14. Органи державного нагляду за охороною праці
Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:
- вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів з охорони праці здійснюється Генеральними прокурором України й підлеглими йому прокурорами.
- Державний комітет України з нагляду за охороною праці;
- Державний комітет з ядерної і радіаційної безпеки;
- органи Державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
- органи й установи санітарно-епідемічної служби Міністерства охорони здоров'я України;
Органи Державного нагляду за охороною праці не залежать від яких би то не було господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій, Рад народних депутатів і діють відповідно до положень, затверджуваних Кабінетом Міністрів України.
15.Повноваження органів державного нагляду
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право:
- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні установи для перевірки, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали й інформацію з питань охорони праці;
- направляти керівникам підприємств і їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів республіки Крим, місцевих рад народних депутатів та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписання) про усунення порушень і недоліків в області охорони праці;
- припиняти експлуатацію підприємств окремих виробництв, цехів, ділянок, робочих місць і устаткування до усунення порушень вимог з охорони праці, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
- залучати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства або інших нормативних актів з охорони праці;
- направляти власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для залучення до кримінальної відповідальності.
Власник повинен безкоштовно створити необхідні умови для представників органів державного нагляду за охороною праці.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці відповідають за виконання покладених на них обов'язків відповідно до діючого законодавства.
16. Система управління охороною праці. Основні функції.
Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації. Головна мета управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням. До основних функцій управління охороною праці належать:— прогнозування і планування робіт, їх фінансування;— організація та координація робіт;— облік показників стану умов і безпеки праці;— аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;— контроль за функціонуванням СУОП;— стимулювання роботи по вдосконагірнню охорони праці. Основні завдання управління охороною праці:— навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;— забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;— забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;— забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;— організація лікувально-профілактичного обслуговування;— професійний добір працівників з окремих професій;— удосконалення нормативної бази з питань охорони праці. Планування роботи з охорони праці. Функція планування,
17. Навчання з охорони праці.Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким, керівником підприємства, доручена організація цієї роботи. Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти (професійно-технічні училища, центри підготовки, навчально-курсові комбінати), які одержали в установленому порядку ліцензію Міносвіти та дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення такого навчання. Для решти робіт підготовка, перепідготовка працівників за професіями можуть здійснюватися як в закладах освіти, так і на підприємстві. Навчальні плани та програми підготовки повинні передбачати теоретичне та практичне (виробниче) навчання з курсу „Охорона праці".На підприємствах для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом керівника створюються постійно діючі комісії. Головами комісій призначаються заступники керівників підприємств, в службові обов'язки яких входить організація роботи з охорони праці. До складу комісій входять спеціалісти служби охорони праці, юридичної, виробничої і технічних служб, представники органів держнагляду за охороною праці та профспілок. Перед перевіркою знань працівників з питань охорони праці на підприємстві організовуються заняття: лекції, семінари та консультації.
18. Види інструктажів. Види інструктажівЗа характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.Вступний інструктаж проводиться:— з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;— з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;— з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;— у разі екскурсії на підприємство;— з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.Первинний інструктаж; проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:— новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;— який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;— який буде виконувати нову для нього роботу;— з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.Проводиться з вихованцями, учнями та студентами середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладів освіти:— на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведенні заходів за межами території закладів освіти;— перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів;— на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми)навчального плану (програми) — із загальних вимог безпеки, пов'язанихз тематикою і особливостями проведення цих занять.Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці б терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:— на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на три місяці;— для решти робіт — 1 раз на шість місяців.Позаплановий інструктаж проводиться:з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:— при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;— при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;— при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;— при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт,що виконуються працівником;— при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів;з вихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лабораторіях, майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж .Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:— при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;— при ліквідації аварії, стихійного лиха;— при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.
