- •1. Політична географія
- •Геополітика
- •[Ред.]Термінологія
- •[Ред.]Генеза
- •[Ред.]Адміністративний устрій
- •[Ред.]Географія
- •[Ред.]Природа
- •[Ред.]Проблеми довкілля
- •[Ред.]Релігія в Алжирі
- •[Ред.]Населення
- •[Ред.]Етнічні групи
- •[Ред.]Мови
- •[Ред.]Історія
- •[Ред.]Походження назви
- •[Ред.]Основні події
- •[Ред.]Недавня історія
- •[Ред.]Політика
- •[Ред.]Економіка
- •[Ред.]Мінеральні ресурси
- •[Ред.]Експорт. Імпорт
- •[Ред.]Медико-санітарний стан
- •[Ред.]Географія
- •[Ред.]Історія Монголії
- •[Ред.]Економіка Монголії
- •[Ред.]Культура
- •[Ред.]Релігії країни та етнічний поділ
- •[Ред.]Див. Також Швейцарія
- •[Ред.]Конфедеративний устрій
- •[Ред.]Географія
- •[Ред.]Рельєф
- •[Ред.]Річки і озера
- •[Ред.]Рослинність і тваринний світ
- •[Ред.]Історія
- •[Ред.]Політика
- •[Ред.]Швейцарська Конституція
- •[Ред.]Глава держави - президент
- •[Ред.]Законодавча влада
- •[Ред.]Виконавча влада
- •[Ред.]Судова влада
- •[Ред.]Політичні партії
- •[Ред.]Профспілкові об'єднання
- •[Ред.]Швейцарія і міжнародні організації
- •[Ред.]Швейцарія і оон
- •[Ред.]Швейцарія як міжнародний центр
- •[Ред.]Економіка
- •[Ред.]Фінанси
- •[Ред.]Добувна галузь
- •[Ред.]Промисловість
- •[Ред.]Туризм
- •[Ред.]Адміністративний устрій
- •[Ред.]Кантони і громади
- •[Ред.]Столиця
- •[Ред.]Найбільші міста
- •[Ред.]Демографія
- •[Ред.]Мови
- •[Ред.]Культура
- •[Ред.]Текст гімну німецькою мовою:
- •[Ред.]Туризм
[Ред.]Глава держави - президент
У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.
[Ред.]Законодавча влада
Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung - Assemblee Federale - Assemblea Federale, які складаються з двох палат: нижньої - Національної ради (Nationalrat - Conseil National - Consiglio Nazionale) і верхньої - Ради кантонів (Standerat - Conseil des Etats - Consiglio degli Stati). Національна рада, що складається з 200 депутатів, обирається населенням шляхом прямих і рівних виборів при таємному голосуванні за системою пропорційного представництва терміном на 4 роки. Рада кантонів складається з 46 депутатів, кожен кантон обирає по 2 депутати, а напівкантон - одного. Строк повноважень депутатів 3 чи 4 роки в залежності від конституції кантону.
[Ред.]Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється на колегіальній основі президентом і урядом (Федеральна рада Швейцарії - Bundesrat - Conceil Federal - Consiglio Federale), що складається з 7 федеральних радників (начальників федеральних департаментів), які обираються Федеральними зборами на 4 роки. Президент головує на щотижневих засіданнях у Федеральній раді, але не виконує функції прем'єр-міністра. Всі сім радників мають рівні права і кожен з них керує федеральним департаментом (міністерством).
Секретаріатом Федерального уряду є Федеральна канцелярія. Очолює її Федеральний канцлер.
Федеральний уряд безпосередньо керує Федеральною адміністрацією. Федеральна адміністрація складається з департаментів (міністерств); кожний департамент керується одним членом Федерального уряду. У той час як у багатьох країнах від 20 до 30 міністерств, у Швейцарії їх тільки сім: закордонних справ; внутрішніх справ; юстиції і поліції; екології, транспорту, енергії і комунікацій; економіки, цивільной безпеки і спорту; фінансів
[Ред.]Судова влада
Федеральний Верховний суд є вищим федеральним судовим органом. При обранні суддів Федерального Верховного суду Федеральний парламент забезпечує представлення в суді всіх офіційних мов держави. До складу федерального суду входять 26-28 суддів і 11-13 присяжних, що засідають в окремих приміщеннях у залежності від характеру розглянутої справи. Члени суду обираються федеральними зборами терміном на шістьох років.
За згодою Федерального парламенту кантони можуть передавати розгляд спорів у галузі адміністративного права кантонів до юрисдикції Федерального Верховного суду.
[Ред.]Політичні партії
Демократично-християнська партія Швейцарії - ДХПШ (Christlich-demokratische Partei der Schweiz; Parti democrate-chretien suisse). Заснована у 1881 році. Оформилась у 1912 році. До грудня 1970 року називалась Консервативна християнсько-соціальна народна партія Швейцарії. Налічує 60 тис. членів. Видає газету "Фатерланд" (Vaterland).
Демократи Швейцарії - ДШ (Schweizer Demokraten - SD; Democrates suisses - DS). Партія налічує близько 6 тис. членів.
Євангелістська народна партія - ЄП (Evangelische Volkspartei der Schweiz; Parti evangelique suisse; Protestant People's Party). Заснована у 1919 році.
Партія "зелених" Швейцарії - ПЗШ (Grune Partei der Schweiz - GPS). У французьких кантонах носить назву Швейцарська екологічна партія. Заснована у березні 1983 року. До травня 1986 року називалась Федерація екологічних партій Швейцарії. Налічує близько 1,5 тис. членів.
Радикально-демократична партія Швейцарії - РДПШ (Freisinning-Demokratische Partei der Schweiz - FDS; Parti radical democratique suisse - PRDS). Заснована в 1848 році. Оформилась у 1919 році. Налічує близько 150 тис. членів. Видає газету "Люцернер тагблат" (Luzerner Tagblatt).
Соціал-демократична партія Швейцарії - СДПШ (Sozial-demokratische Partei der Schweiz - SDPS), французькою мовою називається Соціалістична партія Швейцарії (Parti socialiste suisse - PSS). Заснована в 1888 році. Налічує 39 тис. членів. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу.
Тічінська ліга - ТЛ (Lega dei Ticinesi - LT; Union of Ticino - UT).
Федеральний демократичний союз - ФДС.
Швейцарська ліберальна партія - ШЛП (Parti liberal suisse; Liberale Partei der Schweiz). Заснована у 1913 року. До березня 1977 року називалася Ліберально-демократичний союз Швейцарії. Налічує близько 100 тис. членів.
Швейцарська народна партія - ШНП (Schweizerische Volkspartei), французькою мовою називається Демократичний союз центру - ДСЦ (Union democratique du centre - UDC). Створена у вересні 1971 року на основі об'єднання Швейцарської партії селян, ремісників та бюргерів (заснована у 1919 році) і Демократичної партії Швейцарії (заснована у 1941 році). Налічує близько 50 тис. членів.
