- •1.Переміщення, швидкість, прискорення
- •5.Перший закон Ньютона: в інерціальній системі відліку матеріальна точка зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на неї не діють інші тіла або дія зовнішніх тіл скомпенсована.
- •Робота змінної сили.
- •Кінетична та потенціальна енергії. Енергія пружно деформованого тіла.
- •Закон збереження енергії в механіці. Консервативні та дисипативні системи.
- •Поняття абсолютно твердого тіла. Обертання твердого тіла навкруги нерухомої осі, його момент інерції. 13.Кінетична енергія обертаючогося твердого тіла.
- •Основний закон динаміки обертального руху.
- •14.Закон збереження моменту імпульсу для системи тіл.
- •17. Застосування законів збереження до пружного та непружного удару.
- •18.Термодинамічний та молекулярно-кінетичний методи вивчення тіл. Термодинамічні параметри.
- •16. Гравітаційне поле та його напруженість. Поняття потенціалу та його градієнт.(16.03лекция)
- •19.Поняття ідеального газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів.
- •20.Середня енергія молекули. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури.
- •21.Рівняння стану ідеального газу. Суміші газів.
- •Максвелівський розподіл молекул за швидкостями. Середньостатистичні значення швидкостей руху молекул та їх взаємозв’язок
- •Барометрична формула.
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Термодинаміка. Перший закон термодинаміки
- •1 Термодинамічна система. Внутрішня енергія термодинамічної системи. Робота та кількість теплоти. Перший закон термодинаміки
- •2 Теплоємність тіл. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах
- •1 Предмет дослідження. Термодинамічні системи. Термодинамічні параметри. Термодинамічний та статистичний методи дослідження термодинамічних систем.
- •2 Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Дослідні газові закони. Рівняння стану ідеальних газів.
- •Адіабатичний процес. Внутрішня енергія та робота в адіабатичному процесі. Рівняння Пуасона
- •29.Робота, яка здійснюється газом в різних процесах.
- •30.Явище переносу в газах: дифузія, теплопровідність (вивести), внутрішнє тертя
- •31.Колові, незворотні та зворотній процеси. Принцип дії теплової та холодильної машин
- •32. Ідеальна теплова машина Карно та її ккд. Абсолютна шкала температур.
- •33.Ентропія.
- •34.Друге начало термодинаміки та його статистичний зміст. Зв'язок ентропії та ймовірності стану.
- •35. Відступ від законів ідеальних газів. Сили тяжіння та відштовхування у реальних газів
- •36. Рівняння Ван-дер-Вальса та його аналіз. Критичний стан.
- •Внутрішня енергія реального газу.
- •38. Ефект Джоуля-Томсона. Точка інверсії.
- •39. Зниження газів, роботи Капиці.
- •Характеристика рідинного стану рідини. Поверхневий шар. Поверхневе на тяжіння. Формула Лапласа.
- •Явище змочення. Капілярні явища.
- •Кристалічні та аморфні тіла. Типи кристалічних решіток.
- •Фазові перетворення
- •[Править]Теорема Гаусса для электрической индукции (электрическое смещение)
- •[Править]Теорема Гаусса для магнитной индукции
- •49.]Применение теоремы Гаусса
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной плоскости
- •[Править]Расчёт напряжённости бесконечной нити
- •[Править]Следствия из теоремы Гаусса
- •50. Робота сил поля при переміщенні заряду.
- •52. Провідники та діелектрики. Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація орієнтаційна та деформаційна.
- •53. Вектор поляризації. Напруга поля діелектрика. Діелектрична проникненність.
- •54. Електричне зміщення. Теорема Гауса для поля у діелектрику.
- •55. П’єзоелектричний та електрострикційний ефекти. Сегнетоелектрики.
- •56. Електроємність провідників. Конденсатори.
- •57. Енергія зарядженого провідника. Енергія електростатичного поля.
- •58. Сила струму. Вектор густини струму.
- •60. Диференційна форма законів Ома.
- •61. Диференційна форма закону Джоуля-Ленца.
- •62. Закон Ома для однорідної ділянки ланцюга, для замкненого ланцюга.
53. Вектор поляризації. Напруга поля діелектрика. Діелектрична проникненність.
За
міру поляризації діелектрика приймають
дипольний момент одиниці об’єму
діелектрика:
(3)
Дипольний (електричний) момент одиниці об’єму діелектрика називають вектором поляризації.
Із формули (3) видно, що вектор поляризації чисельно дорівнює поверхневій густині зарядів.
З другого боку, якщо позначити дипольний момент однієї 1-ої молекули через «Рі», то вектор поляризації буде рівний

(4)
З формули (3) видно, що розмірність вектора поляризації в системі СІ Кл/м2, тобто співпадає з розмірністю вектора електричного зміщення.
Вектор поляризації пропорційний напруженості електричного поля
,
де безрозмірний множник (незалежна від Е величина) називається діелектричною сприйнятливістю. Вона характеризує податливість речовини до електричної поляризації і залежить від її будови.
Внаслідок
поляризації напруженість поля в
діелектриці (як відмічалось вище) менше
від напруженості зовнішнього кола.
Розглянемо діелектрик в полі плоского конденсатора (рис. 5).
Як
видно з цього малюнка, напруженість
поля всередині діелектрика:
(6)
Або
в скалярній формі:
(7)
Звідси
одержуємо:
(8)
В
формулі (7) вплив речовини на поле враховує
напруженість поля зв’язаних зарядів.
Поле Е являється полем зв’язаних
зарядів, які виникають на двох площинах
діелектрика. Отже, його можна розрахувати
за формулою (при
= 1):
.
Вектор
зміщення зв’язаний з напруженістю поля
в діелектриці і вектором поляризації
співвідношенням:
(9)
Співвідношення
(9) являється більш загальним, ніж
,
оскільки воно справедливе для любої
найскладнішої залежності
.
Знайдемо зв’язок між цими величинами. Для цього підставимо значення:
і
в
формулу (9). Звідси знаходимо:
(10)
Із співвідношення (10) випливає, що чим сильніше поляризується діелектрик, тим більша його діелектрична проникність.
Напруженість
поля в середовищі рівна:
(11)
Отже, діелектрична проникність показує, в скільки разів послаблюється електричне поле в середовищі порівняно з вакуумом.
Як витікає з попереднього параграфа, це послаблення пояснюється тим, що від напруженості поля вільних зарядів віднімається напруженість поля зв’язаних зарядів.
54. Електричне зміщення. Теорема Гауса для поля у діелектрику.
Електричне зміщення, яке створюється в певній точці поля системою електричних зарядів, дорівнює алгебраїчній сумі електричних зміщень, які створюються в цій точці кожним із зарядів окремо.
Для
вакууму Dn
= ε0En
(ε=1),
и потік вектора напруженості Е
крізь довільно обрану замкнену поверхню
дорівнює
Так
як джерелами поля Е
у середовищі є вільними, так і зв’язані
заряди, то теорему Гауса для поля Е
в самому загальному вигляді можна
записати як
де
∑Qi
и ∑Qsv—
алгебраїчні суми вільних і зв’язаних
зарядів, котрі охоплюються замкненою
поверхнею S.
Але ця формула не використовується для
опису поля Е
в діелектрику, оскільки вона виражає
властивості невідомого поля Е
через зв’язані заряди, котрі, в свою
чергу, визначаються ним же. Це ще раз
доводить доцільність введення вектора
електричного зміщення.