19.Види відповідальності за порушення вимог охорони праці на виробництві.В Україні встановлені такі види відповідальності за порушення вимог охорони праці: -Дисциплінарну; -Адміністративну; -Кримінальну (кримінальну); -Матеріальну. До дисциплінарної відповідальності залучаються всі категорії робітників і службовців у порядку підлеглості. На них накладається стягнення особою або органом, від якого, у відповідності з існуючими правилами, залежить призначення працівника на цю посаду. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено не пізніше двотижневого терміну вищестоящому керівнику. Адміністративна відповідальність настає за будь-які посягання на загальні умови праці, крім випадків, якщо з одного боку, такі порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності, з іншого - якщо відсутні підстави для звільнення від адміністративної відповідальності. До адміністративних правопорушень відносяться: 1) порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці; 2) створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок. Кримінальна відповідальність настає за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя чи здоров'я громадян. Матеріальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці може наступати як для підприємства, так і для посадових осіб, винних у тому, що завдали збитки підприємству внаслідок порушення правил і норм охорони праці. З іншого боку, особи, винні в нанесенні своїми неправильними діями матеріальної шкоди підприємству, можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності незалежно від того, притягувалися чи до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
20.Метеорологічні
умови у виробничому приміщенні.Важливість
урахуванням метеоумов пояснюється
балансом тепла організму людини і
навколишнього середовища. При
високій температурі (3000С і вище) в робочій
зоні, а особливо при важкій фізичній
роботі, піт може виділятися в десятки
разів більше рясно, а це негативно
впливає на самопочуття і здоров'я
взагалі. Крім того, швидкість випаровування
поту в процесі фізичної роботи залежить
від вологості і швидкості руху повітря,
а також від матеріалу, виду і крою
одягу.
Якщо віддача тепла йде через
випаровування, при умовах перевантаження
водно-сольового обміну, наприклад
влітку, на гарячих роботах дуже важливою
содлюдать питний режим. Він полягає в
тому, що робітникам встановлюють норму
води 7-8 л на людину з добавкою 0,5% кухонної
солі.
При зниженні температури
навколишнього повітря реакція людського
організму інша: кровоносні.
Тепловим
балансом у замкненій системі тіл при
теплообміні між ними називається
однаковість сум кількостей теплоти, що
віддаються більш нагрітими тілами менш
нагрітим, і кількостей теплоти, одержаних
останніми.
Приклад: у чашку з водою, у
яку занурено ложечку, долили більш
гарячої води. Ця вода, охолоджуючись до
деякої температури, спільної для всієї
даної системи у стані рівноваги, віддає
кількість теплоти Q, при цьому вода
в чашці отримує кількість теплоти 
,
ложка — 
.
Отже: 
.
У
розгорнутому вигляді кожен член рівняння
записується як добуток питомої
теплоємності, маси і зміни температури
для кожного з тіл системи.
судини
шкіри звужуються, кров до поверхні тіла
припливає повільніше, а віддача тепла
конвекцією і випромінюванням зменшується.
Тому, для теплового самопочуття важливим
є певне поєднання температури, відносної
вологості та швидкості руху повітря в
робочій зоні.
21.Нормування метеорологічних умов.При нормуванні умов для різних галузей промисловості виходять із загальних міжгалузевих норм ("Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" ГОСТ 12.1.005-88).Нормуються оптимальні та допустимі температури повітря, відносна вологість і швидкість руху повітря для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням постійних і непостійних робочих місць. Норми враховують наступні параметри.Пору року:• холодний період (сезон) із середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10°С;• теплий період із середньодобовою температурою + 10"С і вище. Категорії робіт. Параметри сприятливих метеорологічних умовє різними для різних рівнів фізіологічного навантаження організму. Усі роботи поділяються за витратами енергії на наступні три категорії. У виробничих приміщеннях, де з технічних чи економічних причин неможливо забезпечити допустимі нормативні показники мікроклімату, мають передбачатися заходи щодо захисту працюючих від перегрівання чи охолодження.Межі зміни параметрів метеоумов у виробничих приміщеннях
|
Параметр |
Значення параметрів |
|
|
оптимальні |
допустимі |
|
|
Температура повітря, °С |
16-25 |
13-29 |
|
Відносна вологість, % |
60-40 |
До 75 |
|
Швидкість руху повітря, м/с |
0,1-0,4 |
0,1-0,6 |
|
|
|
|
22.Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини. Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом^ конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму.Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту.При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад ЗО °С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри.Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи. Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумове діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15...209 призводить до смертельного наслідку.Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та виклика порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температурі повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаютьс: вуглеводи, жири, руйнуються білки.Для відновлення водяного балансу рекомендується вживати підсолену (0,5% NaCl) воду (4...5 л на людину за зміну), білково-вітамінний напій. У жарких кліматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котрому температура тіла піднімається до 38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальна слабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення. Пульс та частота дихання"прискорюється, в крові зростає вміст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість, посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості.За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об'єму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об'єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін. З'являється м'язове тремтіння, при котрому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється в теплоту. Це дозволяє протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрішніх органів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми.Параметри м