Тема 4. Причини і умови,

ЩО ПОРОДЖУЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ.

ПЛАН

1. Поняття причин і умов , що породжують злочинність.

2. Сучасні концепції причин і умов, що породжують злочинність.

3. Причини і умови злочинності в сучасному світі і в Україні.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминология: Учебник / Под редакцией В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. – Киев, 1997.

2. Зелинский А. Ф. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996.

3. Шнайдер Г.И. Криминология. – Москва, 1994.

Питання 1.Поняття причин і умов, що породжують злочинність

Причиною в науці взагалі прийнято вважати явище, яке за певних умов, породжує інше

явище, котре розглядається як наслідок.

Умова, на відміну від причини, це фактор, котрий сам не породжує наслідок, але є

необхідним для того, щоб причина породжувала наслідок. Умова – це середовище, обстановка,

ситуація, опинившись в яких, причина спрацьовує.

Часто в кримінології причини і умови, що породжують злочинність, об'єднуються під

загальним терміном "криміногенні фактори". Процес породження злочинності також називають

детермінацією, а фактори, що породжують злочинність – детермінантами. Фактори, котрі діють

навпаки – проти злочинності – називають відповідно антикриміногенними факторами.

Причини і умови, що породжують ті чи інші явища, діють і у фізичній, і у біологічній, і у

соціологічній формах природи. Але слід мати на увазі, що у кожній з цих форм природи причини і

умови діють по-різному, мають свої особливості, які треба враховувати.

Для дії причин і умов в соціальній сфері характерним є те, що дія відбувається через волю і

свідомість людей.

Оскільки злочинність є соціальним явищем, то причини і умови, що її породжують, теж

діють через волю і свідомість людей.

У зв'язку з тим, що причина і умови проявляються у наслідках, які вони породжують, то

пізнати причини і умови можна розглядаючи наслідки.

Для того, щоб пізнати причини і умови, котрі породжують злочинність, потрібно

досліджувати властивості злочинності як їх наслідку.

Злочинність, за визначенням, – це соціальне явище, що полягає у прояві волі і свідомості

людей у вигляді суспільно-небезпечних діянь, заборонених кримінальним законом. Отже, виходячи

з цього, розуміння злочинності, причини і умови, котрі її породжують – це фактори, що

спричиняють і зумовлюють прояв волі і свідомості людей у вигляді злочинів.

Для того, щоб воля і свідомість людини проявились у вигляді злочину треба:

по-перше, щоб вони знаходились попередньо у такому стані, який може породжувати

злочин;

по-друге, треба, щоб виникли умови, за яких цей стан може проявитися (реалізуватися)

у вигляді злочину.

Виходячи з цього, причини злочинності можна визначити як фактори, котрі приводять волю

і свідомість людини у криміногенний стан, тобто у стан, який може проявлятися у породженні саме

злочинного діяння.

Умови, відповідно, – це фактори, які необхідні для того, щоб криміногенний стан волі і

свідомості людини проявився саме у вигляді злочинного діяння.

Слід розрізняти поняття причини і умови, що породжують злочинність взагалі, – і причини і

умови, що породжують конкретні злочини. Вони співвідносяться між собою як загальне і окреме

(видове). Причини і умови злочинності в Україні і причини і умови, наприклад, вбивств в Україні –

відрізняються тим, що друге є окремим проявом (різновидністю) першого.

Питання 2.Сучасні концепції причин і умов, що породжують злочинність

Сучасних концепцій причин і умов злочинності багато і дуже різноманітні, що свідчить: з

одного боку, про надзвичайну складність самої проблеми причин і умов злочинності; а з іншого

боку, про недостатньо глибоке поки що пізнання природи злочинності. Усі концепції причин і умов

злочинності можна поділити на три види:

І. Соціоцентричні – в яких центральними, визначальними визнаються фактори соціальної

організації людей.

II. Біоцентричні – в яких центральними визнаються фактори біологічної організації людей.

III. Культуроцентричні – в яких центральними визнаються фактори людської культури.

(Концепції – узгодження з Богом, просвітництво, упорядкованість життя людей відповідно до

Сторінка 10 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

11

законів природи).

Недоліками соціоцентричних і біоцентричних концепцій є наступне. Соціологічні і біологічні

фактори безумовно відіграють кожен свою роль у породженні злочинності, але ці ролі мають

певні межі, які треба точно визначити. Не маючи такого визначення, соціоцентричні і

біоцентричні концепції спотворюють роль соціальних і біологічних факторів у породженні

злочинності. Це веде до крайнощів, вульгаризації у поясненні причин і умов злочинності. Крім

цього, соціоцентричні і біоцентричні концепції в кримінології залишають поза увагою залежність

соціологічних і біологічних факторів від культури людей. Виходячи з цього, найбільш

продуктивними слід визнати культуроцентричні концепції причин і умов злочинності.

Існують різні визначення культури. Але найбільш фундаментальним можна вважати те, за

яким культура розуміється, як міра узгодженості волі і свідомості людей з законами природи.

Дія будь-яких соціологічних і біологічних факторів у суспільному житті, в тому числі у

породженні злочинності, визначається волею і свідомістю, а те як саме воля і свідомість

визначають дію вказаних факторів – залежить від культури людей. Тому справедливою є формула:

"Культура людей визначає їх життя".

Злочин – це прояв волі і свідомості, котрі знаходяться у стані неузгодженості з законами

природи, тобто у стані безкультур'я.

