є надмірними і стримують ділову активність. Але навіть і за цих умов слід враховувати, що в КП зниження податків неминуче викличе бюджетний дефіцит або примусить скорочувати державні витрати.
