- •Б. В. Сверида
- •0902 "Інженерна механіка".
- •Івано-Франківськ, 2003
- •0902 "Інженерна механіка".
- •Тема 1.
- •Загальні вказівки до виконання контрольних робіт.
- •Методичні вказівки до тем курсу вступ
- •Види опор і їх позначення Таблиця 1
- •Тема 1. Розрахунок систем, що працюють на розтяг-стиск
- •Тема 2. Вивчення механічних властивостей матеріалів
- •Тема 3. Теорія напруженого і деформованого станів
- •Тема 4. Міцність при складному напруженому стані
- •Тема 5. Геометричні характеристики поперечних перерізів
- •Тема 6. Розрахунок балок на згин
- •Тема 7. Розрахунки на міцність і жорсткість при крученні
- •Тема 8. Розрахунок циліндричних гвинтових пружин
- •Значення поправочного коефіцієнта k
- •Тема 9. Розрахунок прямих брусів при складному опорі
- •Тема 10. Розрахунок прямих стержнів на стійкість
- •Значення коефіцієнта
- •Відповідне критичне напруження дорівнює
- •Значення коефіцієнту повздовжнього згину φ .
- •Питання для самоперевірки
- •Тоді гнучкість дорівнює
- •Тема 11. Визначення переміщень у стержневих системах
- •Теорема про взаємність побічних робіт (теорема Бетті):
- •Теорема про взаємність побічних переміщень (теорема Максвелла):
- •Виконуючи перемножування епюр, отримаємо
- •Тема 12. Розрахунок статично невизначених стержневих систем
- •Питання для самоперевірки
- •На лівій половині стержня cd поперечна сила стала і дорівнює
- •Для вузла с:
- •Для вузла d:
- •Тема 13. Коливання пружних систем
- •Нехай на систему з одним ступенем вільності діє сила
- •Формула (13.8) також повинна бути видозмінена
- •Тема14. Розрахунок балок на ударний вплив
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 15. Циклічні напруження
- •Коефіцієнти можна визначати за наближеною формулою
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для контрольних робіт
Тема 8. Розрахунок циліндричних гвинтових пружин
ЛІТЕРАТУРА: 1, р. VI; 2, р. VII, § 55; 3, р. V, § 40.
При вивченні цієї теми варто обмежитися тільки розглядом деформування пружин розтягу-стиску і звернути увагу на наступні положення.
Розрахунок пружин ведеться при наступних припущеннях:
1. Кутом
нахилу витка а
(звичайно
)
нехтується, що дозволяє розглядати
виток, що лежить у горизонтальній
площині.
2. Відношення діаметра дроту до діаметра пружини d/D мале в порівнянні з одиницею.
При
розтягуванні пружин силою Р
в поперечному перерізі дроту виникає
два силових фактори: крутячий момент
і поперечна сила
.
(8.1)
Якщо не
застосовувати гіпотези 1, то в поперечному
перерізі необхідно було б врахувати ще
два фактори: згинальний момент
і повздовжню силу N,
але прийняття гіпотези 1 дозволяє ці
силові фактори не враховувати.
Найбільше дотичне напруження, що виникає в точці перерізу, найближчої до осі пружини, визначається за формулою
.
(8.2)
Іншою складовою, тобто Qу, можна знехтувати внаслідок прийняття гіпотези 2. Так звичайно і роблять, але вводять поправочний коефіцієнт k, що залежить від індексу пружини Cп=D/d (див. табл. 3)
.
(8.3)
Таблиця 3.
Значення поправочного коефіцієнта k
|
Сn |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
k |
1,42 |
1,31 |
1,25 |
1,21 |
1,18 |
1,16 |
1,14 |
Осадка
пружини
визначається за формулою
(8.4)
де n — число робочих витків пружини.
При розрахунку на міцність використовується умова
,
(8.5)
а при розрахунку на жорсткість
.
(8.6)
Необхідно звернути увагу, що при розрахунку системи, елементами якої є пружини, що працюють на стиск і розтяг, зусилля, що діють на пружину, знаходяться так само, як коли замість пружини був би стержень, що працює на розтяг-стиск. Тільки переміщення при цьому визначаються за формулою (8.4).
Питання, для самоперевірки
1. Які гіпотези приймаються при розрахунку пружин, що працюють на розтяг-стиск?
2. Які силові фактори враховуються в поперечному перерізі дроту?
3. Що враховує поправочний коефіцієнт k?
4. Як
визначається
?
5. Як проводиться розрахунок на міцність і жорсткість?

]=400
МПа,
=40
mm,
=80
мм,
=4
мм,
=8
мм,
=8
,
=8,
=8·104
МПа, a=b.
Рис. 9
Розв’язування. Складаємо рівняння рівноваги (мал. 9 б)
,
або
![]()
Дана
задача статично невизначена. Складаємо
рівняння сумісності деформацій з
геометричних розумінь (див. мал. 9в):
.
Осадки пружини визначимо згідно (8.4)
.
Після
підстановки одержимо:
.
Розв’язуючи систему
![]()

одержимо
![]()
Найбільше дотичне напруження в першій пружині дорівнює:
![]()
В другій пружині воно буде наступним
![]()
Таким чином, максимальні дотичні напруження виникають у першій пружині.
Прирівнюючи
до допустимого напруження [
],
визначаємо значення допустимої сили
[Р]:
.