Будь-які фактори, котрі протидіють узгодженню волі і свідомості людей із законами природи, слід

вважати причинами злочинності (наприклад, відсутність ринку, безробіття і т.п.). І навпаки:

фактори, що сприяють такому узгодженню – є антикриміногенними факторами. Вони і мають

використовуватись для протидії злочинності.

Фактори соціологічні і біологічні, котрі є необхідними для дії причин

злочинності є умовами злочинності. (Наприклад, алкоголізм, психічні аномалії і т.п.). А соціологічні і

біологічні фактори, котрі є необхідними для дії антикриміногенних причин – є умовами протидії

злочинності.

Знаходячись у стані неузгодженості з законами природи, воля людини набирає форму

сваволі, а свідомість – форму ілюзій, утворюючи так званий комплекс сваволі і ілюзій. Саме

комплекс сваволі і ілюзій проявляється за певних умов у вигляді злочину.

Отже, відповідно до культуроцентричної концепції фактори, що викликають формування у

людей комплексу сваволі і ілюзій – є причинами злочинності, а фактори, що сприяють прояву цього

комплексу у вигляді злочину – є умовами злочинності. Роль причини і умови злочинності

криміногенного фактору можуть виконувати найрізноманітніші чинники у будь-якій сфері життя,

головне, щоб вони мали властивість сприяти формуванню і прояву сваволі людей у вигляді

злочинів.

Отже, причини злочинності в усі часи: і в минулому, і сьогодні, і в

майбутньому, а також в усіх народів одні і ті ж за своєю властивістю – сприяти формуванню і

прояву сваволі людей у вигляді злочинів. Але за різних часів і у різних народів здатність

отримувати цю властивість і ставати криміногенними можуть різні фактори. Наприклад, у свій час

рабство могло спричиняти злочини, у інші часи – кріпацтво, сьогодні – безробіття. Війни – завжди

спричиняють злочини в усіх народів. Характер людей завжди був умовою для того чи іншого

злочинного прояву.

Стан узгодженості волі і свідомості людини з законами природи, тобто стан їх культурності,

називають ще здоровим глуздом. Тому культуроцентричну концепцію причин і умов злочинності

можна назвати ще інакше концепцією "здорового глузду" або концепцією "нездорового глузду".

Фактори, що перешкоджають формуванню у людини здорового глузду і є криміногенними

факторами. Комплекс сваволі і ілюзії означає, що у людини відсутній здоровий глузд, хоч вона і є

при цьому осудною, і може мати найкраще психічне здоров'я.

Оскільки основними каналами узгодження волі і свідомості з законами

природи і формування здорового глузду є: 1) свобода жити за законами природи і 2)

натуралістичне і релігійне просвітництво, то можна зробити висновок, що причинами злочинності є

фактори, котрі перешкоджають людині користуватися цими культуризуючими каналами, тобто: 1)

свободою жити за законами природи; 2) натуралістичним і релігійним просвітництвом.

Питання 3. Причини і умови злочинності в сучасному світі і в Україні

Відповідно до культуроцентричної концепції причин і умов злочинності роль криміногенних

факторів в сучасних країнах виконують найрізноманітніші чинники. Ці фактори встановлюються за

допомогою кримінологічних досліджень. Дослідження показали, що криміногенні фактори в

сучасний період діють більш активно, хоч у різних країнах ступінь цієї активності різна. Цей

висновок випливає з росту злочинності в усіх країнах, хоч і по-різному. Його можна пояснити

наступним чином. З розвитком нових технологій людської діяльності з'являються нові ступені (нові

Сторінка 11 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

12

можливості) для людської свободи, для вибору тих чи інших дій. Сьогодні люди можуть

робити те, що раніше вони технологічно зробити не мали можливості. Наприклад, викрасти мільйон

доларів з банку не виходячи з власної квартири за допомогою комп'ютера. Це збільшення свободи і

зумовлює збільшення злочинних проявів. Наприклад, збільшення предметів, котрі можна вкрасти

(автомобілі, відеоапаратура, гроші, дорогоцінності і т. п.) також сприяє збільшенню злочинних

проявів.

Збільшення свободи сприяє також і збільшенню доброчинних проявів,

законопослушних діянь. Але оскільки ці діяння не реєструються так як злочинні, то складається

хибне враження, що прогрес суспільства породжує лише збільшення злочинності і тому він є

негативним фактором.

Тоталітаризм, що мав місце у XX столітті (сталінський, муссолінський,

гітлерівський) не усуває причин і умов злочинності, він іде іншим шляхом у

боротьбі із злочинністю – обмежує свободу волі. Таким шляхом можна досягти надзвичайно

низького рівня злочинних проявів, але такий спосіб із

злочинністю є протиприродним, і тому руйнує суспільство.

Особливістю злочинності в сучасній Україні є те, що у нас в результаті кризи, створилися

сприятливі умови для формування у людей сваволі, і прояву її у вигляді злочинів. Цей стан

суспільства називається криміналізмом. Його формула така: кожен мусить вибирати одне з двох

зол, – або стати злочинцем, або бути потерпілим від злочинців, – третього не дано. Ця особливість

дії причин і умов злочинності породжує і особливість злочинності в Україні. Репресивні засоби в цих

умовах не можуть бути ефективними, злочинність не має берегів. Криміногенними факторами, що

зумовлюють стан криміналізму в Україні є фактори, котрі перешкоджають людям користуватися: 1)

свободою жити за законами природи; 2) натуралістичним і релігійним просвітництвом. Це сприяє

надзвичайному поширенню у суспільстві комплексу сваволі і ілюзій, котрий і

проявляється у вигляді злочинів. Люди не можуть жити за нормами здорового глузду.

Сторінка 12 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

13