39. Методи і системи калькулювання собівартості калькуляційної одиниці.

Калькулювання - система економічних розрахунків собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). У процесі калькулювання порівнюються витрати на виробництво з кількістю випущеної продукції і визначається собівартість одиниці продукції.

Кінцевим результатом калькулювання є складання калькуляцій. У залежності від цілей калькулювання розрізняють планову, кошторисну і фактичну калькуляції. Всі вони відображають витрати на виробництво і реалізацію одиниці конкретного виду продукції в розрізі калькуляційних статей.

• Планова калькуляція складається на плановий період на основі діючих на початок цього періоду норм і кошторисів.

• Кошторисна калькуляція розраховується при проектуванні нових виробництв і знову освоюваних виробів при відсутності норм витрат.

• Фактична (звітна) калькуляція відображає сукупність всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції. Вона використовується для контролю за виконанням планових завдань по зниженню собівартості різних видів продукції, а також для аналізу та динаміки собівартості.

Обчислення собівартості одиниці продукції являє собою завершальну стадію процесу калькулювання, якій передують інші стадії. У зв'язку з цим розрізняють об'єкти калькулювання собівартості продукції і калькуляційні одиниці Способи калькулювання

Всю сукупність застосовуваних способів обчислення собівартості об'єкта калькулювання і одиниці продукції можна звести до шести способів: нормативний спосіб калькулювання, спосіб підсумовування витрат, спосіб обчислення витрат на побічну продукцію, спосіб пропорційного розподілу витрат, спосіб прямого розрахунку, комбінований спосіб калькулювання.

• Нормативний спосіб - складова частина нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Передумовами застосування цього способу є складання калькуляції нормативної собівартості одиниці продукції, що випускається, документування та облік відхилень від діючих норм і нормативів.

• Спосіб підсумовування витрат полягає в тому, що собівартість об'єкта калькулювання або одиниці продукції (роботи, послуги) визначаються шляхом підсумовування витрат по окремих частин виробу або процесів його виготовлення. Цей спосіб застосовується передусім у виробництвах, де облік витрат ведеться попроцессном методом.

• Спосіб виключення витрат на побічну продукцію полягає в тому, що отримані в комплексному виробництві продукти поділяються на основні та побічні. Щоб визначити собівартість основної продукції, на побічні продукти калькуляція не складається, а витрати по цих продуктах виключаються з витрат за заздалегідь встановленими цінами. Цей спосіб одержав широке поширення на підприємствах кольорової металургії, нафтопереробної, хімічної та деяких інших галузей промисловості. За своїм змістом він порівняно простий. Труднощі полягають у визначенні відповідної твердої оцінки побічної продукції і відходів. Спосіб виключення витрат доцільно застосовувати в тих випадках, коли можна точно визначити основну та побічну продукцію і коли вартість побічної продукції по відношенню до загальної суми витрат незначна.

• Спосіб пропорційного розподілу витрат застосовується для калькулювання собівартості продукції в умовах одночасного виробництва декількох видів або ж при обліку витрат по групах однорідних виробів у випадках, коли пряме віднесення витрат на конкретний виріб не можливо. Сутність способу полягає в тому, що витрати на окремі види виробів розподіляють пропорційно економічно обгрунтованого балансу.

• Спосіб прямого розрахунку найбільш простий і достовірний і полягає в поділі всіх витрат на виріб і за статтями калькуляції на кількість одиниць випущених виробів. Він застосовується у виробництвах, де випускаються вироби одного виду або декілька виробів, якщо технологічно можливо вести облік витрат по кожному виробу окремо.

• Комбінований спосіб застосовується для обчислення собівартості об'єкта або одиниці продукції в тих випадках, коли калькулювання одним з перерахованих способів здійснити неможливо. Комбінований спосіб, отже, являє собою поєднання кількох способів.