- •3.Гарантія охорони праці жінок та неповнолітніх.
- •4.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •5.Робочий час. Час відпочинку.
- •6.Робочий час та час відпочинку
- •7.Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору
- •8.Відшкодування власником шкоди працівникам
- •9.Охорона праці жінок
- •10.Охорона праці неповнолітніх
- •11.Методи аналізу виробничого травматизму.Показники частоти та важкості травматизму.
- •12.Служба охорони праці на підприємстві
- •13. Органи державного управління охороною праці
- •14. Органи державного нагляду за охороною праці
- •15.Повноваження органів державного нагляду
- •16. Система управління охороною праці. Основні функції.
- •23.Шкідлива речовина. Поділ шкідливих речовин за характером впливу на організм людини згідно гост 12.0.003-
- •24.Класи небезпеки шкідливих речовин залежно від ступеня дії на організм людини. Визначення гдк при забрудненні виробничого середовища.
- •25.Виробничий пил. Властивості що визначають шкідливість пилу
- •26.Засоби захисту при роботі зі шкідливими речовинами.
- •27.Природнє освітлення та система нормування кпо.
- •28. Системи штучного освітлення . Джерела штучного освітлення.
- •29. Розрахунок природнього освітлення.Кпо.
- •30. Світильники , їх призначення . Розрахунок штучного освітлення.
- •41. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електрострумом.
- •42 Визначення поняття «пожежна безпека». Поняття горіння. Повне та неповне горіння.
- •43. Основні виникнення пожеж. Класи пожеж.
- •45. Способи та умови припинення горіння. Засоби пожежогасіння.
- •48. Пожежна сигналізація
- •47. . Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •49. Первинні засоби пожежогасіння
- •50. Водяне пожежогасіння — одне із самих економічних. Не вимагаючи значних капіталовкладень, воно в той же час відрізняється високою надійністю.
12.Служба охорони праці на підприємстві
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:*видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;*вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;*зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;*надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичноюособою.
13. Органи державного управління охороною праці
Державне керування охороною праці в Україні здійснюють:
- Кабінет Міністрів України.
- Державний комітет з нагляду за охороною праці Міністерства праці і соціальної політики України.
- Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади.
- Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.
Кабінет Міністрів України є вищим державним органом, що здійснює державне керування охороною праці в країні. Він забезпечує реалізацію державної політики в області охорони праці. Державний комітет з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) безпосередньо реалізує державну політику з охорони праці та здійснює комплексне керування охороною праці в країні. Рішення Держнаглядохоронпраці є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими органами державної влади і підприємствами.
Міністерства й центральні органи державної влади проводять єдину науково-технічну політику в області охорони праці, розробляють і реалізують комплексні заходи з поліпшення умов і охорони праці, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств з охорони праці; організують і контролюють навчання і перевірку знань з питань охорони праці, здійснюють внутрішньогалузевий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі. Для виконання цієї роботи в міністерствах та інших центральних органах державної виконавчої влади створені служби охорони праці.
Місцеві державні адміністрації й Рада народних депутатів проводять роботу з контролю за охороною праці в межах підлеглої території і забезпечують реалізацію державної політики з охорони праці, формують міжгалузеві регіональні програми заходів щодо питань охорони праці, здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці. у цих органах створені відповідні структурні підрозділи.