[Ред.]Географія

Детальніше: Географія Монголії, Геологія Монголії, Гідрогеологія Монголії та Сейсмічність Монголії

Монголія розташована на сході Центральної Азії, межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Китаєм, має площу 1565 тис. км². На заході і у середній частині країни — гірські хребти Монгольського Алтаю та Хангая. Між ними знаходяться широкі долини. На півдні і південному сході — головним чином рівнини, частково зайняті пустелею Гобі.

Середня температура січня у північних районах досягає −35 °C, у південнних районах −10 °C.

Основні ріки — Селенга і Керулен, озера — Убсу-Нур, Хубсугул.

Рослинність, головним чином, степова та напівпустельна, в гірських районах лісостеповий терен. Приблизно 9 відсотків Монголії займають ліси.

Корисні копалини: нафта, вугілля, мідь, молібден, вольфрам, фосфати, олово, нікель, цинк, золото, срібло, залізо.

Мапа Монголії

[Ред.]Історія Монголії

Детальніше: Історія Монголії

1924 року країну проголошено Народною республікою. У 1966 був підписаний договір на 20 років про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу з СРСР, після поступового зниження кількості радянських військ у 1980-х контакти з закордонними країнами розширилися. Кампанія по демократизації почалася в 1990, на багатопартійних виборах перемогла Монгольська народна революційна партія під керівництвом Очирбата. Велика програма приватизації вступила в дію в 1992, тоді ж прийнято нова конституція.

[Ред.]Економіка Монголії

Детальніше: Економіка Монголії, Корисні копалини Монголії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Монголії та Гірнича промисловість Монголії

Монголія – аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: конструкційних матеріалів, гірнича, харчова, переробка продуктів тваринництва. Транспорт г.ч. автомобільний та залізничний, який пов'язаний із залізницями РФ та Китаю. У кінці 1980-х років майже 3/4 вантажних перевезень в країні здійснювалося за допомогою залізничного транспорту. Повітряні траси зв'язують Монголію з Росією, Китаєм, В'єтнамом, Японією. Власна авіація Монголії має регулярний авіазв'язок з усіма аймаками країни.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $1 млрд. Темп зростання ВВП – 3,5 %. ВВП на душу населення – $408. Прямі іноземні інвестиції – $10,2 млн. Імпорт (машини і обладнання, нафтопродукти, споживчі товари) – $362 млн (г.ч. Росія – 46,0 %; Китай – 17,0 %; Японія – 12,5 %; Півд. Корея та США – по 6,8 %). Експорт (мінерали і металеві руди, продукти тваринництва) - $291,7 млн (г.ч. Китай – 58,0 %; США – 13,0 %; Росія – 12,1 %).

Монголія має великі мінеральні родовища. Добування міді, вугілля, молібдену, олова, вольфраму та золота займає одне з найперших місць в індустріальній промисловості. До розпадуРадянського Союзу Монголія отримувала поміч від Радянського Союзу, яка, в один час, становила третину монгольського ВВП, з 1990 року допомога не поставляється. Після цього Монголія пережила помітний економічний спад, реформи економіки та широко розповсюджена приватизація мали позитивні наслідки.

В 2000, 2001 і 2002 роках, через суворі погодні умови, мало місце значне вимирання худоби, що призвело до негативних економічних наслідків.

Країна купляє нафтову продукцію та електроенергію у Російській Федерації, таким чином монгольська економіка залежить від своїх сусідів. Основним партнером в експорті залишається Китай. Обіг грошей на так званому чорному ринку, за підрахунками міжнародних фінансових організацій, приблизно дорівнює або й перебільшує обіг на офіційних ринках. Справжню грошову суму операцій чорного ринку дізнатися важко, оскільки гроші не проходять через державні або банківські структури.

Монголія увійшла до Світової Торгівельної Організації в 1997 році.

25 березня 2002 року Монголія та Російська Федерація підписали угоду про перетворення $11,5 мільярдного боргу Монголії в акції приватизованих монгольських підприємств. Таким чином, Російська Федерація отримує від Монголії частину її доходів. З 1990 року, понад 1,500 іноземних компаній вклали більш, ніж 300 мільйонів долларів США в монгольську економіку.

За офіційними джерелами відсоток безробіття на 2003 рік — 6.7 %. Відсоток інфляції на 2004 рік склав приблизно 11 %.

Партнери в імпорті: Російська Федерація 33,3 %, Китай 23,6 %, Японія 7,4 %, Південна Корея 6 %, США 4,6 % (2004)

Партнери в експорті: Китай 47,8 %, США 17,9 %, Велика Британія 15,7 % (2004)